Ухвала

від 29.06.2023 по справі 522/4075/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

29.06.2023

Справа № 522/4075/23

Провадження № 2/522/3274/23

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання Кніш Д.А.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянув в судовому засіданні заяву позивача про доповнення позовних вимог.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Позивач просиласуд:

1) скасувати наказ № 138 від 01.12.2022 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ;

2) поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 з 01.12.2022;

3) видати наказ, яким перевести на дистанційну форму роботи ОСОБА_1 з 01.12.2022;

4) виплатити середньомісячну заробітну плату з 01.12.2022 по фактичний день вимушеного прогулу;

5) стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

10.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

08.04.2023 позивач подала доповнення до позову. Просить суд прийняти доповнення та розглядати їх як один об`єднаний позов з первинними позовними вимогами:

1) скасувати наказ (по особовому складу) Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області № 34 від 24.03.2023 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 , як незаконний;

2) поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 , юрисконсультом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Вирішуючи клопотання позивача про доповнення позовних вимог, суд керується наступним.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (постанова Верховного Суду від 03.08.2020, № 911/2139/19).

Позивач зазначила, що позовні вимоги, заявленні нею первинно також підтримує. Доповнення до позову це нові вимоги, оскільки після поновлення дії трудового договору, відповідач її звільнив з інших підстав.

Отже, доповненням позивач називає нові позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та право змінити предмет або підстави позову не є тотожними процесуальними правами.

Позивач вважав за необхідне скористатись саме правом на збільшення розміру позовних вимог.

Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Такі правові висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 в справі №916/1764/17, у справі № 922/404/19 від 09.07.2020.

Первинними вимогамипозивача є: 1) скасувати наказ від 01.12.2022 в частині про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ; 2) поновити дію трудового договору з ОСОБА_1 з 01.12.2022;

3) видати наказ, яким перевести на дистанційну форму роботи ОСОБА_1 з 01.12.2022; 4) виплатити середньомісячну заробітну плату з 01.12.2022 по фактичний день вимушеного прогулу;

5) стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

При цьому, підставами цих вимог є відсутність законодавчих передумов умов, за яких роботодавець призупинив з нею дію трудового договору з нею, відсутність абсолютної неможливості у роботодавця забезпечити дистанційну роботу, допущення порушень в частині як призупинення трудового договору, так і його поновлення.

Разом з тим, у заяві про збільшення/доповлення позовних вимог первинні вимоги доповнено вимогами про визнання незаконним наказу від 24.03.2023 №34 про звільнення позивача (за прогул) та поновлення на посаді вже після цього звільнення. Тобто, підстави первинного позову за цими "доповненими/збільшеними" позовними вимогами стають новими, доповненими, ніж за первинними вимогами. Фактично із збільшенням позовних вимог відбувається ще й зміна підстав первинного позову, що недопустимо.

Як зазначалось, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Нова вимога про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді є немайновою вимогою.

Під збільшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (тобто, ті які безпосередньо випливають з первинних вимог, а не ті, які виникли внаслідок зміни обставин).

При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. Тому вимоги про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі є фактично новими вимогами, які не можна вважати збільшенням кількісних показників первісних вимог. Такі вимоги можуть бути предметом нового (іншого) позову.

Отже, подані позивачем доповнення до позову передбачають собою одночасно зміну предмету і зміну підстав позову.

Керуючись ст.ст. 49, 260, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В прийнятті заяви позивача про доповнення позовних вимог - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає апеляційному оскарженню.

Повний текст складено 03.07.2023.

Суддя Ярема Х.С.