Рішення

від 30.06.2023 по справі 907/235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/235/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м Ужгород в інтересах держави

в особі позивача Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Панком», с. Минай Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення 236 970,00 грн збитків

За участю представників:

прокуратури - Андрейчик А.М., прокурор, посв. № 069357 від 01.03.2023;

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панком" 236 970,00 грн збитків у вигляді завищеної вартості фактично виконаних робіт за договором будівельного підряду від 09.06.2017 №01/6-17 та додаткових угод № 1 від 13.11.2017, №2 від 12.12.2017, а також договором будівельного підряду від 15.06.2018 №02/05-18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/235/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору а також призначив підготовче засідання.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою від 17.05.2023 суд постановив підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 07.06.2023.

Розгляд справи відкладався до 30.06.2023 у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 30.06.2023 прокурор підтримує позовні вимоги з визначених в позовній заяві підстав.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи, - не заявили.

Позивач згідно з поданою суду заявою від 24.04.2023 просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзву на позов не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Так, ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалася судом на електронну адресу ТОВ «Панком», яка зазначена у договорах будівельного підряду, на підставі яких прокурором заявлено вимоги в даній справі (tovpankom@gmail.com) та вручена Товариству 30.03.2023, що підтверджується бланком повернення електронної кореспонденції від 30.03.2023.

Водночас, про підготовче засідання 17.05.2022 та судові засідання з розгляду справи по суті 07.06.2022, 30.03.2022 відповідача у справі повідомлено шляхом надіслання ухвал на його офіційну юридичну адресу (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, 4), які повернулися на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Панком» із зазначенням причин невручення: «Адресат відсутній за вказаною адресою» та «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Водночас Суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17).

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем підрядних робіт за договорами будівельного підряду від 09.06.2017 №01/6-17, від 15.06.2018 №02/05-18 в частині завищення їх вартості та включення в акти виконаних робіт та довідки про їх вартість робіт, які фактично не виконувалися, у зв`язку з чим позивачу завдано 236 970,00 грн збитків у вигляді фактично оплачених робіт, які не виконувалися відповідачем за договором.

Правова позиція позивача.

Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області згідно з заявою від 24.04.2023 повністю підтримує вимоги прокурора, наполягає на їх задоволенні.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем не подано відзив на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

09 червня 2017 року між Худлівською сільською радою, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Панком» укладено договір будівельного підряду №01/6-17 (надалі - Договір 1) відповідно до п. 1.1. якого Виконавець у межах договірної ціни зобов`язується виконати на свій ризик власними силами і засобами роботи з Будівництва водогону в с. Худльово Ужгородського району (надалі - об`єкт) в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід`ємною частиною цього договору, (далі - роботи) увести об`єкт у експлуатацію з дотриманням діючих будівельних норм і правил, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з п. 1.2. Договору 1 вимоги до складу та обсягів робіт, які є предметом цього договору, визначені у проектно-кошторисній документації, а також у календарному графіку виконання робіт (Додаток № 2 до договору).

Виконавець повинен виконати передбачені договором роботи та використати матеріальні ресурси, необхідні для їх виконання, якість яких повинна відповідати умовам договору, проектно-кошторисній документації, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, а також іншим нормативним документам (п. 2.1. Договору 1).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору 1 - ціна договору становить 1 422 488,40 грн (з ПДВ), яка розрахована і наведена у Договірній ціні на будівельно-монтажні роботи (Додаток № 1 до договору). Вартість першого етапу робіт у 2017 році згідно бюджетних призначень складає 1 000 000,00 грн (з ПДВ).

Ціна договору визначається у відповідності до обсягів, передбачених проектно-кошторисною документацією, і не підлягає зміні за виключенням випадків, передбачених договором, цими основними умовами (п. 3.3. Договору 1).

Пунктами 4.1.-4.3. Договору 1 сторонами визначено порядок проведення розрахунків між сторонами, зокрема, Замовник протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання договору обома сторонами перераховує Виконавцю аванс у розмірі 30% від вартості виконання робіт в 2017 році, яка визначена в пункті 3.1. цих основних умов. При невикористанні авансу на протязі 2(двох) місяців Підрядник повертає невикористані кошти Замовнику.

Виконавець зобов`язаний щомісяця, але не пізніше 05 числа місяця, що слідує за звітним, надавати Замовнику Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3 (далі - Довідка КБ-3), Акти про приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в (далі -Акт КБ-2в).

Замовник на підставі отриманих від Виконавця Довідок КБ-3, Актів КБ-2в щомісяця здійснює погашення авансу в розмірі 30% від суми фактично виконаних робіт, а решту суми у розмірі 70% від вартості фактично виконаних робіт перераховує на рахунок Виконавця протягом п`яти банківських днів з моменту отримання підписаних уповноваженими представниками Сторін Довідки КБ-3 та Акту КБ-2в.

Після повного погашення авансу Замовник проводить розрахунки з Виконавцем за фактично виконані роботи на підставі Довідки КБ-3 та Акту КБ-2в в повному обсязі.

Згідно з п. 5.15. Договору 1 Виконавець гарантує відповідність якості закінчених робіт та використаних матеріалів проектно-кошторисній документації, вимогам відповідних нормативно-правових актів і можливість їх безперервної та належної експлуатації протягом наступних гарантійних строків з дня прийняття об`єкта в експлуатацію за актом робочої комісії: будівельно-монтажних робіт - протягом 10 (десяти) років.

За змістом п.п. 5.16., 5.17., 5.21., 5.22. Договору 1 у разі виявлення в період гарантійного строку дефектів/ недоліків у виконаних роботах, Виконавець зобов`язаний на безоплатній основі протягом двох робочих днів включаючи день отримання письмового повідомлення від Замовника прибути до Замовника для. складання двостороннього акта про усунення виявлених недоліків/дефектів. У разі неприбуття представника Виконавця у цей строк Замовник має право скласти акт в односторонньому порядку, який є обов`язковим для Виконавця. Акт, складений без участі Виконавця, надсилається йому для виконання наступного робочого дня після складання.

Виконавець зобов`язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти/недоліки виконаних роботах, у строки та порядку, які визначаються в акті за згодою Сторін або Замовником при складанні акту без участі Виконавця. У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Замовник складає за участю Виконавця відповідний акт, в якому зазначаються виявлені недоліки та строки їх усунення. За результатами перевірки Замовник може пред`явити Виконавцю письмову вимогу про зупинення виконання робіт.

Роботи, які не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються.

Згідно з п. 10.1. Договору 1, даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2017.

13 листопада 2017 року сторонами Договору 1 укладено Додаткову угоду №1 до даного Договору, за змістом якої п. 3.2. Договору 1 викладено в новій редакції, а саме: вартість виконання робіт у 2017 році за даною додатковою угодою 1 222 486,80 грн, виконано робіт по даному договору станом на 08.08.2017 на суму 999 999,60 грн, вартість робіт за даною додатковою угодою становить 222 487,20 грн.

12 грудня 2017 року сторонами Договору 1 укладено Додаткову угоду №2 до даного Договору, якою вдруге змінено редакцію п. 3.2. Договору 1, за якою вартість виконання робіт у 2017 році за даною додатковою угодою 1 422 488,40 грн, виконано робіт по даному договору станом на 14.11.2017 на суму 1 222 486,80 грн, вартість робіт за даною додатковою угодою становить 200 001,60 грн.

Крім того, 15 травня 2018 року між Худлівською сільською радою, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Панком» укладено договір будівельного підряду №02/05-18 (надалі - Договір 2) відповідно до п. 1.1. якого Виконавець у межах договірної ціни зобов`язується виконати на свій ризик власними силами і засобами роботи з Будівництва водогону в с. Худльово Ужгородського району (надалі - об`єкт) в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, на підставі якої складені локальні кошториси, які є невід`ємною частиною цього договору, (далі - роботи) увести об`єкт у експлуатацію з дотриманням діючих будівельних норм і правил, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Умови п.п. 1.2., 2.1., 4.1.-4.3., 5.15.-5.17., 5.21., 5.22. Договору 2 є ідентичними відповідним пунктам Договору 1, які встановлені судом вище.

Водночас, відповідно до п. 3.1. Договору 2 його ціна становить 707 397,60 грн (з ПДВ), яка розрахована і наведена у Договірній ціні на будівельно-монтажні роботи (Додаток № 1 до договору).

Судом встановлено, що на виконання умов укладених Договорів між Худлівською сільською радою та ТОВ «Панком» в період з серпня 2017 року по липень 2018 року підписано визначені Договором 1 та Договором 2 акти приймання робіт форми Кб-2в та Довідки про вартість робіт форми КБ-3, зокрема:

- відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за серпень 2017 року, підписаного 03.08.2017 - всього за актом виконано робіт на суму 439 300,80 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за серпень 2017 року, що підписана 03.08.2017, - вартість виконаних робіт по Договору 1 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 439 300,80 грн, у тому числі за звітній місяць - 196 904,40 грн;

- відповідно до Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за серпень 2017 року, підписаного 08.08.2017 - всього за актом виконано робіт на суму 324 357,60 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за серпень 2017 року, що підписана 08.08.2017, - вартість виконаних робіт по Договору 1 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 763 658,40 грн, у тому числі за звітній місяць - 266 754,00 грн;

- відповідно до Акту №3 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за серпень 2017 року, підписаного 14.08.2017 - всього за актом виконано робіт на суму 236 341,20 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за серпень 2017 року, що підписана 14.08.2017, - вартість виконаних робіт по Договору 1 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 999 999,60 грн, у тому числі за звітній місяць - 236 341,20 грн;

- відповідно до Акту №4 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за листопад 2017 року, підписаного 14.11.2017 - всього за актом виконано робіт на суму 222 487,20 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за листопад 2017 року, що підписана 14.11.2017, - вартість виконаних робіт по Договору 1 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 1 222 486,80 грн, у тому числі за звітній місяць - 222 487,20 грн;

- відповідно до Акту №5 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за грудень 2017 року, підписаного 12.12.2017 - всього за актом виконано робіт на суму 200 001,60 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2017 року, що підписана 12.12.2017, - вартість виконаних робіт по Договору 1 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 1 422 488,40 грн, у тому числі за звітній місяць - 200 001,60 грн;

- відповідно до Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за травень 2018 року, підписаного 22.05.2018 - всього за актом виконано робіт на суму 148 136,40 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за травень 2018 року, що підписана 22.05.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 148 136,40 грн, у тому числі за звітній місяць - 35 049,60 грн;

- відповідно до Актів №2, №3 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за червень 2018 року, підписані 05.06.2018 - всього за актами виконано робіт на суму 165 777,60 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за червень 2018 року, що підписана 05.06.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 313 914,00 грн, у тому числі за звітній місяць - 111 589,20 грн;

- відповідно до Акту №4 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за червень 2018 року, підписаного 11.06.2018 - всього за актом виконано робіт на суму 112 573,20 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за червень 2018 року, що підписана 11.06.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 426 487,20 грн, у тому числі за звітній місяць - 93 614,40 грн;

- відповідно до Акту №5 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за червень 2018 року, підписаного 21.06.2018 - всього за актом виконано робіт на суму 104 457,60 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за червень 2018 року, що підписана 21.06.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 530 944,80 грн, у тому числі за звітній місяць - 104 457,60 грн;

- відповідно до Актів №6, №7 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за липень 2018 року, підписані 02.07.2018 - всього за актами виконано робіт на суму 146 220,00 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за липень 2018 року, що підписана 02.07.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 677 164,80 грн, у тому числі за звітній місяць - 146 220,00 грн;

- відповідно до Акту №8 приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в за липень 2018 року, підписаного 25.07.2018 - всього за актом виконано робіт на суму 30 232,80 грн, а згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за липень 2018 року, що підписана 25.07.2018, - вартість виконаних робіт по Договору 2 з початку будівництва по звітний місяць включно (з ПДВ) становить 707 397,60 грн, у тому числі за звітній місяць - 30 232,80 грн.

Таким чином, вартість робіт за Договором 1 та Договором 2, яка зазначена у означених Актах КБ-2в та Довідках КБ-3 становить 1 422 484,40 грн за Договором 1 в 2017 році та 707 397,60 грн за Договором 2 в 2018 році, на загальну суму 2 129 886,00 грн.

Згідно з долученими прокурором до позовної заяви платіжними інструкціями від 29.06.2017 (на суму 300 000,00 грн), від 07.08.2017 (на суму 196 904,40 грн), від 09.08.2017 (на суму 266 754,00 грн), від 17.08.2017 (на суму 236 341,20 грн), від 16.11.2017 (на суму 222 487,20 грн), від 15.12.2017 (на суму 200 001,60 грн), від 21.05.2018 (на суму 212 219,28 грн), від 25.05.2018 (на суму 35 049,60 грн), від 07.06.2018 (на суму 111 589,20 грн), від 13.06.2018 (на суму 93 614,40 грн), від 22.06.2018 (на суму 104 457,60 грн), від 06.07.2018 (на суму 130 968,48 грн), від 31.07.2018 (на суму 14 001,44 грн), від 27.07.2018 (на суму 5497,60 грн) підтверджується оплата Замовником - Худлівською сільською радою загальної вартості зазначених в Актах КБ-2в та Довідках КБ-3 за період з серпня 2017 року по липень 2018 року робіт в розмірі 2 129 886,00 грн.

В той же час, за встановленими обставинами, незважаючи на фактичне прийняття робіт за Договором 1 та Договором 2 Замовником (Худлівською сільською радою) та їх оплату, водогін в с. Худльово всупереч умов даних Договорів так і не був введений в експлуатацію, а відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020070170000142, вбачається, що в провадженні Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області з 30.01.2020 перебували матеріали кримінального провадження щодо правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 191 КК України (в редакції до 01.07.2020) стосовно неправомірних дій посадових осіб Худлівської сільської ради, що виразилося у розкраданні бюджетних коштів.

Кримінальне провадження за даним фактом було закрите Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.12.2022 у справі №308/771/21 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Водночас, в межах означеного кримінального провадження №12020070170000142 органом досудового розслідування було ініційовано проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Закарпатського Науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи №15/39 від 28.05.2020 експертом Підгорецькою К.О. встановлено, що обсяги та вартість фактично виконаних робіт з «Будівництва водогону в с. Худльово, Ужгородського району» частково не відповідають обсягу та вартості, визначеними звітною документацією з будівництва.

Означені невідповідності відповідно до дослідницької частини висновку експерта №15/39 від 28.05.2020 полягають в тому, що після натурного огляду об`єкта дослідження, аналізу наданих на дослідження документації було встановлено, що деякі роботи та використані матеріали, які зазначені в Актах приймання виконаних будівельних робіт, фактично не виконані, а саме:

- Акт № 1 (форма КБ-2в) за серпень 2017 на суму - 35670 грн.;

- Акт № 4 ( формою КБ-2в) за листопад 2017 на суму -125370 грн.;

- Акт № 1 (форма КБ-2в) за травень 2018 на суму - 51747 грн.;

- Акт № 2 ( формою КБ-2в) за червень 2018 на суму - 24192 грн.;

В результаті чого, експертом встановлено, що сума завищень вартості виконаних будівельних робіт всього по прямих витратах складає 236 970,00 грн, а відтак, обсяги та вартість фактично виконаних робіт з «Будівництва водогону в с. Худльово, Ужгородського району» частково не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією з будівництва.

Таким чином, експертом встановлено, що в Актах форми КБ-2в за серпень, листопад 2017 року та травень-червень 2018 року є фактично невиконані (завищені) обсяги робіт, на суму 236 970,00 грн, у зв`язку з чим й виник спір між сторонами у даній справі.

Судом також встановлено, що Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Закарпатської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Закарпатської області, зокрема, Середнянську об`єднану територіальну громаду, до складу якої, серед інших, включено Худлівську територіальну громаду.

Згідно з п.п. 1 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).

Сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту (п.п. 4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Підпунктом 9 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень

Аналогічне правове регулювання правовідносин, пов`язаних з утворенням об`єднаних територіальних громад міститься й в ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад».

Як вбачається з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.06.2023 року Худлівська сільська рада (код ЄДРПОУ 04349892) перебуває в стані припинення з 28.01.2021 - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Враховуючи викладене, з огляду на набуття повноважень Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області повноваження з управління справами в результаті реорганізації Худлівської сільської ради, перейшли до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, яка в силу прямої вказівки закону є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України "Про прокуратуру", діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що ненадходження до місцевого бюджету безпідставно перерахованих відповідачу грошових коштів, унеможливлює виконання покладених функцій на порушує інтереси держави в особі Середнянської селищної ради, яка є органом місцевого самоврядування та повинна забезпечувати виконання бюджету, соціально-економічних програм розвитку, тому недоотримання коштів безпосередньо впливає на вирішення потреб територіальної громади смт. Середнє, що також порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Так, для вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області в суді, відповідно до ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Ужгородська окружна прокуратура звернулася з повідомленням №07.53-107-816 вих-23 від 01.02.2023 (з урахуванням листа №07.53-107-1059 вих-23 від 10.02.2023) до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, з проханням надати інформацію про вжиті органом місцевого самоврядування заходи позовного характеру про стягнення з ТОВ "Панком" збитків у вигляді завищеної вартості виконаних робіт за Договором 1 та Договором 2 та з повідомленням в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про намір звернутися до суду в інтересах держави в особі Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області щодо захисту державних інтересів у випадку невжиття таких заходів самостійно органом місцевого самоврядування.

На адресу Ужгородської окружної прокуратури Середнянська селищна рада надіслала у відповідь лист №01-26/297 від 15.02.2023, в якому зазначила, що в органу місцевого самоврядування відсутні кошти на оплату судового збору в кошторисі 2023 року, у зв`язку з чим рада просила прокурора вжити відповідних заходів щодо захисту інтересів органу місцевого самоврядування в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно зі пп. 1) п. «а» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що в спірних правовідносинах Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області є уповноваженим органом на подання відповідного позову з метою реалізації компетенції щодо забезпечення ефективного і цільового використання бюджетних коштів, відповідний позов органом місцевого самоврядування не подавався, а відтак, Ужгородською окружною прокуратурою Закарпатської області згідно з листом №07.53-107-816 вих-23 від 01.02.2023 повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв`язку з необхідністю стягнення збитків.

Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокурату», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Щодо спірних правовідносин.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладені між сторонами правочини є договорами будівельного підряду.

За змістом частин 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За положеннями ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Водночас, судом встановлено, що у пунктах 4.1.-4.3. Договорів сторони передбачили, що розрахунок за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), а відповідно до п.п. 5.21.-5.22. Договору 1 та Договору 2 У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам Замовник складає за участю Виконавця відповідний акт, в якому зазначаються виявлені недоліки та строки їх усунення. За результатами перевірки Замовник може пред`явити Виконавцю письмову вимогу про зупинення виконання робіт.

Роботи, які не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються

Зважаючи на зазначене судом встановлено, що в умовах договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання підрядних робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3), як і визначили необхідність оплати за Договором лише робіт, які відповідають установленим вимогам та є фактично виконаними.

За встановленим судом обставинами, факт виконання Договору 1 та Договору 2 підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідок про їх вартість форми КБ-3 за період з серпня 2017 року по липень 2018 року, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін Договорів і долучені прокурором до позову.

При цьому, суд зазначає, що закон пов`язує виникнення зобов`язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов`язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16.

Згідно з пунктом 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови) документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов`язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації. Обов`язковість ведення виконавчої документації при виконанні будівельних робіт також встановлено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".

Відповідно до п. п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.ч. 1, 2 ст. 884 ЦК України).

Загальними положеннями про підряд (ст. 858 ЦК України) визначено право замовника вимагати від підрядника пропорційного зменшення ціни роботи у випадку, зокрема, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру.

Крім того, Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК України).

Як встановлено судом та не заперечено сторонами згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи №15/39 від 28.05.2020, обсяги та вартість фактично виконаних робіт з «Будівництва водогону в с. Худльово, Ужгородського району» частково не відповідають обсягу та вартості, визначеними звітною документацією з будівництва.

Означені невідповідності відповідно до дослідницької частини висновку експерта №15/39 від 28.05.2020 полягають в тому, що після натурного огляду об`єкта дослідження, аналізу наданих на дослідження документації було встановлено, що деякі роботи та використані матеріали, які зазначені в Актах приймання виконаних будівельних робіт, фактично не виконані, а саме:

- Акт № 1 (форма КБ-2в) за серпень 2017 на суму - 35670 грн.;

- Акт № 4 ( формою КБ-2в) за листопад 2017 на суму -125370 грн.;

- Акт № 1 (форма КБ-2в) за травень 2018 на суму - 51747 грн.;

- Акт № 2 ( формою КБ-2в) за червень 2018 на суму - 24192 грн.;

В результаті чого, експертом встановлено, що сума завищень вартості виконаних будівельних робіт всього по прямих витратах складає 236 970,00 грн, а відтак, обсяги та вартість фактично виконаних робіт з «Будівництва водогону в с. Худльово, Ужгородського району» частково не відповідають обсягам та вартості, визначеними звітною документацією з будівництва.

Фактично судовими експертами встановлено обставини, які у відповідності до умов Договору 1 та Договору 2 свідчать про виконання відповідачем робіт неналежної якості - підтвердження в актах виконаних робіт за формою КБ-2в завищення або включення обсягів робіт, які не виконувались.

Означений висновок експерта суд вважає належним доказом на підтвердження обставини завищення відповідачем вартості фактично виконаних за Договором 1 та Договором 2 робіт, з урахуванням, в тому числі правової позиції, що надана Верховним судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2021 у справі № 461/3675/17, відповідно до якої зазначено, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи.

17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідачем не подано суду іншого висновку експерта виготовленого на замовлення учасника щодо обставин цієї справи. Відповідач про дійсність обставин справи та проти завищення обсягів робіт не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Разом з тим, кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами, а суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ст. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про підставність позовних вимог прокурора та наявність у діях відповідача (який отримав грошові кошти за фактично невиконані роботи) складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим ТОВ «Панком» зобов`язане повернути Середнянській селищній раді Ужгородського району Закарпатської області, як правонаступнику Худлівської сільської ради надлишково сплачені кошти у розмірі 236 970,00 грн за договорами будівельного підряду від 09.06.2017 №01/6-17, від 15.06.2018 №02/05-18, оскільки фактичне виконання робіт відповідачем на означену суму документально не підтверджується.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панком" (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, 4, код ЄДРПОУ 31544492) на користь Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (89452, смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області, вул. Закарпатська, 63, код ЄДРПОУ 04349923) 236 970,00 грн (двісті тридцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 00 копійок) збитків.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Панком" (89422, с. Минай Ужгородського району Закарпатської області, вул. Свободи, 4, код ЄДРПОУ 31544492) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, код ЄДРПОУ 02909967) 3554,55 грн (три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 55 копійок) у повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 03 липня 2023 року.

Суддя Р.М Лучко