Постанова

від 03.07.2023 по справі 280/1871/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1871/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області,

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (суддя Артоуз О.О.)

у справі № 280/1871/23

за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ»</a>,

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду в порядку ст. 283 КАС України із заявою до ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ»</a>, застосованого на підставі рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.03.2023.

Підставою для звернення до суду з цією заявою є факт відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ»</a> у допуску до проведення фактичної перевірки за наказом Головного управління ДПС в Запорізькій області від 01.03.2023 № 244-п.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в порядку ст. 283 КАС України.

Суд першої інстанції виходив з наявності між сторонами спору про право, оскільки відповідачем в судовому порядку оскаржується законність наказу про проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків (ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі № 280/1431/23).

Не погодившись з ухвалою суду від 27.03.2023 у цій справі, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, зазначає, що у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою п.2 ч.1 ст. 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як спір про право. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених п.2 ч.1 ст. 283 КАС України.

Дана адміністративна справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

За правилами ч.2 ст.283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити вимогам, наведеним у цій же нормі, щодо змісту заяви.

Відповідно до ч.4 ст.283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (ч.5 ст.283 КАС України).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.03.2023 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області видано наказ № 244-п «Про проведення фактичної перевірки», п. 1 якого наказано провести фактичну перевірку ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» (код ЄДРПОУ 38706876) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 71А, кімн. 905, з 01.03.2023 тривалістю 10 діб (а.с.10).

06.03.2023 о 14 год. 55 хв. представником ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» Зеленим С.М. відмовлено в допуску до перевірки через відсутність належних підстав для перевірки, за наслідками чого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області складено Акт «Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення позапланової виїзної перевірки» від 06.03.2023 № 237/08/01/09/3870687 (а.с. 13).

27.03.2023 начальником Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» (код ЄДРПОУ 38706876) (а.с.14).

З огляду на те, що підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється в судовому порядку, Головне управління ДПС в Запорізькій області звернулося до суду із заявою в порядку ст.283 КАС України.

На стадії вирішення питання про відкриття провадження за цією заявою суд першої інстанції встановив, що 07.03.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про оскарження наказу Головного управлінням ДПС у Запорізькій області №244-п від 01.03.2023 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ».

Факт оскарження в судовому порядку законності наказу № 244-п від 01.03.2023 про проведення фактичної перевірки ТОВ «ПАРАЛЛЕЛЬ-ОПТ», недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту майна платника податків, визнаний судом першої інстанції як наявність спору про право, що зумовило відмову у відкритті провадження за заявою відповідно до п.2 ч.4 ст.283 КАС України.

За позицією суду першої інстанції спір про право в контексті наведеної вище норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ч. 1 ст. 283 КАС України.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, вважає за необхідне зазначити таке.

Як правильно зазначив скаржник в апеляційній скарзі, оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак не є спором про право в розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України, і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

З цього приводу суд апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.

Одним із спірних питань у справі № 640/17091/21 було питання наявності чи відсутності підстав вважати факт оскарження наказу про проведення перевірки спором про право у розумінні частини четвертої статті 283 КАС України. При цьому колегія суддів встановила наявність різної практики Верховного Суду з цього питання, у зв`язку з чим визнала необхідним її усунення в порядку, встановленому статтею 346 КАС України.

Проаналізувавши численну практику, яка утворилася у спорах цієї категорії, судова палата встановила, що стаття 283 КАС України набула ознак «недієвого» процесуального механізму реалізації інституту адміністративного арешту майна, який не знаходить свого фактичного правозастосування у сфері, задля врегулювання якої його було запроваджено.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 зазначив, що системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв`язку із положеннями статті 94 ПК України свідчить про те, що метою впровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна. При цьому судова палата вважає, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Безпосередній факт відмови у допуску посадових осіб до перевірки вже свідчить про те, що платник податків з нею не погоджується або (1) з мотивів відсутності підстав для її проведення (незаконність наказу), або (2) з мотивів неналежного оформлення відповідного наказу чи невчиненням посадовими особами обов`язкових дій перед початком проведення перевірки (невручення відповідного наказу, непред`явленням службових посвідчень, неналежне їх оформлення тощо), або (3) з інших причин. Відповідно, тлумачення конструкції «спір про право» у спосіб, який наразі є усталеним у судовій практиці (що таким є оскарження платником податків правомірності проведення перевірки) заздалегідь унеможливлює прийняття до розгляду відповідної заяви контролюючого органу в порядку статті 283 КАС України.

Отже, вирішуючи питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, судова палата виходить з такого.

КАС України не виокремив конкретних заяв з переліку, який міститься у частині першій статті 283 КАС України, у яких може виникати спір про право, як і не встановив розуміння такого поняття.

Однак, у справах за зверненнями податкових органів з питання підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків це поняття не може розглядатися як оспорювання права податкового органу на проведення перевірки платника податків, яке до того ж унормовано Податковим кодексом України і є способом реалізації ним своєї компетенції.

У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

Більш того, з огляду на частину першу статті 4 КАС України, звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним рішення податкового органу про проведення податкової перевірки чи про застосування адміністративного арешту майна або дій такого органу при проведенні перевірки підпадає під поняття публічно-правового спору (пункт 2). Визначення цього терміну не дає підстав для висновку, що «публічно-правовий спір» є тотожним до терміну «спір про право».

Отже, подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки або накладення адміністративного арешту не може розглядатися як підстава для відмови у відкритті провадження у розумінні п.2 с.4 ст.283 КАС України.

Зазначене у сукупності дало судовій палаті підстави вважати, що спрямування Верховним Судом судової практики у бік тлумачення пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України як такого, що за своїм змістом відносить обставину оскарження платником наказу про проведення перевірки до «спору про право» в розумінні цього пункту, невиправдано перешкодило існуванню і можливості реалізації цього інституту.

З огляду на вищевикладене, а також з системного аналізу норм права, судова палата відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі №818/907/16, від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, від 31 серпня 2020 року у справі № 826/6013/16, від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі №818/907/16, від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, від 31 серпня 2020 року у справі № 826/6013/16, від 26 лютого 2019 року у справі №640/20138/18, відповідно до яких у спорах за зверненнями органів державної податкової служби оскарження платником наказу про проведення перевірки свідчить про наявність «спору про право», і, як наслідок, є підставою для відмови у відкритті провадження або його закриття.

Одночасно на виконання вимог частини другої статті 356 КАС України судова палата сформулювала такий правовий висновок. За змістом статті 283 КАС України після відкриття провадження у справі за відповідною заявою суд може або її задовольнити, або відмовити у її задоволенні. Наявність спору про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України має вбачатися саме на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу, передбаченою частиною першою статті 283 КАС України. При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як «спір про право».

Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення. Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Також судова палата зауважила, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області, внаслідок чого відповідно до ст.320 КАС України ухвала суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 311, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 280/1871/23 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко