Рішення

від 29.06.2023 по справі 673/252/23

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/252/23

Провадження № 2/673/226/23

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

29 червня 2023 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань Яковенко В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду,за правиламич.2ст.247Цивільного процесуальногокодексу України,цивільну справуза позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Фізична особапідприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 вимогою про стягнення коштів.

Згідно з ухвалою судді від 10.04.2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив суд про розгляд справи у відсутності представника позивача, з проханням задовольнити позовні вимоги та у випадку неявки відповідача у судове засідання провести заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлена.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вважає позов обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що 24 листопада 2022 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір доручення №98/6821581600:02:033:0052 та додаток № 1 до вказаного договору.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2022 (видано приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник А.В., спадкова справа №39/2022, зареєстровано в реєстрі за №976) та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2022 (видано приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Мельник А.В., спадкова справа №39/2022, зареєстровано в реєстрі за №978), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.11.2022 ОСОБА_2 була власником земельної ділянки з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,2608 га, з кадастровим номером 6821581600:02:033:0052, що розташована на території Галузинецької сільської ради Хмельницького (колишнього Деражнянського) району Хмельницької області (надалі Земельна ділянка).

Відповідно до пункту 6 вказаного вище Договору доручення сторони домовилися про виключне право Повіреного на вчинення від імені та за рахунок Довірителя всіх юридичних дій, передбачених договором. Сторони визначили дану умову як істотну умову договору Доручення, тому Довіритель утримується від самостійного вчинення таких дій протягом строку дії даного договору.

Пунктом 5 додатку № 1 до Договору доручення передбачено, що сторони домовилися, що у випадку порушення виключного права Повіреного (пункт 6 Договору доручення) Довірителем, порушення підпункту 10.3 даного Договору, або самостійного продажу Довірителем земельної ділянки будь-яким третім особам, Довіритель сплачує на користь Повіреного неустойку у подвійному розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, що визначена у пункті 1 даного додатку № 1 до Договору доручення.

Відповідно до пункту 1 додатку № 1 до Договору доручення сторони погодили, що продаж земельної ділянки має бути здійснено за ціною не менше ніж 195 648 грн. 00 коп. (сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень).

Відповідно до п. 4 Додатку №1 до Договору доручення сторони домовились про виплату Повіреному винагороди Довірителем в розмірі в розмірі перевищення вартості продажу Земельної ділянки над ціною, визначеною Довірителем в пункті 1 даного Додатку.

Пунктом 2 додатку № 1 до Договору доручення встановлено, що на забезпечення дійсності зобов`язань щодо виключного права Повіреного та підтвердження належного виконання ним обов`язків згідно Договору, останній протягом 1-го банківського дня після підписання даного договору перераховує Довірителю на його банківський рахунок кошти у розмірі мінімальної ціни земельної ділянки, вказаної у пункті 1 додатку № 1 до Договору. Перерахування вказаних вище коштів є договірним видом забезпечення виконання зобов`язання Повіреним, згідно частини другої статті 546 ЦК України та підлягає поверненню Повіреному після продажу земельної ділянки згідно п. 9.5. Договору доручення.

24.11.2022 року позивачем здійснена оплата відповідачу в сумі 195 648 (сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень)00 коп. в порядку ст. 546 ЦК України та у відповідності до умов п. 2 Додатку № 1 і п. 6 Договору доручення в рахунок забезпечення виконання зобов`язання. Вказана вище сума за умовами Договору доручення підлягає поверненню Повіреному після продажу земельної ділянки. Факт оплати вказаних вище коштів стверджується платіжним дорученням № 50 від 24.11.2022.

24.11.2022 року відповідачем на підтвердження та виконання умов п. 5 Договору доручення видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Красовською Н.В. та зареєстрована в реєстрі за № 4883.

Враховуючи, що на час воєнного стану внесено зміни до порядку видачі та підтвердження дійсності довіреностей, то, як передбачено п. 5 Договору доручення, довіритель зобов`язується безумовно виконувати такі нормативні вимоги та видати нову довіреність або заяву про підтвердження дійсності раніше виданої довіреності відповідно до вказівок повіреного. Невиконання положень даного пункту Довірителем буде вважатися порушенням виключного права Повіреного відповідно до пункту 6 даного Договору.

24.11.2022 відповідачем було подано для реєстрації наміру щодо продажу земельної ділянки складений Позивачем проект Договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення відповідно до якого вартість продажу земельної ділянки становить 357384 (триста п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

24.11.2022 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Красовською Н.В. на підставі вказаного вище проекту договору купівлі-продажу земельної ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 48520087 про реєстрацію обтяження. Вид обтяження: намір власника Земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 315966153 від 24.11.2022.

25.11.2022 приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Красовською Н.В. направлено орендарю Земельної ділянки - ФГ «Водолій В.В.» (ідентифікаційний код юридичної особи 35051897), який відповідно до положень ст.130-1 Земельного кодексу України є суб`єктом переважного права другої черги купівлі земельної ділянки, повідомлення про реєстрацію наміру щодо продажу Земельної ділянки, проект Договору купівлі-продажу Земельної ділянки та витяг про реєстрацію обтяження.

28.11.2022 позивачем здійснено комерційну пропозицію та досягнуто згоди щодо придбання в майбутньому земельної ділянки громадянином України ОСОБА_3 . Свою згоду сторони зафіксували у протоколі про наміри, так як на дату реєстрації наміру щодо продажу сторонам було невідомо яким буде волевиявлення суб`єкта переважного право другої черги щодо купівлі земельної ділянки. Отже, позивач мав реальні підстави розраховувати на отримання винагороди на підставі п. 4 Додатку №1 до Договору доручення, так як дану Земельну ділянку могли би придбати або ФГ «Водолій В.В.», або ОСОБА_3

ФГ «Водолій В.В.» отримало повідомлення від приватного нотаріуса Красовської Н.В. 01.12.2022 та направило 27.12.2022 лист-повідомлення про згоду придбання земельної ділянки на умовах, викладених в зареєстрованому намірі щодо продажу, та про передачу переважного права на придбання земельної ділянки громадянці ОСОБА_4 . Відповідно нотаріусом ОСОБА_5 було направлено повідомлення суб`єкту переважного права другої черги про укладення угоди купівлі-продажу земельної ділянки на 09.02.2023.

24.02.2022 р. Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року було встановлено особливий правовий режим - воєнний стан в Україні, та на підставі цього в подальшому органами влади було внесено суттєві зміни до норм законодавства, що регулюють порядок та вимоги до проведення угод купівлі-продажу нерухомого майна.

Так, згідно підпункту 18 пункту 1 в редакції Постанови КМУ № 719 від 24.06.2022 року «нотаріальне посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, які укладаються від імені фізичної особи на підставі довіреності, з дня видачі якої минуло більше одного місяця, дозволяється за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом, не раніше ніж за сім календарних днів до дня укладення (підписання) відповідного договору».

Таким чином видана відповідачем довіреність від 24.11.2022станом на дату отримання відповіді нотаріусом від суб`єкта переважного права, призупинила свою чинність в частині права на відчуження нерухомості та потребувала відновлення її дії Відповідачем згідно вимог чинного законодавства.

Позивачем, після отримання нотаріусом повідомлення від суб`єкта переважного права, про згоду на купівлю земельної ділянки, неодноразово повідомлялось в усній формі відповідачу щодо необхідності підтвердження дії вищеназваної довіреності відповідно до вимог чинного законодавства. 25.01.2023 відповідач повідомила про видачу нею нової довіреності на вчинення дій по купівлі-продажу Земельної ділянки та надала цю довіреність (посвідчена приватним нотаріусом Красовською Н.В., зареєстрована в реєстрі за №535).

09.02.2023 запланована угода не відбулася, так як була повітряна тривога і особа, якій було передано переважне право, зателефонувала приватному нотаріусу Красовській Н.В. і скасувала угоду, повідомивши, що пізніше погодить з нотаріусом дату укладення угоди.

З`явившись 20.02.2023 до приватного нотаріуса Красовської Н.В. з метою термінового узгодження дати угоди як представник відповідача, позивач дізнався, що проведення угоди неможливо, так як дана земельна ділянка уже продана. Отримавши 21.02.2023 Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна позивач переконався, що дійсно Земельна ділянка була самостійно відчужена позивачем.

Станом ані на 20 лютого 2023 року, ані на дату подання даного позову позивач не отримував від відповідача ані повідомлення про відмову від Договору доручення, ані повідомлення про скасування Довіреності від 25.01.2023. Таким чином станом на дату подання позову Договір доручення є чинним та мало місце порушення вищеназваних умов Договору доручення відповідачем.

Відповідно до Інформації з ДРРП від 21.02.2023 відчуження земельної ділянки відбулося на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.02.2023, який був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Янцаловською В.О. Отже дана угода відбулася всупереч положенням статті 130-1 Земельного кодексу України, відповідно до якої нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, щодо якої зареєстровано обтяження у вигляді наміру щодо продажу земельної ділянки, здійснюється виключно тим нотаріусом, який зареєстрував такий намір. Реєстрація такого наміру приватним нотаріусом Красовською Н.В. підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 315966153 від 24.11.2022.Відповідно до п.81-8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553): «Державна реєстрація припинення наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки проводиться без подання відповідної заяви про державну реєстрацію припинення обтяження одночасно з державною реєстрацією набуття новим власником права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення чи з державною реєстрацією нового наміру такого власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки».

Факт самостійного продажу відповідачем земельної ділянки підтверджується матеріалами нотаріальної справи приватного нотаріуса Янцаловської В.О. щодо продажу цієї Земельної ділянки.

Надалі позивачу із реєстру довіреностей стало відомо про скасування дії довіреності від 25.01.2023, що стверджується Повним витягом з єдиного реєстру довіреностей № 49452854 від 01.03.2023. Скасування довіреності також було вчинено приватним нотаріусом Янцаловською В.О., хоча сама довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Красовською Н.В.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України, довіреність це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч.1 ст.237 ЦК).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Частиною 1 ст.1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Виходячи із положень ЦК України у Договорі доручення встановлено також і інші зобов`язання довірителя, а саме: повернути сплачене йому повіреним грошове забезпечення зобов`язання та сплатити неустойку протягом 3 (трьох) днів з дати порушення умов Договору.

Згідно ч. 2 ст.1008 ЦК довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Але при цьому, як встановлено частиною 3 цієї статті, якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором. Відповідач станом на дату подання позову не відмовлявся від Договору та не повідомляв про таку відмову позивача.

Згідно п.5 Додатку №1 до Договору довіритель брав на себе зобов`язання сплатити повіреному неустойку у випадку порушення пунктів 5 - 6 та/або п.п. 10.3 Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати порушення цих умов Договору.

Оскільки скасування довіреності мало місце 07.02.2023 року, то відповідач мав сплатити дану неустойку та повернути суму забезпечувального платежу до 11.02.2023 року, але зазначені платежі в строк обумовлений Договором доручення відповідачем вчинені не були. Сума забезпечувального платежу була повернута 23.02.2023. За таких обставин відповідача не можна вважати таким, що належним чином виконав умови Договору.

Також, враховуючи, що було зареєстровано намір щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з поданням проекту Договору купівлі-продажу земельної ділянки, та досягнуто комерційної згоди з громадянином України ОСОБА_3 щодо придбання земельної ділянки, а особа, якій належить переважне право придбання земельної ділянки підтвердила своє бажання реалізувати дане право та придбати земельну ділянку, то позивач, маючи двох документально підтверджених покупців, обґрунтовано розраховував на отримання прибутку від вчинення посередницьких дій у вигляді виплати винагороди довірителем. Право повіреного на плату передбачене ст. 1002 ЦК України, якому кореспондує обов`язок довірителя в ч. 4 ст. 1007 ЦК України щодо виплати виплатити повіреному плати, якщо вона йому належить.

Так, п. 8 Договору доручення та п. 4 Додатку № 1 до цього Договору передбачено порядок розрахунку та виплати винагороди повіреному. Згідно до п. 4 Додатку № 1 до Договору доручення за виконання доручення на умовах цього Договору, довіритель сплачує повіреному плату в розмірі перевищення вартості продажу земельної ділянки над ціною, визначеною Довірителем в пункті 1 цього Додатку. Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору доручення визначено ціну продажу, яку встановив довіритель для повіреного: 195 648 грн. 00 коп. (сто дев`яносто п`ять тисяч шістсот сорок вісім гривень). Проектом Договору купівлі-продажу, а саме п. 3.1. проекту Договору купівлі-продажу встановлено ціну продажу земельної ділянки 357384 ( триста п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

Таким чином різниця у вартості продажу земельної ділянки мала становити: 357 384,00 195 648,00 = 161 736 (сто шістдесят одна тисяча сімсот тридцять шість) гривень 00 коп., яку повірений мав отримати, як плату згідно умов Договору доручення.

Згідно ч. 2 ст. 130-1 Земельного кодексу України переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб`єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки. Згідно ч. 3 ст. 130-1 ЗК України за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору. Тобто закон чітко регулює встановлення ціни продажу та неможливість її свавільної зміни поза регулюючими процес продажу нормами. Таким чином, по факту реєстрації наміру щодо продажу земельної ділянки, Позивач за звичайних обставин мав реальні підстави розраховувати на одержання винагороди(різницю у вартості, яка зазначена вище).

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 22 ЦК України - упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Аналізуючи судову практику в спорах про відшкодування упущеної вигоди, можна зробити однозначний висновок, що необхідними умовами для задоволення вимог щодо стягнення упущеної вигоди є доведення наступних обставин:

1) Наявність вини в діях або бездіяльності іншої сторони:

Саме дії відповідача всупереч положенням Договору привели до втрати прибутку Позивачем.

2) Можливість отримати реальні доходи при умові не порушення іншою стороною своїх зобов`язань. В даному випадку судами до уваги беруться лише конкретні докази, якими можна підтвердити можливість отримання доходу.

Можливість отримання реального доходу підтверджується укладенням Договору доручення, реєстрацією наміру щодо продажу земельної ділянки шляхом подання нотаріусу проекту Договору купівлі-продажу земельної ділянки із встановленою в проекті ціною продажу, письмовим погодженням суб`єкта переважного права та зафіксованими комерційними домовленостями з особою, що мала намір придбати земельну ділянку.

3) Причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями іншої сторони і неотриманням доходу.

Виключно неправомірні дії відповідача, який порушив умови Договору, унеможливили здійснення дій для отримання доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 неустойку та упущену вигоду в сумі 553032, 00 грн.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 5530 грн.

На підставівикладеного,у відповідностідо ст.ст.280-289ЦПК України,постановивши провестизаочний розглядданої справина підставінаявних всправі доказів,оскільки позивачне заперечувавпроти такоговирішення справи,а належнимчином повідомленапро дату,час імісце судовогозасідання відповідачне з`явиласяв судовезасідання безповажних причин,про причининеявки неповідомила тавідзиву напозов неподала,керуючись ст.ст.10,23,81,141та 258-268ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової кратки платника податків:

НОМЕР_2 ) неустойку у розмірі 391 296 (триста дев`яносто одна тисячадвісті дев`яносто шість) гривень 00 коп. та упущену вигоду -161 736 (сто шістдесят одна тисяча сімсот тридцять шість) гривень 00 коп., а всього: 553032 (п`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять дві) гривні 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 5 530 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять) гривень 32 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

позивач ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 ,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_2 .

Суддя: О. С. Дворнін