Рішення

від 03.07.2023 по справі 146/750/23

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/750/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2023 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

ОСОБА_3

вимоги позивача: про визнання права власності в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,4713 га, кадастровий номер: 0523955100:03:000:0018, розташовану на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстрованого 01.09.2016 року.

Даний позов обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , батько позивачки.

Після його смерті залишилося спадкове майно до якого входить 1/2 частина земельної ділянки площею 3,4713 га, яка розташована на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачка вказує, що єдиними спадкоємцями після смерті батька залишилася вона, її мати та її баба. Позивачка вказує, що подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але через те, що відсутні правовстановлюючі документи їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 червня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 03 липня 2023 року.

Доводи учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак представник позивача, адвокат Щетніцький В.С. надіслав до суду заяву, згідно якої просив про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, на спадкове майно не претендує.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, на спадкове майно не претендує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини,встановлені судом,норми права,які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч.1,2ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4ст.10ЦПК України, суд прирозгляді справикерується принципомверховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1ст.13ЦПКУкраїни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1ст.76ЦПКУкраїни, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1ст.81ЦПКУкраїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ракова, Тульчинського району Вінницької області помер ОСОБА_4 .

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство чинне на час відкриття спадщини.

Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в день смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

В цей час діяв ЦК України (2003 року). Згідно цього, зазначений нормативно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення цих спірних правовідносин.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Прийняття спадщини це акт, який поширюється на всі об`єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем ОСОБА_1 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 де її батьком значиться ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом- у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги спадкування на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 .

Згідно довідки Томашпільської селищної ради № 326 від 12.05.2023 року, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями майна за законом залишилися: мати ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 .

Як вбачається зі ст.81ЗКУкраїни громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема прийняття спадщини.

Як видно із інформаційної довідки № 331926582 від 11.05.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 є власником 1/2 частини земельної ділянки кадастровий номер: 0523955100:03:000:0018, площею 3,4713 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Томашпільський р-н, Томашпільська сільська рада. Дата реєстрації права власності 01.09.2016, номер відомостей про речове право 16251662. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31260609 від 06.09.2016 19:27:39, ОСОБА_5 , Томашпільська районна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька область. Документи подані для державної реєстрації: рішення Томашпільського районного суду Вінницької області про визнання права власності № 146/840/16-ц .

Відповідно до п.24 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від30травня2008року№7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судомперевіряєтьсянаявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про спадщину.

Як вбачається із відповіді приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу на заяву ОСОБА_1 , останній відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 оскільки відсутні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця.

Згідно абзацу 3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п.24 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни від30.05.2008року№7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ, судомперевіряєтьсянаявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається із інформаційної довідки із спадкового реєстру, виданої приватним нотаріусом Іськовою Н.М., після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація у спадковому реєстрі відсутня.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем доведено, що вона є спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 відповідачами визнано позовні вимоги ОСОБА_1 , визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за ОСОБА_1 може бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , що складається із частини земельної ділянки площею 3,4713 га, кадастровий номер: 0523955100:03:000:0018.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 , при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., а тому враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 536,80 грн., з відповідачів стягнути на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, по 25 відсотків з кожного, тобто по 268,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.210, 220, 328, 396, 640, 657, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ст. 1221, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст.. 1225, ч. 1, 2 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, статтями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 200, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,4713 га, кадастровий номер: 0523955100:03:000:0018, розташовану на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району, зареєстроване за ОСОБА_4 01 вересня 2016 року, номер відомостей про речове право: 16251662.

Повернути ОСОБА_1 п`ятдесят відсотків сплаченого за квитанцією № 8 від 24.05.2023 року судового збору, а саме в сумі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із 25 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із 25 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15 листопада 2022 року органом 0532, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 28 липня 2008 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 18 червня 1998 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: О. В. Пилипчук