Рішення

від 03.07.2023 по справі 910/6530/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2023Справа № 910/6530/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бурлака Олега Олеговича, м. Київ

до Приватного підприємства «БМГ-Сервіс», м. Київ

про стягнення 92 000,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Бурлак Олег Олегович (далі - ФОП Бурлак О.О./позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «БМГ-Сервіс» (далі - ПП «БМГ-Сервіс»/відповідач) про стягнення 92 000,00 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №31-05-2021 від 31.05.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.05.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.05.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ПП «БМГ-Сервіс» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що не оплатило орендну плату за березень та квітень 2022 року внаслідок форс-мажорних обставин, зокрема, військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022. Водночас, відповідач стверджує, що відповідно до ст. 762 ЦК України звільнений від сплати орендної плати за березень та квітень 2022 року, оскільки не користувався орендованим приміщенням.

19.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ФОП Бурлак О.О. надав заперечення на доводи відповідача.

29.06.2023 до канцелярії суду від ПП «БМГ-Сервіс» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 між Фізичною особою-підприємцем Бурлаком Олегом Олеговичем (далі - орендодавець) та Приватним підприємством «БМГ-Сервіс» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №31-05-2021, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування нежитлове приміщення загальною площею 129,95 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20, для використання його у відповідності до умов даного договору.

Згідно п. 2.2. договору передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду.

Цей договір укладається сторонами на строк до 31.05.2022, а його відлік починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, що орендується (п. 3.1. договору).

В п. 4.1. договору сторони погодили, що договірна вартість оренди (розмір орендної плати) визначена в додатку 1 до цього договору. Орендна плата не включає в себе плату за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться приміщення, а також яка прилягає до приміщення і необхідна для досягнення мети оренди. В разі виникнення податку на землю та податку на нерухомість, орендар сплачує орендодавцю суми цих податків по окремим рахункам.

Орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду (п. 4.2. договору).

У відповідності до п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем на умовах передоплати в безготівковій формі на банківський рахунок орендаря до 01 числа розрахункового місяця.

В п. 7.1. договору сторони погодили, що після закінчення строку оренди, протягом 3 (трьох) календарних днів, орендар зобов`язаний звільнити та передати орендодавцю приміщення за актом передачі (повернення).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання є наслідком дії обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин), що виникли після підписання даного договору, мають надзвичайний характер, та які ця сторона не могла ні передбачити, ні подолати загальноприйнятими засобами.

Сторонами також підписано Протокол узгодження договірної вартості оренди нежитлового приміщення, який є додатком 1 до договору, та в якому узгоджена щомісячна договірна вартість оренди нежитлового приміщення загальною площею - 129,95 квадратних метрів, яке знаходиться на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20, а саме: з 01.06.2021 сума 38 500,00 грн; з 01.07.2021 сума 46 000,00 грн. Вартість встановлена в розрахунку на повний календарний місяць.

Згідно п. 2 додатку 1, при підписанні 31.05.2021 договору оренди нежитлового приміщення, орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перший та гарантійний платіж за останній місяць оренди у розмірі: 84 500,00 грн.

01.06.2021 за актом приймання-передачі нежитлового приміщення позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне володіння та користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 129,95 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі будинку за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим приміщенням та сплачував орендну плату.

Проте, за твердженням позивача, що також не заперечується відповідачем, останній не сплатив орендну плату за березень та квітень 2022 року, внаслідок чого у ПП «БМГ-Сервіс» виникла заборгованість у розмірі 92 000,00 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням ПП «БМГ-Сервіс» зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення №31-05-2021 від 31.05.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 92 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення №31-05-2021 від 31.05.2021, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування об`єкт оренди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим приміщенням у період з 01.06.2021 по 31.05.2022.

При цьому, матеріали справи не містять доказів про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення №31-05-2021 від 31.05.2021, що також не заперечується сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач орендну плату за березень та квітень 2022 року не здійснив, відповідно виникла заборгованість у розмірі 92 000,00 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи ПП «БМГ-Сервіс» з посиланням на форс-мажорні обставини внаслідок військової агресій Російської Федерації проти України з огляду на таке.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії воєнного стану неодноразово Указами Президента України продовжено.

Так, згідно Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Таким чином з 24.02.2022 по 18.08.2023 в Україні діє воєнний стан.

Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 18.08.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Так, пунктом 8.1. договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання є наслідком дії обставин нездоланної сили (форс-мажорних обставин), що виникли після підписання даного договору, мають надзвичайний характер, та які ця сторона не могла ні передбачити, ні подолати загальноприйнятими засобами.

З наведеного слідує, що у ст. 617 ЦК України та п. 8.1. договору оренди передбачено, що особа звільняється саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку його виконання

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ним свого обов`язку зі сплати орендної плати.

Крім того, судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що останній звільнений від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки у березні та квітні 2022 року не користувався орендованим приміщенням з огляду на наступне.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

При цьому, норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Верховний Суд у постанові від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17 констатує, що для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.

Разом із тим, ПП «БМГ-Сервіс» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він не користувався орендованим приміщенням, більше того відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про невикористання орендованого приміщення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТзОВ «БМГ-Сервіс» порушено умови договору оренди нежитлового приміщення №31-05-2021 від 31.05.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 92000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Бурлака Олега Олеговича задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «БМГ-Сервіс» (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7; ідентифікаційний код 32487598) на користь Фізичної особи-підприємця Бурлака Олега Олеговича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 92 000 (дев`яносто дві тисячі) грн 00 коп. - заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук