Постанова від 03.07.2023 по справі 917/1628/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1628/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2" (вх. №1061П/1-18)

на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі №917/1628/22, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Солодюк О.В.), повний текст якого складено 14.03.2023 року

за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава

до Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2", м. Полтава

про стягнення 25 842,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі № 917/1628/22 позов задоволено повністю; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу Мрія-2 на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 25 842,64 грн. - заборгованості за самовільне підключення та безоблікове водокористування, 2 481,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Житлово-будівельний кооператив "Мрія-2" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Окрім того, апелянт, посилаючись на положення ст. 256 ГПК України, просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваного рішення апелянт отримав лише 04.05.2023 року.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що у верхньому правому куті акту від 25.06.2021 року споживачем вказано: ЖБК Мечта -2 вул. Ст. Халтуріна,8, а тому юридичний (причинно-наслідковий зв`язок) між складеним актом від 25.06.2021 року на споживача порушника - ЖБК Мечта -2 та відповідача, якого внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення притягнуто до фінансової відповідальності, відсутній, а стягнення з відповідача заборгованості за самовільне підключення та безоблікове водокористування є безпідставним.

Факт наявності в матеріалах справи претензії від 05.07.2021 року не свідчить про факт її дійсної відправки, в тому числі саме цих документів поштовим відправленням на адресу відповідача.

Ухвала господарського суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду від 19.12.2022 року, що була надіслана відповідачу, повернута відправнику з довідкою ПАТ Укрпошта адресат відсутній за вказаною адресою, а тому відповідач був позбавлений права відреагувати на подану позивачем позовну заяву по суті справи та відстояти свою правову позицію .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2023 року клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2" на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено розгляд справи за апеляційною Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2" на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі №917/1628/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано з господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1628/22; до розгляду апеляційної скарги дію рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі №917/1628/22 зупинено.

13.06.2023 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/1628/22 (вх.№6783).

20.06.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7159), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що факт самовільного підключення відповідача до централізованої мережі водопостачання доведений належними та допустимими доказами, відповідач не спростував факту безоблікового водокористування та не надав належних доказів на спростування обставин, вказаних у акті обстеження від 25.06.2021 року.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Предмет основної діяльності Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" - забір, очищення та постачання води, каналізація, водовідведення та очищення стічних вод.

25 червня 2021року представниками КП ПОР "Полтававодоканал" (далі - Підприємство) проведено обстеження умов водокористування Житлово-будівельного кооперативу Мрія-2 за адресою м. Полтава, вул. Степана Халтуріна, 8.

Під час обстеження водопровідних мереж в підвальному приміщенні багатоквартирного житлового будинку за адресою: вул. Степана Халтуріна, 8, м. Полтава, представниками КП ПОР "Полтававодоканал" було виявлено факт самовільного, непогодженого підключення до водопровідного трубопроводу трубою діаметром 20мм. На даному підключенні змонтовано два шарових крани діаметром 15мм. Підключення здійснено у підвальному приміщенні між першим та другим під`їздом.

На підставі проведеного обстеження складено Акт від 25.06.2021 року.

Договір на надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за вказаною адресою між КП ПОР "Полтававодоканал" та Житлово -будівельного кооперативу Мрія-2 відсутній.

Комерційним вузлом обліку води житловий багатоквартирний будинок вул. Степана Халтуріна,8, м, Полтава не оснащено.

Позивач посилається на те, що водокористування через вказане підключення є безобліковим.

Для припинення безоблікового водокористування, виявлене підключення від`єднано та заглушено.

Директор кооперативу Звігольська І.Г. від підписання вказаного акту відмовилася, про що зроблена відповідна відмітка в акті від 25.06.2021 року.

Розрахунок заборгованості відповідача за безоблікове водокористування в розмірі 25 842,64 грн. здійснено позивачем згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.

За даними позивача, відповідач так і не сплатив заборгованість за безоблікове водокористування у розмірі 25 842,64 грн.

На підставі вказаного Акту, КП ПОР "Полтававодоканал" була направлена претензія вих. №836 від 05.07.2021 року про сплату боргу у розмірі 25 842,64 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

До претензії долучено рахунок №3 на суму 25 842,64 грн.

Втім, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Полтавської області, в якому останній просив стягнути з відповідача 25 842,64 грн. заборгованості за самовільне підключення та безоблікове водокористування.

14.03.2023 року господарським судом Полтавської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або у триматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Пунктом 10.4.5. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомупгоспу України від 05.07.1995 року № 30, у разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, з подальшими змінами та доповненнями (далі Правила) врегульовано порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Пунктом 4.3. Правил забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

Згідно п.3.2. Правил, водокористування вважаться безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Підпунктом 2.1.4 Розділу 2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Полтава, затверджених рішенням виконкому Полтавської міської ради за №158 від 18.08.2016 року, Водоканал має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем Підприємства та складати акти за результатами цих обстежень. Акт підписується уповноваженими представниками Водоканалу та Підприємства. При відмові Підприємства від підпису, представники Водоканалу вносять відповідний запис в Акті. В цьому випадку Акт діє в односторонньому порядку.

Так, 25.06.2021 року під час здійснення перевірки Житлово-будівельного кооперативу Мрія-2 представниками КП ПОР "Полтававодоканал" за адресою м. Полтава, вул. Халтуріна, 8 було виявлено факт самовільного користування системами централізованого питного водопостачання (безоблікового водокористування).

За фактом виявленого порушення у присутності представника відповідача директора Звігольської І.Г. було складено акт від 25.06.2021 року.

Зі змісту Акту слідує, що обстеження відбулося у присутності представника відповідача Звігольської І.Г, яка відмовилася від підпису та отримала копію акту, про що в даному акті зроблено відповідний запис.

Відповідно до п. 3.3. та п. 3.4. Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24-х годин на добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Розрахунок за безоблікове водокористування здійснено за наступною формулою:

Діаметр труби 20 мм. розрахунковий період 30 днів:

Q = v S 3600 24 30 днів, де

Q - кількість води за пропускною спроможністю труби;

v = 2,0 м/с - швидкість руху води;

S - площа перерізу труби вводу, що розраховується за формулою площі кола

S = (формула по обчисленню площі круга зі шкільної програми по математиці за 6 клас).

Площа круга залежить від його радіуса та обчислюється за формулою: S = пr2

Оскільки в правилах № 190 розрахунок витрат води розраховується за пропускною спроможністю труби вводу дією її повним перерізом, при розрахунку площі використовується діаметр труби та обчислюється за формулою:

S = = =

S =

S = = 0,000314мм

п - стала величина, яка складає 3,14;

d - діаметр труби вводу;

3600 - кількість секунд у 1 годині;

24 - кількість годин на добу

Q = 2 0,001256 3600 24 30 днів = 1627,78м3 / міс.

У грошовому еквіваленті це складає 25 842,64 грн. (1627,78 м3 * 15,876 грн. - чинний тариф на послуги централізованого водопостачання на час виставлення претензії).

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача зазначає, що місцевий господарський суд обгрунтовано встановив, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам Правил.

Контррозрахунку на розрахунок позивача відповідачем не надано.

Належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77-79 ГПК України сплати відповідачем 25 842,64 грн. за самовільне підключення та безоблікове водокористування згідно рахунку позивача № 3 від 05.07.2021 року матеріали справи не містять.

Місцевий господарський суд обгрунтовано вказав на те, що при розгляді справи відповідачем не спростовано факту безоблікового водокористування та не надано належних, вірогідних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у акті обстеження від 25.06.2021 року.

Також, господарським судом першої інстанції обгрунтовано враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 908/510/19, де зокрема, вказано на таке.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Згідно з пунктом 3.1 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2 Правил).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3 Правил).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4 Правил).

Пункт 4.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №190 від 27.06.2008, містить заборону будь-якого самовільного приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).

Спір між сторонами стосується нарахування витрат води у зв`язку з виявленим фактом самовільного та безоблікового водокористування відповідачем. Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 12 листопада 2019 року по справі № 923/54/19 дійшов правового висновку про те, що на законодавчому рівні визначено відповідальність за самовільне підключення до систем водопостачання у вигляді нарахування витрат води. При цьому, для здійснення нарахування має бути сам факт самовільного підключення, без обов`язкового встановлення факту безоблікового користування водою.

За таких обставин аргументи апелянта щодо того, що місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що у верхньому правому куті акту від 25.06.2021 року споживачем вказано: ЖБК Мечта -2 вул. Ст. Халтуріна,8, а тому, на думку апелянта юридичний (причинно-наслідковий зв`язок) між складеним актом від 25.06.2021 року на споживача порушника - ЖБК Мечта -2 та відповідача, якого внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення притягнуто до фінансової відповідальності, відсутній, а стягнення з відповідача заборгованості за самовільне підключення та безоблікове водокористування є безпідставним, не приймаються.

Так, вище вказано та також підтверджується матеріалами справи, що за фактом виявленого порушення у присутності представника відповідача директора Звігольської І.Г. було складено акт від 25.06.2021 року, зі змісту якого слідує, що обстеження відбулося у присутності представника відповідача Звігольської І.Г, яка відмовилася від підпису та отримала копію акту, про що в даному акті зроблено відповідний запис, а тому відповідно до підпункту 2.1.4 Розділу 2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Полтава, затверджених рішенням виконкому Полтавської міської ради за №158 від 18.08.2016 року, в такому випадку акт діє в односторонньому порядку.

Відповідачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77-79 ГПК України на спростування обставин, вказаних у акті обстеження від 25.06.2021 року.

Також, не приймаються аргументи апелянта на те, що факт наявності в матеріалах справи претензії від 05.07.2021 року не свідчить про факт її дійсної відправки, в тому числі саме цих документів поштовим відправленням на адресу відповідача, оскільки факт направлення відповідачу претензії №836 від 05.07.2021 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3604210345454, з якого слідує, що директор відповідача Звігольська І.Г. отримала вказану претензію 12.07.2021 року.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що ухвала господарського суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду від 19.12.2022 року, яка була надіслана відповідачу, повернута відправнику з довідкою ПАТ Укрпошта адресат відсутній за вказаною адресою, а тому відповідач був позбавлений права відреагувати на подану позивачем позовну заяву по суті справи та відстояти свою правову позицію, з огляду на те, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.12.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; призначено справу до розгляду по суті на 18.01.2023 року на 09:50 год.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали господарського суду першої інстанції від 19.12.2022 року та 18.01.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Разом з тим, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Пономарьов проти України від 03.004.2008 року, заява №3236/03).

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Мрія-2" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2023 року у справі №917/1628/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя І.А. Шутенко