Рішення

від 03.07.2023 по справі 914/1241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2023 Справа № 914/1241/23

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ПАРТНЕР», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Центр вилікуваних захворювань», м. Трускавець

про стягнення 45 520,00 грн

Без виклику сторін.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ПАРТНЕР» до Приватного підприємства «Центр вилікуваних захворювань» про стягнення 45 520,00 грн.

Ухвалою від 19.04.2023 (суддя Фартушок Т.Б.) позов залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позову.

У межах встановленого судом строку, 26.04.2023 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про усунення недоліків позову (вх.№10215/23) із запитуваними судом відомостями.

Розпорядженням керівника апарату суду №118 від 28.04.2023 відповідно до наказу голови суду №05-13/36 від 27.04.2023, у зв`язку із відрахування зі штату судді ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням головуючого судді (судді-доповідача) з посади судді Господарського суду Львівської області (подання заяви про відставку), з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи №914/1241/23, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/1241/23.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2023, справу передано на розгляд судді Гоменюк З.П.

Відповідно до ч. 9 ст. 32 ГПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Ухвалою від 01.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановив здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

Останній день шістдесятиденного строку для розгляду цієї справи по суті відповідно до процедури розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін припадав на 30.06.2023. Однак у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці у зв`язку із сімейними обставинами 30.06.2023, рішення у цій справі постановлено судом у перший робочий день після відпустки.

З огляду на викладене, 03.07.2023, дослідивши наявні у справі докази та викладені у заявах по суті спору пояснення, врахувавши, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даного спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи підписав рішення без його проголошення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між сторонами 08.06.2021 року укладено договір №08/06/21-ВП про надання медичних послуг, на виконання умов якого позивач надав медичні послуги, що були узгоджені із замовником в порядку та на умовах вищезазначеного договору, а відповідач зобов`язався оплатити надані медичні послуги на умовах та в строк, передбачений договором.

Позивач стверджує, що протягом червня 2021 року виконавець надав пацієнтам замовника медичні послуги на загальну суму 25 200,00 грн. Надані медичні послуги за червень 2021 року були оплачені 05.07.2021 року на підставі рахунку №40481 від 20.06.2021 на суму 1 800,00 грн без ПДВ та 06.07.2021 на підставі рахунку №40487 від 30.06.2023 на суму 7 200, 00 грн без ПДВ.

Протягом липня-серпня 2021 року позивач надав пацієнтам відповідача медичні послуги на загальну суму 45 520,00 грн, що підтверджується актами виконаних робіт та рахунками-фактурами за цей період.

Позивач стверджує, що зобов`язання відповідача щодо оплати медичних послуг вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі у момент надходження на рахунок виконавця грошових коштів у розмірі, що підлягає оплаті згідно умов договору.

На переконання позивача, спір виник у зв`язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором, в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого, згідно розрахунків позивача, станом на момент подання позовної заяви у відповідача існує заборгованість у розмірі 45 520,00 грн по оплаті основного боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 01.05.2023 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів, заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подавав.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення № 7901414875346 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (вулиця Василя Стуса, будинок 11, квартира 66, місто Трускавець, Львівська область, 82200) копія ухвали суду від 01.05.2023 про відкриття провадження у справі не вручена під час доставки 06.05.2023.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 03.06.2023 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою» та/або «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Відповідно до статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону «Про поштовий зв`язок» та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).

Правильність адреси місця знаходження відповідача підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент звернення з позовною заявою та винесенням судом рішення у справі.

Господарський суд також бере до уваги і на те, що ухвала Господарського суду Львівської області від 01.05.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

08.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ПАРТНЕР» (надалі позивач, виконавець) та Приватним підприємством «Лікувально-оздоровчо-навчальний центр «Вікторія» (надалі відповідач, замовник) був укладений договір №08/06/21-ВП про надання медичних послуг (надалі договір).

З 01.02.2022 Приватне підприємство «Лікувально-оздоровчо-навчальний центр «Вікторія» змінило назву на Приватне підприємство» Центр вилікуваних захворювань», що підтверджується інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п.1.1. договору, замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов`язується надавати медичні послуги пацієнтам (представникам) від замовника (надалі - пацієнти) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. п. 2.1.-2.1.6. договору, виконавець зобов`язаний: надавати медичні послуги, передбачені даним договором, якісно, своєчасно та у повному необхідному обсязі; надавати медичні послуги відповідно до прайс-листа (додаток № 1до договору); при наданні медичних послуг за договором здійснювати їх належне документальне оформлення та зберігати у себе медичну документацію на кожного пацієнта у порядку та строки, встановлені законодавством; забезпечити пацієнтів кваліфікованим та сертифікованим медичним персоналом; забезпечити працездатність та справність обладнання, а також якість витратних матеріалів та лікарських засобів, які застосовуються при наданні медичних послуг пацієнтам; негайно повідомляти замовника про раптовий вихід з ладу обладнання, на якому надаються медичні послуги, про випадки відсутності кваліфікованого персоналу виконавця або відсутність витратних матеріалів та лікарських засобів, які застосовуються при наданні медичних послуг, що перешкоджає якісному медичному обслуговуванню пацієнтів та вживати всіх можливих заходів і зусиль для належного виконання зобов`язань за договором.

До матеріалів справи долучений підписаний сторонами додатком №1 до договору про надання медичних послуг №08/06/21-ВП від 08.06.2021 року, у якому встановлений перелік послуг із зазначенням вартості за надання такої медичної послуги.

Умовами п.п.2.2.-2.2.1. договору передбачено, що виконавець має право вимагати від замовника здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих за договором.

Згідно із положеннями п. п. 3.1.-3.1.3. договору, замовник зобов`язаний: своєчасно проводити оплату наданих виконавцем медичних послуг, відповідно до виставлених виконавцем рахунків; негайно в письмовій формі листом інформувати виконавця про виявлені недоліки в його роботі та/або скарги пацієнтів на дії персоналу виконавця; прийняти медичні послуги на підставі актів наданих послуг.

Відповідно до п. п. 3.2.-3.2.1. договору, замовник має право: вимагати від виконавця якісного, своєчасного та у повному обсязі, надання пацієнтам медичних послуг за договором.

Пунктом 4.1. договору зазначено, що розрахунки між сторонами за договором здійснюються у національній валюті України - гривні, безготівково, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок виконавця.

Згідно із п. 4.2. договору, вартість медичних послуг виконавця, які надаються за договором пацієнтам і які підлягають оплаті замовником, встановлюється сторонами у прайс-листі виконавця. Прайс-лист виконавця викладено у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4.3. договору, виконавцю надається право вносити зміни щодо вартості та переліку послуг в прайс-лист, про що він зобов`язаний повідомити письмово замовника не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до дня настання таких змін, надіславши оновлений прайс-лист у pdf форматі за електронною адресою контактної особи замовника: viktorikap@gmail.com. У випадку, якщо електронна адреса контактної особи замовника буде змінена на іншу, виконавець буде проінформований про це електронним листом. У такому випадку усі подальші повідомлення виконавець матиме надсилати за тією електронною адресою, що зазначена у вищевказаному електронному листі. Зміна вартості та/або переліку медичних послуг здійснюється без укладення додаткової угоди до цього договору. У випадку, якщо замовник не погоджується на співпрацю на умовах відповідно до оновленого прайс-листа, він має повідомити про це виконавця протягом 3 (трьох) календарних днів. У такому випадку виконавець має право призупинити або повністю припинити надання медичних послуг та ініціювати припинення договору, шляхом письмового повідомлення замовника. Якщо протягом 3 (трьох) календарних днів, починаючи з дня отримання оновленого прайс-листа у pdf форматі від виконавця, замовник не надає письмової відмови на співпрацю на нових умовах, наданий прайс-лист вважається погодженим і медичні послуги виконавця підлягають оплаті відповідно до інформації, наданої її такому прайс-листі.

Умовами п. 4.4. договору передбачено, що загальна вартість медичних послуг визначається сторонами за підсумками календарного місяця в якому були надані послуги. Загальна ціна договору складається з суми рахунків на оплату послуг та актів наданих послуг за весь строк дії даного договору.

Відповідно до п. 4.5. договору передбачено, що оплата здійснюється замовником згідно рахунків, виставлених виконавцем, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому були надані медичні послуги, шляхом перерахування на рахунок виконавця 100 (сто)% вартості фактично наданих медичних послуг.

Згідно до приписів п. 4.6. договору, зобов`язання замовника щодо оплати медичних послуг виконавця вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі у момент надходження на рахунок виконавця грошових коштів у розмірі, що підлягає оплаті згідно умов договору.

Пунктом 4.7. договору встановлено, що кожна зі сторін самостійно оплачує послуги банківської установи, у якій має відкритий поточний рахунок і який використовує для розрахунків за договором і в межах компетенції та повноважень самостійно відповідає за її дії.

Згідно до п. п. 5.3.-5.7. договору, виконавець щомісячно по факту надання послуг за договором складає акт наданих послуг в двох примірниках, які надає замовнику. Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів розглядає акт наданих послуг. У разі погодження уповноважена особа замовника у вказаний строк (п`ять календарних днів) підписує такий акт (акти), засвідчує печаткою і повертає один екземпляр виконавцю. У разі незгоди з актом наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів здати його отримання надає виконавцю письмову мотивовану відмову. У разі відсутності підписаного замовником акту наданих послуг та/або письмової мотивованої відмови від його підписання у встановлений в даному договорі строк (5 календарних днів з дати отримання), акт вважається прийнятим замовником в повному обсязі. У разі надання замовником мотивованої відмови від підписання акту, сторони вирішують питання у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

На виконання умов договору до матеріалів справи позивач долучив акт виконаних робіт №40515 від 31.07.2021 року за звітній період 01.07.2021-31.07.2021 рік та рахунок-фактуру №40515 від 31.07.2021 року на суму 24 500,00 грн; акт виконаних робіт №40523 від 20.08.2021 року за звітній період 01.08.2021-20.08.2021 рік та рахунок-фактуру №40523 від 20.08.2021 року на суму 21 020,00 грн.

Позивач стверджує, що документи на оплату наданих послуг виконавцем за липень 2021 були направлені на адресу замовника 11.08.2021, а за серпень 2021 - 25.08.2021.

На підтвердження такого скерування, позивач до матеріалів справи долучає роздруківки скріншотів з перепискою з відповідачем, що велась за допомогою електронної адреси, яка зазначена у договорі та месенджера Viber.

Відповідно до п. 6.1. договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із п. 6.4. договору, спори по договору між сторонами вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення сторонами згоди, вирішення спорів здійснюється в судовому порядку, передбаченому законодавством України.

04.10.2021 року, разом із претензією №62 від 04.10.2021, позивач скерував на електронну адресу відповідача акти наданих послуг та рахунки-фактури, докази такого скерування наявні у матеріалах справи.

08.10.2021 року позивач, засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом на адресу відповідача надіслав зазначені вище документи,однак такий лист повернувся позивачу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

09.01.2023 позивач повторно скерував на електронну пошту директора відповідача претензію за вих. № 3 від 09.01.2023 про сплату заборгованості на суму 45 520,00 грн з додатками (рахунками на оплату та актами наданих послуг). Оригінал претензії з додатками 09.01.2023 було направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням. Зазначена поштова кореспонденція повернулась від відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач письмової відповіді щодо претензій про сплату боргу позивачу не скерував, докази реагування на зазначені вимоги матеріали справи не містять.

Відповідач у переписках з позивачем у месенджері Viber та на електронну пошту, роздруківки скріншотів яких долучено до матеріалів справи, неодноразово обіцяв погасити заборгованість, що виникла на підставі договору, мотивуючи затримку в оплаті через відсутність фінансування зі сторони Національної служби здоров`я України.

Позивач стверджує, що умови договору не передбачено відтермінування та/або перенесення строків оплати щодо наданих медичних послуг у разі затримки бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набуває чинності здати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 року. Якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити дію договору до дати його закінчення, дія договору буде автоматично продовжена на наступний календарний рік. Кількість автоматичних продовжень дії цього договору необмежена.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови п. 4.5., 4.6 договору, що призвело до виникнення заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 45 520,00 грн.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного договору про надання медичних послуг №08/06/21-ВП від 08.06.2021 року, відповідно до умов якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов`язується надавати медичні послуги пацієнтам (представникам) від замовника (надалі - пацієнти) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.2.1.1. договору, виконавець зобов`язаний надавати медичні послуги, передбачені даним договором, якісно, своєчасно та у повному необхідному обсязі.

Умовами п.2.2.1. договору передбачено, що виконавець має право вимагати від замовника здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих за договором.

Згідно із положеннями п.3.1.3. договору, замовник зобов`язаний: своєчасно проводити оплату наданих виконавцем медичних послуг, відповідно до виставлених виконавцем рахунків; негайно в письмовій формі листом інформувати виконавця про виявлені недоліки в його роботі та/або скарги пацієнтів на дії персоналу виконавця; прийняти медичні послуги на підставі актів наданих послуг.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться акт виконаних робіт №40515 від 31.07.2021 року на суму 24 500,00 грн. та акт №40523 від 20.08.2021 року на суму 21 020,00 грн, що підписані в односторонньому порядку уповноваженою особою виконавця, однак у зазначених актах виконаних робіт відсутній підпис та відбиток печатки від уповноваженої особи відповідача.

Згідно до п. п. 5.3.-5.7. договору, виконавець щомісячно по факту надання послуг за договором складає акт наданих послуг в двох примірниках, які надає замовнику. Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів розглядає акт наданих послуг. У разі погодження уповноважена особа замовника у вказаний строк (п`ять календарних днів) підписує такий акт (акти), засвідчує печаткою і повертає один екземпляр виконавцю. У разі незгоди з актом наданих послуг, замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів здати його отримання надає виконавцю письмову мотивовану відмову. У разі відсутності підписаного замовником акту наданих послуг та/або письмової мотивованої відмови від його підписання у встановлений в даному договорі строк (5 календарних днів з дати отримання), акт вважається прийнятим замовником в повному обсязі. У разі надання замовником мотивованої відмови від підписання акту, сторони вирішують питання у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суд зазначає, що відсутність з боку відповідача мотивованої відмови у прийнятті послуг та будь-яких зауважень до наданих послуг, у строк, передбачений договором, факт неповернення підписаних примірників зазначених актів виконаних робіт, свідчить про те, що ці акти є узгодженими відповідно до умов п. 5.5., п. 5.6. договору, та що послуги, надані позивачем на зазначену в актах суму, прийняті відповідачем без заперечень.

Доказів пред`явлення позивачу претензій щодо якості, кількості та вартості таких послуг відповідач суду не надав, письмових заперечень до наданих послуг не висловив.

Відповідно, із наявних в матеріалах справи доказів слідує те, що позивач виконав свої зобов`язання з надання послуг, які прийняті відповідачем без зауважень за актами виконаних робіт № 40515 ВІД 31.07.2021 року на суму 24 500,00 грн та №40523 від 20.08.2021 року на суму 21 020,00 грн. Відповідач факту отримання рахунків не заперечив.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг у повному обсязі, що призвело до порушення умов договору та виникнення заборгованість перед позивачем у розмірі 45 520,00 грн. Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав, своїх заперечень відповідно до заявлених позовних вимог не висловив.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Суд приймає до уваги той факт, що обов`язок оплати у відповідача виникає з моменту отримання рахунків у відповідності до п. 4.5. договору, яким зазначено, що оплата здійснюється замовником згідно рахунків, виставлених виконавцем, не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому були надані медичні послуги, шляхом перерахування на рахунок виконавця 100 (сто)% вартості фактично наданих медичних послуг.

Судом встановлено, що позивач надсилав акти наданих послуг в електронній формі, що підтверджується роздрукованими копіями скріншотів, з яких вбачається, що відповідач підтвердив свою обізнаність щодо виставлених йому рахунків за надані медичні послуги відповідно до умов договору.

08.10.2021 року позивач, засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом на адресу відповідача надіслав претензію №62 від 04.10.2021 разом з актами виконаних робіт та рахунками-фактурами, однак такий лист повернувся позивачу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

09.01.2023 позивач повторно рекомендованим поштовим відправленням скерував на адресу відповідача претензію №3 від 09.01.2023 з долученими до неї актами виконаних робіт та рахунками-фактурами. Зазначена поштова кореспонденція повернулась від відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач письмової відповіді щодо претензій про сплату боргу позивачу не скерував, докази реагування на зазначені вимоги матеріали справи не містять.

Оскільки факт надання послуг підтверджується саме актами наданих послуг, котрі не підписані відповідачем, то застосування п. 5.6. договору про те, що у разі відсутності підписаного замовником акту наданих послуг та/або письмової мотивованої відмови від його підписання у встановлений в даному договорі строк (5 календарних днів з дати отримання), акт вважається прийнятим замовником в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача за договором про надання медичних послуг №08/06/21-ВП від 08.06.2021 року у розмірі 45 520,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

З огляду на вищевказані обставини, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у розмірі 45 520,00 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин, ніж ті, що досліджені під час розгляду справи, здійснивши аналіз матеріалів справи та наявних доказів у сукупності, враховуючи встановлені вище обставини, не спростовані відповідачем, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №466 від 07.04.2023.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 241, 247-252, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Центр вилікуваних захворювань» (82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця Василя Стуса, будинок 11, квартира 66; ідентифікаційний код 20798879 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЖН ПАРТНЕР» (03058, Київська область, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 204-В; ідентифікаційний код 34692776) 45 520,00 грн заборгованості за договором про надання медичних послуг №08/06/21-ВП від 08.06.2021 року та 2 684,00 грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.07.2023.

Суддя Гоменюк З.П.