Рішення

від 03.07.2023 по справі 920/409/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.2023м. СумиСправа № 920/409/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №920/409/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомСумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 03491406)

в особіРоменської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Аптекарська, буд. 2, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45025622)

до відповідачаУправління соціального захисту населення Роменської міської ради (бульвар Шевченка, буд. 8, м. Ромни, Сумська обл., 42000, код за ЄДРПОУ 03198095),

про стягнення 4318,28 грн

установив:

18.04.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 4318,28 грн (чотири тисячі триста вісімнадцять грн 28 коп.) виплаченої допомоги по безробіттю, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою від 20.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/409/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

24.04.2023 копію ухвали від 20.04.2023 у справі №920/409/23 надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Згідно з матеріалами справи позивач та відповідач повідомлені належним чином про розгляд судом справи.

12.05.2023 відповідач надіслав відзив на позов від 09.05.2023 №1481/03 (вх №2924), в якому проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що по відношенню до начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, якого рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі 480/3748/22 поновлено на посаді, роботодавцем є виконавчий комітет Роменської міської ради, який, на думку відповідача, і повинен здійснювати повернення коштів, враховуючи те, що начальник Управління призначається та звільняється з посади міським головою згідно з законодавством про службу в органах місцевого самоврядування. Крім того, відповідач наголосив на тому факті, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі 480/3748/22 не набрало законної сили, оскільки оскаржується в апеляційному порядку, а тому відсутні правові підстави для його виконання.

24.05.2023 позивачем подана відповідь на відзив від 19.05.2023 №07-01/128 (вх №3167), в якій позивач позовні вимоги підтримав, зазначив про необґрунтованість доводів відповідача, викладених останнім у відзиві на позов, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити.

Відзив на позов та відповідь на відзив подані сторонами, долучено до матеріалів справи.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

З 25.01.2011 відповідно до розпорядження міського голови Роменської міської ради Сумської області №18-К ОСОБА_1 був посадовою особою місцевого самоврядування та займав посаду начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради.

16.05.2022 розпорядженням міського голови Роменської міської ради Сумської області від 28.04.2022 №91-К «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними розпорядженням міського голови від 16.05.2022 №115-ОС, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради.

18.05.2022 через портал Дія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав до Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості заяву №20220518-2429314 про надання статусу безробітного та заяву №.20220518-2429314/2 про призначення виплат по безробіттю.

18.05.2022 наказом Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ220518 ОСОБА_1 з 18.05.2022 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 18.05.2022 по 12.05.2023 та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.05.2022.

27.09.2022 рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22 за позовом ОСОБА_1 до Роменського міського голови Стогнія Олега Анатолійовича, Виконавчого комітету Роменської міської ради, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії ухвалено:

-адміністративний позов ОСОБА_1 до Роменського міського голови Стогнія Олега Анатолійовича, Виконавчого комітету Роменської міської ради, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії задоволено частково;

-визнано протиправним та скасовано Розпорядження Роменського міського голови №91-ОС від 28.04.2022 «Про звільнення з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_1 »; №115-ОС від 16.05.2022 про внесення змін до розпорядження міського голови від 28.04.2022 №91-ОС «Про звільнення з посади начальника управління соціального захисту населення Роменської міської ради ОСОБА_1 ».

-поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з 17.05.2022;

-стягнуто з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (м. Ромни, б-p Шевченка,8,і.к.ОЗ 198095) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 76365,12 грн;

-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Роменської міської ради (м. Ромни, б-p Шевченка,2,і.к. 04057988) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) суму витрат на правничу допомоги в розмірі 8000 грн;

-рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради та стягнення з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради суми середнього заробітку за один місяць в сумі 16704,80 грн. звернуто до негайного виконання.

-у задоволенні інших вимог відмовлено.

27.09.2022 на підставі рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22 розпорядженням міського голови Роменської міської ради Сумської області №271-ОС «Про поновлення на ОСОБА_1 » поновлено з 17.05.2022 ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради та ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з 28.09.2022.

28.09.2022 відповідно до наказу Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості №НТ220928 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного.

30.09.2022 Сумським обласним центром зайнятості прийнятий наказ №209 «Про повернення коштів», відповідно до п. 1.2. якого необхідно вжити всіх необхідних правових заходів для стягнення з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради коштів виплачених, як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 18.05.2022 по 26.09.2022 в сумі 4318,28грн. в порядку досудового врегулювання спору, в разі необхідності направити матеріали до суду.

03.10.2022 Роменською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради надіслана претензія №07-01/204 про повернення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 18.05.2022 по 26.09.2022 в сумі 4318,28 грн.

14.10.2022 Управління соціального захисту населення Роменської міської ради надіслало позивачу листа №2611/01 «Про спрямування претензії за належністю» згідно з яким, на думку Управління соціального захисту населення Роменської міської ради роботодавцем начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради є виконавчий комітет Роменської міської ради, а тому, саме на адресу виконавчого комітету Роменської міської ради необхідно спрямувати зазначені претензію.

04.11.2022 не погоджуючись із зазначеним Роменською міськрайонною філією Сумського обласного центру зайнятості до Управління соціального захисту населення повторно надіслано претензію №07-01/219 та надано роз`яснення чому саме Управління соціального захисту населення Роменської міської ради є роботодавцем ОСОБА_1 . Як наслідок позивач просив відповідача повернути позивачу виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 18.05.2022 по 26.09.2022 в сумі 4318,28 грн.

28.11.2022 Управління соціального захисту населення Роменської міської ради надіслало позивачу відповідь на претензію №3011/01, в якій відповідач повторно запропонував надіслати претензію до роботодавця - виконавчого комітету Роменської міської ради, а також наголосив на тому, що немає законних підстав для виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22, у зв`язку з тим, що зазначене рішення не набрало законної сили так як дане рішення оскаржується в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до листа Міністерства економіки від 27.10.2022 №2802-141/72027-03 «Щодо припинення філій регіональних центрів зайнятості», наказу Міністерства економіки України від 02.11.2022 №4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості», наказу Сумського обласного центру зайнятості від 09.12.2022 №263 «Про зміни в організації праці Сумської обласної служби зайнятості» у Сумській обласній службі зайнятості проведено реорганізацію, а саме, припинено шляхом ліквідації 17 філій Сумського обласного центру зайнятості та утворено 5 нових філій.

01.02.2023 на підставі наказу Міністерства економіки України від 02.11.2022 №4325 «Про утворення філій регіональних центрів зайнятості Державного центру зайнятості» та наказу Сумського обласного центру зайнятості від 09.12.2022 №263 «Про зміни в організації праці Сумської обласної служби зайнятості» утворено новий структурний підрозділ - Роменську філія Сумського обласного центру зайнятості.

31.01.2023 наказом Сумського обласного центру зайнятості №45 «Про затвердження Положення про Роменську філію Сумського обласного центру зайнятості» затверджено Положення про Роменську філію Сумського обласного центру зайнятості та визнано таким, що втратив чинність, наказ Сумського обласного центру зайнятості від 23.02.2018 №46 «Про створення Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення».

01.02.2023, у зв`язку з реорганізацією у Сумській обласній службі зайнятості ліквідовано Роменську міськрайонну філію Сумського обласного центру зайнятості, утворено на її базі Роменську філію Сумського обласного центру зайнятості. Роменська філія Сумського обласного центру зайнятості виконує функції покладені на неї Сумським обласним центром зайнятості.

Оскільки відповідач добровільно не відшкодував позивачу 4318,28 грн виплаченої ОСОБА_1 допомогу по безробіттю за період з 18.05.2022 по 26.09.2022 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 7 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.

Як визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов`язаний, серед іншого, виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності; контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Приписами п. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю обчислюються виходячи з даних про страховий стаж безробітного, який виникає в разі сплати страхових внесків. Факт сплати підтверджується даними Державного реєстру, який є єдиним (виключним) джерелом інформації про наявність та періоди, за які було сплачено страхові внески.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792 центр зайнятості припиняє реєстрацію особи, як безробітної, з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків та з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

За даними персональної картки безробітного ОСОБА_1 , ОСОБА_1 16.05.2022 звільнений з посади начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, тобто, останнім місцем його роботи зазначено Управління соціального захисту населення Роменської міської ради.

Як зазначає позивач, відповідно до даних про особу з державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітну плату і страхові внески за ОСОБА_1 було сплачено Управлінням соціального захисту населення Роменської міської ради.

Відповідно до пункту 15 Положення про Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, затверджене рішенням Роменської міської ради від 23.06.2021, (далі Положення) Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (далі Управління) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Гербу України та своїм найменуванням, власні бланки.

Пунктом 8 Положення передбачено, що управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади міським головою згідно з законодавством про службу в органах місцевого самоврядування за погодженням з директором Департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА в установленому законодавством порядку.

Рішення Роменської міської ради від 27.10.2021 «Про затвердження структури і штатів Виконавчого комітету, управлінь та відділів Роменської міської ради, їх загальну чисельність» затверджено Структуру і штати Виконавчого комітету, управлінь та відділів Роменської міської ради. Згідно з пунктом 7 якої окремою штатною посадою в Управлінні соціального захисту населення Роменської міської ради є начальник управління.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності» роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Матеріалами справи підтверджено, що саме Управління соціального захисту населення Роменської міської ради як окрема юридична особа є роботодавцем щодо ОСОБА_1 у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому саме на зазначеного відповідача покладено законодавством обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення на роботі за рішенням суд.

Таким чином, суд відхиляє як недоведені твердження відповідача, що роботодавцем уданому спорі є виконавчий комітет Роменської міської ради та те, що саме на виконавчий комітет Роменської міської ради повинен бути покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Щодо заперечень відповідача про відсутність правових підстав для виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили суд зазначає наступне.

Статтею 255 КАС України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п. 2-3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2020 у справі №906/1043/19 визначено, що страховик має право на компенсацію з роботодавця виплачених страхових коштів у повному обсязі лише у випадку поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за судовим рішенням, яке набрало законної сили, оскільки право особи отримати допомогу по безробіттю за рахунок страхових коштів гарантується Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та його реалізація не залежить від дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства в частині визначення дати його звільнення чи причини звільнення, і саме на страховика покладено забезпечення виплати страхових коштів безробітному.

Відповідно до частини 1-2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до частини 8 статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 65 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Абзацом 6 резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22 ухвалено рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради та стягнення з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради суми середнього заробітку за один місяць в сумі 16704,80 грн. звернути до негайного виконання.

Тобто в розумінні ч. 2 ст. 372 КАС України вимога щодо негайного виконання рішення є підставою для виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22 та оскарження зазначеного рішення в апеляційної порядку не зупиняє виконання зазначеного рішення.

Згідно частиною 2 статті 65 Кодексу законів про працю України рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувана на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до рішення Верховного Суду України від 03.04.2019 року по справі №569/7860/16-ц належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення.

Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Саме видання наказу є належеним виконанням судового рішення про поновлення на роботі, і саме наказ дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Дана правова позиція узгоджується також з постановою Верховного суду від 16.01.2019 року по справі № 645/684215-ц.

Відповідно до матеріалів справи розпорядженням Роменського міського голови №271-ОС від 27.09.2022 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з 17.05.2022. Наказом Роменської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості від 28.09.2022 року №НТ220928 виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію в службі зайнятості ОСОБА_1 припинено з 27.09.2022 року, тобто з дня видання наказу про поновлення безробітного на роботі.

Матеріалами справи доведено, та відповідачем не спростовано, що саме на Управління соціального захисту населення Роменської міської ради покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення безробітному ОСОБА_1 при поновлення на роботі за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22, яке підлягає негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення Роменської міської ради та стягнення з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради суми середнього заробітку за один місяць в сумі 16704,80 грн.

Таким чином, доводи відповідача, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №480/3748/22 не набрало законної сили, спростовується вищенаведеним, а тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги за їх необґрунтованістю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що у даному випадку саме Управління соціального захисту населення Роменської міської ради є роботодавцем щодо ОСОБА_1 у розумінні ч. 4 ст. 35 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а тому саме на зазначеного відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення на роботі за рішенням суду, у зв`язку з чим позовні вимоги задовольняються як законні та обґрунтовані та з відповідача на користь позивача суд стягує 4318,28 грн виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 18.05.2022 по 26.09.2022.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позові заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 2684,00 грн сплачений при зверненні до суду з даним позовом за платіжною інструкцією №1453 від 10.04.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судовий збір в сумі 2684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Роменської міської ради (бульвар Шевченка, буд. 8, м. Ромни, Сумська обл., 42000, код за ЄДРПОУ 03198095) на користь Сумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 03491406) в особі Роменської філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Аптекарська, буд. 2, м. Ромни, Сумська обл., 42000; код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45025622) 4318,28 грн (чотири тисячі триста вісімнадцять грн 28 коп) допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 за період з 18.05.2022 по 26.09.2022, а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення в зв`язку з відпусткою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 04.07.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька