Ухвала

від 03.07.2023 по справі 444/1697/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1697/23

Провадження № 2/444/650/2023

УХВАЛА

про забезпечення позову

03 липня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ :

До Жовківського районного суду Львівської області звернулася із позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕР ПРО» про стягнення грошових коштів в сумі 446169,00 гривень.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 31.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 03.07.2023 року.

21.06.2023року досуду надійшлазаява відпредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 в порядкуст.149ЦПК України.В заявіпредставник позивачапосилається нате,що інститутзабезпечення позовуявляє собоюсукупність встановленихзаконом заходів,що вживаютьсясудом заклопотанням осіб,які берутьучасть усправі,якщо уних існуютьпобоювання,що виконанняухваленого усправі рішеннявиявиться умайбутньому утрудненимчи неможливим. Умовою до застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позивачка наводить наступні обставини, які, на її думку, чітко вказують на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

По-перше, факт дострокового невиконання договірних зобов`язань по Договору №41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06.05.2020 року та реальне відчуження предмету договору на користь третіх осіб. Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що Позивачкою на виконання Договору №41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06.05.2020 року в період з 05.2020 року по 2021 року було сплачено грошові кошти в сумі 446169,00 гривень за придбання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, ще в період дії вищевказаного Договору, відповідачем 28.12.2020 року було неправомірно та всупереч чинному законодавству України і пунктам 1.3 та 4.2. даного Договору проведено державну реєстрацію речового права на квартиру АДРЕСА_2 за собою, а надалі 27.10.2021 року відповідачем було проведено відчуження квартири АДРЕСА_2 у формі дарування на користь юридичної особи з однаковим найменуванням та керівництвом, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ» (код ЄДРПОУ-3600523, керівник Самардак Володимир Ярославович) на підставі Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В., реєстраційний номер 1642, та в подальшому вказана квартира відчужена на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 21.12.2021 року приватним нотаріусом Зуєвою С.М., реєстраційний номер 1976, на користь ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою за №314849733 від 11.11.2022 року.

Тобто, на даний час позивачка не отримала ні повністю оплаченого об`єкту інвестування - квартири АДРЕСА_2 , ні жодного повернення сплачених належним чином грошових коштів, натомість відповідач фактично отримав подвійний прибуток за відчуження вищевказаного нерухомого майна.

По-друге, відповідач неодноразово змінює керівництво, засновників та місцезнаходження юридичної особи. Матеріалами справи та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, зичних осіб підприємців та громадських формувань чітко підтверджується, що протягом квітня 2020 року - травня 2023 року відповідач як юридична особа змінив керівника, а саме керівника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і знову ОСОБА_6 ; чотири рази місцезнаходження юридичної особи - починаючи з міста Жовкви, села Сопошин Жовківського району, міста Львів та на даний час м. Київ; три рази засновників - на даний час засновником є Міжнародна комерційна компанія СОНБЕРГ ЛТД (Сейшельські острови). Відповідно до Розпорядження КМУ за №143-р від 23.02.2011 року - Сейшельські острови внесені до переліку офшорних зон, а відповідно до рішення Міністрів фінансів країн Євросоюзу від 18.02.2020 року - Сейшельські острови - внесені до «чорного списку Європейського союзу». Також змінено основний вид діяльності юридичної особи з «41.10 Організація будівництва будівель» на «46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського зазначення».

По-третє, на даний час також проводиться відчуження майна належного відповідачу. Так, як вбачається з Інформаційної довідки за №317291999 від 09.12.2022 року у приватній власності відповідача станом на 09.12.2022 року перебувало 7 об`єктів нерухомого майна (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна - 2461380046060, 2461356346060, 2455180846060, 2454677146060, 2415178946227, 2415172946227 та 2264255146227) та одне право оренди земельної ділянки (реєстраційний номер - 2354627646227). Однак, як вбачається з Інформаційних довідок від 26.05.2023 року, 4 об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна - 2461380046060, 2461356346060, 2454677146060 та 2415172946227) вибули з власності відповідача протягом 24.05.-25.05.2023 року.

Необхідно зазначити, що таке відчуження проводиться на однакових осіб - ОСОБА_9 (покупець об`єктів нерухомості за реєстраційними №2454677146060 та №2461356346060), а також осіб пов`язаних з новим керівником відповідача - ОСОБА_8 (керівник) та ОСОБА_10 (покупець об`єкта нерухомості за реєстраційним №2461380046060).

Враховуючи вищенаведене, поведінку відповідача щодо виконання договірних зобов`язань, вчинення дій щодо належного майна, спрямованих на його відчуження, а також те, що метою забезпечення позову у вказаній справі є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачки у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивачки, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, позивач, вважає обґрунтованим своє прохання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на майно відповідача.

Позивачка звертаючись із даною заявою щодо заборони на відчуження майна в межах суми позовних вимог, вважає, що це не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки відповідне майно фактично зберігається у володінні такого, а обмежується лише можливість розпорядитися ним. Зазначене узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду від 27.052020 року у справі №643/15394/19. Аналогічні висновки викладені також у постановах Львівського апеляційного суду від 26.07.2022 року у справі №453/208/22, від 07.11.2022 року у справі №462/1373/22, від 31.01.2023 року у справі №446/1066/22, від 02.03.2023 року від 02.03.2023 року у справі №441/1472/22 та від 02.03.2023 року у справі №466/1010/22.

Враховуючи вищевикладене, представник позивачки просить вжити заходів забезпечення позову у даному спорі до моменту вирішення його по суті шляхом накладення заборони відчуження рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» (04050 м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15, код ЄДРПОУ 42965056) в межах суми позовних вимог в розмірі 446169,00 гривень.

Суд, вивчивши та дослідивши подану заяву про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

За змістом ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що предметом спору у даній цивільній справі є стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» в сумі 446169,00 грн., які позивач сплатила у зв`язку з укладенням з Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТТРАСТ» (остання назва ТзОВ «СТЕРХ ПРО») договору від 06 травня 2020 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали поданої позивачем заяви про забезпечення позову, а також матеріали позовної заяви, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, приходить до висновку, що позовні вимоги стосуються стягнення коштів, які позивач сплачувала на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру в АДРЕСА_3 , яка не набута нею у власність та відчужена іншій особі ОСОБА_3 , а тому забезпечення позову є необхідним з метою ефективного захисту, поновлення прав та інтересів позивачки, які вона вважає порушеними і за захистом яких вона звернувся до суду.

Як встановлено із наданих до заяви про забезпечення позову матеріалів, Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТТРАСТ» 04.11.2021 року змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО», протягом квітня 2020 року - травня 2023 року відповідач як юридична особа змінював керівників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , чотири рази змінювалося місцезнаходження юридичної особи село Сопошин Жовківського району, місто Львів, на даний час м. Київ; три рази змінювалися засновники - на даний час засновником є Міжнародна комерційна компанія СОНБЕРГ ЛТД (арк. спр. 82-83).

Як встановлено з Інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» чотири об`єкти нерухомого майна (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна - 2461380046060, 2461356346060, 2454677146060 та 2415172946227) вибули з власності відповідача протягом 24.05.-25.05.2023 року (арк. спр. 79-81).

Суд враховує, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову. Обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Суд при вирішенні даного питання повинен надати оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін.

Таким чином арешт є більш широким заходом забезпечення позову, оскільки включає в себе не тільки заборону на відчуження майна, а й інші обмеження у праві розпорядження майном, в той час як заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна є вичерпним обмеженням та заходом, який не розповсюджується на інші права власника щодо цього майна, що є суттєвим в процесі виконання ухвали суду.

Враховуючи те,що міжсторонами дійсновиник спір,беручи доуваги обставинисправи,співмірність видузабезпечення позовуіз заявленимипозивачкою вимогами,беручи доуваги,що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, та призведе до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову задовольнити та накласти заборону відчуження рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» (04050 м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15, код ЄДРПОУ 42965056) в межах суми позовних вимог в розмірі 446169,00 гривень до моменту вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заяву належить задовольнити.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Частина 1 ст. 158 ЦПК України передбачає, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.151-153, 157, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву про забезпечення позову подану представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Шабан Василем Гениковичем - задовольнити.

В порядку забезпечення позову до моменту вирішення його по суті накласти заборону відчуження рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» (04050 м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15, код ЄДРПОУ 42965056) в межах суми позовних вимог в розмірі 446169,00 гривень.

Ухвалу направити для виконання, а також для відома всім учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", юридична адреса: 04050, м.Київ, вул.Миколи Пимоненка, буд.15, код ЄДРПОУ 42965056.

Повний текст ухвали складено 03.07.2023 року.

Суддя Олещук М. М.