Ухвала

від 04.07.2023 по справі 910/10458/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

04.07.2023Справа № 910/10458/23

Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФІНАНС ПРОЕКТ»

до відповідача-2 ОСОБА_1

про визнання права іпотекодержателя,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФІНАНС ПРОЕКТ» (далі - відповідач-1) та до ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про визнання за позивачем права іпотекодержателя за договором іпотеки № 5073 від 02.11.2006, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та громадянином ОСОБА_1 у забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006, щодо нерухомого майна: нежилого приміщення № 327 (в літ. А), яке знаходиться на 9 поверсі у АДРЕСА_1 , загальною площею 94,6 кв. м. та належить ОСОБА_1 як іпотекодавцю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним на підставі договору факторингу № 18 від 20.04.2015 набуто право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006, виконання якого (права грошової вимоги), у свою чергу, забезпечено договором іпотеки № 5073 від 02.11.2006, укладеним між вказаним вище банком та відповідачем-2.

Проте, як стало відомо, позивачем у межах виконавчого провадження № 70238125, стягувачем за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФІНАНС ПРОЕКТ», а боржником ОСОБА_1 призначено проведення торгів щодо майна, яке є предметом договору іпотеки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до п. 6 вказаної норми, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Дослідивши договори про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006, а також договір іпотеки № 5072 від 02.11.2006, судом встановлено, що укладення вказаних договорів між банком та відповідачем-2 здійснювалось як фізичною особою (громадянином), про що також вказано в п. 1.4 договору про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006.

Відповідно до вказаного пункту договору сторонами погоджено, що кредит надається позичальнику (відповідачу-2) для його особистих потреб (безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), а саме: на споживчі цілі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на, що на підставі договору факторингу № 18 від 20.04.2015 до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача-2 як позивальника за основним зобов`язанням, яке (зобов`язання) забезпечено іпотекою відповідача-2 за договором іпотеки № 5072 від 02.11.2006.

Тобто спір у даній справі виник щодо майна відповідача-2, яке, в свою чергу, знаходиться в іпотеці.

Згідно з ч. 15 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.

Як вказано судом вище, стороною основного зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006, яке забезпечене іпотекою згідно з договором іпотеки № 5072 від 02.11.2006, є фізична особа - ОСОБА_1 , який не діє як фізична особа - підприємець у правовідносинах, через які виник спір та якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про визнання за позивачем права іпотекодержателя за договором іпотеки № 5073 від 02.11.2006, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 у забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11068167000 від 31.10.2006, щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення № 327 (в літ. А), яке знаходяться на 9 поверсі у АДРЕСА_1 загальною площею 94,6 кв. м. та належить ОСОБА_1 як іпотекодавцю, позивач має звернутись з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Яцишину А.М. здійснювати реалізацію нежилих приміщень шляхом зупинення електронних торгів за лотом (реєстраційним лотом 529294 (уцінено лот 527761) в рамках виконавчого провадження № 70238125.

Поряд з цим, відповідно до п. 2 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову подано позивачем без додержання вимог щодо підвідомчості справи вважає за необхідне повернути її заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФІНАНС ПРОЕКТ» (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідним судом загальної юрисдикції.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заяву про забезпечення позову.

Повний текст ухвали підписано 04.07.2023. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки, визначені чинним господарсько-процесуальним законодавством України.

Суддя О.Г. Удалова