Рішення

від 27.06.2023 по справі 914/1116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2023 Справа № 914/1116/23

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галрембуд», м. Львів,

про стягнення 220'633,48 грн безпідставно збережених коштів,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.

Представники сторін:

від позивача: М. Петрівська,

від відповідача: Р. Райхель.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Акорд.

Суть спору. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради (далі ЛМР) до ТзОВ «Галрембуд» про стягнення 220'633,48 грн безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка (кадастровий номер 4610136600:03:004:0050) площею 0,1320 га та земельна ділянка (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) площею 0,0453 га на вулиці Джерельній, 14 у м. Львові належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам; дані земельні ділянки є сформованими; ухвалою ЛМР №2737 від 18.06.2009 «Про користування ТзОВ Галрембуд земельними ділянками на вул. Джерельній, 14» було вирішено передати ТзОВ Галрембуд земельні ділянки на вул. Джерельній, 14 для обслуговування виробничо-складських приміщень за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості: площею 0,1320 га, кадастровий номер 4610136600:03:004:0050 в оренду терміном на 10 років до 18.08.2019 (договір оренди укладено з Львівською міською радою від 30.06.2010 № Г-861) та площею 0,0453 га (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) у межах червоних ліній без права капітального будівництва в оренду терміном на 5 років до 18.08.2014 (договір оренди укладено з Львівською міською радою від 30.06.2010 № Г- 862); ухвал ЛМР щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,1320 га, кадастровий номер 4610136600:03:004:0050 не приймалося; ухвалою ЛМР № 3643 від 10.07.2014 «Про продовження ТзОВ Галрембуд терміну оренди земельної ділянки на вул. Джерельній, 14» було продовжено товариству на 5 років термін оренди земельної ділянки площею 0,0453 га (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051). Наказом департаменту містобудування Львівської ради від 18.03.2015 №88 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на встановлення ТзОВ «Галрембуд» тимчасових збірно-розбірних торгівельних павільйонів на вул. Джерельній, 14; ухвал щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею площею 0,0453 (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) на вул. Джерельній, 14 рада не приймала; управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 07.11.2022 року було проведено обстеження земельної ділянки за адресою вул. Джерельна,14 та встановлено, що ТзОВ «Галрембуд» фактично використовують земельну ділянку площею 0,0453 (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) за адресою вул. Джерельна, 14 для обслуговування нежитлових споруд, частково для обслуговування будівель ринкової інфраструктури ( фасадна частина яких виходить на вул. М. Балабана), за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки; ТзОВ «Галрембуд» фактично використовують земельну ділянку площею 0,1320 га (кадастровий номер 4610136600:03:004:0050) для промислового та комерційного використання (змішане використання), за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки; за спірний період орендна плата за земельні ділянки повинна була б становити 329787,90 грн; ТзОВ «Галрембуд» добровільно сплатило 109154,42 грн. земельного податку за користування даними ділянками, відтак, відповідач безпідставно зберіг 220633,48 грн, які мали бути платою за користування землею.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.04.2023 справу № 914/1116/23 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 11.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, розгляд справи призначив на 09.05.2023.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

02.06.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що: ТзОВ «Галрембуд» тричі зверталося до ЛМР про передачу йому земельної ділянки, однак рада таке рішення не прийняла, а тому саме позивач самоусунувся від прийняття відповідних рішень; відповідно до правової позиції ВС, викладеної у постанові від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливо виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності; у даному випадку земельна ділянка прощею 0,132 га не сформована, оскільки не проведена державна реєстрація права власності на таку ділянку; наданий позивачем витяг із технічної документації з НГО земельної ділянки від 07.02.2023 є неналежним доказом, оскільки на період з 01.02.2020 по 31.01.2023 оцінка є відсутньою, а земельна ділянка не існує як об`єкт цивільних прав; відсутні докази прийняття ЛМР рішення щодо проведення НГО земельних ділянок для визначення орендної плати з 01.02.2020 по 31.01.2023.

12.06.2023 позивач подав відповідь на відзив, де підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, таке: ЛМР вжила всіх заходів для того, щоб надати земельну ділянку в користування; проект ухвали виносили на розгляд сесії чотири рази, прийнятої ухвали про відмову в наданні ділянки в користування не було; відповідач не оскаржував дані рішення ради у судовому порядку; навіть за наявності доведення в судовому порядку бездіяльності ЛМР, це не є підставою для звільнення відповідача від обов`язку сплачувати за користування ділянкою, що підтверджується постановами ВС від 02.06.2020 у справі №922/2417/19 та від 10.02.2020 у справі №922/981/18; інформація з Держгеокадастру є належним доказом формування земельної ділянки, а тому достатнім підтвердженням формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав є наявність двох складових кадастровий номер земельної ділянки та реєстрація її у Державному земельному кадастрі, про що неодноразово відзначав ВС у своїх постановах (від 05.08.2022 справа № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19); НГО земель у м.Львові була затверджена з прийняттям ухвали ЛМР №631 від 30.06.2016, введена у дію з 01.01.2017 і з цього часу не змінювалася; щороку для розрахунку бази оподаткування земельного податку (орендної плати) враховується чинна НГО з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації, які визначаються щорічно; витяг з технічної документації про НГО здійснюється автоматично у режимі реального часу, на час звернення і законодавством не передбачено формування витягів за минулий період.

26.06.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив: належними доказами на обґрунтування оцінки землі є довідка, витяг із ДЗК щодо земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку; самого факту формування параметрів земельної ділянки і внесення її до ДЗК, внаслідок чого земельна ділянка вважається сформованою, недостатньо для того, щоб земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав, потрібна ще державна реєстрація прав; стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності; отримання ЛМР коштів за користування земельними ділянками ТзОВ «Галрембуд» можливе у позасудовому порядку, але рада з пропозиціями укласти договорі оренди землі до товариства не зверталася.

У судовому засіданні 27.06.2023 представники сторін підтримали позицію, викладену у заявах по суті справи.

У судовому засіданні 27.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Ухвалою Львівської міської ради № 2737 від 18.06.2009 «Про користування ТзОВ Галрембуд земельними ділянками на вул. Джерельній, 14» передано ТзОВ Галрембуд земельні ділянки на вул. Джерельній, 14 для обслуговування виробничо-складських приміщень за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості: площею 0,1320 га, кадастровий номер 4610136600:03:004:0050 в оренду терміном на 10 років до 18.08.2019 та площею 0,0453 га (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) у межах червоних ліній без права капітального будівництва в оренду терміном на 5 років до 18.08.2014.

Ухвалою ЛМР № 3643 від 10.07.2014 «Про продовження ТзОВ Галрембуд терміну оренди земельної ділянки на вул. Джерельній, 14» продовжено ТзОВ Галрембуд на 5 років термін оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:03:004:0051 площею 0,0453 га. Наказом департаменту містобудування Львівської ради від 18.03.2015 №88 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на встановлення ТзОВ «Галрембуд» тимчасових збірно-розбірних торгівельних павільйонів на вул. Джерельній, 14.

Щодо продовження терміну оренди земельної ділянки площею 0,1320 га, кадастровий номер 4610136600:03:004:0050, на вулиці Джерельній, 14, ЛМР рішень не приймала.

Листом від 08.02.2019 управління земельних ресурсів ЛМР інформувала ТзОВ «Галрембуд», що у зв`язку із закінченням дії договорів оренди земельних ділянок на вул. Джерельній, 14 товариству необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг ЛМР щодо подальшого користування земельними ділянками та надати відповідний перелік документів.

05.06.2019 управління земельних ресурсів ЛМР дала відповідь ТзОВ «Галрембуд» на звернення від 13.05.2019, у якій описала процедуру надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

20.09.2019 управління земельних ресурсів ЛМР повідомило ТзОВ «Галрембуд», що проект ухвали «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул.Джерельній, 14 та надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул.Джерельна, 14» розглядався ЛМР на пленарному засіданні сесії 19.09.2019 та не набрав необхідної кількості голосів; повторно відхилений проект ухвали можна повторно внести на розгляд ради тільки на наступній сесії; рішення ради можна оскаржити у встановленому законом порядку.

10.02.2020 ТзОВ «Галрембуд» звернулося з листом до міського голови, щоб повторно внести на розгляд сесії ради питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

06.03.2020 ЛМР повідомила ТзОВ «Галрембуд», що проект ухвали «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул.Джерельній, 14 та надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул.Джерельна, 14» розглядався ЛМР на пленарному засіданні сесії 05.03.2020 та не набрав необхідної кількості голосів.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2022 № 311929103 за ТзОВ «Галрембуд» на вул. Джерельній,14 зареєстроване право власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

- на нежитлове приміщення, літ. А-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198371446101) загальною площею 15.9 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу № 1978 від 11.09.2006; дата внесення інформації про право власності - 31.10.2013;

- на нежитлове приміщення, літ. Г-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198343946101) загальною площею 193,4 кв. м., на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 22710426 від 06.06.2014; дата внесення інформації про право власності;

- 31.10.2013. - на нежитлове приміщення, літ. Б-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198321846101 ) загальною площею 227.8 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу № 1975 від 11.09.2006; дата внесення інформації про право власності - 31.10.2013;

- на нежитлове приміщення, літ. В-1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198310446101) загальною площею 260,1 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу № 1984 від 11.09.2006; дата внесення інформації про право власності - 31.10.2013.

Управлінням державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради 07.11.2022 року було проведено обстеження земельних ділянок за адресою вул. Джерельна,14, за результатами чого складено акт, де зазначено, що ТзОВ «Галрембуд» фактично використовує земельну ділянку площею 0,0453 (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051) за адресою вул. Джерельна, 14 для обслуговування нежитлових споруд, частково для обслуговування будівель ринкової інфраструктури ( фасадна частина яких виходить на вул. М. Балабана), за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки; доступ до земельної ділянки обмежено шляхом облаштування паркану в східній частині земельної ділянки; також ТзОВ «Галрембуд» фактично використовують земельну ділянку площею 0,1320 га (кадастровий номер 4610136600:03:004:0050) для промислового та комерційного використання (змішане використання), за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої ділянки; доступ до земельної ділянки обмежено шляхом облаштування паркану в західній, південній та східній частинах земельної ділянки.

29.12.2022 управління державного контролю за використанням та охороною земель ЛМР звернулося до відповідача, інформувавши останнього про проведене обстеження.

07.11.2022 ТзОВ «Галрембуд» звернулося з листом до міського голови, щоб повторно внести на розгляд сесії ради питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

14.11.2022 управління земельних ресурсів ЛМР повідомило ТзОВ «Галрембуд», що проект ухвали «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку на вул.Джерельній, 14 та надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул.Джерельна, 14» розглядався ЛМР на пленарних засіданнях сесії 19.09.2019, 10.10.2019, 05.03.2020 та не набрав необхідної кількості голосів; термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,132 га, яку товариство має намір поділити, завершився 18.06.2019, а земельної ділянки площею 0,0435 га 10.07.2019; товариство використовує дві земельні ділянки, а тому йому потрібно відшкодувати ЛМР безпідставно збережені кошти за використання цих ділянок без правових підстав; питання поділу земельної ділянки площею 0,132 га може розглядатися після відшкодування товариством за використання землі без правових підстав і укладення договорів оренди на земельні ділянки площею 0,132 га та 0,0435 га.

11.01.2023 ТзОВ «Галрембуд» звернулося до ЛМР із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на вул. Джерельній,14.

29.05.2023 управління земельних ресурсів ЛМР повідомило ТзОВ «Галрембуд», що проект ухвали «Про надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул.Джерельній, 14» розглядався ЛМР на пленарному засіданні сесії та не набрав необхідної кількості голосів; рішення ЛМР можна оскаржити у встановленому законом порядку.

Листом від 31.05.2023 ТзОВ «Галрембуд» просило ЛМР повторно внести на розгляд сесії питання про надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул.Джерельній, 14 у м.Львові.

Згідно витягу з ДЗК №НВ-0000140542023 від 30.01.2023 земельна ділянка площею 0,0453 за адресою вул. Джерельна, 14 має кадастровий номер 4610136600:03:004:0051, належить до комунальної власності; вид цільового призначення - для обслуговування нежитлових споруд, частково для обслуговування будівель ринкової інфраструктури; дата державної реєстрації земельної ділянки 31.12.2010; орендар ТзОВ «Галрембуд»; дата реєстрації речового права 12.11.2014.

Згідно витягу з ДЗК №НВ-0000140302023 від 30.01.2023 земельна ділянка площею 0,132 га за адресою вул. Джерельна, 14 має кадастровий номер 4610136600:03:004:0050, належить до комунальної власності; вид цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; дата державної реєстрації земельної ділянки 31.12.2010; орендар ТзОВ «Галрембуд»; дата реєстрації речового права 31.12.2010; строк дії речового права 10.

У листі від 30.01.2023 ГУ ДПС У Львівській області повідомила ЛМР, що згідно даних Інформаційного порталу «Податковий блок» відповідно до індивідуальної картки платника податків за період 09.01.2020-09.01.2023 від ТзОВ «Галрембуд» надійшло 109154,42 грн. плати за землю (земельного податку).

02.03.2023 управління адміністрування місцевих та залучених фінансів повідомило, що ТзОВ «Галрембуд» за період з 01.02.2020 по 01.02.2023 до бюджету Львівської МТГ сплачено та ККДБ 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» 109'154,42 грн. в тому числі: 01.02.2020-31.12.2020 35'211,12 грн.; 01.01.2021-31.12.2021 35'211,12 грн.; 01.01.2022-31.12.2022 38'732,18 грн.; 01.01.2023-01.02.2023 0,00 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2023 № НВ-4600120782023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:03:004:0050 ) становить 3'316'077,60 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.02.2023 № НВ-4600120752023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:03:004:0051 ) становить 1'138'017,54 грн.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер довідки 334144698) від 31.05.2023 щодо земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:03:004:0050 відомості відсутні.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер довідки 334146840) від 31.05.2023 власником земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:03:004:0051 площею 0,0453 га є ЛМР.

ОЦІНКА СУДУ.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини ч. 1 ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Згідно статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до закону.

Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України). Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Таким чином, в залежності від правових підстав передання прав землекористування ділянками законодавець вживає поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності».

Відповідно до ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 відзначила, що якщо землекористувач сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, використовує її без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, а також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20.

У даному випадку судом встановлено, що відповідач без оформлення права користування чи права власності фактично використовує земельні ділянки та не сплачує за таке користування, тобто, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельними ділянками.

На підтвердження своєї позиції відповідач покликається на постанову ВС від 07.09.2022 у справі №925/1081/20, де начебто заначено, що стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливо виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності на них.

Суд відзначає, що у даній постанові ВС від 07.09.2022 у справі №925/1081/20 викладена протилежна позиція:

« 63. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що 09.08.2022, тобто після подання касаційної скарги Черкаською міськрадою у цій справі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднена постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Технології» про стягнення 322 983,16 грн (в ЄДРСР № 105612020).

64. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013.

65. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку.

66. Наведене спростовує вищевказані висновки судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про те, що право комунальної власності на спірні земельні ділянки в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права, що позивач мав надати докази існування земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136400:05:028:0069 та 7110136400:05:028:0070, як об`єктів цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, а відповідно і можливості реалізації ним права власності на ці земельні ділянки у вказаний в позові період.

…..

74. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

75. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.

76. У справі № 922/2060/20 суди установили, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, та за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформована з 18.04.2018 (визначено її площу і межі), їй присвоєно кадастровий номер, відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру. Отже спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру Верховний Суд не має.»

Тому суд відхиляє аргументи відповідача про те, що одна із ділянок не є сформованою, а за позивачем не зареєстровано право власності на неї, адже у силу наведених вище положень ЗК України, земельні ділянки за адресою: м.Львів, вул.Джерельна,14 є комунальною власністю і розпорядження ними здійснює ЛМР, окремо реєструвати право власності за ЛРМ на цю ділянку не потрібно. Дані земельні ділянки є сформованими, їх межі чітко визначені, адже їм присвоєні кадастрові номери. За адресою: м.Львів, вул. Джерельна,14 знаходяться будівлі, право власності на які зареєстровано за відповідачем. Такі ділянки виділялися та формувалися власне для розміщення відповідних будівель і для промислового та комерційного використання (змішане використання).

Міська рада зазначає, що за спірний період орендна плата за земельні ділянки повинна була б становити 329787,90 грн. Оскільки ТзОВ «Галрембуд» добровільно сплатило 109154,42 грн. земельного податку за користування даними ділянками, тому товариство безпідставно зберегло 220'633,48 грн, які мали бути платою за користування землею.

Розрахунок даної суми безпідставно збережених коштів ЛМР правомірно проведено на підставі витягів про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, адже НГО земельних ділянок у м.Львові протягом періоду, за який проводиться нарахування (01.02.2020-31.01.2023), визначена ухвалою ЛМР №631 від 30.06.2016 та не змінювалася, а ставка орендної плати ухвалою ЛМР №1995 від 25.05.2017.

У п.7.3 ухвали ЛМР №1995 від 7 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові» визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах). Річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 7.16 цього Порядку (п.7.5.1 Порядку).

Пункти 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України передбачають, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

У постанові від 09.02.2022 по справі №910/8770/19 ВС відзначив: « 57. Відповідно до усталених правових висновків Верховного Суду чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. При цьому, витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. 58. Отже, як також вже було зазначено вище, витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.»

У відповіді на відзив позивач на заперечення відповідача детально пояснив, як здійснювалися розрахунки суми коштів за користування земельними ділянками з урахуванням наведених вище положень НПА. Суд погоджується з такими аргументами ЛМР.

Твердження відповідача про те, що рада не приймає рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки чи про надання ТзОВ «Галрембуд» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і таким чином ухиляється від укладення договорів оренди не впливає на предмет спору та доведений позивачем обов`язок відповідача сплатити за фактичне користування земельними ділянками.

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, оскільки не спростовують наведених висновків суду, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Сєрявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №84 від 24.03.2023 на суму 3'309,50 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то судовий збір покладається на відповідача. Відтак, суд стягує з ТзОВ «Галрембуд» на користь ЛМР 3'309,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галрембуд» (79007, м.Львів, вул.Балабана, 24, код ЄДРПОУ 03331312) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) 220'633,48 грн. безпідставно збережених коштів та 3'309,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.07.2022.

СуддяБ. Яворський.