Рішення

від 28.06.2023 по справі 916/3104/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3104/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБІЗНЕС" (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.29, код ЄДРПОУ - 44049071, електронна адреса: komfortbusiness@gmail.com)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС ЛОГІСТІК СВ" (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушко, буд. 29, код ЄДРПОУ - 40351920)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Ступак Б.С.- на підставі довіреності від 02.01.2023р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КОМФОРТБІЗНЕС", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ТТС ЛОГІСТІК СВ" про: стягнення заборгованості з орендної плати за Договором суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. у розмірі 57 023 грн 39 коп. та штрафних санкцій у розмірі 28 068 грн 18 коп.; стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 31.09.2021р. у розмірі 38 493 грн 44 коп.

Ухвалою суду від 16.01.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3104/22, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 09.02.2023р. Ухвалою суду від 09.02.2023р. відкладено судове засідання на 02.03.2023р. Ухвалою суду від 02.03.2023р. відкладено судове засідання на 21.03.2023р. Ухвалою суду від 21.03.2023р. відкладено судове засідання на 13.04.2023р. Ухвалою суду від 13.04.2023р. відкладено судове засідання на 09.05.2023р. Ухвалою суду від 09.05.2023р. відкладено судове засідання на 28.06.2023р.

Позивач - ТОВ "КОМФОРТБІЗНЕС", підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ "ТТС ЛОГІСТІК СВ", не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/3104/22, направлені за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

На підставі зазначеного, суд вважає, що відповідач є таким, що повідомлений про розгляд даної справи судом.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній документами в порядку ч.9 ст.165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії , суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що 01.01.2021р. між ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» (Орендодавець) та ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» (Суборендар) було укладено Договір суборенди 200/2021 (нежитлового офісного приміщення), згідно до умов Договору Орендодавець передає Суборендареві, а Суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) об`єкт суборенди - нежитлове нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень офісу № 200, загальною площею 91 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 29, та зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Згідно п.3.1. Договору плата за користування об`єктом суборенди включає в себе: орендну плату, плату за тимчасове розміщення товарів (майна), плату за послуги з комплексного обслуговування об`єкту суборенди, компенсаційні витрати (зворотно-експлуатаційні витрати).

Абзацами 3, 4 п.3.2 Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом суборенди складає еквівалент 5,50 доларів США за 1 кв.м., в тому числі ПДВ. Загальний розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом суборенди складає еквівалент 500,50 доларів США за 91 кв.м., в тому числі ПДВ.

Абзацом 8 п. 3.2. Договору визначено, що орендна плата сплачується Суборендарем в строк до 10 числа поточного (розрахункового) місяця у національній валюті України - гривні. Оплата орендної плати здійснюється Суборендарем за курсом гривні до долару США, встановленим НБУ станом на перший робочий день розрахункового місяця, тобто місяця, в якому виникло зобов`язання з оплати орендної плати. Достатньою, самостійною та належною правовою підставою для виконання Суборендарем обов`язку з оплати орендної плати є цей Договір суборенди.

Згідно абз. 3, 4, 5 та 6 п.3.4 Договору розмір вартості послуг з комплексного обслуговування будівлі складає еквівалент 1 долар США за 1 метр квадратний приміщення, яке передано в суборенду, в тому числі ПДВ. Загальний розмір вартості послуг з комплексного обслуговування об`єкта суборенди складає еквівалент 91 доларів США, в тому числі з ПДВ. Підставою для щомісячної сплати послуг з комплексного обслуговування об`єкта суборенди є цей Договір. Порядок та строк сплати послуг з комплексного обслуговування об`єкта суборенди визначено умовами п.3.2. цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору сторони домовилися, що компенсаційні витрати (зворотно-експлуатаційні витрати) - це витрати Орендодавця за комунальні послуги: спожиту Суборендарем електроенергію, водопостачання, водовідведення в межах площі об`єкта суборенди. Розмір компенсаційних витрат визначається Орендодавцем щомісячно за попередній місяць, згідно з даними показників приладів обліку (лічильників) та зазначаються Орендодавцем в рахунках, які він складає та надає до оплати Суборендарю в перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для сплати компенсаційних витрат є виставлений Орендодавцем рахунок. Строк оплати компенсаційних витрат складає три робочих дня, які розраховуються з дати отримання Суборендарем рахунку, складеного Орендодавцем, про сплату компенсаційних витрат, проте в будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 4.2., 4.3. Договору всі розрахунки з оплати орендної плати проводяться Суборендарем шляхом щомісячних перерахувань на поточний рахунок Орендодавця, вказаний в Розділі XIV цього Договору, в порядку визначеному умовами п. 3.2. цього Договору. Понад орендну плату Суборендар сплачує Орендодавцю плату за тимчасове розміщення товарів (майна), плату за послуги з комплексного обслуговування будівлі та компенсаційні витрати.

Позивач стверджує, що об`єкт суборенди було передано у користування ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» за актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.01.2021р. Крім того, факт виконання умов Договору з боку позивача підтверджується рахунками на оплату, актами наданих послуг .

Однак, як зазначає позивач, відповідач , починаючи з січня 2021р., порушує свої обов`язки за Договором та не сплачує орендну плату та інші обов`язкові платежі за Договором, у зв`язку з чим за ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» рахується заборгованість з орендної плати, комплексного обслуговування, за електроенергію у розмірі 57 023 грн 39 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 8.3. Договору у випадку порушення Суборендарем зобов`язань, визначених умовами 6.4. цього Договору, Суборендар сплачує на користь Орендаря штраф у розмірі 50% від загального розміру щомісячної орендної плати, визначеної умовами п 1.2 Розділу І цього Договору.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 28 068 грн 18 коп.

Порушення ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» умов Договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Крім зазначеного, позивач стверджує, що 13.09.2021р. ТОВ «БЦ «ЕЛЕМЕНТ», ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» та ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» укладено Договір відступлення права вимоги, згідно умов якого ТОВ «БЦ «ЕЛЕМЕНТ» - Первісний кредитор, відступив ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» - Новому кредитору, право вимоги, належне Первісному кредитору на підставі Договору суборенди №200/2019 від 01.01.2019р., який був укладений між Первісним кредитором та ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» (Боржник) .

Позивач зазначає, що за умовами Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор одержує право вимагати від Боржника належного виконання зобов`язань за Договором №200/2019 від 01.01.2019р.

В свою чергу, свої зобов`язання перед Боржником Первісний кредитор виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами надання послуг №682 від 30.04.2020р., №870 від 31.05.2020р., №1045 від 30.06.2020р., №1252 від 31.07.2020р., №1433 від 31.08.2020р., №1614 від 30.09.2020р., №1796 від 31.10.2020р., №1989 від 30.11.2020р., №2328 від 31.12.2020р., №2168 від 31.12.2020р.

За підрахунком позивача, сума заборгованості за Договором суборенди №200/2019 від 01.01.2019р. складала 38 493 грн 44 коп.

ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» вказує, що сплатило Первісному кредитору суму у розмірі 38 493 грн 44 коп., в с свою чергу Боржник свої зобов`язання не виконав у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором відступлення права вимоги від 31.09.2021р. у розмірі 38 493 грн 44 коп.

В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на ст.ст.193, 283 Господарського кодексу України та ст.ст. 512, 525, 526, 530, 610, 612, 762 Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна нежитлова будівля (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1326248051101) загальною площею 12041,6 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.29 перебуває у власності ТОВ «ФОРТЕХ15» (код ЄДРПОУ - 38759273).

Об`єкт нерухомого майна 1326248051101 розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами 5110136900:30:001:0069 площею 0,6011 га та №5110136900:30:001:0108 площею 0,0686 га.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ФОРТЕХ15» (Орендодавець) та ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» (Орендар) укладено Договір оренди нежитлової будівлі №0101-1/2021, відповідно до якого Орендар передав Орендарю в строкове платне користування нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр-т Академіка Глушка, буд.29, загальною площею 12 041,6 кв.м. з правом передачі майна в суборенду. Факт передачі нерухомого майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі нежитлової будівлі від 01.01.2021р. до Договору оренди нежитлової будівлі №0101-1/2021 від 01.01.2021р.

Крім того, 01.01.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ФОРТЕХ15» (Орендодавець) та ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» (Орендар) укладено Договір нерухомого майна №2/2021, відповідно до якого Орендарю передано в користування майданчик з твердою поверхнею площею 0,0686 кв.м., який розташований за адресою м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.29.

01 січня 2021р. між ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» (Орендодавець) та ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» (Суборендар) укладено Договір суборенди 200/2021 (нежитлового офісного приміщення) (Договір суборенди), згідно до умов Договору Орендодавець передає Суборендареві, а Суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) об`єкт суборенди - нежитлове нерухоме майно, що складається з нежитлових приміщень офісу № 200, загальною площею 91 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, пр. Академіка Глушка, буд. 29.

Згідно п.1.2. Договору суборенди право Орендодавця на передачу в суборенду нерухомого майна, визначеного умовами п. 1.1 Розділу і цього Договору, ґрунтується на Договорі оренди №01-01/2021 від 01.01.2021р., укладеному строком до 31.12.2023р. включно.

За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, виходячи з зазначених положень законодавства, правовідносини між сторонами у справі є орендними.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.2.7. Договору суборенди №200/2021 цей Договір оренди укладено терміном до 31.12.2021р. включно.

За умовами п.2.1. Договору суборенди передача об`єкта суборенди від Орендодавця до Суборендаря здійснюється уповноваженими представниками сторін в строк до 01.01.2021р. включно. Прийом-передача об`єкта суборенди оформлюється актом прийому-передачі об`єкта суборенди (додаток №1 до цього Договору), в якому зазначається його технічний стан, встановлене в ньому обладнання, можливість нормального функціонування систем, комунікацій та інші відомості.

Додатком №1 до Договору суборенди №200/2021 є акт приймання -передачі об`єкту суборенди від 01.01.2021р.

Відповідно до п.2.2. Договору суборенди право користування об`єктом суборенди виникає в Суборендаря з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта суборенди. Нарахування плати за об`єкт суборенди, інших платежів, передбачених Договором, та обов`язки Суборендаря щодо їх сплати виникають з моменту передачі об`єкта суборенди за актом прийму-передачі об`єкта суборенди.

Згідно п.3.1 Договору суборенди плата за користування об`єктом суборенди включає в себе: орендну плату, плату за тимчасове розміщення товарів (майна), плату за послуги з комплексного обслуговування об`єкта суборенди, компенсаційні витрати (зворотно-експлуатаційні витрати).

Пунктом 3.2 встановлено, що орендна плата - це плата за користування об`єктом суборенди, яку Суборендар сплачує незалежно від наслідків своєї господарської чи іншої діяльності. Орендна плата сплачується Суборендарем, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, щомісячно, виходячи з фактичного строку користування об`єктом суборенди. Розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом суборенди складає еквівалент 5,50 доларів США за 1 кв.м., в тому числі ПДВ. Загальний розмір щомісячної орендної плати за користування об`єктом суборенди складає еквівалент 500,50 доларів США за 91,0 кв. м., в тому числі ПДВ. В день підписання акта прийому-передачі об`єкта суборенди Суборендар сплачує Орендодавцю орендну плату за перший та останній місяць оренди. В день підписання акта прийому-передачі об`єкта суборенди Суборендар сплачує Орендодавцю суму що становить еквівалент 500,50 доларів США, в рахунок забезпечення належного виконання зобов`язань Суборендаря, передбачених п.п. 6.4.4., 6.4.5. п. 6.4. цього Договору, в частині утримування та експлуатації об`єкта суборенди, розміщеного в ньому устаткування і обладнання відповідно до встановлених технічних правил, правил санітарної і протипожежної безпеки, що діють на території України у відношенні аналогічного роду і призначення будинків і приміщень, та збереження обладнання, інвентарю та комунікацій (в тому числі систем постачання енергії, гарячої води, водопостачання та водовідведення, електропостачання та ін.), що встановлені на об`єкті суборенди. Достатньою, самостійною та належною правовою підставою для виконання Суборендарем обов`язку з оплати орендної плати є цей Договір суборенди.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що всі розрахунки з оплати орендної плати проводяться Суборендарем шляхом щомісячних перерахувань на поточний рахунок Орендодавця, вказаний у Розділі ХІУ цього Договору, в порядку, визначеному п.3.2 цього Договору.

Згідно п.6.1.5 Договору Орендодавець має право вимагати від Суборендаря своєчасного внесення ним оплати відповідно до умов Договору. При цьому, відповідно до п.6.4.9 Договору суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю плату за об`єкт суборенди та здійснювати інші платежі, передбачені цим Договором.

За приписами ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Отже, прийнявши на себе зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати у встановленому Договором розмірі та у встановлені Договором строки відповідач мав виконувати прийняті на себе зобов`язання.

За приписами ч.1 ст.629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наявних у матеріалах справи актів надання послуг , підписаних сторонами Договору суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. вбачається, що згідно акту №130 від 31.01.2021р. суборендар отримав послугу з суборенди приміщення за січень 2021р. на суму 14 144 грн 38 коп., згідно акту №1592 від 28.02.2021р. суборендар отримав послугу з суборенди приміщення за лютий 2021р. на суму 14 080 грн 27 коп., згідно акту №792 від 31.03.2021р. суборендар отримав послугу з суборенди приміщення за березень 2021р. на суму 13 986 грн 77 коп., згідно акту №980 від 30.04.2021р. суборендар отримав послугу з суборенди приміщення за квітень 2021р. на суму 13 925 грн 21 коп. Таким чином, за період січень-квітень 2021р. ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» у якості орендної плати за Договором суборенди №200/2021 мало сплатити 56 136 грн 63 коп. Але, згідно наданої позивачем інформації, у якості погашення заборгованості відповідачем було сплачено у листопаді-грудні 2021р. 10 000 грн, доказів оплати іншої суми заборгованості відповідач до суду не надав.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторонни та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій , передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що відповідачем виконано не було.

Відповідно до п.6.4.9 Договору суборендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю плату за об`єкт суборенди та здійснювати інші платежі, передбачені цим Договором.

Таким чином, наявні підстави для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» заборгованості з орендної плати за користування нежитловим приміщенням офісу №200, загальною площею 91,0 кв.м, за адресою: м.Одеса, пр-т Академіка Глушко , відповідно до Договору суборенди №200/2021 , у розмірі 46 136 грн 63 коп.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами п.8.3 Договору у випадку порушення Суборендарем зобов`язань, визначених умовами п.6.4 цього Договору , Суборендар сплачує на користь Орендодавця штраф у розмірі 50% від загального розміру щомісячної орендної плати, визначеної умовами п.3.2 цього Договору.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок штрафу та встановлено, що він є вірним , адже погашення частини заборгованості у розмірі 10 000 грн було здійснено лише у листопаді-грудні 2021р., тоді як відповідно до умов п.3.2 Договору оплата мала бути проведена - до 10 числа поточного (розрахункового) місяця.

На підставі зазначеної умов Договору ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» правомірно нарахувало ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» штраф у розмірі 28 068 грн 18 коп., який також підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості з оплати за комплексне обслуговування комунальних платежів , слід зазначити, що дійсно, , у п.4.3 Договору сторони домовилися, що понад орендну плату Суборендар сплачує Орендодавцю плату за тимчасове розміщення товарів (майна), плату за послуги з комплексного обслуговування будівлі та компенсаційні витрати.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку суми позову, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з комплексного обслуговування у розмірі 10 206 грн 67 коп. за період січень-квітень 2021р., заборгованість з відшкодування витрат на спожиту електроенергію у розмірі 706 грн 10 коп. та заборгованість з відшкодування витрат на водопостачання у розмірі 4 грн 77 коп.

Відповідно до п.3.4 Договору суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. комплексне обслуговування об`єкту суборенди полягає в утриманні Орендодавцем всієї будівлі, в якій розташований об`єкт суборенди , в належному стані. Розмір вартості послуг з комплексного обслуговування об`єкту суборенди розраховується виходячи з витрат Орендодавця на комплексне обслуговування всієї будівлі, та оплачується Суборендарем в розмірі, який розраховується відповідно до площі приміщення, яке передано в суборенду. Розмір вартості послуг з комплексного обслуговування будівлі складає еквівалент 1 дол.США за 1 кв.м приміщення, яке передано в оренду , в тому числі ПДВ. Загальний розмір вартості послуг з комплексного обслуговування об`єкту суборенди складає еквівалент 91,00 дол.США , в тому числі ПДВ. Підставою для щомісячної сплати послуг з комплексного обслуговування об`єкту суборенди є цей Договір. Порядок та строк щомісячної сплати послуг з комплексного обслуговування об`єкту суборенди визначено умовами п.3.2 Договору .

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи та підписані Суборендарем Акти надання послуг , №592 від 28.02.2021р., №130 від 31.01.2021р. , №792 від 31.03.2021р. , №980 від 30.04.2021р. , суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» заборгованості з оплати послуг з комплексного обслуговування об`єкту суборенди у розмірі 10 206 грн 67 коп.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості з відшкодування оплати за спожиту електроенергію та водопостачання, суд зазначає наступне.

Згідно п.3.5 Договору суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. компенсаційні витрати (Зворотно-експлуатаційні витрати) - це витрати Орендодавця за комунальні послуги : спожиту Суборендарем електроенергію, водопостачання, водовідведення в межах площі об`єкту суборенди. Розмір компенсаційних витрат визначається Орендодавцем щомісячно за попередній місяць , згідно з даними показників приладів обліку (лічильників) та зазначаються Орендодавцем в рахунках, які він складає та надає до оплати Суборендарю в перший робочий день місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для сплати компенсаційних витрат є виставлений Орендодавцем рахунок. Строк оплати компенсаційних витрат складає три робочих дні , які розраховуються з дати отримання Суборендарем рахунку, складеного Орендодавцем, про сплату компенсаційних витрат, проте в будь-якому разі не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Суд вважає за необхідне зауважити, що обов`язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції від платності договорів про надання послуг.

Під фактичними витратами слід розуміти грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів виконавця з повним чи частковим їх споживанням, що здійснюються виконавцем для належного надання послуги. Тягар доведення відповідності понесених витрат, необхідних для виконання договору, лежить на виконавцеві. Виходячи з того, які витрати були понесені виконавцем (у грошовій чи натуральній формі), сторони за узгодженням можуть вирішити питання про відшкодування витрат у формі або грошової компенсації, або повернення речей такого самого роду і якості, відновлення їхніх властивостей. Оцінюючи фактично понесені витрати, слід враховувати тільки ті, які були необхідними для виконання укладеного договору.

Як вже зазначалося вище, згідно з положеннями ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з урахуванням системного аналізу змісту ст.ст. 629, 904 Цивільного кодексу України, зазначені норми слід застосовувати таким чином: за умови укладення сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, орендар має відшкодувати балансоутримувачу суми фактичних витрат, які поніс останній у зв`язку з обслуговуванням та утриманням орендованого майна. Тягар доведення відповідності понесених балансоутримувачем фактичних витрат, необхідних для виконання договору, покладається на балансоутримувача.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2021р. у справі №916/770/19.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження об`єму та вартості спожитих ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» енергоносіїв та комунальних послуг, надані до матеріалів справи рахунки на оплату №592 від 01.02.2021р. , №792 від 01.03.2021р., №980 від 01.04.2021р. , у тому числі на відшкодування комунальних послуг, по-перше, не є первинними документами та не підтверджують фактично понесені позивачем витрати та реальний обсяг спожитих відповідачем послуг; по-друге , не направлялися (вручалися) Суборендарю; по-третє, позивачем не надано доказів понесення ним витрат на оплату комунальних послуг .

Крім того, суд звертає увагу , що згідно додатку №1 до Договору суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. - Акту приймання-передачі об`єкту суборенди від 01.01.2021р. відшкодування оплати за електроенергію Суборендарем здійснюється за показниками встановлених лічильників, заводський №2201841. Останні показники електролічильника , від котрих починається відлік спожитої Суборендарем кількості електроенергії складає «

---

» кВт. Відшкодування оплати за водопостачання Суборендарем проводиться за показниками встановлених лічильників , заводський №368130. Останні показники лічильника, від котрих починається відлік спожитої Суборендарем кількості води , складає «

---

» куб.

Таким чином, з наявних у справі матеріалів взагалі неможливо встановити розмір спожитої Суборендарем електроенергії та води.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» заборгованості з відшкодування понесених ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» витрат на спожиту електроенергію у розмірі 706 грн 10 коп. та з відшкодування витрат на водопостачання у розмірі 4 грн 77 коп. , задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 31.09.2021р. у розмірі 38 493 грн 44 коп. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2021р. між ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «ЕЛЕМЕНТ» (Первісний кредитор) , ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» (Новий кредитор) та ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ» (Боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору на підставі Договору суборенди №200/2019 від 01.01.2019р. (далі - Основний договір), який було укладено між Первісним кредитором і ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ», код ЄДРПОУ 40351920 (далі - Боржник).

Згідно п.2.1. Договору про відступлення права вимоги за відступлення права вимоги за цим Договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору винагороду у розмірі 38 493 грн 44 коп.

Дослідивши умови Договору про відступлення права, суд встановив, що останній визначає взаємні права та обов`язки ТОВ «БІЗНЕС ЦЕНТР «ЕЛЕМЕНТ» та ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС», та не встановлює обов`язків відносно Боржника - ТОВ «ТТС ЛОГІСТІК СВ». В свою чергу, обов`язки щодо оплати орендної плати та інших платежів визначається саме Договором суборенди №200/2019 від 01.01.2019р.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість саме за Договором про відступлення права вимоги від 31.09.2021р., тоді як в матеріалах справи відсутній відповідний Договір, датований 31.09.2021р.

В ході розгляду справи судом позовні вимоги ТОВ «КОМФОРТБІЗНЕС» не змінювалися та не уточнювались.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 31.09.2021р. у розмірі 38 493 грн 44 коп.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБІЗНЕС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС ЛОГІСТІК СВ" про стягнення заборгованості за Договором суборенди №200/2021 від 01.01.2021р. у розмірі 57 023 грн 39 коп. та штрафних санкцій у розмірі 28 068 грн 18 коп.; стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 31.09.2021р. у розмірі 38 493 грн 44 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТС ЛОГІСТІК СВ" (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушко, буд. 29, код ЄДРПОУ - 40351920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТБІЗНЕС" (65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.29, код ЄДРПОУ - 44049071, електронна адреса: komfortbusiness@gmail.com) заборгованість з орендної плати у розмірі 46 136 грн 63 коп., заборгованість по оплаті витрат з комплексного обслуговування у розмірі 10 206 грн 67 коп., штраф у розмірі 28 068 грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1694 грн 58 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03 липня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога