Ухвала

від 29.06.2023 по справі 752/12560/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12560/23

Провадження № 1-кс/752/4857/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу ПП «Павловський та партнери» про зобов`язання уповноваженої особи Голосіївського УП ГУНП у м.Києві вчинити певні дії у кримінальному провадженні № 12023105010000740 від 09.06.2023 року

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ПП «Павловський та партнери», про зобов`язання уповноваженої особи Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві вчинити певні дії у кримінальному провадженні №12023105010000740 від 09.06.2023 року.

Скарга обґрунтована тим, що 25.05.2023 законний представник (директор) ПП «Павловський та партнери» ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві із заявою про зникнення оригіналів установчих документів ПП «Павловський та партнери», печаток підприємства, ноутбуків, що вказує на вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.2 ст. 357 КК України.

Однак, у встановлений законом строк відомості по заяві про вчинення кримінального правопорушення уповноваженою службовою особою Голосіївського УП ГУНП у м. Києві до ЄРДР внесені не були.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №752/10950/23, провадження №1-кс/752/4322/23, зобов`язано уповноважених службових осіб голосіївського УП ГУ НП у м. Києві внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_4 від 25.05.2023 за номером системного єдиного обліку №18707.

Ознайомившись зі змістом витягу з ЄРДР, адвокатом було виявлено грубе порушення щодо внесення відомостей про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, що не відповідає змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва № 752/10905/23 від 05.06.2023 року та змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Так, дізнавачем відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП м. Києва ОСОБА_5 , при внесенні відомостей до ЄРДР при виконанні ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.06.2023, було зазначено хибну кваліфікацію кримінального правопорушення за ст. 356 КК України (самоуправство), замість вірної кваліфікації злочину - ч.2 ст. 357 ККУ (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток, так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, якщо це спричинило порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток).

Таким чином, у зв`язку з недбалістю дізнавача відділу дізнання Голосіївського УП ГУНП м. Києва ОСОБА_5 , який є відповідальним за виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05.06.2023 року і зазначений у витязі з ЄРДР саме як реєстратор, - злочинним діям невстановлених осіб було надано невірну кваліфікацію, відповідно розслідування організовано неналежним чином, що не сприяє ефективному розслідуванню та відновленню порушеного права потерпілого всупереч вимогам ст.2 КПК України.

На підставі зазначеного адвокат, посилаючись на положення ст. 303 КПК України, просить: зобов`язати уповноважену особу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, належно виконати вимоги ухвали Голосіївського районного суду міста Києва № 752/10905/23 від 05.06.2023 року та змінити кваліфікацію правопорушення в рамках кримінального провадження №12023105010000740 від 09.06.2023 року з ст. 356 ККУ (самоуправство) на ч.2 ст. 357 ККУ (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток, так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, якщо це спричинило порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток...); зобов`язати уповноважену особу Голосіївського УП ГУНП у місті Києві внести відповідні до ЄРДР та надати заявнику чи його законному представнику витяг з ЄРДР щодо відкритого кримінального провадження за поданою заявою.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити.

Голосіївське УП ГУНП у місті Києві в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

У пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування.

Так, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №752/10950/23, провадження №1-кс/752/4322/23, зобов`язано уповноважених службових осіб голосіївського УП ГУ НП у м. Києві внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_4 від 25.05.2023 за номером системного єдиного обліку №18707 та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

Згідно відомостей з Витягу з ЄРДР, 09.06.2023, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2023 у справі №752/10950/23, провадження №1-кс/752/4322/23, дізнавачем підрозділу дізнання Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_5 , внесено відомості по заяві ОСОБА_4 від 25.05.2023 за номером системного єдиного обліку №18707; кримінальному провадженні присвоєно номер 12023105010000740; попередня правова кваліфікація злочину - ст. 356 КК України.

Адвокат вказує про те, що заява про вчинення кримінального правопорушення була подана заявником за ч.2 ст. 357 КК України, однак дізнавач при внесенні відомостей до ЄРДР не вірно вніс відомості щодо кваліфікації злочину за ст. 356 КК України, на що слід зазначити таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як зазначено в ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Посилання адвоката на невірну кваліфікацію у витязі з ЄРДР, слідчий суддя не може визнати обґрунтованими з огляду на таке.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК України до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Необхідність зміни стороною обвинувачення правової кваліфікації тієї самої події кримінального правопорушення, відомості про які вже внесені до ЄРДР, не є підставою для повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж події, але з іншою кваліфікацією.

Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).

Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК України містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями дізнавача, слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК України не передбачено. Виправлення допущених дізнавачем, слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Самостійне визначення особою у заяві про злочин наявності певної статті КК України та бажаної кваліфікації кримінального правопорушення не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме цей злочин. Крім того, дізнавач, слідчий, прокурор не зобов`язані вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК України). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Той факт, що кримінальне провадження №12023105010000740 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов`язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ч.2 ст. 357 КК України, яку заявник вважає правильною.

На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів дізнавачу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).

Вирішення питання про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування, відповідно до положень ст. 303 КПК України.

З огляду на наведене, слідчим суддею не було встановлено бездіяльності дізнавача, прокурора, яка б підпадала під ознаки, перелічені у п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України, та могла бути оскаржена особою, яка подала скаргу.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчим суддею може бути постановлено ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК України).

Виходячи з викладеного відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись статтями 303, 304, 306, 308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 04.07.2023 р. о 17.00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1