Ухвала

від 03.07.2023 по справі 921/445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

03 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/445/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л. розглянувши заяву (вх. № 487 від 29.06.2023) фізичної особи, що здійснює господарську діяльність Гжегожа Мєлевчика громадянина Республіки Польща, РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до особи, яка може набути статусу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛЕВ» (47722, Україна, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с.Великі Гаї, вул. Підлісна, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 39969904)

про забезпечення позову до подання позовної заяви

1. Судові процедури. Суть справи.

Фізична особа, що здійснює господарську діяльність Гжегож Мєлевчик громадянин Республіки Польща, зареєстрований, як суб`єкт господарювання згідно законодавства Польщі номер в реєстрі суб`єктів народного господарства Польщі (REGON) 771281000, податковий номер (NIP) НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою (вх. № 487 від 29.06.2023) про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

Вказавши, особу, яка може отримати статус відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛЕВ» юридична адреса: 47722. Україна, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с.Великі Гаї, вул. Підлісна, буд. 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 39969904.

Просить, вжити заходи забезпечення позову (до подання позовної заяви), а саме:

- накласти арешт на корпоративні права, що належить ТОВ «Агро-Лев» (місцезнаходження: 47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, код ЄДРПОУ 39969904), зокрема, права на 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Львівагротрейд» (місцезнаходження: 47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Підлісна,27, ЄДРПОУ 40024577), номінальною вартістю 5000,00 грн,

- заборонити Міністерству юстиції України (Україна,01001, місто Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, Ідентифікаційний код 00015622), всім суб`єктам державної реєстрації а державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (вчиняти) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо частки ТОВ «Агро-Лев».

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 заяву передано на розгляд судді Гевку В.Л.

2. Аргументи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви, заявник, зазначив, що фізична особа, що здійснює господарську діяльність Гжегож Мєлевчик, який є громадянином Республіки Польща та зареєстрований, як суб`єкт господарювання згідно законодавства Польщі з 24.11.1999 р., що підтверджується витягом з реєстру суб`єктів народного господарства (REGON), 26 липня 2016 року уклав контракт з ТОВ «Агро-Лев» на поставку рапсу урожаю 2017 року № 26/07/2016 (далі Контракт).

За умовами Контракту (п.1.1, 1.2, 1.4) продавець ТОВ «Агро-Лев» зобов`язався поставити покупцю зерно рапсу для промислової переробки українського походження, урожаю 2017 року в кількості 500+/- 5%, а позивач зобов`язався отримувати товар і оплатити продавцю установлену ціну.

Відповідно до пунктів 4.1,4.7 Контракту, валютою є злотий. Оплата за товар проводиться авансовим платежем безпосередньо на банківський рахунок продавця.

Згідно пункту 3.3 Контракту, укладеного між сторонами 01 жовтня 2017 року, усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього Контракту або у зв`язку з цим, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню компетентним судом країни Продавця.

На виконання Контракту, позивач в період з вересня 2016 року по січня 2017 року сплатив на банківський рахунок ТОВ «Лев-Агро» грошові кошти на загальну суму 212 200,00злотих.

Однак ТОВ «Агро-Лев» взяті на себе зобов`язання не виконано, товар не поставлено.

У зв`язку із наведеним, покупець вимагає у ТОВ «Агро-Лев» повернення суми попередньої оплати товару згідно з Контрактом та з цією метою має намір звернутись до Господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з ТОВ «Агро-Лев» в його користь 212 000,00 злотих, що на момент подання цієї заяви еквівалентно 1 918 288 грн за офіційним курсом НБУ.

Вважає,що реальне виконання позитивного рішення, прийнятого на користь заявника, буде можливим лише за наявності у ТОВ «Агро-Лев» необхідних активів (грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, корпоративних та інших майнових прав) та збереження таких активів на час розгляду справи судом.

Заявнику стало відомо, що ТОВ «Агро-Лев, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості перед ним, вчиняються дії, спрямовані на відчуження наявних у нього активів, а зокрема, корпоративних прав цього товариства на частку в статутному капіталі у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівагротрейд» (код ЄДРПОУ 40024577) номінальною вартістю 5000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу ТОВ «Львівагротрейд».

Так, на адресу заявника, який також є засновником ТОВ «Агро-Лев» із часткою в статутному капіталі в розмірі 120,00 грн, що становить 24% статутного капіталу, надійшло повідомлення від ТОВ «Агро-Лев» про проведення зборів 30 червня 2023 року, на яких розглядатиметься питання про продаж частки в статутному капіталі ТОВ «Львівагротрейд».

Крім цього, засновник ТОВ «Агро-Лев» ОСОБА_1 , який володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 51 %, а також є директором цього товариства, повідомив заявника , що має намір відчужити належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Агро-Лев».

Фізична особа, що здійснює господарську діяльність Гжегож Мєлевчик, вважає, що існує необхідність вжиття забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на корпоративні права, що належать ТОВ «Агро-Львів», оскільки невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком істотного ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав заявника, може призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, значно ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

У свою чергу, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а буде спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

3. Висновок суду із зазначенням мотивів,

з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд постановляючи ухвалу.

Із змісту статтей 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Із змісту частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, серед іншого,: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Із змісту частини 1,2,4 статті 139 ГПК України врегульовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником, і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Із змісту наведених та інших норм ГПК України забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

Особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, зобов`язана зазначити конкретні заходи, які вона просить застосувати з обґрунтуванням доцільності та необхідності вжиття кожного конкретного заходу, виходячи з мети вжиття заходів забезпечення позову та наявності зв`язку між предметом спору та конкретним заходом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №9901/77/20 та від 25.03.2020 у справі №9901/77/20.

Слід вказати, що з огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, як встановлено судом, і випливає із змісту поданої заяви про забезпечення позову предметом майбутнього позову, а відповідно, і спору у даному випадку, заявник (позивач) визначає стягнення з відповідача заборгованості за Контрактом від 26 липня 2016 року укладеним між позивачем Фізичною особою, що здійснює господарську діяльність ОСОБА_2 (покупцем) та відповідачем ТОВ «Агро-Лев» (продавцем), яке відбулось у зв`язку з авансуванням позивачем коштів на купівлю рапсу урожаю 2017 року.

Отже, предметом майбутнього спору є стягнення коштів за Контрактом.

Проте, у заяві про забезпечення позову заявник просить суд:

- накласти арешт на корпоративні права, що належить ТОВ «Агро-Лев» (місцезнаходження: 47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Великі Гаї, вул. Підлісна,27, код ЄДРПОУ 39969904), зокрема, права на 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Львівагротрейд» (місцезнаходження: 47722, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Підлісна,27, ЄДРПОУ 40024577), номінальною вартістю 5000,00 грн;

- заборонити Міністерству юстиції України (Україна, 01001, місто Київ, вул. Архітектора Городецького,13, ідентифікаційний код 00015622), всім суб`єктам державної реєстрації а державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати (вчиняти) будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо частки ТОВ «Агро-Лев».

Як на докази заявник посилається на повідомлення від ТОВ «Агро-Лев» про проведення зборів 30 червня 2023 року, на яких розглядатиметься питання про продаж частки в статутному капіталі ТОВ «Львівагротрейд» (100%). А також, на те, що засновник ТОВ «Агро-Лев» ОСОБА_1 , який володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 51 %, а також є директором цього товариства, повідомив заявника, що має намір відчужити належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Агро-Лев».

Із зазначеного, заявник робить висновок, що вказане свідчить про виведення активів товариства в користь одного учасника без забезпечення оплати боргових зобов`язань.

Проте, суд вважає такі обґрунтування і висновки заявника необґрунтованими та помилковими з огляду на таке.

Як уже зазначалось судом, предметом майбутнього спору є стягнення позивачем коштів за Контрактом з відповідача - саме з юридичної особи ТОВ «Агро-Лев», яка діє як особа самостійно у господарському обороті.

Слід зазначити, що у корпоративних відносинах щодо юридичної особи - товариства, зміна складу її засновників/учасників, повністю чи частково, у випадку відчуження ними своїх корпоративних прав у товаристві не свідчить однозначно про те, що юридична особа відразу стає банкрутом та має місце виведення активів. У даному випадку, може мати місце і платне відчуження частки учасником, реалізація іншими учасниками переважних прав на придбання такої частки, тощо, і ці відносини з відчуження частки ТОВ «Агро-Лев» призведуть лише до зміни складу засновників, проте, не призведуть автоматично до виведення активів з товариства - ТОВ «Агро-Лев». Такого, заявником суду не доведено поданими ним доказами, а його твердження, є лише його припущеннями, які не відповідають ні змісту корпоративних відносин з відчуження часток у товаристві ні поданим доказам заявником.

Аналогічно до сказаного не свідчать про виведення активів ТОВ «Агро-Лев», і продаж товариством своєї частки у ТОВ «Львівагротрейд», адже за продажем частки має місце, як правило отримання коштів за таку частку продавцем, і відповідно такий продаж навпаки може бути вигідним ТОВ «Агро-Лев» так як збільшить в цілому його активи (грошові кошти), що дасть змогу розрахуватись з його кредиторами заявником позивачем у даному випадку. При цьому суду з боку заявника не доведено, що має місце збитковий продаж частки за заниженою ціною, таких доказів суду заявником не подано.

Крім того, слід зазначити, що крім володіння корпоративними правами іншого товариства ТОВ «Агро-Лев» може володіти, і іншими активами коштами, нерухомим/рухомим майном, землею, тощо. При цьому, заявник не довів суду поданими доказами, що майбутній відповідач - ТОВ «Агро-Лев» володіє активом у формі виключно корпоративних прав з частки у ТОВ «Львівагротрейд», і що їх відчуження призведе до неможливості стягнення коштів за Контрактом в користь позивача у майбутньому. Такі твердження заявника суд також оцінює, як помилкові його припущення, не обґрунтовані належними доказами.

Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає, що заявником обґрунтовано належними доказами, що у даному випадку є доцільним та необхідним вжиття кожного запропонованого заявником заходу, виходячи з мети вжиття заходів забезпечення позову та наявності зв`язку між предметом спору та конкретним заходом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. № 487 від 29.06.2023) фізичної особи, що здійснює господарську діяльність Гжегожа Мєлевчика громадянина Республіки Польща, РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Разом з тим, суд має за необхідне відмітити, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір у розмірі 1 342 грн 00 коп. покладається на заявника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13,73,74,77,79,80,136,137,140,232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви (вх. № 487 від 29.06.2023) фізичної особи, що здійснює господарську діяльність Гжегожа Мєлевчика громадянина Республіки Польща, РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову, відмовити.

2. Судовий збір у розмірі 1 342 грн 00 коп. покласти на заявника фізичну особу, що здійснює господарську діяльність Гжегожа Мєлевчика громадянина Республіки Польща, РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 03.07.2023 та може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до статей з 253 по 259 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко