Рішення

від 29.06.2023 по справі 161/6315/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/6315/23

Провадження № 2/161/2217/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 червня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Гриня О. М.,

за участю секретаря судового засідання Остимчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир (далі по тексту рішення КЕВ м. Володимир) звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що КЕВ м. Володимир є структурним органом військового управління в системі Збройних Сил України, безпосереднє керівництво діяльності КЕВ м. Володимир здійснюється Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир є правонаступником всіх прав і обов`язків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський. Гуртожиток, що розташований у місті Луцьку по вул. Стрілецька, 6 перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир. Майно КЕВ м. Володимир є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Установа користується та розпоряджається цим майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та Положенню про КЕВ м. Володимир.

Під час реалізації своїх функцій КЕВ м. Володимир виявив, що в кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований з 01 червня 1994 року ОСОБА_1 , але фактично там не проживає з 2002 року. Вказаний факт підтверджується листом Луцького районного управління поліції ГУПН у Волинській області від 27 грудня 2022 року, актом від 03 березня 2022 року, який складений завідувачем гуртожитку в присутності сусідів по гуртожитку за зверненням мешканки гуртожитку ОСОБА_2 , яка фактично зареєстрована та проживає у цій кімнаті гуртожитку разом зі своєю сім`єю з 2002 року.

Нормами Житлового кодексу Української РСР, зокрема ст. 71, визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Враховуючи фактичні обставини та норми права, що регулюють спірні правовідносини, позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 є таким, що втратив право користування кімнатою гуртожитку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Подальше збереження місця реєстрації відповідача за вказаною адресою перешкоджає Міністерству оборони України (як власнику приміщення) у користуванні та розпорядженні своїм майном, що зумовлює необхідність звернення до суду з цим позовом.

З огляду на наведене позивач просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування кімнатою гуртожитку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 27 квітня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Станом на 29 червня 2023 року від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Адресоване відповідачу поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою поштаря «за закінченням терміну зберігання».

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимира, затвердженого Наказом № 16 командувача Сил логістики Збройних Сил України 17 січня 2023 року (далі по тексту рішення - Положення), КЕВ м. Володимир є державною установою, яка створена з метою організації виконання завдань з питань інженерно-інфраструктурного (квартирно-експлуатаційного) забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України у Волинській області (а. с. 6-13).

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира підпорядковується Командувачу Сил логістики Збройних Сил України. Безпосереднє керівництво діяльністю КЕВ м. Володимир здійснюється Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України (п. 1 Положення, а. с. 6-13).

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський 16 лютого 2023 року було перейменовано на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир відповідно до Директиви Командувача Сил логістики ЗСУ від 22.11.2022року № Д-370/6739дск (а.с.15-16).

Таким чином, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир є правонаступником всіх прав і обов`язків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський.

Суд установив, що гуртожиток, розташований за адресою: вул. Стрілецька, 6, м. Луцьк, перебуває у державній власності Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир, що підтверджується копією акта прийняття-передачі основних фондів на баланс (а. с. 19), копією з технічного паспорта на громадський (виробничий будинок) військового містечка № НОМЕР_2 , гуртожитку № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 20), копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:22:208:0038 (а.с.18).

Інформацією з Реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/зареєстроване місце проживання від 25 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у кімнаті № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 з 23 вересня 1997 року.

Копіями карток прописки підтверджується, що у цій же кімнаті гуртожитку (№ 19, АДРЕСА_1 ) зареєстрована ОСОБА_2 з сім`єю (а. с. 25-30).

29 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою до завідувача гуртожитку, в якій вказує, що ОСОБА_1 , який входить до числа зареєстрованих осіб в її помешканні, не є членом її сім`ї та вона його ніколи не бачила. У цій заяві ОСОБА_2 просить зняти ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання.

Завідувач гуртожитками будинкоуправління № 2 КЕВ м. Володимир-Волинський М. Тук звернувся із письмовою заявою до начальника КЕВ М. Володимир-Волинський щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, місце його перебування невідоме. У цій кімнаті гуртожитку зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а. с. 32).

Факт непроживання відповідача за адресою місця реєстрації підтверджується листом Луцького районного управління поліції ГУПН у Волинській області від 27 грудня 2022 року (а. с. 33), актом від 03 березня 2022 року, який складений завідувачем гуртожитку в присутності сусідів по гуртожитку за зверненням мешканки гуртожитку ОСОБА_2 (а. с. 35).

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з частиною третьою статті 319 Цивільного кодексу України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Порядок користування жилими приміщеннями у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють положення статей 71, 72 ЖК Української РСР.

Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 Житлового кодексу України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Відповідно до п.п.2, 40 Примірного положення про гуртожитки, яке діяло на момент вселення відповідача в гуртожиток, жилі приміщення в таких гуртожитках призначались лише для тимчасового проживання громадян на період роботи чи навчання на підприємстві, в установі чи організації і надавались за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, установи, організації, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу і вибули з них. підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

За такихобставин,беручи доуваги,що позивачнадав належні,допустимі доказина підтвердженнятого,що відповідачне проживаєза місцемреєстрації,а саме:в кімнатігуртожитку АДРЕСА_3 ,з 2002року,тобто понадстроки,встановлені ст.71ЖК Української РСР, враховуючи відсутність у суду відомостей про поважність причин відсутності відповідача за місцем реєстрації, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову. Отже, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2684 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житлом, а саме: кімнатою АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимира 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимира, код в ЄДРПОУ07516184; адреса місцезнаходження: 44701, м. Володимир, вул. Академіка Глушкова, 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомо.

Дата складення повного заочного рішення 03 липня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області О. М. Гринь