Рішення

від 03.07.2023 по справі 480/3883/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Справа № 480/3883/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді КравченкаЄ.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3883/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради, яка мала місце 16.03.2023 щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 5910400000:04:142:0020 на об`єкт будівництва: реконструкція частини складу-магазину під квартири ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) з прибудовами по АДРЕСА_4 ;

- зобов`язати відповідача розглянути подану заяву про видачу містобудівних умов та обмежень від 07.03.2023 та прийняти передбачене законом рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків, що містяться у рішенні суду по даній справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/3883/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії та витребувано від Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області належним чином засвідчені документи, що стали підставою для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 07.03.2023 звернувся до Відділу архітектури та містобудування Конотопської міської ради із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 5910400000:04:142:0020 на об`єкт будівництва: реконструкція частини складу-магазину під квартири ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) з прибудовами по АДРЕСА_4 .

Листом від 16.03.2023 Відділ архітектури та містобудування Конотопської міської ради повідомив позивача, що йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зазначили, що згідно Генерального плану міста Конотоп та Правил забудови міста, Правил забудови центральної частини міста затверджених рішенням сесії Конотопської міської ради (6 сесія 5 скликання) від 30.08.2006 земельна ділянка по АДРЕСА_4 розташована у зоні малого та середнього бізнесу, території середньоповерхової багатоквартирної забудови та частково потрапляє в зону зелених насаджень загального користування. Відповідно до наявної містобудівної документації на вказаній ділянці не передбачено розміщення житлових приміщень (квартир).

Земельна ділянка на якій планується Реконструкція складу-магазину за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5910400000:04:142:0020 передбачена для будывництва та обслуговання будівель торгівлі. Ділянка для комерційного використання (код 03.07).

Відповідно до додатку 59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) та додаток 60 (Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінетів Міністрів України" від 28.07.2021 № 821), на землях для обслуговування та будівництва торгівлі не передбачено будівництва зазначеного об`єкта.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

22.05.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вказав, що земельна ділянка по АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5910400000:04:142:0020) передбачена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідач стверджує, що згідно Генерального плану міста Конотоп та Правил забудови міста, затверджених рішенням сесії Конотопської міської ради (6 сесія 5 скликання) від 30.08.2006 земельна ділянка по АДРЕСА_4 розташована на території середньоповерхової багатоквартирної забудови та частково потрапляє в зону зелених насаджень загального користування. Відповідно до Плану зонування території, земельна ділянка розташована у зоні малого та середнього бізнесу - МСБ-2. Переважні види використання земельних ділянок: розміщення підприємств всіх видів підприємницької діяльності без екологічних обмежень. Відповідно до наявної містобудівної документації, на вказаній ділянці не передбачено розміщення житлових приміщень (квартир).

Відповідно до додатку 59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) та додатку 60 (Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 28.07.2021 № 821), на землях для обслуговування та будівництва торгівлі не передбачено будівництво зазначеного об`єкта - квартир.

У зв`язку з вищезазначеним та на підставі пп. 3, пункту 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закону), а саме, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відділ містобудування та архітектури не може надати містобудівні умови та обмеження на об`єкт «Реконструкцію складу-магазину під квартири ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 ».

Враховуючи вищевикладене, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач 07.03.2023 звернувся до Відділу архітектури та містобудування Конотопської міської ради із заявою щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за кадастровим № 5910400000:04:142:0020 на об`єкт будівництва: реконструкція частини складу-магазину під квартири ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) з прибудовами по АДРЕСА_4 .

Листом від 16.03.2023 № 5-М (А 3057448966271534843) Відділ архітектури та містобудування Конотопської міської ради повідомив позивача, що йому відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 12).

У примітках до даного диста зазначено, що згідно Генерального плану міста Конотоп та Правил забудови міста, Правил забудови центральної частини міста затверджених рішенням сесії Конотопської міської ради (6 сесія 5 скликання) від 30.08.2006 земельна ділянка по АДРЕСА_4 розташована у зоні малого та середнього бізнесу, території середньоповерхової багатоквартирної забудови та частково потрапляє в зону зелених насаджень загального користування. Відповідно до наявної містобудівної документації на вказаній ділянці не передбачено розміщення житлових приміщень (квартир).

Земельна ділянка на якій планується Реконструкція складу-магазину за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер: 5910400000:04:142:0020 передбачена для будывництва та обслуговання будівель торгівлі. Ділянка для комерційного використання (код 03.07).

Відповідно до додатку 59 (Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок) та додаток 60 (Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок) Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінетів Міністрів України" від 28.07.2021 № 821), на землях для обслуговування та будівництва торгівлі не передбачено будівництва зазначеного об`єкта.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно із ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Підпунктом 9 п. "а " ч. 1 ст. 31 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад відносяться такі власні повноваження, як проведення громадського обговорення містобудівної документації.

За змістом ст. 1 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначено Законом України «Про основи містобудування».

Основні вимоги до містобудівної діяльності визначено статтею 5 Закону України «Про основи містобудування», відповідно до якої при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до визначення понять, наведених у пункті 8 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина 2 статті 5 Закону № 3038-VI).

За приписами частини 1 статті 25 вказаного Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Згідно з положеннями статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження, разом із технічними умовами та завданням на проектування, є основними складовими вихідних даних.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Частиною 2 статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно із частинами 3, 4 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно із частиною 5 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для забудови земельної ділянки за кадастровим № 5910400000:04:142:0020 на об`єкт будівництва: реконструкція частини складу-магазину під квартири (№ 6, № 7, АДРЕСА_5 , слугували висновки відповідача про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зміст вищенаведених правових норм дає підстави дійти висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, однією із підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Так, згідно із частиною першою статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно із вимогами статті 5 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема: розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Як стверджує відповідач у цій справі, в чинному Генеральному плані м. Конотоп земельна ділянка щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови якої виник спір у цій справі, за своїм функціональним призначенням частково відносяться до територій зелених насаджень загального користування та на вказаній ділянці не передбачено розміщенн житлових приміщень (квартир) що, на його думку, вказує на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та в силу вимог частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI є підставою для відмови у їх наданні.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).

За правилами пункту «а» частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Стаття 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Водночас, поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов`язане із поняттям «категорія земель». Так, у статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Отже, категорія - це основне цільове призначення кожної земельної ділянки.

Статтею 19 ЗК України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною першою статті 193 ЗК України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Генеральним планом населеного пункту визначається планувальна довгострокова стратегія розвитку міста, однак положення закону не містять чіткого визначення поняття та змісту функціонального призначення території.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та, відповідно, наявність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Зокрема у справі відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують що земельна ділянка з кадастровим номером № 5910400000:04:142:0020 частково відноситься до території зелених насаджень загального користування.

Посилання відповідача на витяг з Генерального плану м. Конотоп затвердженого рішенням (6 сесія 5 склаикання) Конготопської міської ради від 30.08.2006 (а.с. 24) суд відхиляє, оскільки даний витяг не має можливості встановити приналежність спірної земельної ділянки до якогось функціонального призначення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не доведено, що отримання позивачем містобудівних умов та обмежень призведе до порушення принципу планувально-просторової організації забудови, режиму чи параметрів забудови земельної ділянки або вказують на недоцільність розташування вказаної забудови в межах земельних ділянок щодо наміру забудови яких виник спір у цій справі.

Таким чином, відповідач не довів невідповідність намірів забудови позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та наявність у межах спірних правовідносин підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Отже, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1073, 60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 5910400000:04:142:0020 на об`єкт будівництва: реконструкція частини складу-магазину під квартири ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ) з прибудовами по АДРЕСА_4 , оформлене листом від 16.03.2023 № 5-М (А3057448966271534843).

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Конотопської міської ради (пр. Миру 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДПРОУ 23998366) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідендифікаційний номер НОМЕР_1 ) про видачу містобудівних умов та обмежень від 07.03.2023 та прийняти передбачене законом рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ідендифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу містобудування та архітектури Конотопської міської ради (пр. Миру 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДПРОУ 23998366) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко