Рішення

від 21.06.2023 по справі 380/3115/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

справа №380/3115/23

провадження № П/380/3146/23

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 380/3115/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14100/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14101/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2021 № 14102/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14103/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом документальної позапланової виїзної перевірки може бути досить широке коло питань, про які ідеться в ст. 75 ПК України, проте у самому направлені та наказі на проведення перевірки керівник контролюючий орган зобов`язаний визначити чітку мету/предмет перевірки, відтак посадовим особам ДПС, які проводять цю перевірку потрібно неухильно дотримуватися та виконувати наказ і направлення у межах визначених керівником контролюючого органу. Оскільки в направленні на проведення перевірки та наказі на проведення перевірки вказано, що метою/предметом документальної позапланової виїзної перевірки було питання дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за лютий, березень, квітень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, посадові особи контролюючого органу мали право проводити перевірку лише та тільки у межах визначеного керівником контролюючого органу питання/предмета перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14101/13-01-07-02 форма «В4» позивач зазначає, що таким, як обставину вчинення правопорушення встановлено, що позивач за рахунок віднесення суми ПДВ по операціях з ТОВ «Агро-Байків», що фактично не здійснювались, завищено податковий кредит по податку на додану вартість, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації за квітень 2022 року).

Позивач зазначає, що на усі товари, які придбані у ТОВ «Агро-Байків» останнім надано повний та достатній перелік первинних бухгалтерських документів, в тому числі на товари та поставки за якими не визнаються відповідачем як реальні операції, а також складено та належним чином зареєстровано усі податкові накладні на кожну партію (поставку) товару, що підтверджується відповідними документами. Окрім цього, з метою належного виконання позивачем своїх обов`язків останнім було здійснено оплати на користь ТОВ «Агро-Байків», що також підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Таким чином, наданими позивачем первинними документами Позивачем підтверджується реальність здійснених господарських операцій при придбанні товару у контрагента.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14100/13-01-07-02 форма «Р» позивач, крім іншого, зазначає, що відповідачем порушено форму та зміст податкового-повідомлення рішення, а саме у податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2022 року № 14100/13-01-07-02 форма «Р» не вказано детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів). Не зважаючи на наявність у супровідному листі в розділі «Додатки» розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій на 1 аркуші, проте такий документ відсутній разом із надісланим податковим повідомленням-рішенням.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.12.2021 № 14102/13-01-07-02 форма «ПН» позивач зазначає, що таке датоване 14 грудня 2021 року. Допущення такої помилки є неприпустимим, а тому дане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як таке, що складено із порушеннями ст. 58 ПК України

Крім цього позивач зазначає, що зі змісту податкового повідомлення-рішення від 14.12.2021 № 14102/13-01-07-02 форма «ПН» контролюючими органами встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних / розрахунків коригування на суму ПДВ 278829,66 грн., в тому числі: за березень 2022 року - на суму 130 144,00 грн, за квітень 2022 року - на суму 148 685,66 гривень. У зв`язку з чим попереджений про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні /розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 1201.3 статті 1201 ПК України та згідно зі статтею 1201 ПК України, застосовано штраф в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування.

Згідно із п. 521 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

З огляду на викладене вище позивач вважає, що відповідачем за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, які зазначені в додатку до податкового повідомлення-рішення, помилково застосовано штрафні санкції, які передбачені п. 1201.1 ст. 1201 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 14103/13-01-07-02 форма «Н», позивач зазначає, що як вбачається зі змісту вказаного рішення позивачем виписано та зареєстровано податкові накладні з березня 2022 по квітень 2022 на загальну суму ПДВ 1075223,52 грн. з порушенням встановленого терміну реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН, а тому за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф.

Також позивач вказує про те, що 02.12.2022 на поштову адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 № 0127690410, яким ГУ ДПС у Львівській області повідомляє позивача що згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, на підставі акта перевірки 13889/13-01-04-10/38380596, 03.11.2022 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) за звітний період 03.2022, 04.2022, 06.2022, 07.2022, 08.2022, 09.2022, 10.2022 встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: березень 2022, квітень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022.

Відтак, станом на дату подання позовної заяви по відношенню до позивача, складено два податкові повідомлення-рішення, а саме: ППР від 14.12.2022 № 14103/13-01-07-02 форма «Н» та ППР від 28.11.2022 № 0127690410, відповідно до яких позивач двічі притягається до відповідальності за порушенням встановленого терміну реєстрації відповідних податкових накладних у ЄРПН за період з березня 2022 по квітень 2022 року.

Таким чином Позивач зазначає, що не може бути притягнутим двічі до відповідальності за одне і теж саме порушення, яке полягає у невчасній реєстрації податкових накладних у ЄРПН за період з березня 2022 по квітень 2022.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив. Щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агро-Байків» зазначив, що згідно представлених документів для проведення перевірки за період лютий квітень 2022, встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ (за ставкою 14%) по взаєморозрахунках з ТОВ «Агро-Байків» у сумі - 984026,66 грн.

Під час згаданої перевірки використано бази даних ГУ ДПС України, Єдиний реєстр податкових накладних, АІС ОР «Податки», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань, АС «Податковий блок», Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДПС України, інші джерела інформації та встановлено наступне.

Проведеним аналізом господарської діяльності ТОВ «Агро-Байків» встановлено взаємовідносини з контрагентами-постачальниками по яких прийнято рішення про зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування тощо.

Для вирощування сої та іншої сільськогосподарської продукції у ТОВ «Агро-Байків» відсутня необхідна кількість земельних ділянок. Згідно проведеного аналізу даних в ЄРПН встановлено відсутність у ТОВ «Агро-Байків» придбання насіння та урожаю сої, а також придбання послуг персоналу, сільськогосподарських послуг необхідних для: посіву сої, культивації, збору врожаю, тощо у Рівненській області, у Львівській області, у Тернопільській області та у Київській області.

Згідно даних інформаційних баз ДПС, встановлено неможливість здійснення господарської операції з вищезазначеним товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, контрагент по ланцюгу постачання товару не є виробником чи імпортером.

Отже, контрагент-постачальник ТОВ «Агро-Байків», як «продавець» не здійснює господарську діяльність та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у «покупців», тим самим створюючи передумови для неправомірного формування останнім податкового кредиту.

Щодо застосування штрафної санкції за не реєстрацію податкових накладних за період лютий, березень, квітень 2022 зазначив, що вході проведення перевірки позивача встановлено порушення щодо відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями з постачання товарів (сої, макухи) по яких було нараховано ПДВ та включено до складу податкових зобов`язань у відповідних періодах і відображених у р.1.1 (колонка Б) та у р.1.3 (колонка Б) Декларацій з податку на додану вартість.

На думку відповідача позивачем за період березень-квітень 2022 порушено вимоги абз.1 та абз.4 п.201.10. ст.201, 1201.1 ст. 1201, п.п. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, щодо реєстрації в установлені терміни податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних що тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий, березень, квітень 2022 року, зазначив, що перевіркою, на дату оформлення матеріалів перевірки, встановлено порушення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме позивач у березні та у квітні 2022 року порушено терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

Згідно п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно Закону 2260-IX з 27 травня 2022 року, також внесено зміни до п.69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ де визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

На думку відповідача законодавцем прийнято пряму норму, яка на період дії воєнного виключає можливість застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України у зв`язку з чим відсутня колізія норм податкового законодавства оскільки одна норма виключає дію іншої на період воєнного стану.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 10.03.2023 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82, п.п. 69.2. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий, березень, квітень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 25.11.2022 №15780/13-01-07-07/38380596 відповідно до якого встановлено наступні порушення позивача:

- п. 198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством завищення від`ємне значення рядка 21 декларації на загальну суму 538282,00 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму ПДВ 538282,00 грн.;

- п. 198.1., п.198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 445744,66 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму 445 744,66 грн.;

- абз.1 та абз.4 п. 201.10. ст. 201, п. 120/1.2. ст.120/1., п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, в результаті чого підприємством не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за період березень та квітень 2022 року;

- п. 120/1.1. ст.120/1. п. 201.1. ст. 201 ПК України, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період березень та квітень 2022 року.

На підставі акта позапланової перевірки позивача від 25.11.2022 №15780/13-01-07-07/38380596, ГУ ДПС у Львівській області винесені спірні податкові повідомлення-рішення:

- від 14.12.2022 №14100/13-01-07-02 форми «Р» на загальну суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість 668616,99 грн, в т.ч. основного платежу 445744,66 грн., фін. санкцій 222872,33 гривень;

- від 14.12.2022 №14101/13-01-07-02 форми «В4» зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 538282,00 гривень;

- від 14.12.2022 №14102/13-01-07-02 форми «ПН» на загальну суму штрафу 139414,83 грн. за платежем податку на додану вартість;

- від 14.12.2022 №14103/13-01-07-02 форми «Н» на загальну суму штрафу 430089,42 грн. за платежем податку на додану вартість.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає, противними та такими, що підлягають скасуванню спірні податкові повідомлення-рішення.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку таких податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно із п. 198.1. ст.198 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п. 198.2. ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п. 198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно із п. 120-1.2. ст. 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Згідно із п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із абз. 1 п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із абз. 4 п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Щодо спірних податкових повідомлень рішень від 14.12.2022 за №14100/13-01-07-02 та за №14101/13-01-07-02 суд зазначає наступне.

Відповідач правомірність цих рішень обґрунтовує тим, що ним встановлені нереальні господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агро-Байків».

Відповідачем встановлено, що за період лютий квітень 2022, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ (за ставкою 14%) по взаєморозрахунках з ТОВ «Агро-Байків» у сумі - 984026,66 грн., в тому числі у лютому 2022 = 670168,76 грн. (податкові накладні за період листопад 2021 на суму 88710,65 грн., за грудень 2021 на суму 220783,74 грн., за лютий 2022 - 360674,37 грн.); у березні 2022 = 313857,90 грн.

На вимогу відповідача позивачем надано до перевірки наступні документи: Договір поставки від 29.09.2021 №29/09/2021 укладеного ТОВ «Агро-Байків» (Постачальник) та між позивачем (Покупецем). Видаткові та податкові накладні за період лютий - квітень 2022 (в т.ч. накладні за період: листопад-грудень 2021, що були відображені в складі ПК за лютий 2022) на загальну суму 5904159,96 грн., в т.ч. ПДВ 984026,66 грн. Відповідно до вимог п. 2.6 Договору поставки від 29.09.2021 №29/09/2021 позивачем не надано до перевірки: звітів про посівні площі 4-сг; звітів про площі і валові збори 29-сг; виробничі довідки та інші документи, які підтверджують, що соя вирощена на території України та власними силами ТОВ «Агро-Байків». А також, не надано на кожну окрему партію товару (сої урожаю 2021) оригінал або належним чином засвідчену копію відповідного документу, який посвідчує якість товару.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні до кожної видаткової накладної на транспортування сої урожаю 2021. В ТТН №405 за 06.12.2021 не зазначено назву автомобільного перевізника, яким транспортним засобом (модель, номер) здійснювалось перевезення сої з пункту навантаження: Львівська обл., Самбірський р-н, м. Новий Калинів до пункту розвантаження: с. Бердихів, Яворівський р-н, Львівська обл., чим порушено вимоги п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Під час вказаної перевірки використано бази даних ГУ ДПС України, Єдиний реєстр податкових накладних, АІС ОР «Податки», АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань, АС «Податковий блок», Архів електронної звітності Центру обробки електронної звітності ДПС України, інші джерела інформації.

Об`єкти оподаткування ТОВ «Агро-Байків» - офіс (місто Тернопіль вул. Збаразька 16), склад (Тернопільська область, Лановецький район, місто Ланівці, вул. Вишневецька 2б), автостоянка, трактор колісний, колісна техніка для всіх видів робіт, земельна ділянка (Рівненська обл., Дубровицький район, С. Бережниця - площею 69,1242 га., с. Мочулище площею 9,016га., с. Нивецьк - 57,8141 га., Львівська обл., Самбірський район, м. Новий Калинів площею 167,4992 га., Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мшанець площею 163,3343га., Київська область, Вишгородський район, смт. Іванків площею площею 19,68 га, с. Димарка, с. Мусійки площею 19,55 га, смт. Бабинці площею 2 га., с. Пилиповичі площею 86,1319 га, смт. Бородянка площею 79,1995га., с. Качали площею - 5,2602 га., Білоцерківський район, м. Узин площею 21,2915га., с. Тарасівка площею 32,3049 га., м. Узин площею 29,4959 га., Обухівський район, с. Бендюгівка площею 7,0042 га., ін., Тернопільська область, Тернопільський район, с. Мшанець площею 209,79788 га., с. Нараїв площею 86,6562 га., с. Рекшин площею 52,3495 га., м. Бережани, Тернопільська обл. площею 87,6844 га., та ін.). Станом на 30.06.2022 середня кількість працівників - 5 чол., сер з/п - 8840,00 грн.

Проведеним аналізом господарської діяльності ТОВ «Агро-Байків» встановлено взаємовідносини з контрагентами-постачальниками по яких прийняті рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а також які відповідають критеріям ризиковості.

ТОВ «Агро-Байків» відповідно до поданого податковому органу у 2021 Податкового розрахунку земельного податку (від 21.07.2021 № 9200196626), площа земельних ділянок становить 167,4992га. Однак, за період 2021 - 2022 ТОВ «Агро-Байків» задекларовано реалізацію сої урожаю 2021 року в кількості 2240,5 т., сої в кількості 3210,23 т., кукурудзи в кількості 1321,41 т., соняшнику у кількості 418,62 т., ріпаку у кількості 216,96 т. та пшениці у кількості 75 т.

На думку відповідача, для вирощування сої та іншої сільськогосподарської продукції у ТОВ «Агро-Байків» відсутня необхідна кількість земельних ділянок. Згідно проведеного аналізу даних в ЄРПН встановлено відсутність у ТОВ «Агро-Байків» придбання насіння та урожаю сої, а також придбання послуг персоналу, сільськогосподарських послуг необхідних для: посіву сої, культивації, збору врожаю, тощо у Рівненській області, у Львівській області, у Тернопільській області та у Київській області.

За результатами дослідження ланцюга придбання, ТОВ «Агро-Байків» в листопаді -грудні 2021 та лютому- квітні 2022 встановлено відсутність факту придбання сої та джерела його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва. Встановлено відсутність придбання по ланцюгу товару (Соя урожаю 2021 року), тобто неможливо встановити походження даного товару, який в подальшому мав бути реалізовано на адресу позивача.

На думку відповідача контрагент-постачальник ТОВ «Агро-Байків», як «продавець» не здійснює господарську діяльність та функціонує лише для формування неправомірної податкової вигоди у «покупців», тим самим створюючи передумови для неправомірного формування останнім податкового кредиту.

Вказані аргументи відповідача позивач по суті спростовує наступним.

Між позивачем та ТОВ «Агро-Байків» укладено Договір поставки № 29/09/2021 від 29.09.2021, в якому сторони вільно та на власний розсуд визначили усі умови співпраці.

Позивачу було надано вимогу від 15.11.2022 №20831/6/13-01-07-02 «Про надання пояснення та підтверджуючих документів» щодо надання копій первинних та бухгалтерських документів, щодо відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися з ТОВ «Агро-Байків» за період з листопада 2021 по квітень 2022. Позивачем було надано усі необхідні підтверджуючі документи, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Агро-Байків» за період з листопада 2021 по квітень 2022, які наголошують на реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агро-Байків».

Документи, які зазначені в Договорі, а саме: звіти про посівні площі 4-сг; звіти про площі і валові збори 29-сг; виробничі довідки та інші документи, які підтверджують, що соя вирощена на території України та власними силами ТОВ «Агро-Байків»; не представлено на кожну окрему партію Товару (сої урожаю 2021) оригінал або належним чином засвідчену копію відповідного документу, який посвідчує якість товару не є первинними бухгалтерськими документами, а документами статистичними, відсутність яких не обмежує позивача (покупця) будь-яким чином відмовитися від приймання товару, а надає йому право приймати чи не приймати запропонований товар без цих документів. Окрім того, Відповідач під час проведення позапланової перевірки жодного разу не наголосив на необхідності надати ці документи, або будь-яким іншим чином підтвердити іншими документами, а ніж первинні бухгалтерські документи, походження товару.

Окрім цього позивач зазначає, що на товар, який придбаний у ТОВ «Агро-Байків» останнім надано повний та достатній перелік первинних бухгалтерських документів, в тому числі на товари та поставки за якими не визнаються Відповідачем як реальні операції, а також складено та належним чином зареєстровано усі податкові накладні на кожну партію (поставку) товару, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № 162 від 30.11.2021; рахунком на оплату № 154 від 30.11.2021; товарно-транспортною накладною № 1 від 30.11.2021; податковою накладною № 1 від 30.11.2021; видатковою накладною № 163 від 30.11.2021; рахунком на оплату № 155 від 30.11.2021; товарно-транспортною накладною № 2 від 30.11.2021; податковою накладною № 2 від 30.11.2021; видатковою накладною № 164 від 02.12.2021; рахунком на оплату № 156 від 02.12.2021; товарно-транспортною накладною від 02.12.2021; податковою накладною № 1 від 02.12.2021; квитанцією 19180041496173j1201012100000000111220211918 від 16.02.2022; видатковою накладною № 165 від 03.12.2021; рахунком на оплату № 157 від 03.12.2021; товарно-транспортною накладною від 03.12.2021; податковою накладною № 3 від 03.12.2021; квитанцією 19180041496173j1201012100000000311220211918 від 16.02.2022; видатковою накладною № 166 від 03.12.2021; рахунком на оплату № 158 від 03.12.2021; товарно-транспортною накладною № 41 від 03.12.2021; податковою накладною № 2 від 03.12.2021; квитанцією 19180041496173j1201012100000000211220211918 від 16.02.2022; видатковою накладною № 167 від 06.12.2021; рахунком на оплату № 159 від 06.12.2021; товарно-транспортною накладною № 405 від 06.12.2021; податковою накладною № 4 від 06.12.2021; видатковою накладною № 168 від 07.12.2021; рахунком на оплату № 160 від 07.12.2021; товарно-транспортною накладною № 1 від 07.12.2021; податковою накладною № 5 від 07.12.2021; видатковою накладною № 18 від 16.02.2022; рахунком на оплату № 16 від 16.02.2022; товарно-транспортною накладною № 1 від 16.02.2022; товарно-транспортною накладною № 12 від 16.02.2022; видатковою накладною № 19 від 18.02.2022; рахунком на оплату № 17 від 18.02.2022; товарно-транспортною накладною № 1 від 17.02.2022; товарно-транспортною накладною № 5 від 17.02.2022; видатковою накладною № 2 від 18.02.2022; квитанцією 19180041496173j1201012100000000210220221918 від 18.02.2022; видатковою накладною № 20 від 19.02.2022; рахунком на оплату № 18 від 19.02.2022; товарно-транспортною накладною № 24 від 18.02.2022; товарно-транспортною накладною № 25 від 18.02.2022; товарно-транспортною накладною № 26 від 19.02.2022; податковою накладною № 6 від 19.02.2022; квитанцією 19180041496173j1201012100000000310220221918 від 23.02.2022; видатковою накладною № 22 від 15.03.2022; рахунком на оплату № 20 від 15.03.2022; товарно-транспортною накладною № 3 від 15.03.2022; товарно-транспортною накладною № 4 від 15.03.2022; податковою накладною № 2 від 15.03.2022; квитанцією 19180041496173j1201013100000000110320221918 від 31.05.2022; видатковою накладною № 23 від 26.03.2022; товарно-транспортною накладною № 5 від 26.03.2022; товарно-транспортною накладною № 1 від 26.03.2022; податковою накладною № 3 від 26.03.2022; квитанцією 19180041496173j1201013100000000210320221918 від 31.05.2022; видатковою накладною № 24 від 31.03.2022; рахунком на оплату № 30 від 31.03.2022.; товарно-транспортною накладною № 26 від 31.03.2022; товарно-транспортною накладною № 26/1 від 31.03.2022; податковою накладною № 4 від 31.03.2022; квитанцією 19180041496173j1201013100000000310320221918 від 31.05.2022.

Окрім цього з метою належного виконання позивачем своїх обов`язків останнім було здійснено оплати на користь ТОВ «Агро-Байків», що також підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Твердження відповідача, що в видаткових накладних за період: листопад-грудень 2021 не вказано місце складання, тільки вказані реквізити постачальника позивач спростовує тим, що чинна на момент підписання цієї позовної заяви редакція Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 не містить вимоги про вказівку на необхідності зазначення місця складання видаткових накладних.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 № 1724-VIII вирішено у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 40, ст. 365; 2011, № 45, ст. 484; 2014, № 4, ст. 61; 2015, № 45, ст. 410) у статті 9 у частині другій в абзаці третьому слова «і місце» виключити.

Також Зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджені Наказом Міністерства фінансів України 11.04.2017 № 427 у главі 2 в абзаці першому пункту 2.4 слова «і місце», «чи електронний» виключити.

Таким чином п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо».

Аргументи відповідача про порушення форми товарно-транспортної накладної позивач спростовує тим, що затверджений спільний наказ Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346, на який посилається Відповідач у Акті від 25.11.2022 № 15780/13-01-07-07/38380596 втратив свою чинність 10.12.2013.

Окрім цього абз. 1 п. 11.3. Наказу «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 говорить, що Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Відтак, відповідальність за правильність та повноту інформації в товарно-транспортній документації несе саме Замовник (вантажовідправник).

Як вбачається із змісту ТТН № 405 за 06.12.2021 та таблиці, яка наведена в Акті перевірки, замовником перевезення було ТОВ «Агро-Байків», а відтак позивач не може нести відповідальність за правильність складання документів, які відповідно до норм законодавства, Позивачем не складаються, оскільки він не виступав у даному перевезені на стороні Замовника (вантажовідправника).

Позивач зазначає, що висновки відповідача про наявність господарських зв`язків між ТОВ «Агро-Байків» із ТОВ «Сайтлімс» код ЄДРПОУ 42461974, ТОВ «Нафта строй бізнес» код ЄДРПОУ 43748457, TOB «НК Енергогруп» код ЄДРПОУ 39187845, жодним чином не спростовує реальність спірних господарських операцій , а крім цього відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, яким чином ці зв`язки могли повпливати на господарські та податкові взаємовідносини між ТОВ «Агро-Байків» та позивачем.

Доводи відповідача про порушення, допущені суб`єктами господарювання в ланцюгу постачання, позивач спростовує тим, що вважає такі необґрунтованими, адже порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Позивач зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Таким чином, наданими позивачем первинними документами Позивачем підтверджується реальність здійснених господарських операцій при придбанні товару у контрагента.

Позивач, будучи підприємством реального сектору економіки, щоразу перед підписанням із кожним із контрагентів будь-якого договору, здійснює перевірку такого контрагента на його благонадійність та ділову репутацію за допомогою державних реєстрів, таких як: , Автоматизована система виконавчого провадження, Державний реєстр обтяжень рухомого майно, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Ліга360, тощо.

Крім цього, відповідачем не підтверджено жодних обставин, які б свідчили про приналежність ТОВ «Агро-Байків» до юридичних осіб, які не ведуть господарської діяльності чи таких, які б викликали будь-які інші підстави вважати цю юридичну особу фіктивною чи недіючою, а тому неможливо зробити висновок про не застосування принципу розумної обережності позивачем під час підписання договору із ТОВ «Агро-Байків». Окрім цього позивач просить звернути увагу суду на те, що відповідач жодним чином не підтвердив приналежність ТОВ «Агро-Байків» до підприємств, яким присвоєно певну ознаку ризиковості чи діяльність яких підпадає під ознаки ризиковості. Лише посилання відповідача на внутрішні бази даних ДПС не може слугувати підставою для визначення достовірності інформації, яка у них зберігається, окрім цього, відповідачем не долучено до акту перевірки жодного підтверджуючого документу, який міг би підтвердити ці обставини. Відтак Позивач вважає, що посилання та внутрішні бази даних як джерело інформації під час складання Акту перевірки, не може слугувати достатньою підставою тим чи іншим фактам, які містяться або описуються у цих базах даних, якщо ці факти не можуть бути підтверджені та надані під час проведення перевірки документально.

В цій частині позовних вимог судом враховуються аргументи позивача з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття названих податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, для визначення фінансового результату до оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку саме платника податків.

При цьому, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податків на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Надаючи оцінку переліченим вище первинним документам позивача, суд дійшов висновку, що їх зміст надає можливість встановити кількість та вартість придбаного товару, що свідчить про реальність господарських операцій.

Виходячи із положень акта перевірки, контролюючий орган в зазначеній частині лише доходить висновку про наявність порушення вимог податкового законодавства, проте жодним чином не розкриває зміст порушення саме позивачем, а не його контрагентом тощо, не наводить його документального підтвердження, що перешкоджає можливості перевірити обґрунтованість таких доводів відповідача.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження допущення позивачем встановленого податкового правопорушення, оскільки факт наявності у позивача спірної продукції відповідачем не заперечується. Відповідач придбану позивачем спірну продукцію заперечує лише аналітичним припущеннями, а не фактичними даними отриманими в результаті перевірки платників.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Суд зазначає, що платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов`язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та витрати за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності, судом відхиляються. Адже, відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу, тощо). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу чи іншому користуванні.

Отже правові наслідки у виді виникнення права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

При цьому, спірні господарські операцій між позивачем та його контрагентом, вказують, що первинні документи дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак, суд переконаний, що у ході перевірки позивачем подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій, а також того, що згадана вище укладена угода мала на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені нею.

Податковим органом не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів саме фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, як і не доведено, що зміст укладеної між ними угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчив про намір ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Не підтверджено відповідачем й невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, що, в свою чергу, могло б свідчити про безпідставність формування ним даних податкового обліку.

Суд зазначає, що відповідачем не здійснювалась перевірка контрагента на предмет наявності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, зокрема, основних фондів, матеріальних та трудових ресурсів, укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт. Висновки ж контролюючого органу про неможливість здійснення ТОВ «Агро-Байків» господарських операцій із позивачем ґрунтуються виключно на оцінці податкової інформації, що, на переконання суду є не достатнім для об`єктивного встановлення дійсних обставин.

В цьому контексті, слід зазначити, що усталеною є практика Верховного Суду, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При цьому, сама лише по собі наявність податкової інформації щодо контрагента та/або відсутність, в даному випадку, супроводжуючих документів (товарно-транспортних накладних) не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Таким чином, спірні податкові повідомлення рішення від 14.12.2022 за №14100/13-01-07-02 та за №14101/13-01-07-02 є протиправними та підлягають скасуванню, відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо спірних податкових повідомлень рішень від 14.12.2022 за №14102/13-01-07-02 та за №14103/13-01-07-02 суд зазначає наступне.

Вказаними рішеннями до позивача застосовано штраф за не реєстрацію податкових накладних за період лютий, березень, квітень 2022 та за реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування у березні та у квітні 2022 з порушенням термінів реєстрації таких податкових накладних.

Позивач по суті не заперечує встановлених відповідачем обставин, однак у позові покликається на вимоги п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

В цій частині позовних вимог судом враховуються аргументи позивача про те, що згідно із абзацу першого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Обставина встановлення Кабінетом Міністрів України на всій території України (у спірний період) карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), на час спірних правовідносин, сторонами у справі не заперечується.

Судом не враховується посилання відповідача на п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, оскільки така не скасовує зміст п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а також із врахуванням принципу правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Таким чином, спірні податкові повідомлення рішення від 14.12.2022 за №14102/13-01-07-02 та за №14103/13-01-07-02 є протиправними та підлягають скасуванню, відтак в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи відповідача та враховуються аргументи позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» (81064, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Бердихів, вул. Промислова, буд. 8) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення 14 грудня 2022 року № 14100/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення 14 грудня 2022 року № 14103/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення 14 грудня 2022 року № 14101/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області;

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення 14 грудня 2021 року № 14102/13-01-07-02 Головного управління ДПС у Львівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Інвест» (81064, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Бердихів, вул. Промислова, буд. 8, код ЄДРПОУ 38380596) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 26646,04 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 03.07.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.