Ухвала

від 04.07.2023 по справі 753/8954/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8954/23

провадження № 2/753/5106/23

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"04" липня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09.06.2023 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу був наданий строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Копія зазначеної ухвали направлялась позивачу на адресу, зазначену нею у позовній заяві.

До Суду 20.06.2023 повернулося рекомендоване поштове відправлення, в якому позивачу було направлено копію ухвали суду від 09.06.2023 про залишення без руху позовної заяви, з довідкою поштового відділення про причину повернення: «адресат відсутній за зазначеною адресою».

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» (заява № 70329/12 та 5 інших заяв) зазначав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи.

Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не можна тлумачити як такі, що встановлюють певну форму обслуговування судової кореспонденції. Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи. Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу. Невручення стороні належним чином судових документів може позбавити його або її можливості захищати себе у провадженні.

У справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) ЄСПЛ зазначив, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи, що копію ухвали суду від 09.06.2023 суд надсилав позивачу на відому суду адресу, вказану в позовній заяві, втім вона повернулася до суду без вручення адресату з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», позивачем до суду не надавалася заява про зміну місця проживання чи перебування, суд належним чином вручив позивачу копію ухвали про залишення без руху позовної заяви.

Суд констатував, що позивач не вжив заходів для виконання вимог ухвали від 09.06.2023, не продемонстрував прагнення усувати недоліки позовної заяви у встановлений судом строк чи дізнатися про стан розгляду провадження тощо.

Додатково суд врахував, що місце знаходження позивача не відноситься до території, на якій проводяться бойові дії, не є тимчасово окупованою територією і не знаходиться в оточенні.

Позивач не звертався до суду із заявою про продовження строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки у встановлений судом строк, станом на 04.07.2023, недоліки позовної заяви позивач не усунув, підстав для продовження строку усунення недоліків не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Суд роз`яснює, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив "МЕТРОБУДІВНИК-3", Шістнадцята київська нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Л. Котвицький