Рішення

від 22.05.2023 по справі 911/2273/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"22" травня 2023 р. Справа № 911/2273/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛ-ПЛАСТ"

про стягнення 456 628,86 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області 04.08.2021 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" (далі - позивач, ТОВ "Київгума") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛ-ПЛАСТ" (далі - відповідач, ТОВ "ВІТАЛ-ПЛАСТ") про стягнення 456 628,86 грн. з яких 311 040,00 грн. попередньої оплати, 64 480,86 грн. пені та 81 108,00 грн. штрафу за Договором № 20191101 від 01.11.2019 року (далі -Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2021 року відкрито провадження у справі № 911/2273/21, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

01.11.2021 року відповідачем подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідач визнає, що між сторонами укладено Договір № 20191101 від 01.11.2019 року та підписано специфікацію на загальну суму 300 600,00 грн. з ПДВ, також відповідач підтвердив факт оплат товару позивачем за період з 12.11.2019 року до 27.02.2020 року в сумі 270 540,00 грн., також підтвердив підписану сторонами Додаткову угоду № 1 на модернізацію товару від 21.12.2020 року та оплату позивача на суму 40 500,00 грн.

Також відповідач зазначає, що позивач отримав від відповідача товар для випробування на своєму обладнанні, у нього виникла потреба доопрацювати (модернізувати) товар через виробничу необхідність, про що свідчить сім електронних листів від 23.10.2020 року від представника позивача. На що у відповідь відповідач відправив електронною поштою комерційну пропозицію про вартість та строки виготовлення додаткового оснащення до прес-форми.

Відповідач вказує що, на підставі двосторонньої домовленості сторонами підписано Додаткову угоду до Договору, якою відображено додаткову вартість робіт по модернізації товару саме за запитом позивача, а не відповідача. Згідно Додаткової угоди, позивач передав товар (прес-форму) відповідачу на модернізацію, про що свідчить Акт прийому-передачі від 24.12.2020 року.

Також відповідач виконав роботи згідно креслень позивача по модернізації Товару та провів випробування, по результатах якого був складений Акт випробування.

Відповідач переконаний, що в силу Договору він виготовив Товар у повній відповідності до технічного завдання, креслень та умов Договору.

В спростування доводів відповідача позивачем подано відповідь на відзив яким останній заперечує проти наведених у відзиві обставин, з наступних підстав.

Позивач вказує на те що, представником відповідача долучені до відзиву видаткові накладні, датовані періодом від 23.10.2019 року до 16.12.2019 року на придбання продукції у третіх осіб. Жодним доказом не підтверджено, що вказані витрати відповідач поніс саме для виготовлення Товару - прес-форми «Кнопка/кришка до соски пустушки на 8 гнізд», у відповідності до Договору № 20191101 від 01.11.2019 року.

Акт випробування прес-форми «Кнопка/кришка до соски пустушки на 8 гнізд» підписаний без представника замовника, виключно за підписом представника виконавця, не є документом, який підтверджує виконання зобов`язань.

Накладна на передачу готової продукції № 1 від 20.01.2020 року, а саме прес-форми «Кнопка/кришка до соски пустушки на 8 гнізд» також не підписана представником позивача.

Тобто, вказані документи є внутрішніми документами відповідача, які жодним чином не підтверджують факт виготовлення та поставки товару позивачу.

Зміна терміну поставки товару до 20.02.2021 року свідчить про те, що на момент 21.12.2020 року підписання Додаткової угоди до Договору з боку Відповідача вже були значно порушені зобов`язання з терміну поставки товару позивачу.

При зверненні до суду позивач надав докази оплати відповідачу за Договором № 20191101 від 01.11.2019 року, а саме: платіжні дорученнями № 5456 від 12.11.2019 р. на суму 60 120,00 грн., № 451 від 12.12.2019 р. на суму 60 120,00 грн., № 53 від 20.01.2020 р. на суму 75 150,00 грн., № 491 від 27.02.2020 р. на суму 75 150,00 грн., № 6323 від 24.12.2020 р. на суму 40 500,00 грн., а всього на суму 311 040,00грн.

В свою чергу жодного документу, визначеного Договором на підтвердження виготовлення та поставки товару, а саме: повідомлення про готовності товару до проведення випробувальних робіт (випробувань, тестувань), акту проведення випробувальних робіт без зауважень замовника, видаткової накладної, товаротранспортної накладної, акту приймання-передачі товару відповідач не надав.

Відсутність вищеназваних документів у відповідача підтверджує факт порушення ним своїх зобов`язань за Договором № 20191101 від 01.11.2019 року. Належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги відповідач суду не надав.

29.11.2021 року відповідачем подано письмові пояснення в яких останній посилається на Акт приймання-передачі товару від 01.11.2019 року, де зафіксовано факт передачі товару та поставку позивачу, чим на думку відповідача спростовується твердження позивача щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Окрім того, відповідач зазначає, що численні листи переписки між позивачем та відповідачем щодо товару, в тому числі лист позивача відповідачу з результатами заміру кришки та порівняння з попереднім зразком, без будь-яких зауважень щодо якості товару. Останній звертає увагу суду, що вказаний доказ підтверджує факт того, що позивач отримав товар та тестував його і не виявив недоліків.

Відповідач також вказує на те, що ним направлялось позивачу повідомлення про випробування прес-форми (Товару) електронним листом від 14.01.2021 року на ел. адресу позивача, що зазначено в договорі, у зв`язку з чим останній твердить що ним не було порушено порядку поставки товару та надано достатню кількість доказів на підтвердження факту виготовлення та поставки.

07.12.2021 року представником позивача подано письмові пояснення якими останній в спростовання доводів відповідача зазначив, що 01.11.2019 року відповідачем та позивачем було лише укладено Договір № 201911021. В день укладання Договору (01.11.2019 року) жодного акту на підтвердження виконання зобов`язань сторони не могли підписати, оскільки пунктом 4.2. Договору передбачено, що обов`язки Виконавця щодо виготовлення товару за цим Договором вважаються виконаними у момент підписання сторонами Акту проведення випробувальних робіт (випробувань, тестувань) без зауважень замовника. Акт проведення випробувальних робіт (випробувань, тестувань) складається сторонами у день після завершення випробувань товару на потужностях виконавця.

Окрім того, спростовуючи доводи відповідача про направлення позивачу повідомлення про випробування прес-форми (Товару) електронним листом від 14.01.2021 року на електрону адресу позивача зазначає, що електронний лист датований не 14.01.2021 року, а 14.01.2020 року, по-друге, вказує на те що оскільки за Договором від 01.11.2019 року 14.01.2020 року відповідач не міг виготовити належним чином товар, адже протягом майже двох років між позивачем та відповідачем відбувалось узгодження виготовлення товару та його поставки позивачу, яка не відбулась саме з вини невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року між ТОВ «Київгума» (далі - Замовник) та ТОВ «ВІТАЛ-ПЛАСТ» (далі - Виконавець) було укладено Договір № 20191101, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з виготовлення прес-форм згідно технічного завдання та технічних креслень Замовника, які є невід`ємними додатками до цього Договору, (далі - товар), та поставити товар Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно з п.1.2. Договору найменування, кількість, комплектність, одиниці виміру, ціна товару, умови оплати, строки виготовлення та поставки товару Замовникові визначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними додатками до Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору ціна товару зазначається сторонами у Специфікаціях Загальна вартість цього Договору складається із сумарної вартості усіх Специфікацій.

Оплата товару здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України на розрахунковий рахунок Виконавця в порядку, передбаченому Специфікаціями (п. 3.1.- 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору строк виготовлення та умови поставки товару сторони визначають у відповідних Специфікаціях до цього Договору, які є його невід`ємними додатками.

Згідно з п. 4.2. Договору обов`язки Виконавця щодо виготовлення Товару за цим Договором вважаються виконаними у момент підписання Сторонами Акту проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування), без зауважень Замовника. Акт проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування) складається сторонами у день після завершення випробувань товару на потужностях Виконавця.

Про готовність Товару до проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування) на потужностях Виконавця останній повідомляє Замовника в письмовій формі шляхом направлення рекомендованого листа або електронною поштою на електронну адресу rd@kievguma.ua по факту готовності Товару, але не пізніше ніж за 5 робочих днів до прогнозованої дати проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування).

Випробувальні роботи (випробування, тестування) на потужностях Виконавця відбуваються в присутності уповноваженого представника Замовника з використанням матеріалу Замовника. (п. 4.3.Договору).

Згідно з п 4.4. Договору поставка товару Виконавцем здійснюється на умовах EXW-м. Київ у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС 2010. У такому разі, право власності на Товар переходить до Замовника після передачі товару експедитору або перевізнику, або повноваженому представнику Замовника. Передача Виконавцем товару та прийом товару Замовником підтверджується підписаними Сторонами видатковою накладною, товаротранспортною накладною, Актом приймання-передачі товару.

У випадку наявності недоліків товару, виявлених під час проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування), сторони зазначають про таке в Акті та встановлюють строк та порядок усунення таких недоліків. Після усунення недоліків товару у строки встановлені сторонами в Акті, сторони повторно проводять випробувальні роботи (випробувань, тестування), за результатами чого складають відповідний акт.

Після підписання сторонами Акту проведення випробувальних робіт (випробувань, тестування), без зауважень Замовника, Виконавець протягом 3-х робочих днів здійснює належне пакування та завантаження товару на транспорт для його поставки Замовникові (п. 4.7.- п. 4.8. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору при порушенні Виконавцем строку виготовлення та/або поставки товару Виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення виготовлення та/або поставки товару. При простроченні строків виготовлення та/або поставки Товару більше ніж на 30 календарних днів, Виконавець окрім пені сплачує Замовникові штраф у розмірі 20 % від вартості товару.

У разі неможливості виготовлення Виконавцем товару, останній протягом 2х робочих днів зобов`язаний повернути Замовникові всі отримані від нього кошти за цим Договором (п. 5.4. Договору).

Згідно з п 5.5. Договору нарахування санкцій за прострочення виконання зобов`язання починається в день порушення стороною зобов`язання і припиняється в день його належного виконання.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 9.1.-9.2. Договору).

Також, між ТОВ «Київгума» та ТОВ «ВІТАЛ-ПЛАСТ» 01.11.2019 року підписано Специфікацію № 1 до Договору № 2019110 загальна вартість товару складала 300 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50 100,00 грн. Строк виготовлення та поставки товару Замовнику - не більше 65 робочих днів з моменту здійснення Замовником авансового платежу відповідно до п. 2.1 Специфікації, але не раніше сплати Замовником платежу відповідно до п. 2.4. Специфікації.

Відповідно до п. 2 Специфікації було встановлено наступний порядок оплати:

2.1. 20% вартості товару - попередня оплата, сплачується Замовником після підписання Договору;

2.2. 20% загальної вартості товару - протягом 20 (двадцяти) робочих днів після здійснення Замовником авансового платежу;

2.3. 25% загальної вартості товару - протягом 40 (сорока) робочих днів після здійснення Замовником авансового платежу;

2.4. 25% загальної вартості товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Замовником повідомлення Виконавця про готовність товару до випробування на потужностях Виконавця;

2.5. 10% загальної вартості товару - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту фактичного отримання товару Замовником.

Також сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору № 2019110 Технічне завдання на проведення виробничих робіт.

08.11.2019 року відповідачем було виставлено Замовникові рахунок на оплату товару № 20191101 на 300 600,грн., у т.ч. ПДВ - 50 100,00 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Як стверджує позивач на підставі Договору, Специфікації та рахунку на оплату, ним здійснено попередню оплату товару (авансові платежі) на суму 270 540,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5456 від 12.11.2019 року на суму 60 120,00 грн., № 451 від 12.12.2019 року на суму 60 120,00 грн., № 53 від 20.01.2020 року на суму 75 150,00 грн., № 491 від 27.02.2020 року на суму 75150,00 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

Виходячи з вищезазначених дат оплати Замовником, товар мав бути поставлений Замовнику до 28.02.2020 року.

В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 2019110 від 01.11.2020 року (далі - Додаткова угода), згідно з якою Сторони погодили нову, збільшену вартість товару, новий порядок оплати, а також новий строк виготовлення та поставки товару.

Згідно з Додатковою угодою:

1. загальна вартість товару склала - 405 540,00 грн. у т.ч. ПДВ - 67 590,00 грн.

2. Термін виготовлення, випробування готового товару на потужностях Виконавця та поставки товару - не пізніше 20.02.2021 року.

Порядок оплати:

60 120,00 грн. - не пізніше 12.11.2019;

60 120,00 грн. - не пізніше 12.12.2019;

75 150, 00 грн,- не пізніше 20.01.2020;

75 150, 00 грн.-не пізніше 27.02.2020;

40 500,00 грн. - не пізніше 23.12.2020;

40 500,00 грн. - після випробувань на потужностях Замовника прес-форми;

54 000, 00 грн. - після випробувань на потужностях Замовника прес-форми.

Оскільки 270 540,00 грн. вже було сплачено позивачем до укладення сторонами Додаткової угоди, останнім 24.12.2020 року на виконання п. 2.5. Додаткової угоди сплачено 40 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6323 (копія наявна в матеріалах справи).

Отже, загальна сума сплачена позивачем за товар 311 040,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, у порядку та у строки встановлені Договором та додатковою угодою до нього.

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором 12.07.2021 року на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою вих. № 01пр-53 від 12.07.2021 року

про повернення коштів, отриманих в рахунок попередньої оплати за Договором в розмірі 311 040,00 грн., а також пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання.

14.07.2021 року претензія була отримана представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 0214900663021.

Однак відповідач свого обов`язку не виконав, грошові кошти не повернув, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновків що договірні відносини є змішаного типу до яких застосовуються положення договору поставки та договору підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на обставини спору, мала місце попередня оплата за виготовлення та поставку товару, який не виготовлений та не поставлений відповідачем, що надає позивачу право вимагати повернення передплачених коштів та відмовитись від подальших правовідносин з відповідачем за Договором.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов`язання за Договором, що з огляду на ст.ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями підтверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача на підставі Договору 270 540,00 грн. та 40 500,00 грн., отримання яких в перебігу розгляду справи останнім не спростовано.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума невикористаної та не підтвердженої актом приймання - передачи товару попередньої оплати за Договором становить 311 040,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних документально підтверджуючих доказів на підтвердження виготовлення та поставки товару, що погоджені умовами Договору, а саме: повідомлення про готовності товару до проведення випробувальних робіт (випробувань, тестувань), акту проведення випробувальних робіт без зауважень замовника, видаткової накладної, товаротранспортної накладної, акту приймання-передачі товару відповідач які підписані обома сторонами.

Суд також ставиться критично до твердження відповідача, в яких останній посилається на Акт приймання-передачі товару від 01.11.2019 року, де зафіксовано факт передачі товару та поставку позивачу, оскільки саме 01.11.2019 року було лише укладено Договір № 201911021, а строк на виготовлення товару був 65 робочих днів відповідно до Специфікації № 1.

Окрім того, відповідач посилається на, що ним направлялось позивачу повідомлення про випробування прес-форми (Товару) електронним листом від 14.01.2021 року на ел. адресу позивача, що зазначено в договорі, однак такий лист не може братись до уваги судом, оскільки лист був датований 14.01.2020 року, а згідно Додаткової угоди Термін виготовлення, випробування готового товару на потужностях Виконавця та поставки товару - не пізніше 20.02.2021 року.

Оскільки відповідач, свого зобов`язання щодо виготовлення товару не виконав, то в силу п. 5.4. Договору, останній протягом 2х робочих днів зобов`язаний повернути Замовникові всі отримані від нього кошти за цим Договором .

Враховуючи, що відповідач погодженого умовами Договором товар не виготовив та не поставив у визначений строк, спірні кошти в сумі 311 040,00 грн. не повернув, розмір заявлених про стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 311 040,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 64 480,86 грн. пені та 81 108,00 грн. штрафу на підставі п. 5.1 Договору нарахованої від вартості не виготовленого та непоставленого товару за період з 21.02.2021 року по 30.07.2021 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України)..

Відповідно до п. 5.1 Договору при порушенні Виконавцем строку виготовлення та/або поставки товару Виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення виготовлення та/або поставки товару. При простроченні строків виготовлення та/або поставки Товару більше ніж на 30 календарних днів, Виконавець окрім пені сплачує Замовникові штраф у розмірі 20 % від вартості товару.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що відповідні нарахування проведено за фактичний період існування заборгованості на фактичну суму заборгованості.

Відтак, у зв`язку з тим що наданий розрахунок пені є арифметично вірним, пеня підлягає задоволенню в заявленому розмірі в сумі 64 480,86 грн.

Штраф правомірно нарахований в сумі 20% від вартості товару, прострочення по яому тривало понад 30 календарних днів, що відповідає п. 5.1 Договору. Відтак, у зв`язку з тим що наданий розрахунок штрафу є арифметично вірним, штраф підлягає задоволенню в заявленому розмірі в сумі 81 108,00 грн.

Також, судом враховано, що пеня та штраф є окремими видами відповідальності і їх одночасне стягнення не суперечить нормам чинного законодавства, крім того, обидва види відповідальності та її розмір погоджені сторонами в Договорі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 6 849,43 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАЛ-ПЛАСТ" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16, код 31257087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова (Онікієнка), 127, код 35115248) 311 040,00 (триста одинадцять тисяч сорок) грн. 00 коп. попередньої оплат, 64 480 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 86 коп. пені та 81 108 (вісімдесят одну тисячу сто вісім) грн. 00 грн. штрафу та 6 849 (шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 43 коп. видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін