Ухвала

від 29.06.2023 по справі 904/4398/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про грошові вимоги до боржника

29.06.2023м. ДніпроСправа № 904/4398/19

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" (49051, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4, офіс 214; ідентифікаційний код 32206908)

про визнання грошових вимог на суму 200 000,00 грн

Суддя Примак С.А.

при секретарі судового засідання Скорик Н.О.

За участю представників сторін:

від кредитора: не з`явився

від боржника: не з`явився

від ліквідатора: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" перебуває на стадії ліквідації.

До господарського суду 24.05.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" про визнання грошових вимог на суму 200 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2023 прийнято заяву про грошові вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" до розгляду у судовому засіданні на 29.06.203, зобов`язавши арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича розглянути заяву кредитора та повідомити суд про включення заявлених вимог до реєстру або їх відхилення.

До господарського суду 25.05.2023 від ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" - арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича надійшло повідомлення №01-32/62-05 від 24.05.2023 про розгляд вимог кредитора, відповідно до якого ліквідатор розглянувши вказану заяву визнав заявлені грошові вимоги до боржника з віднесенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів.

У судове засідання 29.06.2023 повноважні представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК", господарський суд встановив наступне.

Грошові вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані наступним.

Як вбачається з матеріалів поданої заяви, 25.12.2018 близько 17:00 години поблизу 26 км. автодороги "Київ-Харків" в межах Бориспільського району, Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення вантажного автомобіля "DAF CF 75.250", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та автобуса "ЕТАЛОН А079", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок вказаного ДТП пасажири автобуса "ЕТАЛОН А079", реєстраційний номер НОМЕР_3 , отримали тілесні ушкодження та були доставлені до приймального відділення Бориспільської ЦРЛ з різним ступенем тяжкості. В тому числі було госпіталізовано ОСОБА_4 , 1971 року народження, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 померла в приміщенні Бориспільської ЦРЛ.

За фактом ДТП слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000779.

Станом на сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110000000779, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, триває, та здійснюється Головним управлінням Національної поліції в Київській області.

Згідно висновку експерта за результатами проведення комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №24-22/25-22/1701-1712/1813-1824 від 03.10.2022, в умовах даної ДТП дії водія автомобіля марки "DAF CF 75.250", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам пункту 12.3. Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв`язку з настанням цієї події. Оскільки в умовах даної ДТП водій автобуса "ЕТАЛОН А079", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 не мав технічну можливість запобігти зіткнення як з автомобілем "DAF CF 75.250", реєстраційний номер НОМЕР_2 , так і з автомобілем "NI55АN Ргітега", реєстраційний номер НОМЕР_4 , то з технічної точки зору в його діях невідповідності вимогам ПДР, які перебували би у причинному зв`язку з настанням даної події, відсутні.

Вказані факти підтверджуються витягом з ЄРДР від 18.02.2019 року, висновком судово-медичної експертизи, висновком експерта від 03.10.2022 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 .

Відповідно до частин 2, 5 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду витікає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини (пункт 4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

В результаті вищевказаного зіткнення та наслідків від нього у вигляді загибелі ОСОБА_4 , її близьким родичам, а саме синові ОСОБА_1 було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Отже, внаслідок завдання кредитору збитків, останній має право на їх відшкодування боржником у розмірі та з підстав визначених нижче.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних врегульовано Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки "DAF CF 75.250", реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дії якого загинула ОСОБА_4 , була застрахована у ПрАТ "Страховий капітал" (яке в подальшому змінило найменування на ПрАТ "Капітал-СК"), відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4777306 (чинного на дату ДТП), що підтверджується копією страхового полісу.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування".

Керуючись вищевказаними положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 22.10.2021 кредитор повідомив боржника про настання страхового випадку та звернувся, в порядку визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із відповідними заявами на виплату страхового відшкодування.

Серед заявлених кредитором до відшкодування вимог, містились: вимоги на суму 44 676.00 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кредитору; вимоги на суму 134 028.00 грн. - в рахунок відшкодування шкоди заподіяної втратою годувальника та вимоги на суму 54 830.00 грн. - в рахунок відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника.

Станом на дату складання цієї заяви, боржник так і не виплатив страхового відшкодування заподіяної кредитору шкоди чим порушив вимоги чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, смерть потерпілої настала на місці дорожньо-транспортної пригоди та була прямим причинним наслідком цієї пригоди.

Відповідно до частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 5 статті 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до роз`яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанові №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, що її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки. - незалежно від наявності вини.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що шкоду потерплій було завдано саме джерелом підвищеної небезпеки, а не внаслідок непереборної сили чи умислу загиблої.

Отже, з вищевикладеного випливає, що саме володільці джерела підвищеної небезпеки можуть бути відповідальними за шкоду завдану ними в розумінні статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України, а не пішоходи чи пасажири, які несуть відповідальність виключно у разі завдання ними умисної шкоди.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір

відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 Цивільного кодексу України).

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (частина друга статті 1188 Цивільного кодексу України).

Отже, припис частини другої статті 1188 Цивільного кодексу України застосовний за таких умов:1) відбулася взаємодія джерел підвищеної небезпеки; 2) потерпілим від неї є інша особа, ніж власники (володільці), наприклад, транспортних засобів; 3) ці власники (володільці) завдали шкоди потерпілому спільно, тобто поведінка кожного із них була неправомірною (зокрема, у разі порушення кожним певних Правил дорожнього руху, що призвело до взаємодії джерел підвищеної небезпеки та завдання внаслідок цього шкоди третій особі). Тоді їхня вина у завданій потерпілому шкоді не має значення, і вони зобов`язані відшкодувати цю шкоду незалежно від такої вини.

Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 Цивільного кодексу України).

Солідарний обов`язок або солідарна вимога вимикають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина перша статті 543 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року по справі №477/874/19 (провадження №14-24цс21) виклала такий висновок: За змістом частини першої статті 614 ЦК України вина як підстава відповідальності за порушення зобов`язання - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис частини другої статті 1188 Цивільного кодексу України застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного із власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв`язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності

діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов`язку з відшкодування шкоди.

За змістом частини другої статті 1188 Цивільного кодексу України іншою особою, якій внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки власники (володільці), наприклад, транспортних засобів спільно завдали шкоди, є будь-яка третя особа. Вона може бути, зокрема, пішоходом або пасажиром транспортного засобу, від зіткнення із яким іншого транспортного засобу завдано шкоди. Іншою, ніж та, яка завдала шкоди, особою може бути і власник транспортного засобу, який передав право керування, а сам був пасажиром.

Отже, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 29 червня 2022 року по справі №477/874/19 (провадження № 14-24цс21) та висновку експерта за результатами проведення комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи №24-22/25-22/1701-1712/1813-1824 від 03.10.2022, відповідальним за заподіяння шкоди кредитору є боржник, який застрахував цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки "DAF CF 75.250", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , оскільки саме його дії не відповідали вимогам пункту 12.3. Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв`язку з настанням цієї події, а в діях водія автобуса "ЕТАЛОН А079", реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 невідповідності вимогам ПДР, які перебували би у причинному зв`язку з настанням даної події, відсутні.

Згідно пункту 27.4. статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961 -IV: "Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку ".

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному; розмірі: з 1 січня - 3723 гривні.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, становить 44 676,00 грн.

Згідно товарного чеку від 01.07.2020, кредитор поніс витрати на спорудження надгробного пам`ятника матері у розмірі 54'830.00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування витрат Кредитора на спорудження надгробного пам`ятника становить 44 676,00 гри., що дорівнює 12 мінімальним заробітним платам у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відшкодування моральної шкоди, встановленої п 27.3. ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 27.3. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю потерпілого є син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3723 гривні.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 44 676.00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди дорівнює 44 676,00 грн.

Згідно частини 2 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 в редакції чинній на дату пригоди: Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно частин 1 та 2 статті 1200 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності: 4) одному з батьків (усшювлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п 'яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

У загиблої, на день її смерті, на утримані перебуває син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки являється інвалідом першої групи з дитинства, що підтверджується довідкою ПФУ та пенсійним посвідченням.

Згідно статті 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Отже, в розумінні вищенаведеної норми Цивільного кодексу України, кредитор є особою, яка має право на відшкодування шкоди у зв`язку із загибеллю потерпілої.

Згідно пункту 27.2 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Тобто при покладенні обов`язку по відшкодуванню шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого, на страховика, діюче законодавство передбачає певні межі такої відповідальності.

Зокрема, загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі,

встановлених законом на день настання страхового випадку (пункт 27.2. статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальним соціально-правовим механізмом, який запроваджено державою для захисту майнових інтересів як власників транспортних засобів, так і осіб, права яких можуть бути порушені під час використання джерела підвищеної небезпеки. Саме баланс таких інтересів у визначених законом межах забезпечується страховиком.

Отже, мінімально гарантований загальний розмір страхового відшкодування ов`язаного з втратою годувальника, обрахований відповідно до пункту Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" становить 134 028.00 грн.

Таким чином, шкода по втраті годувальника, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора, становить 134 028,00 грн, мінімально гарантованого загального розміру страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника.

Відповідно до пункту 27.5 статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відшкодування шкоди," пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 №3470 "Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09.07.2010 № 566 "Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на дату ДТП розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, було встановлено у розмірі 200 000,00 грн. на одного потерпілого.

По даному страховому випадку, загальна сума страхового відшкодування становить 223'380,00 грн., що перевищує 200'000,00 гри. страхової суми. В такому разі, страхове відшкодування, яке належить для виплати Кредитору становить 200 000,00 грн., яке складається з: 44 676,00 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кредитору, 134 028.00 грн. та 21 296.00 грн. в рахунок відшкодування решти страхового відшкодування пов`язаного з витратами на спорудження надгробного пам`ятника.

Таким чином, загальна сума боргу Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" перед ОСОБА_5 становить 200 000.00 грн.

За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" у розмірі 200 000,00 грн - 1 - черга задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Приватного акціонерного товариства "Капітал-СК" у розмірі 200 000,00 грн - 1 - черга задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду.

Копію цієї ухвали направити кредитору, ліквідатору.

Суддя С.А. Примак