Рішення

від 03.07.2023 по справі 560/3989/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3989/23

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Віньковецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у доповнені актового запису про народження ОСОБА_2 №2, поновленого 24.11.2022 року Віньковецьким відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області відомостями про батьків та їх національністю.

- зобов`язати Віньковецький відділ Державної реєстрація актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження №2 від 24 листопада 2022 року, шляхом доповнення такого запису наступними відомостями про батька: « ОСОБА_3 , 1905 року народження», національність «поляк» та відомостями про матір: « ОСОБА_4 , 1908 року народження», національність «полька», а також повторно видати ОСОБА_1 свідоцтво про народження ОСОБА_2 з урахуванням внесених змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що іншими способами, окрім суду не в змозі внести доповнення в актовий запис про народження її матері ОСОБА_2 відомостями про батьків, тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 20.03.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначає, що причиною відсутності відомостей національності батьків є форма актового запису, в якому не передбачено відповідні графи. Зразки актових записів передбачені постановою Кабінетів міністрів України № 1025 від 10.11.2010 року «Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану» відповідно до даної постанови аналогом графи «національність» є графа «громадянство». Вказує, що при відновленні актового запису про народження підставою запису відомостей про батьків є актовий запис про шлюб. Відповідачем проведено перевірку наявності актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В архівах такий актовий запис не виявлено. Тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Позивач як спадкоємиця, звернулася до Віньковецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для отримання свідоцтва про народження матері, яке у останньої не збереглося. Однак, у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено, оскільки актовий запис про народження ОСОБА_2 у відділі не зберігся, а тому 24 листопада 2022 року його було поновлено. Але у графі "батько" та графі "мати" запис відсутній.

20.01.2023 року позивач звернулася до Віньковецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області із заявою про внесення доповнення до актового запису моєї матері ОСОБА_2 відомостями про батьків, а саме: у графу «батько» - « ОСОБА_3 , 1905 рн., національність - поляк» та графу «мати» - « ОСОБА_4 , 1908 р.н, національність - полька».

03.02.2023 року позивач отримала від Віньковецького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) обґрунтований висновок про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану, в якому відмовлено у внесенні доповнення до актового запису про народження ОСОБА_2 №2, поновленого 24.11.2022 року Віньковецьким відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області відомостями про батьків та їх національністю, у зв`язку з відсутністю актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Тому за захистом своїх прав позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, а також засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (надалі за текстом «Закон № 2398-VI»).

Згідно зі статтею 2 Закону №2398-VI, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до статті 9 Закону №2398-VI, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Відповідно до частини 3 статті 9 названого Закону актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частиною 5 статті 9 Закону № 2398-VI установлено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджено наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі «Правила»).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 2.6 Правил визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Пунктом 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з підпунктом 2.13.3 пункту 2.13 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України.

Підпунктом 2.13.12 пункту 2.13 Правил, яким визначаються підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану, зокрема передбачено, що таке внесення можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до пункту 2.15 Правил передбачено випадки, коли складається висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, відповідно до пункту 2.15.9 цього пункту висновок складається, якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та рішення, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду (підпункти 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 Правил).

З матеріалів справи вбачається, що в свідоцтві про народження брата матері позивача - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 , виданому повторно відділом запису актів цивільного стану Віньковецької РДА від 28.04.1992 року, у графі щодо національності батька зазначено "українець", в графі щодо національності матері зазначено "українка".

При поновленні актового запису про народження відповідно до п. З, 9 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з`ясовуються число, місяць і рік народження особи, щодо якої поновлюється актовий запис, а також відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. Враховуючи вимоги ст. 121, 122 Сімейного кодексу України - права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб. Тобто при відновленні актового запису про народження підставою запису відомостей про батьків є актовий запис про шлюб.

Водночас, відсутність актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка встановлена в результаті перевірки Віньковецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), свідчить про те, що за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зверталися до оганів реєстрації актів цивільного стану щодо поновлення актового запису про свій шлюб. Як наслідок, відсутній встановлений факт про походження матері позивача ОСОБА_2 від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд звертає увагу, на те, що доказів того, що ОСОБА_4 виявляла бажання змінити свою національність та зверталась до органів державної реєстрації актів цивільного стану України про внесення змін про свою національність з "українка" на "полька" ні до суду, ні відповідачу разом з заявою про внесення змін до актових записів позивачем не надано.

В той же час позивач не стверджує про помилки під час складення актового запису про народження, або неправильність цього актового запису.

Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Суд зазначає, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України 31 грудня 1991 року №24 "Про порядок зміни громадянами України національності" від, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року №70/99.

Згідно зі статтею 300 ЦК України, особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №398/4017/18 (номер в ЄДРСР 82188573) дійшла висновку, що відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні». Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Щодо зобов`язання видати позивачу свідоцтво про народження ОСОБА_2 з урахуванням внесених змін, суд зазначає, що відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування. Тобто ця вимога є похідною від вимоги про внесення змін до актового запису чи його поновлення.

Суд звертає увагу, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної національності особи.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуваний висновок Віньковецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Віньковецький відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Котляревського29,Віньківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32500 , код ЄДРПОУ - 21324089)

Головуючий суддя В.К. Блонський