Ухвала

від 03.07.2023 по справі 924/608/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"03" липня 2023 р. Справа № 924/608/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області, в інтересах держави

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Фонду державного майна України, м. Київ

- Державного підприємства „Понінківське", смт. Понінка Шепетівського району Хмельницької області

до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

Понінківської селищної ради, смт. Понінка Шепетівського району Хмельницької області

Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради, смт. Понінка Шепетівського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради) - Товариства з обмеженою відповідальністю „Ардана Трейд", Хмельницька область, Полонський район, смт. Понінки

про 1) визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №13-ОТГ від 22.01.2021 „Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність територіальним громадам";

2) визнання недійсним рішення 20 сесії 8 скликання Понінківської селищної ради №10 від 27.04.2021 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення в межах категорії: із цільового призначення 16.00 - земель запасу в 01.04 - для ведення підсобного сільського господарства та передачі в постійне користування" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі Комунальному унітарному підприємству Понінківської селищної ради земельних ділянок з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0008, площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0007, площею 103,3785 га, 6823655400:05:003:0006, площею 20,3954 га, 6823655400:05:002:0002, площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009, площею 218,5441 га;

3) зобов`язання Понінківської селищної ради та Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради повернути у державну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 6823655400:05:003:0008, площею 95,0956 га, 6823655400:05:003:0007, площею 103,3785 га, 6823655400:05:003:0006, площею 20,3954 га, 6823655400:05:002:0002, площею 213,9919 га, 6823655400:05:003:0009, площею 218,5441 га;

4) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Понінківської селищної ради Шепетівського (колишнього Полонського) району (код ЄДРПОУ 04404935) на земельну ділянку із кадастровим номером 6823655400:05:003:0008 та державної реєстрації права постійного користування Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 37673625) на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281211668255);

5) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Понінківської селищної ради Шепетівського (колишнього Полонського) району (код ЄДРПОУ 04404935) на земельну ділянку із кадастровим номером 6823655400:05:003:0007 та державної реєстрації права постійного користування Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 37673625) на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281222268255);

6) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Понінківської селищної ради Шепетівського (колишнього Полонського) району (код ЄДРПОУ 04404935) на земельну ділянку із кадастровим номером 6823655400:05:003:0006 та державної реєстрації права постійного користування Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 37673625) на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281233368255);

7) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Понінківської селищної ради Шепетівського (колишнього Полонського) району (код ЄДРПОУ 04404935) на земельну ділянку із кадастровим номером 6823655400:05:002:0002 та державної реєстрації права постійного користування Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 37673625) на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281255268255);

8) скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Понінківської селищної ради Шепетівського (колишнього Полонського) району (код ЄДРПОУ 04404935) на земельну ділянку із кадастровим номером 6823655400:05:003:0009 та державної реєстрації права постійного користування Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 37673625) на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2281201068255) ;

9) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:003:0008;

10) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:003:0007;

11) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:003:0006;

12) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:002:0002;

13) скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823655400:05:003:0009.

встановив:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023 у справі №924/608/22 позов Керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області, в інтересах держави залишено без розгляду на підставі п. 2.ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.03.2023р. у справі №924/608/22 про залишення позову без розгляду скасовано, справу №924/608/22 передано на розгляд Господарському суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.06.2023 справу №924/608/22 передано на розгляд судді Танасюк О.Є. на підставі п. 7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду.

Згідно з п. 7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Хмельницької області передбачено, що судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал, зазначених у п.п. 4.2.3, 4.2.5. цих Засад), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Суддя Танасюк О.Є., з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді справи №924/608/23, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р., об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001, суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим, об`єктивним та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості та об`єктивності суддів щодо результатів розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, але сторона зазначає про обґрунтовані нею обставини навіть припущень про необ`єктивність, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 р. у справі "Мироненко і Мартиненко проти України" (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Тобто суд повинен бути, по-перше, суб`єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об`єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Із наведеного слідує, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

Отже, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою самовідвіду судді Танасюк О.Є. у справі №924/608/22, є те, що постановляючи ухвалу від 29.03.2023 суддею було сформовано правову позицію у даній справі, яка полягає у тому, що у прокурора відсутні підстави представляти інтереси держави за наявності належного здійснення захисту законних інтересів держави уповноваженим у даній сфері органом - Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області. З урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, під час дослідження питання наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у справі №924/608/22 суд дійшов висновку, що в частині позовної вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №13-ОТГ від 22.01.2021 позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), що не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, адже позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

З приводу позовних вимог, які заявлені до Понінківської селищної ради та Комунального унітарного підприємства Понінківської селищної ради, суд вказав, що позов прокурора фактично спрямований на встановлення у ДП „Понінківське" права постійного користування спірними земельними ділянками, тобто фактично заявлений в інтересах ДП „Понінківське", що не допускається відповідно до абзацу третього частини третьої статті 23 Закону України „Про прокуратуру". При цьому, судом було встановлено, що оригінал (дублікат) Акту на право постійного користування земельними ділянками відсутній у ДП „Понінківське" (лист ДП „Понінківське" від 06.08.2021 за №309). Враховуючи відсутність в матеріалах справи документу, який посвідчує право постійного користування ДП „Понінківське" спірними земельними ділянками, а саме, оригіналу (дублікату) акту на право користування землею, відсутність документального підтвердження реєстрації такого акту, суд дійшов висновку, що прокурором не підтверджено наявність у ДП „Понінківське" права постійного користування спірними земельними ділянками та відповідно, не доведено порушення інтересів держави.

Внаслідок встановлених обставин судом було застосовано п. 2.ч. 1 ст. 226 ГПК України та позов Керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області, в інтересах держави залишено без розгляду.

Позиція судді Танасюк О.Є. у справі №924/608/22 є незмінною, як вказувалось при постановленні ухвали від 29.03.2023 року, в якій надавалася правова оцінка обставинам справи, аргументам учасників справи, з метою встановлення порушення інтересів держави та підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави та зроблено висновок про відсутність порушення інтересів держави та відсутність у прокурора підстав представляти інтереси держави і звертатися з відповідним позовом до суду.

Про надання судом оцінки обставинам справи та аргументам учасників справи, а також на висновки суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі №924/608/22, звертав увагу і прокурор в апеляційній скарзі.

При цьому, розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладене вище, суддею Танасюк О.Є. під час заявлення самовідводу доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

Враховуючи, що в ухвалі суду від 29.03.2023 у справі №924/608/22 про залишення позову без розгляду, судом здійснено аналіз та правову оцінку обставинам справи, аргументам учасників справи, то з суб`єктивної точки зору учасників справи діючий склад суду при розгляді даної справи може вважатися не цілком безстороннім.

Хоча наведені вище обставини не можуть бути підставою для висновку щодо наявної упередженості чи заінтересованості суду, однак, беручи до уваги вищенаведені норми міжнародного права та Господарського процесуального кодексу України, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру, насамперед, у сторін процесу, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість суду при розгляді цієї справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості або необ`єктивності суду дотримання права на розгляд справи „судом, установленим законом", забезпечення довіри до судової влади України, суд дійшов висновку, що заявлений у справі №924/608/22 самовідвід судді Танасюк О.Є. підлягає задоволенню, а справа №924/608/22 передачі для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Самовідвід судді Танасюк О.Є. від участі у розгляді справи №924/608/22 задовольнити.

Справу №924/608/22 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 03.07.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Танасюк

Копію ухвали направити: 1 - до справи;

2 - Шепетівська окружна прокуратура - ел.пошта: shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua

3 - Хмельницька обласна прокуратура (29000, м. Хмельницький, провул. Військоматський, 3); ел.пошта: sekretariat@khmel.gp.gov.ua ; sekretariat.khmel.gp@gmail.com

4 - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - ел.пошта: khmelnytskyi@land.gov.ua

5 - Понінківська селищна рада - ел.пошта: sel.rada.poninka@ukr.net

6 - Комунальне унітарне підприємство Понінківської селищної ради - ел.пошта: sel.rada.poninka@ukr.net

7 - Фонд державного майна України - ел.пошта: press@spfu.gov.ua

8 - ДП „Понінківське" - (30511, Хмельницька область, Полонський район, смт. Понінки, вул. Островського, 104) - рекомендованим з повідомленням; ІНФОРМАЦІЯ_1