Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/295/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/295/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/295/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 42; ідентифікаційний код: 39362054)

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства "Укртелеком" (Україна, 01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код: 21560766)

про стягнення 46 306,94 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Марченко В.С., в порядку самопредставництва;

від відповідача: Кравець Т.П., довіреність № 18/11/21-01 від 18.11.2021;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - відповідач) про стягнення 46 306,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення ремонтних робіт тепломережі працівниками відповідача було зруйновано кабельну каналізацію електрозв`язку та пошкоджено оптичні кабелі, що належать позивачу, внаслідок чого позивач заявив до стягнення з відповідача 34 524,38 грн майнової шкоди, 10 329,70 грн інфляційних втрат та 1 452,86 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

08.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/295/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, залучено Акціонерне товариство "Укртелеком" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, підготовче засідання призначено на 22.03.2023.

06.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не було повідомлено відповідача про виконання робіт з прокладання кабелю в зоні охоронних мереж відповідача; наданий позивачем акт про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг підписаний в односторонньому порядку, а відтак не може бути належним доказом факту пошкодження працівниками відповідача 25.06.2021 кабельної каналізації електрозв`язку; позивачем не обґрунтовано заявлений до стягнення розмір матеріального збитку; позивачем не доведено наявності вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення та виключає притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У підготовче засідання 22.03.2023 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання учасники справи були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 22.03.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, учасників справи було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 26.04.2023.

29.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на хибність доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що вимоги законів України "Про теплопостачання", "Про трубопровідний транспорт", ДБН В.2.5-39:2018 "Теплові мережі", Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, Правил благоустрою щодо отримання дозвільних документів на проведення земельних та будівельних робіт, при яких порушується благоустрій міста, контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою та/або повідомлення відповідача про місця та межі проходження електронних комунікаційних мереж на позивача не поширюються, оскільки власну електронну комунікаційну мережу позивачем прокладено в кабельній каналізації АТ "Укртелеком", у зв`язку з чим він не зобов`язаний повідомляти відповідача про прокладені волоконно-оптичні лінії зв`язку в кабельній каналізації третьої особи. Натомість відповідач перед проведенням аварійних робіт мав повідомити власника кабельної каналізації про відповідні роботи, чого втім не зробив.

19.04.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, у яких він вказує на неузгодженості між односторонньо складеним позивачем Актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг від 25.06.2021 та Аварійним актом на пошкодження лінійно-кабельних споруд та кабелів зв`язку МТМ від 29.06.2021, складеним представниками відповідача та третьої особи, які полягають у відмінності у датах їх складання та зафіксованих пошкодженнях. Крім того відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами понесення ним витрат на заміну пошкоджених кабелів.

У підготовче засідання 26.04.2023 з`явились представники учасників справи.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 присутніми представниками учасників справи надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.05.2023.

У судове засідання 24.05.2023 з`явились представники учасників справи.

У судовому засіданні 24.05.2023 суд оголосив перерву до 21.06.2023.

У судове засідання 21.06.2023 з`явились представники сторін, представник третьої особи не з`явився, явка представників учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечувала.

У судовому засіданні 21.06.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ланет Телеком" було укладено Договір № 1095 про надання в користування кабельної каналізації електрозв`язку ПАТ "Укртелеком", предметом якого є технічні, організаційні та економічні умови прокладання кабелів електрозв`язку позивача в каналах кабельної каналізації ПАТ "Укртелеком".

Пунктом 1 Додаткової угоди № 10-1140332 від 01.10.2014 до цього Договору визначено, що ПАТ "Укртелеком" зобов`язується надати позивачу в користування місце в кабельній каналізації електрозв`язку ПАТ "Укртелеком" протягом дії Договору відповідно до переліку ділянок, технічні дані яких наведено в Додатку № 1/11 до цієї Додаткової угоди.

Як вбачається з Додатку № 1/11 до Додаткової угоди № 10-1140332 від 01.10.2014 до Договору № 1095 від 01.10.2014, позивачеві надано в користування канали кабельної каналізації електрозв`язку ПАТ "Укртелеком", зокрема по вул. Героїв Дніпра, буд. 40А в м. Києві (пункти 7, 10).

Згідно з Актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг від 25.06.2021, під час ремонтних робіт тепломережі за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 40А, працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було пошкоджено два оптичних кабелі в кабельній каналізації АТ "Укртелеком", що призвело до припинення надання телекомунікаційних послуг.

29.06.2021 уповноваженими особами АТ "Укртелеком" та КП "Київтеплоенерго" було складено Аварійний акт на пошкодження лінійно-кабельних споруд та кабелів зв`язку МТМ, відповідно до якого працівником КП "Київтеплоенерго", під час усунення аварії на теплотрасі по вул. Героїв Дніпра, 40А в м. Києві, яка мала місце в охоронній зоні телекомунікаційної мережі АТ "Укртелеком", було пошкоджено телефонні комунікації АТ "Укртелеком" та три оптичні кабелі (ОК-64, ОК-24, ОК-24), прокладені в даному каналі.

За розрахунком позивача, розмір майнової шкоди, завданої йому пошкодженням телекомунікаційної мережі, склав 34 524,38 грн з ПДВ, з яких:

- вартість "кабеля оптичного RCI O-LFP (SR)P-064 E9/125" у кількості 400 м. становить 11 880,00 грн без ПДВ;

- вартість "муфти оптичної Crosver FOSC-SPC112/24-1-12-9SC" у кількості 4 шт. становить 3 314,32 грн без ПДВ;

- вартість "сплайс касети Crosver S112" у кількості 4 шт. становить 216,00 грн без ПДВ;

- вартість робіт по перетяжці 400 метрів кабелю становить 7 200,00 грн без ПДВ;

- вартість зварювання становить 6 160,00 грн без ПДВ.

З метою відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням телекомунікаційної мережі, позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-0707/2021п від 07.07.2021, відповідно до якої вимагав сплатити 34 524,38 грн.

Листом № 28АУ/02/1у/2/3127 від 03.08.2021 відповідач надав відповідь на вищевказану претензію, вказавши на відсутність складу цивільного правопорушення та відсутність підстав для відшкодування збитків.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 34 524,38 грн майнової шкоди, 10 329,70 грн інфляційних втрат та 1 452,86 грн 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22).

У частині 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Водночас зі змісту частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини (у тому числі з підстав вини самого позивача в заподіяній шкоді) є процесуальним обов`язком її заподіювача.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про телекомунікації" уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв`язку та навколо випромінюючих споруд електрозв`язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України.

Порядок забезпечення охорони споруд кабельних, радіорелейних і повітряних ліній електрозв`язку операторів телекомунікацій всіх форм власності, що експлуатуються, перебувають на стадії прийняття в експлуатацію, будуються або проектуються, визначено Правилами охорони ліній електрозв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 135 від 29.01.1996 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 2 Правил на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв`язку і навколо випромінюючих споруд електрозв`язку встановлюються охоронні зони: для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв`язку - це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку (абзац другий пункту 2).

Пункт 6 Правил забороняє у межах охоронних зон ліній електрозв`язку і навколо випромінюючих споруд електрозв`язку без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також без присутності їх представника виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки.

Самі роботи в охоронних зонах згідно з пунктом 8 Правил виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку, що є додатком до цих Правил (далі - Умови), які є обов`язковими для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від відомчої приналежності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи в охоронних зонах.

Пунктами 3, 4 Умов передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни для проведення у межах охоронних зон робіт, зазначених у пункті 6 Правил охорони ліній електрозв`язку, зобов`язані мати письмову згоду оператора телекомунікацій. Підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні підземних кабельних ліній електрозв`язку, зобов`язані до початку робіт викликати представника оператора телекомунікацій, для визначення точного місцезнаходження підземних кабелів та інших споруд кабельних ліній (підземних регенераційних або підсилювальних пунктів, колодязів кабельної каналізації, контурів заземлення та ін.), глибини їх залягання і розташування стосовно споруджуваного об`єкта.

Відповідно до пункту 8 Умов підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують роботи в охоронній зоні, за три доби до їх початку повинні повідомити телефонограмою оператора телекомунікацій про день і час проведення робіт, під час виконання яких необхідна присутність його представника. У разі коли представник оператора телекомунікацій не прибув на місце проведення робіт, підприємство, установа, організація та громадянин, які виконують роботи, зобов`язані протягом доби повідомити про це телефонограмою керівництво оператора телекомунікацій. Проведення земляних робіт в охоронній зоні до прибуття зазначеного представника забороняється.

Отже, виконання ремонтних робіт в охоронних зонах електрозв`язку можливе лише за наявності відповідного погодження оператора телекомунікацій та у присутності його представника. І навіть у разі неприбуття належним чином повідомленого представника оператора телекомунікацій до місця проведення робіт, виконання ремонтних робіт в охоронних зонах ліній електрозв`язку забороняється.

За приписами пунктів 18, 19 Правил підприємства, установи, організації та громадяни, які виконують поблизу охоронних зон ліній електрозв`язку на відстані менше ніж 25 метрів будь-які роботи (вибухові, кар`єрні, прокладання комунікацій, будівництво та реконструкцію тощо), внаслідок яких ці лінії може бути пошкоджено, зобов`язані сповіщати не пізніше ніж за три доби оператора телекомунікацій про час, місце виконання робіт і про порядок нагляду за їх виконанням, а також надавати за запитом оператора телекомунікацій витяг з планів робіт, списки робітників, залучених до виконання земляних робіт, довідку про нанесення кабельної лінії електрозв`язку на план-схему місця виконання робіт та сприяти оператору телекомунікацій в ознайомленні під розписку робітників, залучених до виконання земляних робіт в охоронних зонах ліній електрозв`язку, з цими Правилами.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які проводять земляні роботи, у разі виявлення підземних кабелів, що не зазначені у технічній документації на ведення робіт, зобов`язані негайно припинити роботу поблизу виявлених кабелів, вжити заходів для їх збереження і сповістити про це найближчого оператора телекомунікацій.

З наведеного вбачається, що саме на особу, яка має намір здійснити проведення земляних робіт, покладено обов`язок з`ясувати до початку проведення таких робіт чи знаходиться земельна ділянка, на якій будуть виконуватися земляні роботи, в межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку та чи не проходять в такій зоні підземні кабельні лінії електрозв`язку, у разі наявності яких проведення земляних робіт можливе лише за умови отримання попереднього погодження, письмового дозволу та виклику на місце робіт працівника оператора телекомунікацій, зокрема АТ "Укртелеком".

Суд враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин діяльність у сфері телекомунікацій, повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами, було врегульовано Законом України "Про телекомунікації".

Наведений закон розрізняв таких суб`єктів ринку телекомунікацій як оператор телекомунікацій та провайдер телекомунікацій.

З дня набрання чинності Законом України "Про електронні комунікації", Закон України "Про телекомунікації" визнано такими, що втратив чинність.

Наразі Закон України "Про електронні комунікації" розрізняє, зокрема, таких суб`єктів ринку телекомунікацій як постачальник електронних комунікаційних мереж, постачальник електронних комунікаційних послуг та оператор електронних комунікацій.

Відповідно до відомостей Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг позивач є постачальником електронних комунікаційних мереж та постачальником електронних комунікаційних послуг.

У позовній заяві позивач стверджує, що його було включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за № 2932, однак витягу з цього Реєстру позивач не надав.

Враховуючи те, що існуюче правове регулювання не передбачає ведення Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, суд позбавлений можливості встановити статус позивача (оператор чи провайдер) на момент виникнення спірних правовідносин, а відтак твердження позивача про наявність у відповідача обов`язку з отримання у позивача погодження на проведення робіт є недоведеними.

Попри наведене, матеріали справи також не містять доказів виконання відповідачем приписів п. 6 Правил та п. 8 Умов щодо здійснення будь-якого повідомлення (попереднього погодження, письмового дозволу, виклику на місце робіт) АТ "Укртелеком" про намір здійснювати 25.06.2021 ремонтні роботи за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 40А.

Згідно з пунктом 21 Умов у разі пошкодження лінійних споруд електрозв`язку організація, що виконує роботи, зобов`язана негайно повідомити про це оператора телекомунікацій та відповідний структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевої ради, надати необхідну допомогу робочою силою і механізмами для термінової ліквідації наслідків аварії.

Оператор телекомунікацій та організація, що виконує роботи, складають акт про причини пошкодження лінійних споруд електрозв`язку із зазначенням назви організації, посади і прізвища винуватця, характеру, місця та часу початку пошкодження, тривалості простою електрозв`язку.

Суд встановив, що 29.06.2021 уповноваженими особами АТ "Укртелеком" та КП "Київтеплоенерго" було складено Аварійний акт на пошкодження лінійно-кабельних споруд та кабелів зв`язку МТМ, відповідно до якого працівником КП "Київтеплоенерго" (майстер АБД № 1 Бойко А.М.), під час усунення аварії на теплотрасі по вул. Героїв Дніпра, 40А в м. Києві, яка мала місце в охоронній зоні телекомунікаційної мережі АТ "Укртелеком", було пошкоджено телефонні комунікації АТ "Укртелеком" та три оптичні кабелі (ОК-64, ОК-24, ОК-24), прокладені в даному каналі.

Зі змісту листа АТ "Укртелеком" № 3141-Вих-KV-82С000-2021 від 29.12.2021 вбачається, що Аварійним актом на пошкодження лінійно-кабельних споруд та кабелів зв`язку МТМ від 29.06.2021 засвідчено пошкодження кабельної каналізації електрозв`язку, яке відбулось при усуненні аварії на теплотрасі по вул. Героїв Дніпра, буд. 40А у м. Києві саме 25.06.2021.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, яка полягає у невиконанні приписів п. 6 Правил охорони ліній електрозв`язку, п. 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв`язку, якими встановлено обов`язок відповідача щодо повідомлення оператора телекомунікацій про намір здійснювати ремонтні роботи, що є одним з елементів складу цивільного правопорушення.

Актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг від 25.06.2021, складеним уповноваженою особою позивача, зафіксовано факт припинення надання телекомунікаційних послуг, причиною чого є пошкодження працівниками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" двох оптичних кабелів у кабельній каналізації АТ "Укртелеком" під час ремонтних робіт тепломережі за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 40А.

Судом враховано, що складання актів про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг передбачено Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, які регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг. Тобто наведений акт не може бути належним доказом факту пошкодження 25.06.2021 працівником відповідача телекомунікаційних мереж, водночас суд приймає цей доказ в якості підтвердження припинення надання позивачем телекомунікаційних послуг.

Як вбачається з Додатку № 1/11 до Додаткової угоди № 10-1140332 від 01.10.2014 до Договору, позивачеві надано в користування два канали кабельної каналізації електрозв`язку АТ "Укртелеком", що проходять по вул. Героїв Дніпра, буд. 40А в м. Києві (пункти 7, 10).

В обох каналах позивачем прокладено кабелі марки "O-LFP(SR)064E9/125".

У той же час, Аварійним актом на пошкодження лінійно-кабельних споруд та кабелів зв`язку МТМ від 29.06.2021 зафіксовано факт пошкодження лише одного оптичного кабелю ОК-64.

У судовому засіданні представником позивача, на запитання суду про невідповідність вимог позивача щодо відшкодування збитків, понесених у зв`язку із заміною двох оптичних кабелів 64 волокон, наявному в матеріалах справи Аварійному акту від 29.06.2021, де зазначено про пошкодження одного оптичного кабеля 64 волокон та двох оптичних кабелів 24 волокон, надано відповідь про ймовірну належність позивачеві двох оптичних кабелів 24 волокон.

Такі доводи суд оцінює критично з огляду на їх невідповідність Додатку № 1/11 до Додаткової угоди № 10-1140332 від 01.10.2014 до Договору № 1095 від 01.10.2014, де зазначено про те, що уздовж будинку 40А по вулиці Героїв Дніпра в місті Києві проходять два канали кабельної каналізації, обидва з яких надані позивачу у користування, і в кожному з яких прокладені кабелі марки "O-LFP(SR)064E9/125".

Обставини справи свідчать про те, що у каналах кабельної каналізації електрозв`язку АТ "Укртелеком", що проходять по вул. Героїв Дніпра, буд. 40А в м. Києві, прокладено кабелі інших осіб, а тому доведенню підлягає та обставина, що працівником КП "Київтеплоенерго" під час усунення аварії на теплотрасі по вул. Героїв Дніпра, 40А в м. Києві було пошкоджено саме оптичний(-ні) кабель(-і) позивача.

Стверджуючи про наявність у відповідача обов`язку повідомити позивача, як оператора телекомунікацій, про намір проведення робіт у межах охоронних зон ліній електрозв`язку, позивач не надав складеного ним, як оператором телекомунікацій, акту про причини пошкодження лінійних споруд електрозв`язку відповідно до пункту 21 Умов, який має містити, зокрема, тривалість простою електрозв`язку.

Хоча матеріалами справи підтверджується факт пошкодження кабельних ліній зв`язку під час проведення робіт відповідачем, проте позивачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів пошкодження саме його майна під час усунення аварії на теплотрасі по вул. Героїв Дніпра, 40А в м. Києві та не доведено причинно-наслідкового зв`язку між проведенням цих робіт і припиненням надання позивачем телекомунікаційних послуг.

Оцінюючи доводи відповідача, наведені у запереченнях щодо відповіді на відзив, про те, що позивачем не підтверджено понесених витрат на ремонт кабельних ліній електрозв`язку, а тому не доведено суму понесених збитків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за доводами позивача його витрати на відновлення пошкодженої 25.06.2021 телекомунікаційної мережі по вул. Героїв Дніпра, буд. 40А у м. Києві склали 34 524,38 грн. Калькуляція витрат позивача наведена у розрахунку майнової шкоди завданої пошкодженням телекомунікаційної мережі № 1 від 07.07.2021.

Визначаючи розмір матеріальних збитків, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (в даному випадку - зроблений позивачем розрахунок шкоди), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (див. висновок щодо оцінки судом розрахунку збитків/шкоди, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 926/1904/19, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

Збитки (майнова шкода) - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до зазначених норм шкода відшкодовується потерпілому, тобто тій особі, якій вона завдана. Такий висновок узгоджується з загальною ознакою цивільно-правової відповідальності, якою є її компенсаторний характер; тому заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані виключно на компенсацію майнових втрат саме потерпілого, тобто відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18, пункти 82, 83), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19, пункт 8.22), від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 (провадження № 12-42гс20, пункт 69)).

У даному випадку розмір збитків визначається на підставі достеменно встановленого факту знищення майна, належного позивачеві, що останнім не доведено і судом не встановлено.

Крім того, у наданому позивачем розрахунку майнової шкоди завданої пошкодженням телекомунікаційної мережі № 1 від 07.07.2021 зазначена вартість матеріалів і робіт, яка не підтверджена жодним доказом.

Суд враховує, що позивач мав усунути пошкодження власними силами і засобами, однак, навіть якщо припустити, що у позивача всі перелічені в розрахунку матеріали були в наявності, належними доказами понесених витрат у такому випадку були б первинні документи бухгалтерського обліку, як-от видаткова накладна та акт про списання товарно-матеріальних цінностей, які втім в матеріалах справи відсутні.

Відтак наданий позивачем розрахунок майнової шкоди завданої пошкодженням телекомунікаційної мережі № 1 від 07.07.2021 не є належним, достатнім та достовірним доказом на підтвердження суми витрат пов`язаних зі здійсненням ремонту пошкоджених ліній електрозв`язку та понесених збитків.

Підсумовуючи вищенаведене суд вважає, що позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, оскільки ці вимоги є похідними від основної вимоги.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 481,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2023

Суддя О.В. Нечай