Рішення

від 04.07.2023 по справі 904/9395/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/9395/21

за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки у розмірі 56 722,22 грн., 3% річних у розмірі 13 039,97 грн. та інфляційної складової у розмірі 61 563,34 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Херсонська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж" про стягнення 131 325,53 грн.

Ухвалою суду від 08.12.2021 позовну заяву Херсонської обласної прокуратури № 15/2-326вих-21 від 30.11.2021 залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/9395/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Прокурор надав на адресу суду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Прокурор просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 56 722,22 грн., 3% річних у розмірі 13039,97 грн. та інфляційну складову у розмірі 61 563,34 грн.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, станом на момент звернення прокурора до суду з цим позовом у 2021 році розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2 270 грн.

Платіжним дорученням № 2542 від 01.12.2021 прокурором було сплачено судовий збір у розмірі 2 270 грн.

Разом з цим, загальний розмір збільшених позовних вимог становить 171 876,51 грн. За подання до суду позовної заяви із ціною позову 171 876,51 грн. мав бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 2 578,15 грн.

Частиною 3 ст. 163 ГПК України встановлено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Однак, прокурором не було додано до заяви про збільшення позовних вимог доказів доплати судового збору на суму 308,15 грн.

За таких обставин, заяву прокурора про збільшення позовних вимог слід залишити без розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор вказав, що у липні 2020 року Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації здійснювалась публічна закупівля: «Реконструкція приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ». Ідентифікатор закупівлі - ІІА-2020-06-19-002069-а.

В подальшому, як зазначив прокурор, за результатами закупівлі між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (надалі - позивач або замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» (надалі - відповідач або підрядник) укладено договір № 20 від 27 липня 2020 року на проведення робіт (надалі - Договір).

За твердженням прокурора, за умовами Договору, замовник, відповідно до розпорядження голови Обласної державної адміністрації від 03 березня 2020 року № 216 «Про реалізацію в області проектів у рамках національної програми «Велике будівництво» (зі змінами), доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт, пов`язаних з Реконструкцією приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ» у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги опорного закладу охорони здоров`я КНП «Бериславська ЦРЛ» у Херсонському госпітальному округу, за адресою: вул. 1 Травня, 124 в м. Бериславі» (СРУ за ДК 021:2015 - 45215000-7: Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) (п.1.1. Договору).

Умовами пункту 12.6 договору визначено, що можлива попередня оплата Замовником, після пред`явлення Підрядником рахунку на аванс для придбання матеріалів в розмірі до 30% від обсягу фінансування робіт у сумі 2 034 000 грн. з ПДВ, які доручаються підряднику у поточному бюджетному році, виходячи з вимог Постанови КМУ в тому числі п.6 від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 2001 № 1764. Замовник оплачує рахунок на аванс протягом 10 банківських днів з дати рахунку.

При цьому, підрядник протягом трьох місяців з моменту надходження коштів зобов`язаний використати отримані кошти для виконання робіт по Договору. Підтвердженням цільового використання отриманих коштів є підписаний Сторонами Акт виконаних робіт форми КБ-2в, який у вказаний вище термін складається Підрядником і надається на підпис Замовнику. У випадку, якщо протягом трьох місяців з моменту надходження коштів, Підрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів, отримана Підрядником сума попередньої оплати підлягає поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів після спливу вказаного строку. У випадку наявності у Замовника зауважень щодо якості виконаних робіт, внаслідок чого Замовник не може прийняти виконані підрядником роботи та підписати Акт виконаних робіт форми КБ-2в у визначений цим пунктом строк (протягом трьох місяців з моменту надходження коштів Підряднику), отримані кошти вважаються такими, що не використані за цільовим призначенням та підлягають поверненню Замовнику протягом З (трьох) банківських днів після спливу трьох місяців з моменту надходження коштів Підряднику.

Прокурор вказав, що, на виконання умов Договору, платіжним дорученням № 1 від 26.08.2020 Департаментом розвитку територій Херсонської ОДА перераховано відповідачу 2034000 грн. авансу. Проведений банком вказаний платіж був 01.09.2020.

За твердженням прокурора, між сторонами складено акт звіряння розрахунків, згідно якого ТОВ «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» не використано частину авансу в сумі 867 318,80 грн.

За розрахунком прокурора, з урахуванням вищевказаних вимог договору, кінцевою датою повернення невикористаної частини авансу є 04.12.2020 (01.09.2020 + 3 місяці + 3 банківські дні).

Як зазначив прокурор, станом на 24.02.2021 невикористану частину авансу відповідачем повернуто не було.

Прокурор вказав, що вищевикладені обставини були встановлені у рішенні Господарського суду Херсонської області від 03 червня 2021 року у справі № 923/355/21.

За твердженням прокурора, станом на момент звернення до суду з цим позовом відповідачем не повернуто позивачу невикористану частину авансу в сумі 867 318,80 грн.

На підставі п. 16.2 Договору прокурор нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 04.12.20220 по 04.06.2021 у розмірі 56 722,22 грн.

Також на підставі ст. 625 ЦК України, прокурор нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 13 039,97 грн. за період з 04.12.2020 по 04.06.2021 та інфляційну складову у розмірі 61563,34 грн. за період з грудня 2020 року по травень 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач письмово викладеної правової позиції щодо позовних вимог не надав.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про стягнення неустойки за договором на проведення робіт № 20 від 27.07.2020 у розмірі 56 722,22 грн., 3% річних у розмірі 13 039,97 грн. та інфляційної складової у розмірі 61 563,34 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був сплачений позивачем авансовий платіж, у якому розмірі; чи був використаний відповідачем аванс; в які строки та якому розмірі авансовий платіж мав бути повернутий платнику), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було повернуто відповідачем невикористану частину авансу у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

У липні 2020 року Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації здійснювалась публічна закупівля: «Реконструкція приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ». Ідентифікатор закупівлі - ІІА-2020-06-19-002069-а.

В подальшому, за результатами закупівлі між Департаментом розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (надалі - позивач або замовник) Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» (надалі - відповідач або підрядник) укладено договір № 20 від 27 липня 2020 року на проведення робіт (надалі - Договір).

За умовами Договору, замовник, відповідно до розпорядження голови Обласної державної адміністрації від 03 березня 2020 року № 216 «Про реалізацію в області проектів у рамках національної програми «Велике будівництво» (зі змінами), доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт, пов`язаних з Реконструкцією приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ» у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги опорного закладу охорони здоров`я КНП «Бериславська ЦРЛ» у Херсонському госпітальному округу, за адресою: вул. 1 Травня, 124 в м. Бериславі» (СРУ за ДК 021:2015 - 45215000-7: Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень) (п.1.1. Договору).

Таким чином, предметом Договору є реконструкція приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ» у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги опорного закладу охорони здоров`я КНП «Бериславська ЦРЛ» у Херсонському госпітальному округу.

Умовами п. 1.2. Договору визначений Об`єкт робіт: ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 «Реконструкція приймального відділення КНП «Бериславська ЦРЛ» у відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги опорного закладу охорони здоров`я КНП «Бериславська ЦРЛ» у Херсонському госпітальному округу, за адресою: вул. 1 Травня. 124 в м. Бериславі» (СРУ за ДК 021:2015 - 45215000-7: Будівництво закладів охорони здоров`я та будівель соціальних служб, крематоріїв і громадських убиралень).

Місце знаходження об`єкту - вул. 1 травня, буд. 124 в м. Бериславі. Херсонська область.

Умовами п. 1.3. Договору встановлено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до п. 21 додатками до Договору є:

- Додаток 1 - Договірна ціна;

- Додаток 2 - Календарний план;

- Додаток 3 - Графік фінансування.

Умовами пунктів 2.1, 18.2 Договору та календарним планом (Додаток № 2) встановлено строк виконання робіт - до 31.12.2020.

Умовами пунктів 3.1 та 12.1 Договору встановлено, що договірна ціна робіт становить 6780000,00 грн., розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Акта приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Умовами пункту 12.6 Договору визначено, що можлива попередня оплата Замовником, після пред`явлення Підрядником рахунку на аванс для придбання матеріалів в розмірі до 30% від обсягу фінансування робіт у сумі 2 034 000 грн. з ПДВ, які доручаються Підряднику у поточному бюджетному році, виходячи з вимог Постанови КМУ в тому числі п.6 від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядником (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 2001 № 1764. Замовник оплачує рахунок на аванс протягом 10 банківських днів з дати рахунку.

При цьому, підрядник протягом трьох місяців з моменту надходження коштів зобов`язаний використати отримані кошти для виконання робіт по Договору. Підтвердженням цільового використання отриманих коштів є підписаний Сторонами Акт виконаних робіт форми КБ-2в, який у вказаний вище термін складається підрядником і надається на підпис Замовнику. У випадку, якщо протягом трьох місяців з моменту надходження коштів, підрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів, отримана підрядником сума попередньої оплати підлягає поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів після спливу вказаного строку. У випадку наявності у Замовника зауважень щодо якості виконаних робіт, внаслідок чого Замовник не може прийняти виконані Підрядником роботи та підписати Акт виконаних робіт форми КБ-2в у визначений цим пунктом строк (протягом трьох місяців з моменту надходження коштів Підряднику), отримані кошти вважаються такими, що не використані за цільовим призначенням та підлягають поверненню Замовнику протягом З (трьох) банківських днів після спливу трьох місяців з моменту надходження коштів Підряднику.

На виконання умов Договору, платіжним дорученням № 1 від 26.08.2020 Департаментом розвитку територій Херсонської ОДА перераховано відповідачу 2 034 000 грн. авансу. Проведений банком вказаний платіж був 01.09.2020.

Між сторонами складено акт звіряння розрахунків, згідно якого ТОВ «Нікопольське спеціалізоване управління «Дніпроелектромонтаж» не використано частину авансу в сумі 867318,80 грн.

З урахуванням вищевказаних вимог договору, кінцевою датою повернення невикористаної частини авансу є 04.12.2020 (01.09.2020 + 3 місяці + 3 банківські дні).

Станом на 24.02.2021 невикористану частину авансу відповідачем повернуто не було.

Вищевикладені обставини були встановлені у рішенні Господарського суду Херсонської області від 03 червня 2021 року у справі № 923/355/21.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів виконання відповідачем свого зобов`язання з повернення Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації авансу у розмірі 867 318,80 грн. станом на момент ухвалення судом рішення у цій справі до матеріалів справи не долучено.

Пунктом 16.2 Договору, передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором, підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойку) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов`язання, від вартості невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання, у а разі здійснення попередньої оплати підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідна норма ст.549 Цивільного кодексу України дає законодавче визначення неустойки (штрафу, пені) і не передбачає можливості зміни такого визначення в договорі. Умови договору не можуть змінювати змісту норми законодавства.

Таким чином, визначена пунктом 16.2 Договору неустойка в розмірі відсоткового відношення за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання за своє суттю, у відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, фактично є пенею.

Враховуючи положення ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідний пункт 16.2 Договору слід розуміти як стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов`язання, від вартості невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

На підставі п. 16.2 Договору прокурор нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 04.12.20220 по 04.06.2021 у розмірі 56 722,22 грн.

Розрахунок пені, наданий прокурором, не відповідає чинному законодавству України. Так, прокурором не було дотримано вимог ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За розрахунком суду, пеня на суму боргу 867 318,80 грн. за період з 05.12.2020 по 04.06.2021 становить 56 437,85 грн.

А отже, вимоги прокурора про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 56 437,85 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 13 039,97 грн. за період з 04.12.2020 по 04.06.2021 та інфляційну складову у розмірі 61 563,34 грн. за період з грудня 2020 року по травень 2021 року.

Розрахунок 3% річних, наданий прокурором, не відповідає чинному законодавству України. Так, прокурором не було дотримано вимог ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За розрахунком суду, 3% річних на суму боргу 867 318,80 грн. за період з 05.12.2020 по 04.06.2021 становлять 12 968,88 грн.

А отже, вимоги прокурора про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 12 968,88 грн.

Перевіривши наданий розрахунок інфляційної складової суд встановив, що такий розрахунок виконаний правильно, коректно враховує періоди прострочення та відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 61 563,34 грн. є обґрунтованими.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку, компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, як замовник за спірним договором, розпорядник та платник бюджетних коштів.

Херсонською обласною прокуратурою направлявся запит від 22.11.2021 № 15/2-1696-21 до Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення інтересів держави.

Згідно із відповіддю Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації № 7528-07/0/21/317.3-2390 від 26.11.2021, заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на захист порушених інтересів територіальної громади, у тому числі, стягнення штрафних санкцій/відсотків за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж" бюджетних коштів, не здійснювалися.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до компетентного органу до подання позову.

Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у зайняття несвоєчасному поверненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж" бюджетних коштів. Внаслідок чого відбувається поступове знецінення та втрата покупної спроможності сплаченими з державного бюджету грошовими коштами. Що вочевидь має негативні наслідки для інтересів держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства є безумовним інтересом держави.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Під час розгляду цієї справи судом було встановлено факт порушення відповідачем інтересів держави та факт нездійснення компетентним органом захисту порушених інтересів. Учасниками справи, в свою чергу, не було спростовано обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, для обґрунтування підстав для представництва.

За таких обставин, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться рішенням суду у справі № 923/355/21 (т. 1 а.с. 20 - 28), листуванням (т. 1 а.с. 29 33, 68), договором № 20 від 27.07.2020 з додатками (т. 1 а.с. 34 - 45), претензіями (т. 1 а.с. 46 - 64), гарантійним листом (т. 1 а.с. 65), платіжним дорученням (т. 1 а.с. 66).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення пені у розмірі 56 437,85 грн., 3% річних у розмірі 12 968,88 грн. та інфляційної складової у розмірі 61 563,34 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 284,37 грн. та 3% річних у розмірі 71,09 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж" (місце знаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Радищева, буд. 12, корп. А; ідентифікаційний код: 39111467) на користь Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (місце реєстрації: 73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 47; ідентифікаційний код: 26347681) пеню у розмірі 56 437,85 грн., 3% річних у розмірі 12 968,88 грн. та інфляційну складову у розмірі 61 563,34 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольське спеціалізоване управління "Дніпроелектромонтаж" (місце знаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Радищева, буд. 12, корп. А; ідентифікаційний код: 39111467) на користь Херсонської обласної прокуратури (місце реєстрації: вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 73000; ідентифікаційний код: 04851120) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 263,86 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2023.

Суддя М.О. Ніколенко