Рішення

від 03.07.2023 по справі 910/6500/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2023Справа № 910/6500/23Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного підприємства "Укррентсервіс", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім", м. Київ

про стягнення 401 600,00 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.04.2023 року Приватне підприємство "Укррентсервіс" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС Ексім" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 401 600,00 грн у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №616/Д від 03.06.2022 року в частині оплати наданих позивачем послуг перевезення.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 відкрито провадження у справі №910/6500/23 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлялась ухвала суду від 03.05.2023 року.

25.05.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ним зазначено, що умовами п. 5.1. Договору передбачено врегулювання спорів шляхом переговорів або обміну листами, а оскільки позивач не звертався з претензійним листом до відповідача, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивач правом на подачу до суду відповіді на відзив не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2022 між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) було укладено Договір про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №616/Д (далі - Договір), відповідно до п. 1.2. якого експедитор, діючи від свого імені і за плату та за рахунок замовника, залучає перевізника для організації внутрішнього або міжнародного перевезення вантажу, а перевізник зобов`язується доставити вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до заявки експедитора, а експедитор зобов`язується оплатити виконане перевезення.

Вартість послуг погоджується у додаткових угодах або в заявках до цього договору. Вартість послуг включає в себе перевезення вантажу. (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2. Договору оплата перевезення перевізнику-резиденту здійснюється у гривнях, за курсом НБУ встановленим на день розвантаження, вказаний в графі 24 CMR.

За умовами пункту 3.5. Договору експедитор зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг щомісячно, на підставі підписаних актів наданих послуг, та рахунку перевізника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок протягом 5 робочих днів з дати одержання оригіналів вказаних документів у п. 3.4., якщо інше не передбачено в заявці до договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 7.1. Договору).

На виконання умов Договору сторонами оформлено заявки в яких передбачена оплата 90% по сканованих документах до 3-4 банківських днів і 10% по оригіналах документів, а саме, наступні заявки: №3 від 01.03.2023 року на 1400,00 грн за тону, №57 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №58 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №53 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №56 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №55 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №54 від 09.01.2023 року на 3 500,00 грн за тону, №187 від 10.02.2023 року на 2 450,00 грн за тону, №188 від 10.02.2023 року на 2 450,00 грн за тону, №273 від 15.02.2023 року на 2 370,00 грн за тону, №272 від 15.02.2023 року на 2 450,00 грн за тону.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано та скріплено печатками Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: №3 від 16.01.2023 року на суму 337 400,00 грн, №6 від 17.01.2023 року на суму 165 760,00 грн, №43 від 04.03.2023 року на суму 33 600,00 грн, №30 від 16.02.2023 року на суму 53 900,00 грн, №31 від 17.02.2023 року на суму 53 900,00 грн, №32 від 20.02.2023 року на суму 52 140,00 грн, №33 від 20.02.2023 року на суму 54 900,00 грн.

В подальшому відповідачем було здійснено часткову оплату вказаних актів на суму 350 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що на виконання своїх договірних зобов`язань, він надав відповідачеві послуги з перевезення на загальну суму 751 600,00 грн, які останній прийняв, проте власні зобов`язання щодо оплати виконав частково, сплативши лише 350 000,00 грн, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість в розмірі 401 600,00 грн.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за послуги з перевезення вантажу, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 401 600,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України та Глави 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором з перевезення вантажу виконав належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та видатковими накладеними, перелік яких наведений вище, які підписані без будь-яких претензій по обсягу, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) та скріплені печатками сторін.

Частиною першою статті 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням погодженого сторонами у п. 3.5. Договору порядку, експедитор зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг щомісячно, на підставі підписаних актів наданих послуг, та рахунку перевізника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок протягом 5 робочих днів з дати одержання оригіналів вказаних документів у п. 3.4.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з долучених до позовної заяви виписок по банківському рахунку позивача, відповідач приступив до виконання своїх грошових зобов`язань за Договором сплативши 350 000,00 грн.

Доказів погашення відповідачем заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 401 600,00 грн визнається судом обґрунтованою.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 401 600,00 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 6 024,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Ексім» (ідентифікаційний код 43888072, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177) на користь Приватного підприємства «Укррентсервіс» (ідентифікаційний код 41359648, місцезнаходження: 29009, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 64, 3 поверх) суму коштів основного боргу в розмірі 401 600,00 грн (чотириста одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 6 024,00 грн (шість тисяч двадцять чотири гривни 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ