Рішення

від 04.07.2023 по справі 916/922/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/922/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/922/23

за позовом: Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Муніципальна, № 17, код ЄДРПОУ 33356925)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491)

про розірвання договору оренди, скасування державної реєстрації та стягнення 915 840,75 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

07.03.2023 Роздільнянська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», в якій просить суд:

- розірвати договір оренди землі №101 від 22.06.2018, укладений між ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області, правонаступником якого є Роздільнянська міська рада Одеської області, щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5123984200:01:001:0140, загальною площею 92,968 га;

- скасувати державну реєстрацію речового права оренди ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» на земельну ділянку кадастровий номер 5123984200:01:001:0140, загальною площею 92,968 га, за договором оренди землі №101 від 22.06.2018, вчинену 03.07.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за №26953477;

- стягнути з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» заборгованість за договором оренди землі № 101 від 22.06.2018 за період з 01.01.2019 по листопад (включно) 2022 року на користь Родільнянської міської ради Одеської області в сумі 915840,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного з ГУ Держгеокадастру в Одеській області, правонаступником якого є Роздільнянська міська рада, договору оренди землі №101 від 22.06.2018, в частині сплати орендної плати.

Так, позивач вказує, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, Новоукраїнська сільська рада (за межами населеного пункту), загальною площею 92,968 га, у тому числі: 92,968 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 5123984200:01:001:0140, код використання згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отже, земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

Також, позивач зазначає, що 22.06.2018 між Головним управлінням Держземагентства в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було укладено договір оренди землі № 101, у зв`язку з чим право користування (оренди) земельною ділянкою зареєстровано 03.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 26953477).

На підставі укладеного договору оренди землі ТОВ «Рідна природа» є орендарем земельної ділянки площею 92,968 га, у тому числі 92,968 га ріллі, яка розташована в межах Понятівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123984200:01:001:0140.

Отже, позивач підсумовує, що на підставі укладеного договору оренди землі у орендаря виникло право користування земельною ділянкою (право оренди) та між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору оренди землі.

В подальшому, як наголошує позивач, наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 11 грудня 2020 року № 68-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» було передано Роздільнянській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5975,2463 га, у тому числі і земельну ділянку площею 92,968 га з кадастровим номером 5123984200:01:001:0140.

26.01.2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була внесена інформація щодо власника зазначеної земельної ділянки - Роздільнянська міська рада, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Номер запису 40316206. Відтак, спірна земельна ділянка кадастровий номер 5123984200:01:001:0140 площею 92,968 га, у тому числі: 92,968 га ріллі, вважається комунальною власністю Роздільнянської міської ради Одеської області, а також до Ради перейшли всі права орендодавця, передбачені вище укладеним договором оренди землі №101 від 22.06.2018.

Позивач зазначає, що на юридичну адресу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» двічі було направлено повідомлення про зміну власника земельної ділянки, в порядку передбаченому ст. 148-1 Земельного кодексу України, зазначено рахунок для сплати орендної плати, а також запропоновано внести відповідні зміни до укладеного 22.06.2018 договору №101, однак представники ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» до міської ради щодо внесення відповідних змін до договору не звертались.

При цьому, на переконання позивача, з моменту виникнення права користування земельною ділянкою у орендаря виник обов`язок сплачувати плату за землю у виді орендної плати.

Однак, за ствердженням позивача, в порушення вимог діючого законодавства та укладеного договору ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» з січня 2019 року по листопад (включно) 2022 року не сплачувало орендну плату за використання землі або сплачувало не в повному обсязі, у строк встановлений законом та договором, у зв`язку з цим утворилась заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі 915840,75 грн.

Як вказує позивач, у зв`язку із порушенням вимог законодавства та систематичним неналежним виконанням умов договору в частині своєчасної та повної оплати за оренду землі відповідно до умов укладеного договору Роздільнянська міська рада Одеської області направила на юридичну адресу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» претензію 06.07.2022 з вимогою погасити суму заборгованості в 20 денний термін з дня отримання претензії, задля досудового врегулювання спору у добровільному порядку.

В свою чергу, вимоги претензії задоволені не були та в установлений строк сума заборгованості за вище зазначеним договором оренди землі ТОВ «Рідна природа» сплачена не була. Водночас, на адресу Ради надійшла відповідь на претензію.

Отже, за висновком позивача, не сплата та несвоєчасна сплата орендної плати позбавила орендодавця на отримання орендної плати у встановлений у договорі оренди землі строк, а ухилення орендаря від належного виконання зобов`язань за договором оренди землі є істотним порушенням умов договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі на вимогу орендодавця, оскільки продовження договірних відносин з орендарем, який не виконує договірні умови щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати є недоцільним для орендодавця.

З огляду на викладені обставини у сукупності, позивач також вважає за необхідне заявити вимогу про скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче «Рідна природа» на земельну ділянку кадастровий номер 5123984200:01:001:0140, загальної площею 92,968 га, в тому числі: 92,968 га ріллі, за договором оренди землі №101 від 22.06.2018 року, вчинену 03.07.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за номером 26953477, яка на його думку є ефективним способом захисту порушеного права Ради.

Відтак, позивач робить висновок, що орендар не скористався своїм правом на зменшення суми орендної плати, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання договору оренди і т. ін, а також не довів форс-мажорні обставини та не можливість в зв`язку з цим виконувати умови укладеного договору, та не дотримався процедури повідомлення орендодавця про наявні обставини, а тому позивач вважає, що є всі підстави для стягнення з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» на користь Роздільнянської міської ради Одеської області суми заборгованості, а також розірвання договору №101 від 22.06.2018 року та повернення земельної ділянки орендодавцю.

Відзив на позов відповідач суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 позовна заява вх.№960/23 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 позовну заяву Роздільнянської міської ради Одеської області (вх.№960/23 від 07.03.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали суду.

20.03.2023 від Роздільнянської міської ради Одеської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№8864/23), із змісту якої вбачається усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 13.03.2023 та додані відповідні документи.

27.03.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 960/23 від 07.03.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/922/23. Постановлено розглядати справу № 916/922/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "13" квітня 2023 року об 11:20 год.

13.04.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/922/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "09" травня 2023 року о 14:00 год., про що відповідача було повідомлено відповідною ухвалою суду від 13.04.2023 в порядку ст. 120 ГПК України.

09.05.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/922/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "25" травня 2023 року о 12:40 год. Відповідач про дату, місце та час підготовчого засідання у справі № 916/922/23 був повідомлений ухвалою суду від 09.05.2023, постановленою у відповідності до ст. 120 ГПК України.

25.05.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/922/23 судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду.

Окрім того, 25.05.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/922/23, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/922/23 до судового розгляду по суті на "15" червня 2023 року о 12:20 год. Призначено також резервну дату судового засідання з розгляду справи № 916/922/23 по суті на 29 червня 2023 року об 11:00 год. Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» про дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/922/23 повідомлявся відповідною ухвалою суду від 25.05.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

14.06.2023 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вх. № 19557/23), де останній просить відкласти розгляд справи у зв`язку із участю представника у справі в Одеському апеляційному суді. Того ж дня до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 19580/23) тотожного змісту.

15.06.2023 у судовому засіданні по справі № 916/922/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "29" червня 2023 року об 11:00 год., про що відповідача повідомлено ухвалою суду від 15.06.2023 в порядку ст. 120 ГПК України.

29.06.2023, у зв`язку з неможливістю завершити розгляд справи по суті, у судовому засіданні по справі № 916/922/23 проголошено протокольно перерву до "04" липня 2023 року о 15:20 год. Відповідач повідомлений про дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/922/23 ухвалою суду від 29.06.2023, постановленою у відповідності до норм ст.120 ГПК України.

30 червня 2023 року за вх.№ 21725/23 до суду від Роздільнянської міської ради Одеської області надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка судом була задоволена, про що постановлено відповідну ухвалу суду від 30.06.2023.

Під час розгляду справи по суті позивач виступив із вступною промовою, де позовні вимоги підтримував в повному обсязі, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 04.07.2023 представник позивача Роздільнянської міської ради Одеської області не з`явився, участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів не прийняв, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», про час та місце розгляду справи повідомлялось своєчасно, проте свого представника в судові засідання не направило, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтувало, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалось, жодних заперечень проти позову не надало, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвали суду надсилались відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були отримані останнім, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, враховуючи нез`явлення відповідача у підготовчі та судові засідання, судом протягом всього строку розгляду справи вживалися додаткові заходи щодо належного та фактичного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем, а саме ухвали суду направлялись на відому суду електронну адресу відповідача, а також секретарем судового засідання були здійснені телефонограми за номером телефону представника Голоденка М.Ю.

Таким чином, судом протягом всього періоду розгляду справи здійснювалися спроби повідомлення відповідача за всіма відомими суду засобами зв`язку з відповідачем; матеріали справи не містять відомостей про будь-які інші засоби зв`язку з відповідачем.

Отже, суд констатує небажання відповідача протягом майже чотирьох місяців висловити свою правову позицію у даному спорі, незабезпечення відповідачем явки у всі попередні засідання по даній справі.

При цьому у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Враховуючи, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України», рішенні від 26.04.2007 по справі «Олександр Шевченко проти України», рішенні від 14.10.2003 по справі «Трух проти України».

За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені по справі судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв`язку з нез`явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, а також враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників позивача та відповідача у відповідності до вимог частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час судового розгляду, відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України, судом були з`ясовані всі обставини на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

04.07.2023 в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

22.06.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (орендодавець) та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (орендар) був укладений договір оренди землі № 101, згідно п.1.1 якого орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом №1707 від 22.06.2018 № 1/1707, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Роздільнянського району, Новоукраїнської сільської ради ( за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5123984200:01:001:0140.

Згідно п.2.1., 2.2. договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 92,968 га, у тому числі: 92,968 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Роздільнянського району, Новоукраїнської сільської ради (за межами населеного пункту). Кадастровий номер земельної ділянки: 5123984200:01:001:0140. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018 складає 1335010,76 грн та підлягає щорічній індексації (п.2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 та п.3.2 договору, договір укладено на строк 7 (сім) років. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок в УДКСУ Новоукраїнської сільської ради, Роздільнянського району, Одеської області у розмірі 20,78% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки саном на 01.01.2018, а саме: 277 470,00 грн за 1 (один) рік, що зазначено у протоколі проведення земельних торгів за лотом №1707 від 22.06.2018 №1/1707 та складає 23122,50 грн. за один місяць.

Орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою сплачується орендарем протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору, за виключенням сплаченого гарантійного внеску, у розмірі 5340,50 грн. (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць.

Річна орендна плата протягом дії договору без внесення до нього змін визначається із діючої нормативно грошової оцінки, яка кумулятивно індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації Кі. У разі набуття чинності нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об`єктом цього договору, сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п.4.4 договору).

Згідно п. 6.1 договору, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.п. 8.1.1. орендодавець має право, серед іншого, вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.

При цьому, згідно п.п. 8.4.6 договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Пунктом 11.3 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, у тому числі вимог пунктів 5.5, 8.4.5, 8.4.13, а також внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.11.6 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.14.1 договору).

Окрім того, п. 14.3. договору встановлено, що земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

22.06.2018 між Головним управління Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було підписано відповідний акт приймання передачі межових знаків на зберігання.

Відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №68-ОГГ від 11.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», згідно статей 151, 117, 122 Земельного кодексу України, Постанови КМУ від 16.11.2020 №1113, Положення про Головне управління, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 (у редакції відповідно до наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53), передано Роздільнянській міській раді Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5975,2463 га, які розташовані на території Роздільнянського району Одеської області згідно з актом приймання передачі.

Згідно п.2 наказу, право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

11.12.2020 між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Роздільнянським міським головою Одеської області було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність №68-ОТГ та відповідно п. 222 додатку до нього, Роздільнянська міська рада Одеської області прийняла у комунальну власність земельну ділянку за кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею 92,9680 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, 11.12.2020 між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та Роздільнянським міським головою Одеської області було підписано акт приймання-передачі договорів оренди землі, об`єктами яких є земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення та відповідно п. 66 додатку до якого, Роздільнянська міська рада Одеської області прийняла примірник договору оренди землі № 101 від 22.06.2018.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власносіт та речові права на земельну ділянку від 22.12.2022 вбачається, що:

- 03.07.2018 за ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» зареєстровано право оренди на земельну ділянку 5123984200:01:001:0140 згідно договору оренди землі №101 від 22.06.2018 (номер запису про право (в державному реєстрі прав) 26953477);

- 26.01.2021 за Роздільнянською міською радою Одеської області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, площею 92,968 га (номер запису про право (в державному реєстрі прав) 40316206).

12.07.2022 позивачем на адресу ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» було направлено претензію №556 від 06.07.2022 із вимогою щодо погашення у 20-денний термін з моменту отримання даної претензії, заборгованості зі сплати орендної плати, серед іншого, за договором оренди землі №101 від 22.06.2018, яка за наведеним у претензії розрахунком виникла за період з 2020 року по квітень 2022 включно.

Листом №557 від 06.07.2022 Роздільнянська міська рада Одеської області повідомила (повторно) відповідача, що у зв`язку з набранням чинності 27.05.2021 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 року №1423-ІХ, зокрема, земельна ділянка загальною площею 92,968 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 5123984200:01:001:0140, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту) перейшла у комунальну власність Роздільнянської міської ради Одеської області та зазначено рахунок для сплати орендної плати. Також, позивачем запропоновано, у випадку необхідності внести відповідні зміни до договору оренди землі від 22.06.2018 №101 щодо нового власника вищезазначеної земельної ділянки, повідомити про це Роздільнянську міську раду протягом 10 днів з моменту отримання даного повідомлення.

У відповідь на претензію №556 від 06.07.2022, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» листом №0108/2012-РП від 01.08.2022 просило позивача відкласти оплату заборгованості за договором оренди землі №59 від 04.06.2020.

Позивач зазначає, що, в порушення умов договору оренди землі №101 від 22.06.2018, ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» в період з січня 2019 року по листопад (включно) 2022 року не сплачував орендну плату або сплачував не в повному обсязі, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 915 840,75 грн.

З огляду на зазначене, Роздільнянська міська рада Одеської області і звернулась до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 915840,75 грн заборгованості з орендної плати за земельну ділянку; розірвання договору оренди землі №101 від 22.06.2018 та скасування державної реєстрації речового права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, загальною площею 92,968 га.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються вимоги частини другої статті 11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч.1 ст. 284 ГК України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне викання).

У п.1 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що розірвання договору є одним із правових наслідків, встановлених договором або законом, який настає у разі порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно до п.п.1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положеннями пункту «д» частини першої статті 141 Земельного Кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Водночас, 27.05.2021 набрав чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, введених в дію Законом № 1423 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Крім того, згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 289.2 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 ст. 21 «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 24 та 25 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно ст.13 Закону України «Про оцінку земель», для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За приписами п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч.6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, судом встановлено, що між сторонами за договором оренди землі №101 від 22.06.2018 склалися правовідносини, пов`язані з орендою земельної ділянки загальною площею 92,968 га, з кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, які регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Як вбачається з матеріалів справи, право оренди згідно договору №101 від 22.06.2018 на земельну ділянку за кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, зареєстроване за ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» 03.07.2018.

Водночас, після набрання чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, введених в дію Законом № 1423 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно з яким землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, усі землі та земельні ділянки за межами населених пунктів (за нечисленними винятками, до яких спірна земельна ділянка не відноситься) перейшли у комунальну власність територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перейшли у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Таким чином, в силу вимог п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, введених в дію Законом № 1423 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» з 26.01.2021 до Роздільнянської міської ради Одеської області перейшли всі права та обов`язки орендаря, передбачені договором оренди землі №101 від 22.06.2018.

Відповідно до п. 2.4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018 складає 1 335 010,76 грн та підлягає щорічній індексації.

Згідно офіційно визначених ГУ Держгеокадастру в Одеській області коефіцієнтів індексації нормативно грошової оцінки вбачається, що зазначений коефіцієнт у 2020, 2021 та 2022 роках складав 1,0.

Згідно Податкового кодексу України суми земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування платника податку у складі витрат у звітному податковому періоді нарахування таких платежів.

Як вже зазначалося вище, за умовами п.4.3 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п.4.1 Договору за кожен місяць.

Відтак, відповідач мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним. Але, матеріали справи не містять доказів виконання орендарем свого зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

З урахуванням здійснених ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» оплат за договором оренди №101 від 22.06.2018 на загальну суму 170916,75 грн, суд зазначає, що заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 5123984200:01:001:0140 в період з січня 2019 року по листопад (включно) 2022 року становить 915840,75 грн.

При цьому, відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів в спростування наявності цього боргу.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» заборгованості з орендної плати за землю за період січня 2019 року листопада 2022 року у розмірі 915 840 грн 75 коп.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди, господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав наявної заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18 зазначено, що факт систематичного порушення договору оренди щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлення судом факту порушення орендарем - ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», такої істотної умови договору оренди землі №101 від 22.06.2018, як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати, суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання зазначеного договору, адже, відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відтак, у зв`язку з систематичною несплатою або не повною сплатою ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» протягом періоду з січня 2019 року по листопад 2022 року орендної плати за користування земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов договору та ч. 1 ст. 24 3акону України «Про оренду землі», суд доходить висновку про наявність підстав, у відповідності до п. 11.3. договору, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. ст. 530, 629, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору оренди землі №101 від 22.06.2018, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про скасування державної реєстрації права оренди від 03.07.2018 за №26953477 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, загальною площею 92,968 га, розташованої на території Роздільнянської міської ради Одеської області (за межами населеного пункту), що була проведена на підставі договору, укладеного 22.06.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа», суд зазначає наступне.

Так, у розумінні положень п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постанові від 13.10.2021 у справі №911/1968/20, де Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відтак, у зв`язку з розірванням договору оренди землі № 101 від 22.06.2018, державна а реєстрація права оренди ТОВ «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, підлягає скасуванню у відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Враховуючи те, що позивачем подано суду достатньо доказів на обґрунтування позовних вимог, а відповідачем не подано жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне їх погашення, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення повністю.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86 129, 202, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі №101 від 22.06.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» щодо земельної ділянки загальною площею 92,968 га з кадастровим номером 5123984200:01:001:0140.

3. Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491) на земельну ділянку з кадастровим номером 5123984200:01:001:0140, загальною площею 92,968 га, за договором оренди землі №101 від 22.06.2018, вчинену 03.07.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 26953477.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське природоохоронне сервісно-виробниче підприємство «Рідна природа» (65007, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 101, кв. 30, код ЄДРПОУ 19058491) на користь Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Муніципальна, № 17, код ЄДРПОУ 33356925) 915 840 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн 75 коп. заборгованості з орендної плати та 19 105 грн (дев`ятнадцять тисяч сто п`ять) грн 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04 липня 2023 р.

Суддя О.В. Цісельський