Рішення

від 03.07.2023 по справі 276/598/23

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/598/23

Провадження по справі №2/276/194/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Збаражського А.М.

за участю секретаря судового засідання: Ігнатенко О.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ-служба у справах дітей Новоборівської селищної ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем та, оскільки вона з малолітньою донькою проживає окремо від відповідача, визначити місце проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог вказано, що 21.07.2018 року між сторонами був укладений шлюб, від якого вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Впродовж останнього часу сторони спільно не проживають, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки фактично припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Заходи щодо примирення та надання сторонам строку на примирення позивач просить не надавати.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні без її участі, позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач подав 15.05.2023 року до суду відзив, у якому позов визнав частково. У підготовче судове засідання не з`явився. Проте надав до суду заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні без його участі, позовні вимоги визнав повністю, не заперечив проти визначення місця проживання спільної дитини з позивачем.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі третьої особи, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 3ст.211ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності,якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно дост.51Конституції України та ч.1ст.24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3ст.56 СК Україникожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Частина 3ст.105СК України передбачає, щошлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно дост. 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 21.07.2018 року Луцьким міським відділом відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №890, що свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що слідує з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя, вони не знаходять спільної мови та не розуміють один одного, сім`я розпалась і зберегти її неможливо.

Згідно зістаттею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, а також те, що сторони не бажають зберегти сім`ю, спільне проживання суперечить їх інтересам, шлюбні відносини припинені, а тому є підстави для розірвання шлюбу.

Окрім вимоги щодо розірвання шлюбу позивач в позові просить визначити місце проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

Свою вимогу обґрунтовує тим, що вона з малолітньою донькою проживає окремо від відповідача. За місцем спільного з донькою проживання є всі необхідні умови для розвитку дитини. Крім того позивач має місце роботи та позитивно характеризується за місцем проживання. Звертає увагу, що жодних перешкод для спілкування з батьком не чинитиме. З огляду на наведені обставини, вказує на необхідність визначення місця проживання дитини разом із матір`ю.

Відповідно до положеньст. 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно ізст. 150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1ст. 157 СК України).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 9 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідност. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1ст. 161 СК Україниякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`яє природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судом встановлено, що у шлюбі сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 .

Відповідно до копій довідок про реєстрацію місця проживання особи №465 від 15.07.2019 року та №193 від 01.06.2020 року, копії витягу №478 про зареєстровани у житловому приміщенні осіб від 05.04.2023 року малолітня ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії довідки ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги» від 03.04.2023 року позивач працює з 07.11.2022 року по теперішній час на посаді фахівця з бухгалтерського обліку.

Відповідач 03.05.2023 року надав до суду заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні без його участі, позовні вимоги визнав повністю, не заперечив проти визначення місця проживання спільної дитини з позивачем.

Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку органу опіки і піклування Новоборівської селищної ради щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Новоборівської селищної ради №104 від 21.06.2023 року, виходячи з інтересів дитини, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зі змісту вказаного висновку слідує, що позивач створила належні умови для проживання дитини, спроможна виконувати обов`язки з виховання та догляду. Донька забезпечена усіма необхідними речами, засобами для проживання та розвитку. ОСОБА_1 має самостійний дохід. Батько дитини ОСОБА_2 не заперечує проти визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови можливості повноцінного спілкування з дитиною та безперешкодної участі у її вихованні. Питання визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 розглянуто на засіданні комісії з захисту прав дитини при виконавчому комітеті Новоборівської селищної ради 14.06.2023, вивчені матеріали справи, заслухано матір дитини. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків чи аморальної поведінки, які унеможливлюють виховання та утримання дитини.

Враховуючи викладене, зважаючи на безумовне визнання позову відповідачем, а задоволення такого є в інтересах дитини, суд вважає, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку мова йде не про розлучення дитини з батьком, а про визначення місця проживання дитини, при тому, що дитина уже тривалий час та постійно проживає разом із матір`ю окремо від батька.

Визначаючи місце проживання малолітньої дитини сторін, суд також керується положеннями ст.160 Сімейного Кодексу України та роз`ясненнями п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року, з яких слідує, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років - визначається нею самою.

Враховуючи те,що позивачу своїйпозовній заявіпросить післярозірвання шлюбу малолітнюдочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,залишити проживатиз нею,а відповідачта третяособа незаперечують протицього, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу.

Враховуючи, що відповідачем позов визнано до початку розгляду справи по суті, то відповідно до ст.142 ЦПК України 50% сплаченого позивачем судового збору при поданні позову підлягає поверненню йому з державного бюджету, а решта понесених судових витрат на його сплату стягується з відповідача. Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110-112, 160 Сімейного кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 21.07.2018 року Луцьким міським відділом відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, актовий запис №890, між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - розірвати.

Визначити місцем проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем її проживання.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа: Відділ-служба у справах дітей Новоборівської селищної ради, адреса місцезнаходження: смт. Нова Борова, вул.Незалежності, 9-А, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ: 44115678

Суддя: А.М.Збаражський