Ухвала

від 30.06.2023 по справі 278/1878/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/1878/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши заяву Державної судової адміністрації про зміну способу виконання рішення у справі № 278/1878/22 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити дію, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2023 року у справі № 278/1878/22 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправними дій щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання вчинити дію, зокрема, вирішено стягнути з Станишівської сільської ради 992,40 грн судового збору на користь держави.

На виконання рішення суду, яке набрало законної сили 10.05.2023 року, 26.05.2023 року Житомирський районний суд Житомирської області видав виконавчий лист.

21.06.2023 року на адресу суду від ДСА України надійшла заява про зміну способу виконання рішення.

Подана заява ДСА України заява мотивована тим, що підставою, яка унеможливлює виконання рішення суду, у спосіб визначений судом, є той факт, що в органах Казначейства відкриті рахунки на ім`я саме виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Зауважує, що безспірне списання коштів Управління Казначейства є неможливим у зв`язку з відсутністю рахунків саме боржника Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

За вказаних обставин просить суд замінити спосіб виконання рішення.

Листом № 278/1878/22/9818/2023 від 22.06.2023 року повідомлено учасників справи про розгляд заяви; зазначено, що явка сторін та їх представників у судове засідання не обов`язкова. При цьому судом роз`яснювалось право поданняписьмових поясненьта міркувань щодо поданої заяви до 29.06.2023 року (включно) (а.с. 12, провадження № 6/278/48/23).

У засідання належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи учасники справи або їхні представники не з`явились, у зв`язку з чим розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У прохальній частині заяви про зміну способу виконання рішення, заявник серед іншого, просить розгляд справи проводити без участі представника ДСА України (зворот. а.с. 8, провадження № 6/278/48/23).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана ДСА України заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до норм ст. 431ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст.435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встанови ти чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до ч. 1 ст.36закону «Провиконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і полягає в заміні одного заходу примусового виконання іншим, а також у зміні черговості дій, направлених на виконання рішення суду. При цьому, ухвалюючи рішення про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд не вправі змінювати сам зміст цього рішення або його суть.

Така ж правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц.

Як уже зазначалось вище, суд своїм рішенням, яке залишено в силі апеляційним судом (а.с. 220-223, провадження № 2/278/264/23) стягнув з Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області 992,40 грн судового збору на користь держави (а.с. 178-183, провадження № 2/278/264/23), про що видано відповідний виконавчий лист, який направлений до ТУ ДСА України в Житомирській області до виконання (а.с. 226, провадження № 2/278/264/23).

За приписами ч. 4ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за виконавчим листом є Станишівська сільська рада Житомирського району итомирської області.

Відповідно до п.п. 3 ч. 2 ст.22Бюджетного КодексуУкраїни головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виконавчі органи та апарати місцевих рад.

У відповідності до ч. 1ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування»,виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Механізму виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджету визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, що затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845( надалі - Порядок).

За приписами абзацу 2 п.2 Порядкуборжники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

За вказаних обставин, оскільки у боржника Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області відсутні відкриті рахунки, то безспірне списання коштів на користь ДСА України за виконавчим листом Управлінням Казначейства є неможливим.

Зважаючи на викладене, оскільки існують істотні обставини, які ускладнюють виконання рішення в частині стягнення судового збору на користь ДСА України, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви в частині зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст. 258-260, 433, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державної судової адміністрації про зміну способу виконання рішення у справі № 278/1878/22 за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провизнання протиправнимидій щодовідмови узатвердженні проектуземлеустрою звідведення земельноїділянки увласність тазобов`язання вчинитидію - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.01.2023 року у справі № 278/1878/22, а саме: стягнути зі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області шляхом безспірного списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, передбачених для фінансування Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя О. М. Дубовік