Рішення

від 03.07.2023 по справі 380/5687/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/5687/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол» про стягнення з рахунків у банках заборгованості, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол» про стягнення з рахунків у банках заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка становить 71293,08 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 27.03.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача 02.06.2023 на адресу суду надійшла заява про застосування строків давності. Представник відповідача зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, а тому просить застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврол» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43437895.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврол» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по адміністратифних штрафах та інших штрафних санкціях.

Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №2240/5/13-01-13-01-12 від 28.02.2023 року складає 72 293,08 грн.

Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 71 293,08 грн. та виникла на підставі:

По адміністративних штрафах та інших штрафних санкціях 71 293,08 грн.:

- Податкове повідомлення-рішення №0342600707 від 06.05.2021 року на суму 40 000,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №8916/13/01/ РРО/43437895 від 14.04.2021 року;

- Податкове повідомлення-рішення №0342590707 від 06.05.2021 року на суму 31 293,08 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №8916/13/01/ РРО/43437895 від 14.04.2021 року.

Податковим органом приймалась та надсилалася відповідачу податкова вимога від 28.07.2021 року №0052443-1303-2659.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкове повідомлення-рішення №0342600707 від 06.05.2021 року на суму 40 000,00 грн. та №0342590707 від 06.05.2021 року на суму 31 293,08 грн.

На адресу відповідача згідно п.п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України також надіслано податкову вимогу від 28.07.2021 року №0052443-1303-2659.

Докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень чи податкової вимоги в матеріалах справи відсутні.

Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов`язань, які мають статус податкового боргу у загальній сумі 71293,08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.

Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.

Відтак, визначені контролюючим органом грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі податкового боргу.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, оскільки відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, строк звернення податкового боргу щодо стягнення податкового боргу становить 1095 днів.

Суд також звертає увагу на те, що представником відповідача не заперечується наявність у відповідача податкового боргу.

Окрім цього, відповідно до абз. 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Нормами п. 102.9 ст. 102 ПК України передбачено також, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вказане кореспондується також з п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

При цьому будь-яких застережень в частині необхідності надання доказів того, яким чином карантинні обмеження чи введення воєнного стану вплинули на можливість контролюючого органу своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом, норми ПК України не містять.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.

Станом на дату закінчення спеціального строку давності щодо стягнення суми податкового боргу у розмірі, в Україні діяв карантин, а в подальшому введено воєнний стан.

Відтак, з огляду на вищенаведене суд не вбачає підстав для застосування строків давності для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Так як позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол» (ЄДРПОУ 43437895) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в сумі 71293 (сімдесят одна тисяча двісті дев`яносто три) грн. 08 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЖелік О.М.