Рішення

від 03.07.2023 по справі 910/5790/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2023Справа № 910/5790/23за позовом Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс»

про стягнення 1 249 489,39 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №53 про закупівлю робіт від 15.06.2020, яка складається з 172 343, 26 грн - 3% річних та 1 077 146,13 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 19.04.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі були вручені сторонам у справі.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 між Департаментом гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" (постачальник) укладено договір про закупівлю робіт №53, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується упродовж 2020-2021 року на власний ризик, власними силами і засобами, матеріальними ресурсами, у відповідності до умов даного договору виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на «Капітальний ремонт міського стадіону ім. Г.А. Тонкочеєва по пр. Грушевського, 29 м. Кам`янця-Подільського Хмельницької області» (коригування) (код ДК 021-2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди №1 від 30.12.2020, №2, №3 від 31.12.2020 до договору про закупівлю робіт №53 від 15.06.2020 якими були внесені відповідні зміни та доповнення до договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору договірна ціна (ціна договору) є динамічною та визначається на підставі додатку №1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі та становить 11 225 400 грн, в тому числі ПДВ - 1 870 900,00 грн, з них: 10 102 860 грн - кошти державною фонду регіонального розвитку; 1 122 540,00 - співфінансування місцевого бюджету.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником, на підставі норм Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» №1764 від 27.12.2001 та Постанови КМУ «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» №1070 від 04.12.2019, попередньої оплати (авансу) на організацію виконання робіт та придбання матеріалів в розмірі не більше 30% від вартості робіт, що фінансуються у 2020 році в розмірі 3 367 620 грн, в тому числі ПДВ 561270.00 грн, з них: 3 030 858,00 - кошти державного фонду регіонального розвитку, 336 762,00 - співфінансування місцевого бюджету, на строк не більше 3-х місяців, але в будь-якому випадку до завершення бюджетного періоду.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що підрядник протягом 3-х місяців з дня надходження коштів як попередньої оплати (авансу), але в будь-якому випадку до завершення бюджетного періоду, підтверджує їх використання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (ПФ №КБ-2в) або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

По закінченні 3-х місячного терміну, але в будь-якому випадку до завершення бюджетного періоду, невикористанні суми попередньої оплати (авансу) підрядником повертаються замовнику (п. 4.3 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 31.12.2020, строк виконання робіт - до 31.12.2021. Підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо: надання будівельного майданчика (фронту робіт); передачі проектно-кошторисної документації; передачі дозволу (декларації) на початок робіт; сплати авансу (у разі його надання).

Строк дії договору призупиняється, а строки виконання робіт можуть переглядатися при: затримці фінансування видатків замовника; виникненні обставин непереборної сили; виникненні обставин, що затримують виконання робіт не з вини підрядника (при умові своєчасного письмового повідомлення замовника про виникнення таких обставин); появі необхідності проведення непередбачених додаткових обсягів робіт; внесенні змін до проектно-кошторисної документації; зміні законодавчих та нормативних актів, що приводять до додаткових витрат часу і коштів.

Відповідно до п. 10.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 31.12.2020, сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021 включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору, замовником 03.07.2020 згідно платіжних доручень №1 від 02.07.2020 перераховано підряднику авансовий платіж в розмірі 3 367 620 грн.

З урахуванням умов п. 4.2, 4.3 договору відповідач після спливу 3-х місяців з дня надходження йому коштів у розмірі 3 271 206 грн повинен був відзвітувати про використання авансу або повернути невикористану його частину.

Доказів належного використання авансових коштів у розмірі 3 271 206 грн для виконання робіт за договором матеріали справи не містять.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням грошового зобов`язання за договором №53 від 15.06.2020, заборгованість за яким встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі №924/182/21, яке набрало законної сили та рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №924/1016/21.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Із матеріалів справи вбачається, що Хмельницькою обласною прокуратурою на адресу Кам`янець-Подільської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради надіслано листи № 15/2-213вих-23 від 01.03.2023 та № 15/2-212вих-23 від 01.03.2023 щодо наявності підстав та намірів здійснювати представництво інтересів держави.

Водночас, зазначеними органами, заходів щодо відновлення порушених інтересів у судовому порядку не вжито, вказане підтверджується листами від 20.03.2023 за вих. №1/02-25-231 та від 21.03.2023 за вих. №248/01-11, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, оскільки Кам`янець-Подільською міською радою, як органом, уповноважений державою та територіальною громадою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та Департаментом гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради, як стороною договору, не забезпечено захист інтересів держави щодо стягнення грошових коштів, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаним органом та наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для здійснення Заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури представництва інтересів держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради у спорі в межах справи №910/5790/23.

Як встановлено судом вище, правові відносини між сторонами виникли на підставі договору №53 від 15.06.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі №924/182/21 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" про повернення попередньої оплати (авансу) за договором №53 від 15.06.2020 в розмірі 3 271 206,00 грн та розірвання договору про закупівлю робіт №53 від 15.06.2020, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» на користь Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради заборгованість в розмірі 3 271 206 грн.

Указаним рішенням встановлено, що у відповідача виник обов`язок щодо повернення замовнику за договором про закупівлю робіт №53 від 15.06.2020 суму невикористаної попередньої оплати в розмірі 3 271 206,68 грн.

Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 у справі №924/1016/21 за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та неустойки у загальному розмірі 1 393 531,90 грн, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» на користь Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради 156 386,13 грн - збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 32 263,95 грн - 3% річних та 112 117,22 грн - пені.

Рішенням суду від 16.11.2022 у справі №924/1016/21 встановлено, що прострочення повернення відповідачем суми одержаного авансу мало місце починаючи з 06.10.2020; ураховуючи прострочення відповідачем виконання зобов`язання з повернення авансу з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 156 386,13 грн - інфляційних втрат та 32 263,95 грн - 3% річних за період прострочення з 01.01.2021 по 30.04.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, замовник перерахував на рахунок підрядника аванс у загальному розмірі 3 367 620,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 02.07.2020.

Належних та допустимих доказів на підтвердження повернення авансових коштів у сумі 3 271 206 грн замовнику суду не надано.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, від 22.04.2020 у справі №922/795/19.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності правових підстав для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України, у зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання.

Перевіривши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що наданий розрахунок є арифметично вірним, а відтак вимоги прокурора про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 28В, офіс 507, код ЄДРПОУ - 30150987) на користь Департаменту гуманітарної політики Кам`янець-Подільської міської ради (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, буд. 1, код ЄДРПОУ - 02231301) 172 343 (сто сімдесят дві тисячі триста сорок три) грн 26 коп. - 3% річних та 1 077 146 (один мільйон сімдесят сім тисяч сто сорок шість) грн 13 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 28В, офіс 507, код ЄДРПОУ - 30150987) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29005, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ - 02911102) 18 742 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн 34 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна