Рішення

від 03.07.2023 по справі 320/4170/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року № 320/4170/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у м.Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС - ВОЛОНТЕР» до ГУ ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС- ВОЛОНТЕР» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2022 № 347300411 та №347280411.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ухвалено на підставі висновків, які не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним показникам податкового обліку позивача.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС - ВОЛОНТЕР» зареєстровано платником податку на додану вартість 01.11.2016, види діяльності за КВЕД:

56.29 Постачання інших готових страв (основний)

10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів

10.85 Виробництво готової їжі та страв

46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Між позивачем та Міністерством оборони України укладено договори від 31.12.2020 №286/2/20/119, від 05.01.2021 №286/2/21/2, від 12.01.2021 №286/2/21/3, від 10.02.2021 №286/2/21/5, від 30.04.2021 №286/2/21/9, від 04.03.2022 №286/2/22/13) (далі - Договори).

Предметом Договорів є надання послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах, у тому числі годування штатних тварин (у Донецькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Чернівецькій, Івано- Франківській, Закарпатській, Львівській, Волинській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській областях).

Відповідно п.1 Договорів послуга з організації харчування військових частин - це надання комплексу послуг, що включає забезпечення комплектами продуктів та послугу щодо забезпечення харчуванням.

Послуга забезпечення комплектами продуктів - постачання згідно з заявками командирів військових частин (установ, закладів) харчових продуктів у вигляді комплектів продуктів до визначених у заявці місць.

Перелік харчових продуктів із зазначенням кількості кожного найменування у відповідних одиницях виміру затверджено наказом Міністерства оборони України від 15.11.2019 № 591 з визначенням їх цін та калорійності. Код послуги згідно ДКПП визначена 56.29.19-00.00.

Позивач нараховував податкові зобов`язання з послуг, наданих Міністерству оборони України, по даті отримання грошових коштів на банківський рахунок.

Як слідує з повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП), позивачем було орендовано 7 складів, які розташовані в Рівненській, Львівській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Одеській, Запорізькій та Харківській областях.

Якість та обсяг наданих послуг Міністерству оборони України зазначаються у Зведеному акті приймання-передачі наданих послуг з організації харчування (додаток 13.5.1 та/або 13.5.2 та/або 13.5.3 до Договорів), який підтверджує виконання своїх зобов`язань Виконавцем за відповідний період (п.3.5.1 договорів).

Між позивачем та ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» укладено договір від 24.01.2022 № 24/1-4.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» в червні 2022 року поставлено на адресу позивача товар на суму 49 999 999,99 грн (в т.ч. ПДВ - 8 333 333,31 грн).

ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» склало податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 8 333 333,31 грн, в т.ч. як у встановлений ПК України термін, так й з порушенням терміну реєстрації на суму ПДВ 4 618 427,77грн.

Позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року, яка прийнята податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1 від 22.03.2021 та № 2 від 22.03.2021.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС - ВОЛОНТЕР» за червень 2022 року.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 20.10.2022 №31400/ж5/26-15-04-11-03/40887542.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст.198, пункту 200.4 статті 200 Кодексу, розділу V та пункту 5 розділу VI Порядку, що привело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету за червень 2022 року, на суму 4451548 грн та до завищення суми залишку відємного значення, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 122783 грн.

На підставі акту перевірки від 20.10.2022 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 30.11.2022 № 347300411, яким позивачу згідно з п.54.3.2 п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 451 548 грн 00 коп, застосовано штраф у розмірі 445 155 грн 00 коп;

- від 30.11.2022 № 347280411, яким позивачу згідно з п.54.3.2 п. 54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України зменшено розмір від`ємного значення суми ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ на суму 122 783 грн 00 коп.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями -рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Кодексу, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

Акт «Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС-ВОЛОНТЕР» за червень 2022 року» від 20.10.2022 № 31400/Ж5/26-15-04-11-03/40887542, отримано позивачем 31.10.2022 року.

Згідно п.86.8. ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У свою чергу, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 30.11.2022.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено права контролюючих органів відступлення від порядку чи строків. Винятком неприйняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, є лише подання таким платником податків заперечення до акту перевірки та/або додаткових документів. Заперечення позивач до контролюючого органу не подавав.

Відповідно п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон про бухгалтерський облік).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік» визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов`язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про бухгалтерський облік» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

Згідно п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Згідно п. 3 Порядку № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 № 341), операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 години.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДПС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно п. 8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДПС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДПС.

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДПС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття (п.10 Порядку № 1246).

Судом встановлено, що не заперечується і сторонами, позивачем зареєстровано податкові накладні від 10.06.2022 №46, від 03.06.2022 № 44, від 07.06.2022 №26, від 13.06.2022 №30, від 10.06.2022 №29, від 15.06.2022 №32, від 08.06.2022 №27, від 03.06.2022 №24, від 02.06.2022 №23, від 07.06.2022 №45, від 14.06.2022 №31, від 06.06.2022 №25, від 09.06.2022 №28, від 01.06.2022 № 22 -14.07.2022, тобто з порушенням строку реєстрації.

Законом України № 2260-ІХ тимчасово встановлено окремі особливості: якщо на операцію за податкові періоди лютий - травень 2022 року не була зареєстрована податкова накладна, то платники податків можуть формувати податковий кредит (далі ПК) на підставі первинних (розрахункових) документів. У подальшому такий податковий кредит підлягає підтвердженню зареєстрованими в єдиному реєстрі податковими накладними.

Як встановлено судом, станом на 15.07.2022 (кінцева дата реєстрації податкових зобов`язань ПДВ за червень 2022 року) позивач не зміг зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість через завантаженість з`єднання з програмним забезпеченням «M.E.Doc» для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, несвоєчасного завантаження зареєстрованих податкових накладних контрагентами, велика кількість податкових накладних (за червень в кількості 3128) та 70% блокування постачальників продуктів.

Суд звертає увагу, що податкові накладні позивачем зареєстровані у ЄРПН та своєчасно відображались у податкових зобов`язаннях додатку № 5 податкових деклараціях з ПДВ, податкові зобов`язання з ПДВ сплачувались без порушення строків.

Податкові накладні не видавались Міністерству оборони України, податковий кредит не формувався за рахунок позивача, а отже, збитки державі не завдано.

Відповідно пп.69.1 п.69 підрозд.10 розд. XX ПК України «У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені».

Позивачем 25.07.2022 подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (реєстраційний номер № 9137767717) на збільшення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (червень 2022року)) на суму 122 783 гривень.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п. 200.4 ст. 200 та п.5 р.6 Порядку № 21.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п.п.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства шляхом вчинення діяння (дії або бездіяльності), є обставини внаслідок непереборної сили (форс-мажору).

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач не припустив протиправних дій у даному випадку навіть за умови того, що сформував податковий кредит за червень 2022 року за рахунок податкових накладних, несвоєчасно зареєстрованих в ЄРПН постачальником ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» , оскільки 25.07.2022 ним було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року.

Враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем необгрунтовано, без урахування всіх обставин, які повинні бути взяті до уваги при прийнятті таких рішень, а тому підлягають скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

У підсумку, з урахування зазначеного у сукупності суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 26840, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.12.2022 № 52445.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві 30.11.2022 № 347300411 та №347280411.

Стягнути на користь ТОВ «ВІЙСЬКСЕРВІС - ВОЛОНТЕР» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.