Постанова

від 06.06.2023 по справі 495/388/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2424/23

Справа № 495/388/17

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Цюри Т.В.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Трофименко О.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Одеськогоапеляційного судуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 наухвалу Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 30вересня 2021року провідмову взадоволенні клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову посправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Курортстрой»до Кароліно-Бугазької сільськоїради Білгород-Дністровського районуОдеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 . ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 заучастю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним свідоцтв про права власності на земельні ділянки, зустрічною позовною заявою ОСОБА_15 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" про визнання добросовісним набувачем,-

ВСТАНОВИВ:

24січня 2017року Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Курортстрой»звернулось доБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуз позовомдо Кароліно-Бугазькоїсільської радита інших, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, зустрічною позовною заявою ОСОБА_15 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" про визнання добросовісним набувачем .

04 грудня 2018 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" задоволено та вжито заходи забезпечення позову по даній справі.

30 вересня 2021 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити, судові витрати розподілити згідно вимог законодавства .

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 06 червня 2023 року з`явився представник ТОВ «КУРОРТСТРОЙ» - Гудков Сергій Олексійович, інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та довідками секретаря судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що неможна погодитись із доводами заявника про те, що у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, його виконання не буде утруднено без вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження земельної ділянки, адже встановлені вже непоодинокі випадки відчуження земельних ділянок ще до вжиття заходів забезпечення Судом наголошено, що відсутні обставини не співмірності, адже заборона вчиняти дії щодо відчуження майна не порушує речове право володіння особи спірним майном, так як метою обраного заходу забезпечення позову не є будь-яке обмеження інших осібу використанні майна, таким чином Відповідачі не нестимуть жодної відповідальності перед третіми особами в разі існування якихось договірних обов`язків.

Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає вірними вказані висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що ухвалою Білгород Дністровського міського суду Одеської області від 04 грудня 2018 року, заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Курортстрой" (ЄДРПОУ 32629330, 67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Салгани, вул. Шабська, 28, офіс 2) про забезпечення позову по справі за позовом №495/388/17 - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження наступних об`єктів нерухомого майна:

- земельних ділянок з кадастровими №№ 5110300000:02:005:0121, 5110300000:02:005:0124, 5110300000:02:005:0125, 5110300000:02:005:0126, 5110300000:02:005:0127, 5110300000:02:005:0128, 5110300000:02:005:0129, 5110300000:02:005:0130, 5110300000:02:005:0131, 5110300000:02:005:0132, 5110300000:02:005:0133, 5110300000:02:005:0134, 5110300000:02:005:0135, 5110300000:02:005:0136, 5110300000:02:005:0137, 5110300000:02:005:0138, 5110300000:02:005:0139, 5110300000:02:005:0140, 5110300000:02:005:0141, 5110300000:02:005:0142, 5110300000:02:005:0144, 5110300000:02:005:0145, 5110300000:02:005:0146, 5110300000:02:005:0147, 5110300000:02:005:0148, 5110300000:02:005:0150, 5110300000:02:005:0151, 5110300000:02:005:0152, 5110300000:02:005:0153, 5110300000:02:005:0154, 5110300000:02:005:0159, 5110300000:02:005:0160, 5110300000:02:005:0161, 5110300000:02:005:0162.

18.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, у якому вона вказувала, що вищенаведеною ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову накладено заборону відчуження в т.ч. і на належні їй земельні ділянки, з кадастровими №№ 5110300000:02:005:0161, 5110300000:02:005:0162. Натомість, з 04.12.2017 та по сьогоднішній день ОСОБА_1 є титульним власником таких земельних ділянок.

На думку ОСОБА_1 на теперішнійчас наявніобставини,що свідчатьпро відсутністьпотреби узабезпеченні позовушляхом заборонивідчуження належнихїй направі особистоїприватної власностіземельних ділянок;неефективність вжитихзаходів. Заявниця зазначала, що вказаний захід забезпечення позову, який призвів до тривалого, хоча і тимчасового обмеження права власності ОСОБА_1 , є втручанням в її право на вільне володіння майном, при цьому він не є пропорційним визначеним цілям в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифіковані ЗУ № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Тож, викладені факти вважала такими, що свідчать про зміну обставин, що зумовили застосування заходів забезпечення позову та наявність підстав для їх скасування.

На підставі вищевикладених обставин, відповідач просила суд: скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2018 року в частині заборони відчуження наступних об`єктів нерухомомго майна: земельних ділянок з кадастровими №№ 5110300000:02:005:0161, 5110300000:02:005:0162.

Звертаючись із апеляційною скаргою, апелянт вказує, що позивачем взагалі не заявлено вимог щодо спірних земельних ділянок та не надано належних доказів того, що дані земельні ділянки сформовані зі складу земельної ділянки 5110300000:02:005:004 або ж знаходяться на її межі. Апелянт наголошує, що ОСОБА_1 була залучена до участі у справі в якості третьої особи лише 17.08.2021 року без зазначення підстав такого залучення, а позов забезпечується забороною відчуження майна особи, яка є відповідачем у справі та на майно, яке є предметом спору. Тому, на думку апелянта, так як ОСОБА_1 не є відповідачем і її майно не є предметом спору, то суд помилково застосував заходи забезпечення позову і, як наслідок, помилково відмовив у їх скасуванні.

Слід зазначити, що доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування помилковості ухвали суду про забезпечення позову, та загалом не містить аргументованих доводів щодо незаконності або помилковості ухвали суду про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.

Дослідивши вказані доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не відповідають обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно ст.150 ЦПК позов забезпечується, у тому числі, згідно п.4ч.1зазначеної статті , забороною іншим особам вчиняти щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Матеріалами справи, встановлено, що на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2018 року, було вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження ряду земельних ділянок, в т.ч. належних на праві власності ОСОБА_1 : з кадастровими №№ 5110300000:02:005:0161, 5110300000:02:005:0162.

Підставою для постановлення такого судового рішення стало те, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки наявна реальна можливість відчуження вказаних земельних ділянок відповідачами на користь третіх осіб, що вже мало місце до постановлення зазначеної ухвали.

З матеріалів справи вбачається наявність укладеного 12.11.2004 року між Затоківською селищною радою (Орендодавець) та ТОВ «Курортстрой» (Орендар) договору оренди, відповідно до п. 1.2 якого Орендодавець надає, а орендар приймає у дострокове платне користування терміном на 25 років земельну ділянку для будівництва оздоровчо-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород - Дністровський, смт. Затока, Лиманський курортний район.

У зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» та необхідністю внесення відомостей до Державного земельного кадастру України було здійснено формування земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та земельній ділянці присвоєно кадастровий №5110300000:02:005:0004.

22.11.2016 року з Публічної кадастрової карти України стало відомо, що відомості про орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:02:005:0004 перенесено до розділу «Ділянка (архівна)» та шляхом її поділу утворено 35 нових ділянок

Як стало згодом відомо позивачу, Затоківська селищна рада своїми рішеннями передала безоплатно у власність громадян вищезазначені земельні ділянки. Деякі власники здійснили в подальшому відчуження зазначених земельних ділянок.

Крім того, законність та обґрунтованість ухвали про забезпечення позову перевірялись апеляційним судом, за результатами розгляду апеляційних скарг (в тому числі ОСОБА_1 ), ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року про забезпечення позовузалишено без змін.

Отже доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є неспроможними.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як вбачається із клопотання про скасування заходів забезпечення позову та доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 також наголошувала на неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами .

Щодо вказаного слід зазначити, що як правильно визначено судом першої інстанції, співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Між тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, заборона вчиняти дії щодо відчуження майна не порушує речове право володіння особи спірним майном, адже метою обраного заходу забезпечення позову не є будь-яке обмеження інших осібу використанні майна, таким чином Відповідачі не нестимуть жодної відповідальності перед третіми особами в разі існування якихось договірних обов`язків.

Крім того, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відтак в разі відчуження об`єкту нерухомого майна невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення дійсно може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При постановленні ухвали з вирішення питання наявності чи відсутності підстав для скасування заходів забезпечення позову судам необхідно враховувати, що у відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Розгляд справи ще триває, як вірно зазначено судом першої інстанції, спір існує, тому критерії тимчасовості заходу забезпечення позову не порушені.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального правачи порушення норм матеріального права, а тому підстави для скасування ухвали відсутні.

Слід такожзазначити,що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 30вересня 2021року провідмову взадоволенні клопотанняпро скасуваннязаходів забезпеченняпозову посправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Курортстрой»до Кароліно-Бугазької сільськоїради Білгород-Дністровського районуОдеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 . ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 за участютретіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог настороні відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ,про визнаннянезаконним таскасування рішень,визнання недійснимсвідоцтв проправа власностіна земельніділянки,зустрічною позовноюзаявою ОСОБА_15 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Курортстрой"про визнаннядобросовісним набувачем залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2023 року.

Головуючий суддя Цюра Т.В.

Судді: Сєвєрова Є.С.

Комлева О.С.