Ухвала

від 03.07.2023 по справі 914/1945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.07.2023 Справа № 914/1945/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

розглянув матеріали заяви

Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з

Державного підприємства «Львівський дослідний завод національної академії наук України»» (79019, м. Львів, вул. Ткацька, 9, код ЄДРПОУ 03534423) 3485,73 грн заборгованості та судовий збір 268,40 грн

встановив:

23 червня 2023 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Львівський дослідний завод національної академії наук України»» заборгованості в розмірі 3485,73 за спожиті послуги водопостачання та водовідведення та судовий збір 268,40 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

Частина 1 ст. 12 ГПК України визначає, що Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Згідно з ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З вищевикладеного вбачається, що наказне провадження передбачає можливість стягнення неоспорюваної заборгованості, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника заборгованість, що склалась через неналежне виконання останнім своїх зобов`язань за договором на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 300016 від 25.05.2015. На підтвердження викладеного, до заяви про видачу судового наказу заявником долучено до заяви копію договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі № 300016 від 25.05.2015 та загальну довідку про нарахування за послуги водопостачання та водовідведення по договору за період 01.2022 по 06.2023.

Згідно з п. 2.2.4 договору подачі води № 300016 від 25.05.2015, сторони домовились, що абонент зобов`язується, зокрема: сплачувати вартість наданих Львівводоканалом послуг за чинними тарифами, згідно з поданими рахунками.

Натомість, заявником не долучено до матеріалів заяви належних доказів наданих Львівводоканалом послуг, як це передбачено договором подачі води № 300016 від 25.05.2015. Зокрема, в матеріалах заяви про видачу судового наказу відсутні рахунки за надані послуги Львівводоканалом по забезпеченню питною водою та прийманні стічних вод до міської мережі каналізіції. В зв`язку з чим у суду відсутня можливість встановити обставини, вказані у заяві про видачу судового наказу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд доводить до відома заявника, що згідно з ч.1 ст.153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п-п.1,2,8,9 ч.1 ст.152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 152, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Львівський дослідний завод національної академії наук України»» 3485,73 грн заборгованості та судовий збір 268,40 грн

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.