Ухвала

від 15.05.2023 по справі 925/275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 травня 2023 року м. Черкаси справа № 925/275/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Жежель А.В., за участі представників сторін: позивача адвоката Манзар Т.В., відповідача адвоката Яковенко О.О., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення 34000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка Фізична особапідприємець ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська (далі-відповідач), в якому просила суд стягнути 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 1,0999 га по АДРЕСА_1 згідно протоколу земельних торгів № 1 від 20.07.2021 року, 34000 грн. штрафу, 10482 грн. 02 коп. інфляційних втрат, 1629 грн. 21 коп. 3% річних, що разом становить 80111 грн. 23 коп. та відшкодувати судові витрати. До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми позовних вимог, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи: 15000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 2684грн. сплачений судовий збір, на підтвердження надано копії: договору про надання правової допомоги №8 від 16.02.2023 року, ордеру серії СА №1048791 від 27.02.2023 року, акту прийому наданих послуг від 23.02.2023 року по договору від 16.02.2023 року, квитанції №6 від 23.02.2023 року на суму 150000 грн. сплачених позивачем на користь адвоката Манзар Т.В. за надані юридичні послуги.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/275/23 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.05.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав:

23.03.2023 року через систему «Електронний суд», 24.03.2023 року на паперових носіях відзив на позовну заяву (вх. № 4882/23, а.с. 76-80, 92-95), в якому просив закрити провадження у справі щодо стягнення 34000грн. на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з їх сплатою 16.03.2023 року, в решті вимог відмовити та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн., відповідно до наданих копій: договору про надання правничої допомоги №б/н від 19.03.2023 року, додатку №1 від 19.03.2023 року, акту наданих послуг від 22.03.2023 року на суму 15000 грн., прибуткового касового ордеру №5 від 22.03.2023 року на суму 15000 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.03.2023 року на суму 15000 грн. про сплату відповідачем на користь адвоката Яковенко О.О., свідоцтва серії ЧК №001026 від 01.11.2018 року, ордеру серії СА №1050830 від 22.03.2023 року;

03.05.2023 року відзив на заяву про зменшення позовних вимог (вх. №7394/23, а.с. 118-120) за змістом якого заперечив проти заяви позивача, просив закрити провадження у справі щодо стягнення 34000грн. на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, в решті вимог відмовити та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Позивач в особі свого представника подав суду:

24.04.2023 року заяву (вх. №6713/23 а.с. 113), в якій зменшив позовні вимоги до 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів також просив відшкодувати судові витрати;

08.05.2023 року клопотання про неспівмірність та недоведеність витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх. №7575/23, а.с. 125-126);

08.05.2023 року клопотання (вх. №7576/23, а.с. 127-130), в якому на підставі ч.3 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України відмовився від позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд закрити провадження у справі з цієї підстави та повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору при поданні позову, решту судового збору просив стягнути з відповідача, а також відшкодувати судові витрати позивача понесені на правничу допомогу.

В судовому засіданні 09.05.2023 року оголошено перерву до 15.05.2023 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 11.05.2023 року засобами електронного зв`язку, через систему «Електронний суд» пояснення, додаткові пояснення (вх. №7851/23, 7852/23, 143-145), в яких просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про неспівмірність та недоведеність витрат на професійну правничу допомогу позивача, відмовити у їх стягненні, стягнути з позивача 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

Представник позивача подала суду засобами електронного зв`язку 15.05.2023 року заперечення на пояснення відповідача (вх. № 7957/23, а.с. 132-134), в яких підтримала вимоги заяви про відмову від позову.

В судовому засіданні 15.05.2023 року представник позивача підтримала вимоги заяви про зменшення позовних вимог, просила прийняти її до провадження також просила прийняти відмову від позову в частині стягнення 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів у зв`язку з чим закрити провадження у справі, повернути позивачу 50% сплаченого судового збору, стягнути з відповідача решту судового збору, відшкодувати судові витрати позивача понесені на правничу допомогу, заперечила проти задоволення клопотання відповідача про відшкодування судових витрат відповідача понесених на правничу допомогу. Представник відповідача просила відмовити позивачу у задоволенні клопотання про неспівмірність та недоведеність витрат на професійну правничу допомогу позивача, відмовити у їх стягненні, стягнути з позивача 15000 грн. витрат на правничу допомогу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами клопотання, заяви, пояснення, заперечення, матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає за необхідне прийняття заяву позивача до провадження та з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 6713/23 від 24.04.2023 року) предметом позову є вимоги позивача про стягнення 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 1,0999 га по вул. Одеській, 23 згідно протоколу земельних торгів № 1 від 20.07.2021 року та відшкодування судових витрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що частиною 3 статті 231 ГПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи, що клопотання позивача про відмову від позову від 08.05.2023 року за вх. № 7576/23 відповідає зазначеним нормам законодавства, підписана особисто позивачем та повноважним представником позивача, і така відмова не порушує права та інтереси третіх осіб, суд дійшов висновку про її задоволення. Провадження у справі підлягає закриттю в повному обсязі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відмовою позивача від позову і прийняттям відмови судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до положень ч 1. ст. 130 ГПК України, що відповідають положенням ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Таким чином, на підставі вищезазначеного і норм статті 129 ГПК України, позивачу належить до повернення з державного бюджету 1342 грн. судового збору, сплаченого згідно фіскального чеку № 1144030410 від 23.02.2023 року (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

Відповідно до ч 3. ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У зв`язку з тим, що підставою закриття провадження у справі № 925/275/23 є заява Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відмову від позову, та враховуючи положення ч 3. ст. 130 ГПК України, сплату відповідачем 16.03.2023 року платіжною інструкцією №5 (а.с. 82, 96) 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 1,0999 га по АДРЕСА_1 згідно протоколу земельних торгів № 1 від 20.07.2021 року, що є предметом спору вже після відкриття провадження у даній справі, суд присуджує стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача в частині решти сплаченого судового збору у розмірі 1342 грн.

Щодо вимоги сторін про відшкодування судових витрат понесених ними на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Судом враховано, що між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Манзар Т.В. укладено договір про надання правової допомоги № 8 від 16.02.2023 року, в якому сторони погодили зокрема наступне:

п. 4.1. договору - гонорар адвоката по справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення грошових коштів погоджується за взаємною згодою сторін становить 15000 грн.

23.02.2023 року між позивачем та адвокатом Манзар Т.В. складено акт прийому наданих послуг №6 до договору про надання правової допомоги № 8 від 16.02.2023 року на суму 15000 грн. із зазначенням виду наданих послуг та погодженого п.4.1. договору гонорару у розмірі 15000 грн.

Квитанцією № 6 від 23.02.2023 року позивачем сплачено на користь адвоката Манзар Т.В. 15000 грн. плати за надання юридичних послуг у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення коштів.

Також 23.03.2023 року відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська в особі свого представника звернувся через систему «Електронний суд» до суду із відзивом на позовну заяву, в якому заявив клопотанням про розподіл судових витрат (вх. № 4882/23), у якому просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу відповідача у даній справі у розмірі 1500 грн. відповідно до наданих доказів: договору про надання правничої допомоги №б/н від 19.03.2023 року, додатку №1 від 19.03.2023 року, акту наданих послуг від 22.03.2023 року на суму 15000 грн., прибуткового касового ордеру №5 від 22.03.2023 року на суму 15000 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.03.2023 року на суму 15000 грн. про сплату відповідачем на користь адвоката Яковенко О.О., свідоцтва серії НОМЕР_1 від 01.11.2018 року, ордеру серії СА №1050830 від 22.03.2023 року

Судом враховано, що між відповідачем, як клієнтом, та адвокатом Яковенко О.О. укладено договір про надання правничої допомоги № б/н від 19.03.2023 року, в якому сторони погодили зокрема наступне:

п. 4 договору - за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в п.1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду та оплатити фактичні витрати (у разі наявності), необхідної для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених в додатках до цього договору.

19.03.2023 року між відповідачем та адвокатом Яковенко О.О. укладено додаток №1

до договору про надання правничої допомоги № б/н від 19.03.2023 року, в п.1 якої сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги клієнту, вказаної у договорі, у розмірі 15000 грн.

22.03.2023 року між позивачем та адвокатом Яковенко О.О. складено акт наданих послуг на суму 15000 грн. із зазначенням виду наданих послуг та затраченого адвокатом часу всього 5 год. (з урахуванням участі адвоката в судовому засіданні).

Із прибуткового касового ордеру № 5 від 22.03.2023 року та квитанції до нього від 22.03.2023 року вбачається сплата відповідачем на користь адвоката Яковенко О.О. 15000 грн. плати за надання правової допомоги за договором №б/н від 19.03.2023 року.

Частиною 6 ст. 130 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвокатом Афанасьєвою І.М. до справи відповідач не надав. Між тим, дослідивши додані до заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд не встановив недотримання позивачем (його представником) вимог частини третьої статті 126 ГПК України.

Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає, що між позивачем та адвокатом Манзар Т.В.. укладено договір про надання правової допомоги № 8 від 16.02.2023 року, п.4.1. якого визначено, що гонорар адвоката по справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення грошових коштів погоджується за взаємною згодою сторін становить 15000 грн.

23.02.2023 року між позивачем та адвокатом Манзар Т.В. складено акт прийому наданих послуг №6 до договору про надання правової допомоги № 8 від 16.02.2023 року на суму 15000 грн. із зазначенням виду наданих послуг та погодженого п.4.1. договору гонорару у розмірі 15000 грн.

Фактична оплата позивачем за договором про надання правової допомоги № 8 від 16.02.2023 року здійснена на суму 15000 грн. Квитанцією № 6 від 23.02.2023 року квитанцією № 6 від 23.02.2023 року .

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Манзар Т.В. позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання професійної правничої допомоги адвоката на відповідача.

Згідно з ч.5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Суд враховує попереднє рішення про закриття провадження у даній справі у зв`язку з відмовою позивача від зменшеного розміру позовних вимог до відповідача та зауважує наступне.

Між відповідачем та адвокатом Яковенко О.О. укладено договір про надання правничої допомоги № б/н від 19.03.2023 року, п.4. якого визначено, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в п.1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду та оплатити фактичні витрати (у разі наявності), необхідної для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених в додатках до цього договору.

19.03.2023року між відповідачем та адвокатом Яковенко О.О. укладено додаток №1

до договору про надання правничої допомоги № б/н від 19.03.2023 року, в п.1 якої сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги клієнту, вказаної у договорі, у розмірі 15000 грн.

22.03.2023 року між позивачем та адвокатом Яковенко О.О. складено акт наданих послуг на суму 15000 грн. із зазначенням виду наданих послуг та затраченого адвокатом часу всього 5 год. (з урахуванням участі адвоката в судовому засіданні).

Фактична оплата відповідачем за договором про надання правничої допомоги № б/н від 19.03.2023 року здійснена на суму 15000 грн. прибутковим касовим ордером № 5 від 22.03.2023 року.

Із прибуткового касового ордеру № 5 від 22.03.2023 року та квитанції до нього від 22.03.2023 року вбачається сплата відповідачем на користь адвоката Яковенко О.О. 15000 грн. плати за надання правової допомоги за договором №б/н від 19.03.2023 року.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом Яковенко О.О. відповідачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, підтвердження доказів фактичної оплати наданих послуг, дають суду достатні підстави для покладення витрат відповідача на отримання професійної правничої допомоги адвоката на позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді заяв сторін про стягнення правничої допомоги суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, відповідно до якої розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі.

Відтак, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази надання Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, надані заявником до початку розгляду справи № 925/275/23 дають суду достатні підстави для покладення витрат Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на отримання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська , та з урахуванням положень ч.5 ст. 130 ГПК України, наявність в матеріалах справи доказів надання Товариству з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, надані адвокатом Яковенко О.О. дають суду достатні підстави для покладення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська за отримання правничої допомоги на Фізичну особу підприємця ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 46, 130 ч.ч. 3,5, 191, 231 ч. 1 п. 4, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог за вх. № 6713/23 від 24.04.2023 року прийняти до провадження.

Заяву позивача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відмову від позову та повернення удового збору за вх. № 7576/23 від 08.05.2023 року задовольнити. Відмову позивача від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення 34000 грн. винагороди виконавця проведених земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки площею 1,0999 га по АДРЕСА_1 згідно протоколу земельних торгів № 1 від 20.07.2021 року - прийняти.

Провадження у справі № 925/275/23 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська про стягнення 34000 грн. - закрити.

Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн., сплачений згідно фіскального чеку № 1144030410 від 23.02.2023 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська, код ЄДРПОУ 44358390, місцезнаходження: 18021, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. С.Жужоми, буд 7, кв. 70 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 1342 грн. судового збору, 15000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЗС Черкаси-Одеська код ЄДРПОУ 44358390, місцезнаходження: 18021, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. С.Жужоми, буд 7, кв. 70 - 15000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України з 15.05.2023 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 03.07.2023 року

СуддяВ.М.Грачов