Ухвала

від 03.07.2023 по справі 320/21746/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2023 року м. Київ 320/21746/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮУ (м. Київ) про скасування постанови.

Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття державним виконавцем протиправної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок оскарження встановлено спеціальним в цьому випадку законом - Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, діючим законодавством України передбачено порядок оскарження сторонами, іншими учасниками та особами рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення саме до суду, який видав виконавчий документ.

З матеріалів справи судом в свою чергу було встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця в межах виконавчого провадження №17831728.

В свою чергу судом встановлено, що виконавче провадження №17831728, в межах якого було прийнято оскаржувану постанову, було відкрито на підставі виконавчого листа №2-813 від 03.06.2009, який в свою чергу був виданий Дніпровським районним судом м. Києва.

Крім того, суд звертає увагу, що оскаржувана у межах цієї позовної заяви постанова була прийнята державним виконавцем в межах виконавчого провадження №17831728, яке було відкрито на підставі виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва, що в свою чергу, на переконання суду, та з урахуванням приписів встановлених чинним законодавством свідчить про те, що оскаржувана постанова була прийнято в межах виконавчого провадження яке було відкрито на підставі виконавчого документу, який був виданий безпосередньо Дніпровський районний суд м. Києва, що у відповідності до приписів частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що розгляд такої позовної заяви має здійснювати саме такий суд.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених норм права та обставин встановлених вище судом вбачається, що частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог Цивільного процесуального кодексу України, чітко встановлено, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, таку скаргу розглядає відповідний суд, який ухвалив таке рішення за правилами цивільного судочинства відповідно.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень частини 5 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.

Відповідно до частини 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене та з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки виконавчий лист №2-813 Дніпровським районним судом м. Києва, а позивач оскаржує постанову щодо зняття арешту з нерухомого майна, у межах виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого документу виданого Дніпровським районним судом м. Києва, суд приходить до висновку, що справа №320/21746/23 не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського окружного адміністративного суду.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів вказаної заяви на розгляд Дніпровським районним судом м. Києва, тобто на розгляд суду, який видав виконавчий документ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, в межах якого було прийнято оскаржувану постанову.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 29, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративну справу №320/21746/23 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮУ (м. Київ) передати на розгляд Дніпровського районного суду м. Києва.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Леонтович А.М.