Рішення

від 26.06.2023 по справі 912/774/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 рокуСправа № 912/774/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/774/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010

до відповідача Олександрійського психоневрологічного інтернату, вул. Панфілова, 8, смт Олександрійське, Кіровоградська область, 28040

про стягнення 76 929,49 грн

Представники сторін участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частині рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (далі - ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", позивач) до Олександрійського психоневрологічного інтернату (далі - інтернат, відповідач) про стягнення 43 954,34 грн заборгованості, 3 403,46 грн пені, 22 336,05 грн інфляційних втрат, 4 158,84 грн 3% річних, 3 076,80 грн штрафу, з покладенням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по Договору постачання природного газу №В/2020/05 від 27.01.2020 в частині оплати за спожитий у лютому 2020 року природний газ.

Ухвалою від 08.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/774/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 07.06.2023 о 12:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

17.05.2023 відповідач подав суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог з таких підстав. З посиланням на пункту 3 розділу І "Загальні положення" Постанови НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 відповідач наголошує, що постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. 21.01.2020 відбувся аукціон процедури відкритих торгів та переможцем визнано ТОВ "Промгаз Сіті", з яким 12.02.2020 укладено договір № 40 на суму 182000,00 грн термін дії договору до 31.12.2020.

Таким чином, відповідач зазначає, що менеджер ТОВ "Енерджи Трейд Груп" Михайлина Наталія Сергіївна повинна була зняти заклад з Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС природного газу 31 січня 2020 року в зв`язку з відсутністю договірних відносин після 31.01.2020, що не зроблено своєчасно.

Як вказує відповідач, одночасно з боку ТОВ "Енерджи Трейд Груп" не надано нового договору для своєчасного проведення оплати через Держказначейську службу України у 2020 році за неправомірно покладений на Олександрійський психоневрологічний інтернат використаний природний газ у лютому місяці 2020 року, але надано акт приймання-передачі природного газу № 00000003879 від 29.02.2020 на 5,6 тис. куб.м природного газу на загальну суму 29119,98 грн. В період після 01.03.2020 між ТОВ "Енерджи Трейд Груп" та ТОВ "Промгаз Сіті" проводились переговори про передачу використаного природного газу Олександрійським психоневрологічним інтернатом в лютому 2020 року, так як постачальником у лютому 2020 року був переможець аукціону ТОВ "Промгаз Сіті". Але кінцевий результат переговорів адміністрації Олександрійського психоневрологічного інтернату невідомий. За період з 01.03.2020 по 31.12.2020 від ТОВ "Енерджи Трейд Груп" не надходило актів звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем, що могло б підтвердити наміри ТОВ "Енерджи Трейд Груп" в компенсуванні витрат, неправомірно записаних позивачем на рахунок відповідача.

29.05.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, де вказав таке. Відповідач був зареєстрований при первинній реєстрації в інформаційній платформі на газовий місяць, з якого запроваджено добове балансування у відповідності до норм пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент запровадження добового балансування, а саме: "первинна реєстрація споживача за постачальником в інформаційній платформі на газовий місяць (М), з якого буде запроваджено добове балансування, здійснюється оператором газотранспортної системи за діючим постачальником такого споживача в розрахунковому періоді (М-1), що передує зазначеному місяцю (М)". Отже, як вбачається, зазначена норма Кодексу ГТС, що діяла на момент запровадження добового балансування та на час укладення Договору, унеможливлювала проведення Позивачем реєстрації Споживача у власному реєстрі споживачів постачальника, що зводить твердження Відповідача про зворотне нанівець. Як убачається у період з 31.01.2020 (моменту закінчення договору постачання природного газу № В/2020/05 від 27.01.2020) до моменту укладення Договору № 40 від 12.02.2020 - у споживача був відсутній договір постачання природного газу. І, відповідно, на цей період, інформаційною платформою було віднесено споживача до Реєстру споживачів ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП". Відповідно до абзацу другого пункту 10 розділу II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В порушення абз. 9,11 п. 20 р. II Правил постачання природного газу, попри відсутності укладеного договору постачання природного газу у період з 01.02.2020 по 29.02.2020 та підтвердженого обсягу природного газу, споживачем не припинено споживання природного газу, а здійснено відбір природного газу у ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" без узгодження із постачальником та за відсутності укладеного договору.

05.06.2023 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, де серед іншого зазначив, що початок та припинення опалення закладу здійснюється тільки згідно письмового розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації, на балансі якої знаходиться заклад.

Ухвалою від 07.06.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні на 26.06.2023 о 14:00 год та витребував від позивача у строк до 19.06.2023 додаткові пояснення.

19.06.2023 позивач подав суду письмові пояснення на виконання ухвали суду від 07.06.2023.

В судовому засіданні 26.06.2023 представники сторін участі не брали, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

27.01.2020 між ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (постачальник) та Олександрійським психоневрологічним інтернатом, ЕІС код 56ХS00005ВТ9400L (споживач) укладено Договір про постачання природного газу № В/2020/05 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених Договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору постачальник передає споживачу природний газ в обсязі, що визначено у Додатку № 1 до Договору. Обсяги постачання природного газу постачальником споживачу в кожному розрахунковому періоді (газовій добі) визначаються на підставі письмової заявки споживача на адресу постачальника, що подаються в порядку, визначеному в пункту 1.5 цього Договору, та можуть відрізнятись від обсягів, зазначених у п. 1.2 Договору (п. 1.2.2. Договору).

За підп. 1.5.1. Договору, у разі відсутності письмової заявки споживача відповідно до пункту 1.5. Договору постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсягах, відповідно до п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору ціна природного газу за 1000,00 куб.м складає 6 416,66 грн, крім цього компенсація вартості послуг замовленої потужності, що сплачується постачальником Оператору ГТС 124,16 грн, крім цього ПДВ 1 308,17 грн, а всього 7 848,99 грн.

Для розрахунку вартості послуг замовленої договірної потужності (послуги транспортування), які підлягають сплаті відповідно до п. 2.2. Договору, застосовуються тарифи, визначені НКРЕКП. Для визначення вартості послуг замовленої договірної потужності (послуги транспортування) застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед.

Згідно п. 3.1. Договору споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці споживача, а за відсутності заявки споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п. 1.2. Договору, на рахунок постачальника у термін до 05-го числа місяця, наступного за звітним (місяцем поставки).

Датою належного виконання споживачем обов`язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.3. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами цього Договору та є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ.

Відповідно до підп. 5.1.2. Договору споживач зобов`язується дотримуватись вимог Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 та Договору, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених Договором. Відповідно до підп. 6 п. 5.1.12. споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках відсутності укладеного договору постачання природного газу.

Згідно п. 8.5. Договору постачальник постачає газ споживачу до останнього дня терміну дії (чи до дня призупинення) існуючого договору постачання газу, а договір постачання газу з новим постачальником, набирає чинності з наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості перед діючим постачальником.

Відповідно до п. 11.1. Договору цей Договір є укладеним з дати його підписання Сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє з 01.01.2020 до 31.01.2020 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Так, позивач вказує, що на виконання Договору поставив, а відповідач прийняв природний газ у січні 2020 року, в обсязі та на умовах, відповідно до Договору. Після закінчення дії Договору, споживач самостійно не припинив (не обмежив) споживання природного газу від діючого постачальника - позивача, у зв`язку з чим у лютому місяці 2020 року спожив природного газу в обсязі 5,6000 тис.куб.м на суму 43 954, 34 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором по оплаті спожитого у лютому 2020 року газу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Закон України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (з наступними змінами і доповненнями, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України.

Відповідно до п. 17, 18, 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі -постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з абз. 1-3 п. 9 р. II Правил постачання природного газу Постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник зобов`язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до абз. 1 п. 10 р. II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу даним споживачем.

Відповідно до п. 20 р. II Правил постачання природного газу споживач зобов`язаний самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках, зокрема, відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС, перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником; відсутності укладеного договору постачання природного газу.

Із роздруківки електронних відомостей, наявних в Інформаційній платформі Оператора ГТС, щодо споживача за кодом 56XS00005ВТ9400L слідує, що постачання природного газу для Олександрійського психоневрологічного інтернату здійснювало ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" у період 01.02.2020 до 29.02.2020 в об`ємі 5600 куб.м.

Відповідно до п. 1 гл. 3 Розділу IX Кодексу ГРМ (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку газу (далі - ВОГ), визначених за договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно з пунктом 4 цієї ж глави Споживач який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

При обладнанні комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних за домовленістю Оператора ГРМ та споживача інформація для визначення об`єму (обсягу) приймання-передачі природного газу формується через канали дистанційного зв`язку. У такому разі перевірка достовірності даних комерційних вузлів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців (з урахуванням строку для контрольного огляду вузла обліку), про що складається відповідний акт контрольного зняття показань ЗВТ.

У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційного ВОГ протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного зняття показань ЗВТ (у тому числі через відмову в доступі до об`єкта споживача) протягом розрахункового періоду об`єм спожитого (розподіленого) природного газу за розрахунковий період визначається за сумою обсягів добового споживання. переданих Оператором ГРМ за процедурою Кодексу ГТС до Оператора ГТС протягом газового місяця. У такому разі Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за попередній розрахунковий місяць.

При цьому, якщо протягом (за підсумками) поточного місяця споживач:

- надав звіт про дані комерційних ВОГ або за наявності у цей період контрольного зняття показань ЗВТ - визначення об`єму спожитого природного газу за цей місяць здійснюється з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ без коригування попереднього періоду;

не надав звіт про дані комерційних ВОГ - об`єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за цей місяць та подальші періоди визначається за номінальною потужністю газового обладнання споживача та кількістю годин їх використання, що визначені договором розподілу природного газу, без подальшого перерахунку (коригування) попередніх періодів. При цьому Оператор ГРМ не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє споживачу письмові пояснення про зміну режиму нарахування разом з актом приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць). Відновлення розрахунків за даними комерційних ВОГ здійснюється за заявою споживача до Оператора ГРМ та після складання акта про фіксацію даних комерційних ВОГ, підписаного Оператором ГРМ та споживачем.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно з пунктом 7 глави 3 Розділу IX Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 18 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Окрім відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів спожитого газу, згідно листа Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Кіровоградгаз" у лютому 2020 року відповідач спожив 5 600 куб.м.

Позивач стверджує, що відповідач мав самостійно та завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Разом з тим главою 5 розділу 4 КГС (в редакції чинній на дату спірних правовідносин) передбачено зокрема, що якщо постачальник, визначений у первинній реєстрації (крім постачальника із спеціальними обов`язками), не погоджується з закріпленим за ним споживачем або бажає встановити по такому споживачу певний період (періоди) постачання природничого газу, він зобов`язаний не пізніше 25-го числа (М-1) на інформаційній платформі відмовитись від такого споживача або визначити період (періоди) постачання природного газу такому споживачу. У такому разі оператор газотранспортної системи одночасно інформує через інформаційну платформу відповідного оператора газорозподільної системи про відсутність у споживача постачальника.

Оператори газорозподільних систем (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах) виходячи з інформації про споживачів, які не включені до Реєстрів постачальників при їх первинній реєстрації, зобов`язані протягом двох робочих днів з дати отримання відповідної інформації від оператора газотранспортної системи проінформувати таких споживачів про відсутність у них постачальника з певної дати та можливі для них наслідки і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти таких споживачів.

Однак позивачем не подано доказів вчинення дій по відмові від споживача (відповідача) або визначення періоду постачання природного газу відповідачу.

Більше того суд враховує, що початок та припинення опалення закладу відповідача здійснюється тільки згідно письмового розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації, на балансі якої знаходиться заклад.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії Договору сторонами погоджено до 31.01.2020 (п. 11.1. Договору).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Умови пролонгації дії Договору сторонами не передбачені.

Також сторонами не укладено іншого Договору постачання природного газу на спірний період - лютий 2020 року.

З підстав викладеного суд установив, що строк дії Договору закінчився 31.01.2020. Та відповідач несе відповідальність за умовами Договору в межах зобов`язань, що виникли на підставі такого Договору під час його дії.

Однак поставка газу у лютому 2020 року здійснена позивачем не за умовами Договору.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

За таких обставин суд здійснює кваліфікацію спірних правовідносин за главою 83 ЦК України, як відносин, які виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У пунктах 22-25, 34 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 923/921/17 Суд надав правовий висновок стосовно застосування положень наведеної статті та вказав, що:

- кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 22),

- у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункт 23),

- за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях;натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (пункт 24),

- обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна (пункт 25),

- на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 34).

Поряд з цим, за статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1), а у разі такої неможливості відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення (частина 2).

Отже, за вказаними правовими положеннями та висновками по їх застосуванню для стягнення вартості безпідставно набутого майна потребується встановлення:

- факту набуття майна відповідачем за рахунок позивача,

- факту відсутності правової підстави, на якій майно набувалося відповідачем, у тому числі договірної,

- вартості майна у випадку неможливості його повернення в натурі.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України обов`язок з доказування відповідних обставин лежить на позивачу.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник споживача за ЕІС кодом 56ХS00005ВТ9400L, надавши відомості про обсяг споживання відповідачем у лютому 2020 року природного газу, довів набуття відповідачем такого майна.

Також відсутність правової підстави (у тому числі договірної) на якій набуте таке майно установлено за умовами Договору.

З таких підстав суд вказує, що відповідач за рахунок позивача набув у лютому 2020 року майно - природний газ обсягом 5600 куб.м без укладення договору, а тому у відповідності до частини 1 статті 1212 та частини 2 статті 1213 ЦК України повинен відшкодувати його вартість.

Як зазначає позивач згідно відомостей ТОВ "Українська енергетична біржа" середньозважена ціна ресурсу лютого 2021 року складає 8 205,51 грн (без урахування вартості послуг замовленої потужності та витрат постачальника на постачання природного газу кінцевому споживачу), натомість постачальником розраховано вартість за ціною 7848,99 грн (з врахуванням вартості послуг замовленої потужності та витрат постачальника на постачання природного газу кінцевому споживачу).

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 43 954,34 грн як безпідставно набутих коштів.

У позові ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" просить стягнути з відповідача 3 403,46 грн пені, 22 336,05 грн інфляційних втрат, 4 158,84 грн 3% річних, 3 076,80 грн штрафу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено у нормі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

В іншій постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи положення статті 1212 та частини другої статті 625 ЦК України:

- зазначила, що у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України;

- не взяла до уваги доводів відповідача про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України може застосовуватись судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов`язання, оскільки ним якраз порушене позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Також у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Оскільки зобов`язання відповідача з відшкодування вартості отриманого природного газу є грошовим, а строки його виконання сторонами не обумовлено, тому суд враховує норми ч. 2 ст. 530 ЦК України, за якими якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що за вимогою №269 від 08.02.2021 позивач зобов`язував відповідача сплатити протягом 7 днів з моменту отримання вимоги 29119,98 грн за поставлений природний газ у лютому 2020 року (а.с.58).

У відповіді №269 від 08.02.2021 відповідач вказав, що між сторонами відсутні договірні зобов`язання на лютий 2020 року, що унеможливлює співпрацю.

На загальну суму заборгованості 43 954,34 грн позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з вимогою, тому строк виконання такого зобов`язання в частині 14834,36 грн (43 954,34-29119,98) настав з дати пред`явлення даного позову.

Відтак інфляційні втрати та 3% річних підлягають нарахуванню з 16.02.2021 в межах заявленого позивачем періоду згідно наведеного у позові розрахунку з суми боргу за якою пред`явлено вимогу - 29119,98 грн.

Згідно висновку Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних в межах заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що 3% річних з суми боргу 29119,98 грн за період з 16.02.2021 до 01.05.2023 становлять 1 926,71 грн та інфляційні втрати з такої суми боргу за період з березня 2021 року до березня 2023 року становлять 11 722,71 грн.

За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 926,71 грн та 11 722,71 грн відповідно. Решта позовних вимог заявлені безпідставно.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 403,46 грн пені за період 06.03.2020 до 07.09.2020 та 3 076,80 грн штрафу у розмірі 7%, нараховані за п. 7.2. Договору задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов`язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов`язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому такий порядок обрахування штрафних санкцій не поставлено в залежність від того, яке зобов`язання порушене-грошове чи негрошове.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З підстав викладеного, приймаючи до уваги, що поставка газу у лютому 2020 року здійснена позивачем не за умовами Договору, відсутні підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція за відсутності конкретно визначеного її розміру сторонами в договорі та законі.

Відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" підлягають частковому задоволенню. З Олександрійського психоневрологічного інтернату належить стягнути 43 954,34 грн безпідставно набутих коштів, 1 926,71 грн 3% річних, 11 722,71 грн інфляційних втрат.

Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі через мінімальну ставку збору.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Олександрійського психоневрологічного інтернату (вул. Панфілова, 8, смт Олександрійське, Кіровоградська область, 28040, і.к. 05425328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010, і.к. 36716332) 43 954,34 грн безпідставно набутих коштів, 1 926,71 грн 3% річних, 11722,71 грн інфляційних втрат, а також 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу (info@etg.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідачу (вул. Панфілова, 8, смт Олександрійське, Кіровоградська область, 28040; buh_dpni@ukr.net).

Повне рішення складено 03.07.2023.

Суддя В.Г. Кабакова