Рішення

від 31.05.2023 по справі 638/5778/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/5778/18

Провадження № 2/638/190/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31 травня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаряОлейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Бородянської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення пені на заборгованість по аліментах, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Бородянської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення пені на заборгованість по аліментах, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є її сином, а ОСОБА_2 є його батьком.

У 2006 році шлюб з відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом зі позивачем, а батько ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає і участі у вихованні сина не бере. Крім того ОСОБА_2 фактично не надає ніякої допомоги та участі у вихованні дитини не бере, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, що додатково підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів.

Позивач зазначає, що оскільки відповідач не бажає сплачувати заборгованість з аліментів, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, тому я вимушена в судовому порядку ставити питання про позбавлення його батьківських прав та стягнути пеню на заборгованість по сплаті аліментів. Оскільки сума заборгованості не сплачувалась понад три роки сума пені складає 50% відсотків від загальної суми заборгованості.

З урахуванням уточнених позовних вимог позич просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість з аліментів у розмірі 141724, 95 грн., 20 (сто сорок одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні дев`яносто п`ять копійок), штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості що складає 70862,47 (сімдесят тисяч вісімсот шістдесят дві гривни 47 копійок) та пеню у розмірі 1759,68 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят дев`ять гривен шістдесят вісім копійок); судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином і в установленому законом порядку.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому останній просив справу розглядати без участі представника позивача, заперечень щодо заочного розгляду справи не надходило.

У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе розглядати справу за відсутністю відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції від 04 березня 2006 року, актовий запис за №681.

Шлюб між сторонами розірвано у 2006 році.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ОСОБА_1 , що підтверджується Актом обстеження приміщення виданим депутатом Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області від 20 листопада 2017 року та Актом обстеження умов проживання виданим депутатом Пісківської селищної ради Бородянського району Київської області від 14 грудня 2017 року та знаходиться на повному її утриманні.

Відповідно до рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2007 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку.

Згідно з Розрахунком заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_2 від 03 лютого 2020 року, останній станом на дату складання розрахунку по ВП № 29337248 має перед ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 141724,95 грн. Крім того як вбачається з розрахунку, боржником за період з вересня 2016 року до січня 2020 року було здійснено лише один платіж в рахунок погашення заборгованості у квітні 2019 року на суму 400 грн.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 14.12.2017 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , стосунки між членами родини хороші, мешканці з повагою ставляться один до одного, люди спокійні, доброзичливі, дитина виростає в умовах, які відповідають сучасним вимогам.

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини, яка діє при Бородянській районній державній адміністрації Київської області, яка встановила що батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , не виконує свої батьківські обов`язки: не спілкується з дитиною, не турбується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться здоров`ям та навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не надає жодної матеріальної допомоги. Таке відношення негативно позначається на самоствердженні дитини як молодої особистості та спричиняє їй душевні переживання. Враховуючи рішення виконавчого комітету Пісківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області від 12.12.2017 № 182 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та фактичне самоусунення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, комісія вважала за доцільне позбавити його батьківських прав по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрація Київської області від 30.03.2018 № 112 затверджено даний Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доручено начальнику служби у справах дітей та сім`ї райдержадміністрації (Стасенко Л.С.) та головному спеціалісту-юрисконсульту сектору з питань опіки та піклування служби у справах дітей та сім`ї райдержадміністрації (Політико М.Ю.) виступити представниками органу опіки та піклування Бородінської районної державної адміністрації у засіданнях суду по даній справі.

Начальник служби у справах дітей та сім`ї райдержадміністрації ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи без участі служби, позовні вимоги підтримала.

Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст.180, 181 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Ухилення батьків від виконування своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, їх навчання, підготовці до самостійного життя, що знайшло повне відображення в поведінці відповідача. Вищевказані фактичні обставини також підтверджуються наданим третьою особою висновком про доцільність позбавлення відповідача батьківським прав.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які не оспорюються, а навпаки визнаються відповідачем, суд вважає, що судовим розглядом встановлено факт умисного ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання.

В п.16 цієї ж Постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Встановлені судовим розглядом обставини суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання дитини та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Водночас суд наголошує, що відповідачу відомо про розгляд судом даної справи, про що свідчать участь його представника ОСОБА_5 у даній справі з листопада 2017 року до 01.08.2019. Однак відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин викладених у позовній заяві, та підтверджених матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає, позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, суд вважає доцільним роз`яснити відповідачу, що він має право на звернення до суду із заявою про поновлення батьківських прав виключно з метою позитивного впливу на розвиток та в інтересах дитини.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2007 року у справі № 2-4777/07 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14.06.2006 і до досягнення дитиною повноліття.

23.01.2008 на виконання даного рішення Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 2-4777/07.

Даний лист перебуває на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де відкрито виконавче провадження ВП № 29337248.

Згідно з Розрахунком заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_2 від 03 лютого 2020 року, останній станом на дату складання розрахунку по ВП № 29337248 має перед ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 141724,95 грн.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина(частина третя статті 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частинами першою, другою статті 196 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 відсоток за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, в якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення обчислюється з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

У постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Судувідступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у раніше прийнятих постановахвід 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, та зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Аналогічно вирішено питання в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц, проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів.

Згідно зі статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені)настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Відповідно до частин 3, 4 статті 12 ЦПК України кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд ухвалює рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проте, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази того, що відповідач не міг сплачувати аліменти з вересня 2016 року до січня 2020 року з незалежних від нього причин, суд же відповідно до ч. 1 ст.13ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1,3,4ст.83ЦПК Українисторони таінші учасникисправи подаютьдокази усправі безпосередньодо суду. Відповідач,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,повинні податисуду доказиразом зподанням відзивуабо письмовихпояснень третьоїособи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Під час розгляду справ позивачем не зазначалось про неможливість надання будь-якого доказу.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.

За вимогами ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, як це передбачено ст.81ЦПКУкраїни і є його процесуальним обов`язком, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з незалежних від нього причин.

Відповідно до вимог статті 196 СК України позивач має право стягненняне більше 100 відсотків заборгованості за аліментами.

Отже, з відповідача підлягає стягненню неустойка, нарахована за період з 01.09.2016 року до 31.01.2020 у розмірі 141724,95 грн, що становить 100 відсотків заборгованостіза аліментами за вказаний період.

Суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України про зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, оскільки відповідачем не надано жодного доказу щодо свого матеріального стану.

Разом з тим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості що складає 70862,47, оскільки відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» такий захід впливу відноситься до дискреційних повноважень державного чи приватного виконавця і виключно він за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги, за які позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1409 грн, задоволено у повному обсязі, суд стягує з відповідача на її користь зазначену суму судового збору.

Керуючись ст.10,12-13, 77-81, 141,265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Бородянської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення пені на заборгованість по аліментах задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, щодо до сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2016 до 31.01.2020 у розмірі 141724, 95 грн (сто сорок одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні дев`яносто п`ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 1409,00 грн (одна тисяча чотириста дев`ять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Шишкін