Рішення

від 30.06.2023 по справі 200/4857/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року Справа№200/4857/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Національної поліції в Донецькій області

провизнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Ухова Романа Владиславовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не встановлення, не нарахування та не виплати позивачу надбавки до посадового окладу у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, за період наявності у нього допуску до державної таємниці - з листопада 2015 року по травень 2018 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на його користь надбавку до посадового окладу у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, за період наявності у нього допуску до державної таємниці - з листопада 2015 року по травень 2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 7 листопада 2015 року по 22 лютого 2021 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 лютого 2021 року № 125 о/с звільнений зі служби в поліції за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що протягом спірного періоду мав допуск до державної таємниці, передбачений ч. 1 ст. 23 Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ «Про державну таємницю», для роботи з секретною інформацією.

Відповідно до ст. 30 цього Закону у разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до п. 5 зазначеного Положення такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Умовою для отримання компенсації у зв`язку із виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці, на підставі якого надається доступ до державної таємниці, а також виконання цією особою робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Виплата зазначеної надбавки здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу.

Посилається на постанови Верховного Суду від 25 липня 2019 року по справі № 296/6615/17 та від 27 липня 2020 року по справі № 821/146/16.

Факт отримання позивачем у встановленому порядку допуску до державної таємниці, його робота в державному органі і характер умов його праці, а також займана ним посада, були підставою для призначення йому надбавки за роботу в режимних обмеженнях з видачею відповідного розпорядчого документа.

Як встановлено із відповіді відповідача на адвокатський запит представника позивача, наказами ГУНП в Донецькій області від 25 травня 2018 року № 207 о/с та від 16 жовтня 2020 року № 438 о/с позивачу була встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 18 травня 2018 та 16 жовтня 2020 року відповідно.

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не прийняття відповідного розпорядчого документа про призначення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з листопада 2015 року по травень 2018 року є протиправною.

Внаслідок такої бездіяльності позивачу не нараховувалась та не виплачувалась надбавка за роботу в умовах режимних обмежень протягом вказаного періоду, що підтверджується довідками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області про виплату грошового забезпечення (а.с. 1, 6-11).

У відзиві на позов ГУНП в Донецькій області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Позивач просить стягнути з ГУНП в Донецькій області надбавку за умови режимних обмежень з листопада 2015 року, але у період до 7 листопада 2015 року він проходив службу у Дружківському МВ ГУМВС України в Донецькій області, яке є самостійною юридичною особою (код ЄДРПОУ 08671478).

Отже, в цій частині позовних вимог ГУНП в Донецькій області не є належним відповідачем.

Позовні вимоги позивача в частині не нарахування та не виплати позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за травень 2018 року є безпідставними, так як згідно довідки ГУНП в Донецькій області від 9 лютого 2022 року № 291 позивачу нараховано та виплачено надбавку за умови режимних обмежень за травень 2018 року у розмірі 169,35 грн.

Щодо періоду з 7 листопада 2015 року по квітень 2018 року зазначено, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про державну таємницю" компенсація за роботу в умовах режимних обмежень надається у випадку, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю.

Пунктом 7 роз. ІІ Порядку № 260 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.

Надбавка до посадових окладів виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства.

Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу.

Отже, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень нараховується та виплачується за наявності чотирьох складових: наявність допуску; наявність доступу; постійна праця з відомостями, що становлять державну таємницю; прийняття відповідного наказу про встановлення такої надбавки.

Зазначає, що надання особі доступу до секретної інформації без винесення відповідних мотивованих рапортів (подань) не створює підстав для виплати цій особі надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

У свою чергу, подання мотивованих рапортів (подань) є дискреційним повноваженням керівника структурного підрозділу у якому працює поліцейський.

Посилається при цьому на постанови Верховного Суду від 7 серпня 2019 року у справі № 820/5122/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 820/1033/17 та від 25 квітня 2018 року у справі № 802/74/15-а.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 25 травня 2018 року № 207 о/с та від 16 жовтня 2020 року № 438 о/с ОСОБА_1 була встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 18 травня 2018 року та 16 жовтня 2020 року відповідно.

Разом із цим подань про встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 7 листопада 2015 по квітень 2018 року керівниками структурних підрозділів ГУНП в області, де працював позивач у спірні періоди, не подавалось.

Зауважує, що у випадку отримання ГУНП від керівниками структурних підрозділів, де проходив службу позивач, мотивованих подань про встановлення позивачу надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 7 листопада 2015 по квітень 2018 року, відповідач видав би відповідні накази та виплатив зазначену надбавку.

Також зазначає, що нарахування грошового забезпечення та його виплата є дискреційним повноваженням ГУНП в області, яке не може бути перекладеним на позивача або суд (а.с. 56-59).

Ухвалою суду від 7 листопада 2022 року відкрито провадження у справі № 200/4786/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); зобов`язано відповідача надати додаткові докази по справі (а.с. 44-46).

Ухвалою суду від 7 листопада 2022 року у справі № 200/4786/22 роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області в самостійні провадження, в тому числі виокремлені в окреме провадження позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області стосовно не встановлення, не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці - надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - з листопада 2015 року по травень 2018 року та щодо стягнення на користь ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з листопада 2015 року по травень 2018 року; справі присвоєно номер 200/4857/22 (а.с. 47-48, 43).

Ухвалою суду від 8 листопада 2022 року справу № 200/4857/22 прийнято до провадження суддею Волгіною Н.П., вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні); зобов`язано відповідача надати додаткові докази по справі (а.с. 49-50).

21 листопада 2022 року судом отримано від відповідача відзив на позов та додані до нього додаткові докази, а також клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв`язку із тим, що позовна заява підписана особою, яка не має право її підписувати відмовлено (а.с. 56-59, 53-54).

Ухвалою суду від 5 грудня 2022 року у задоволенні заяви Головного управління Національної поліції в Донецькій області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с. 62-63).

Ухвалою суду від 31 травня 2023 року зобов`язано відповідача надати суду додаткові пояснення та докази на підтвердження цих пояснень щодо: наявності/відсутності у позивача на займаних ним у періоди з листопада 2015 року по травень 2018 року посадах допуску до державної таємниці, наданого відповідним органом Служби безпеки України; наявності/відсутності у позивача на займаних ним у періоди з листопада 2015 року по травень 2018 року посадах доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв, оформленого відповідним рішенням (наказом) керівника державного органу, в якому проходив службу позивач; функціональних обов`язків позивача на посадах, які він займав в органах поліції у періоди 7 листопада 2015 року і до травня 2018 року; включення/не включення посад позивача, які він займав протягом спірних періодів (з листопада 2015 року по травень 2018 року) до номенклатури посад осіб рядового і начальницького складу, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, затвердженої належним чином; прийняття/не прийняття відповідним органом наказів щодо встановлення позивачу доплати (надбавки) у відсотковому відношенні до посадового окладу за роботу (службу) в умовах режимних обмежень за періоди з 7 листопада 2015 року і до травня 2018 року.

6 червня 2023 року судом отримано від відповідача витяг з наказу від 25 травня 2018 року № 207о/с «Про надання та припинення доступу до державної таємниці та встановлення надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень», яким, зокрема, оперуповноваженому сектору кримінальної поліції дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції майорові поліції ОСОБА_1 встановлено надбавки в розмірі 15 відсотків до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень; довідку про неможливість надання документів стосовно функціональних обов`язків позивача щодо спірного періоду, копію листа керівника Управління режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Донецькій області про знищення матеріальних носіїв секретної інформації, що знаходились на обліку та зберіганні у відділі поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, копію листа начальника відділу поліції № 1 Краматорського РУП щодо посад, на яких позивач проходив службу в поліції у період з 7 листопада 2015 року по травень 2018 року (а.с. 73-79).

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України згідно паспорта НОМЕР_1 від 21 жовтня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 17-20).

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Донецькій області, код ЄДРПОУ 40109058, зареєстроване місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 66, 80-81).

Як встановлено судом, позивач з 7 листопада 2015 року по 22 лютого 2021 року проходив службу в Національній поліції України, до 7 листопада 2015 року проходив службу в органах МВС України в Донецькій області:

- з 7 листопада 2015 року по 19 квітня 2016 року - на посаді старшого оперуповноваженого Дружківського відділення поліції Артемівського відділу поліції ГУНП в Донецькій області;

- з 20 квітня 2016 року по 30 грудня 2016 року - на посаді старшого оперуповноваженого Дружківського відділу поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області;

- з 31 грудня 2016 року по 22 січня 2021 року - на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Дружківського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (а.с. 21-24, 79).

Згідно довідки від 27 січня 2022 року № 315/12/03-2022 на підставі рішення комісії про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції від 23 грудня 2016 року № 8/І/V/15 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, 17 січня 2017 року позивачу було видано посвідчення серія НОМЕР_3 (а.с. 25).

Наказом ГУНП в Донецькій області від 19 лютого 2021 року № 125 о/с відповідно до розділу VII «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ), старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Краматорського районного управління поліції, з 22 лютого 2021 року звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням); вислуга років на 22 лютого 2021 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги складає 17 років 6 місяців 22 дні, у пільговому обчисленні 23 роки 5 місяців 28 днів (а.с. 21).

17 січня 2022 року позивач через свого представника, адвоката Ухова Р.В., звернувся до відповідача із адвокатським запитом (вих. № 06/2022/1), в якому просив надати інформацію про виплачені йому при звільненні належні суми, в тому числі просив надати йому довідку про грошове забезпечення за період з 6 листопада 2015 року по час звільнення (помісячну, із формулою розрахунку), копію документа про функціональні обов`язки позивача, інформацію про призначення та виплати позивачу додаткової надбавки за проходження ним служби в умовах режимних обмежень з 6 листопада 21015 року по день звільнення (а.с. 26-28).

Листом від 14 лютого 2022 року № 100з/26/02-2022 відповідач надіслав представникові позивача, в тому числі довідку про період та час несення служби позивачем у період з 6 листопада 2015 року по 22 лютого 2021 року (б/н, б/д), довідку від 31 січня 2022 року (вих. № 6аз/202/01-2022) щодо функціональних обов`язків позивача за період несення ним служби з листопада 2015 року по лютий 2021 року, довідки від 9 лютого 2022 року (вих. №№ 283, 284, 282) про грошове забезпечення позивача за період з 7 листопада 2015 року по 31 грудня 2018 року; довідку-витяг з послужного списку позивача, довідку від 9 листопада 2022 року № 291 про розмір надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, довідку про розмір надбавки за проходження позивачем служби в умовах режимних обмежень (а.с. 29-36, 22-25).

Згідно довідки відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 31 січня 2022 року (вих. № 6аз/202/01-2022) щодо функціональних обов`язків позивача за період несення ним служби з листопада 2015 року по лютий 2021 року, надати функціональні обов`язки позивача за вказаний період не надається можливим, так як ОСОБА_1 перебував на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції і згідно п. 5 р. 1 наказу НПУ № 945/2018 функціональні обов`язки працівників сектору кримінальної поліції мають гриф обмеження доступу «для службового користування» та зберігаються у режимно-секретному органі відділу поліції № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (а.с. 39).

Відповідно до довідки Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (б/н, б/д) про період у період з 6 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року позивач здійснював наступні функціональні повноваження щодо роботи у СОГ (слідчо-оперативній групі): 9 листопада 2015 року - з 08.50 до 22.00; 13 листопада 2015 року - з 08.50 до 21.00; 19 листопада 2015 року - з 08.40 до 21.50; 5 грудня 2015 року - з 08.42 до 08.03; 9 грудня 2015 року - з 08.58 до 08.40 10 грудня 2015 року; 4 лютого 2016 року з 08.10 до 18-00; 7 лютого 2016 року - з 07.30 до 18.00; 15 лютого 2016 року - з 08.00 до 08.00 16 лютого 2016 року; 18 лютого 2016 року - з 08.10 до 18-00; 20 лютого 2016 року - з 08.10 до 08.06 21 лютого 2016 року; 23 лютого 2016 року - з 08.10 до 18-00; 29 лютого 2016 року - з 08.00 до 18.00; 1 березня 2016 року - з 08.40 до 08.00 2 березня 2016 року; 15 березня 2016 року - з 08.00 до 18.00; 16 березня 2016 року - з 08.07 до 08.00; 1 липня 2016 року - з 09.02 до 09.00 2 липня 2016 року; 4 липня 2016 року з 09.00 до 09.00 5 липня 2016 року; 10 липня 2016 року - з 09.00 до 09.00 11 липня 2016 року; 19 липня 2016 року - з 09.00 до 09.00 20 липня 2016 року; 6 серпня 2016 року - з 09.00 до 09.00 7 серпня 2016 року; 9 серпня 2016 року з 08.10 до 08.05 10 серпня 2016 року; 16 серпня 2016 року - з 09.00 до 09.00 17 серпня 2016 року; 26 серпня 2016 року - з 08.56 до 08.57 27 серпня 2016 року; 4 вересня 2016 року - з 08.58 до 08.55 5 вересня 2016 року; 28 вересня 2016 року - з 08.57 до 08.54 29 вересня 2016 року; 10 жовтня 2016 року - з 08.57 до 08.55 11 жовтня 2016 року; 25 жовтня 2016 року - з 08.52 до 08.51 26 жовтня 2016 року; 28 жовтня 2016 року - з 08.51 до 08.50 29 жовтня 2016 року; 5 листопада 2016 року - з 08.55 до 08.58 6 листопада 2016 року; 8 листопада 2016 року - з 08.55 до 08.58 9 листопада 2016 року; 27 листопада 2016 року - з 08.57 до 08.54 28 листопада 2016 року; 24 грудня 2016 року - з 08.58 до 08.06 25 грудня 2016 року; 13 січня 2017 року - з 08.05 до 08.10 14 січня 2017 року; 19 січня 2017 року - з 08.03 до 08.05 20 січня 2017 року; 24 січня 2017 року з 09.00 до 09.00 25 січня 2017 року; 19 лютого 2017 року - з 09.25 до 09.00 20 лютого 2017 року; 1 березня 2017 року - з 09.00 до 09.00 2 березня 2017 року; 12 березня 2017 року - з 08.58 до 08.58 13 березня 2017 року; 25 березня 2017 року - з 08.40 до 09.00 26 березня 2017 року; 3 квітня 2017 року - з 09.06 до 09.00 4 квітня 2017 року; 6 квітня 2017 року - з 09.00 до 09.00 7 квітня 2017 року; 1 травня 2017 року - з 09.01 до 09.00 2 травня 2017 року; 30 травня 2017 року - з 09.00 до 09.00 31 травня 2017 року; 14 червня 2017 року - з 09.00 до 09.00 15 червня 2017 року; 15 липня 2017 року - з 09.00 до 09.00 16 липня 2017 року; 21 липня 2017 року - з 09.00 до 09.00 22 липня 2017 року; 24 липня 2017 року - з 09.00 до 09.01 25 липня 2017 року; 1 серпня 2017 року - з 09.00 до 09.00 2 серпня 2017 року; 4 серпня 2017 року - з 09.00 до 09.00 5 серпня 2017 року; 10 серпня 2017 року - з 09.00 до 09.00 11 серпня 2017 року; 13 серпня 2017 року - з 08.00 до 09.00 14 серпня 2017 року; 19 серпня 2017 року - з 08.45 до 09.00 20 серпня 2017 року; 2 вересня 2017 року - з 08.00 до 09.00 3 вересня 2017 року; 5 вересня 2017 року - з 08.00 до 09.00 6 вересня 2017 року; 20 вересня 2017 року - з 09.00 до 09.00 21 вересня 2017 року; 25 вересня 2017 року - з 09.00 до 09.00 26. вересня 2017 року; 29 вересня 2017 року - з 09.00 до 09.00 30 вересня 2017 року; 8 жовтня 2017 року - з 09.01 до 09.00 9 жовтня 2017 року; 13 жовтня 2017 року - з 09.01 до 09.00 14 жовтня 2017 року; 24 жовтня 2017 року - з 09.00 до 09.00 25 жовтня 2017 року; 10 листопада 2017 року - з 09.00 до 09.00 11 листопада 2017 року; 10 січня 2018 року - з 09.07 до 08.50 11 січня 2018 року; 18 січня 2018 року - з 09.00 до 08.57 19 січня 2018 року; 7 лютого 2018 року - з 08.30 до 08.25 8 лютого 2018 року; 22 лютого 2018 року - з 08.45 до 08.04 23 лютого 2018 року; 27 лютого 2018 року - з 08.57 до 08.50 28 лютого 2018 року; 23 березня 2018 року - з 09.00 до 09.00 24 березня 2018 року; 31 березня 2018 року - з 09.00 до 09.00 1 квітня 2018 року; 17 квітня 2018 року - з 09.00 до 09.00 18 квітня 2018 року; 23 квітня 2018 року - з 09.01 до 09.00 24 квітня 2018 року; 30 квітня 2018 року - з 09.00 до 09.00 1 травня 2018 року; 3 травня 2018 року з 09.00 до 09.00 4 травня 2018 року; 15 травня 2018 року - з 09.10 до 08.00 16 травня 2018 року (інші чергування - патрулювання, конвой, ГБР, охорона адмінбудівлі, охорона громадського порядку, ГСО, залізничний вокзал, блокпост) (а.с. 30-31).

Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Донецькій області від 9 листопада 2022 року № 291 про розмір надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, наказами ГУНП в Донецькій області від 25 травня 2018 року № 207 о/с та від 16 жовтня 2020 року № 438 о/с ОСОБА_1 встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 18 травня 2018 року та 16 жовтня 2020 року відповідно.

Також у довідці зазначено, що зазначена надбавка була встановлена ОСОБА_1 за період з 15 травня 2018 року по грудень 2020 року та у лютому 2021 року в розмірі 15% від посадового окладу (щомісячно), що в загальній сумі за вказані періоди склало 11591,93 грн (а.с. 33).

Згідно довідок №№ 283, 284, 282 від 9 лютого 2022 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 7 листопада 2015 року по 31 грудня 2018 року та пояснень відповідача надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень за періоди з 7 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року не сплачувалась (у червні 2018 року сплачено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за червень та за період з 18 по 31 травня 2018 року) в розмірі 544,35 грн (375,00 грн та 169,35 грн відповідно) (а.с. 34-36, 33, 57).

За поясненням відповідача надбавка до посадового окладу позивача за роботу в умовах режимних обмежень за період з 7 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась останньому у зв`язку із тим, що відповідних подань (рапортів) від керівників структурних підрозділів, в яких позивач проходив службу у спірні періоди, до ГУНП в Донецькій області не надходило.

Будучи не згодним із не нарахуванням та не виплатою йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період листопад 2015 року - травень 2018 року (фактично відповідно до наявних матеріалів справи з 7 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року) позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX«Про затвердження Указу Президента України«Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, від 7 лютого 2023 року № 2915-IX (відповідно), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ з 5 год 30 хв 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене, станом на день розгляду даної справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд виходить з такого.

Відповідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року зазначено, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Конституційний Суд України при тлумаченні норми ст. 233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.

Отже, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових частин на періоди до 19 липня 2022 року не застосовувалися.

Законом України № 2352-IX від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни, зокрема до КЗпП України.

Так, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1); із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).

Згідно нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Суд зазначає, що Закон № 2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.

Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19 липня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (її складових) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли саме було реалізоване право на позов.

Відповідно, тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред`явлено позов.

Враховуючи наведене позивач звернувся до суду із даним позовом без пропуску строку, встановленого КАС України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

За правилами ч. 3ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначеноЗаконом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон України «Про Національну поліцію», Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону № 580-VIIIполіція у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституціїта законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зіст. 60 Закону України "Про Національну поліцію"проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 ч. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. […].

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За приписами п. 3 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 (далі Порядок № 260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року № 3855-ХІІ(далі Закон № 3855-ХІІ, Закон України "Про державну таємницю") державна таємниця (секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень; ступінь секретності («особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно») - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.

Згідно ч. 2ст. 22 Закону № 3855-ХІІдопуск до додержавної таємниці із ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, […] діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Відповідно до ч. 4ст. 22 Закону № 3855-ХІІдопуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов`язаних з державною таємницею. […].

Приписами ч. 7ст. 22 Закону № 3855-ХІІобумовлено, що надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Згідно ч. 2ст. 22 Закону № 3855-ХІІскасування раніше наданого допуску до державної таємниці можливе у разі виникнення або виявлення обставин, передбаченихстаттею 23 цього Закону, а також після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати громадянства України чи визнання його недієздатним.

Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 27 Закону № 3855-ХІІдоступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, […] діяльності або навчання. Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов`язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації.

Відповідно дост. 30 Закону № 3855-ХІІу разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписівЗакону № 3855-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку із роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414), яке визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Згідно п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Аналогічні приписи містяться і у п. 7 розділу ІІ Порядку № 260.

Відповідно до п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно п. 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (була чинною до 13 грудня 2016 року).

Пунктом 1.6 цієї Інструкції передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.п. 2.9.3, 2.9.7 Інструкції № 499 виплата надбавки особам рядового і начальницького складу за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі затверджених керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ номенклатури посад осіб рядового і начальницького складу, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується особі рядового чи начальницького складу з дня призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, але не раніше дня оформлення допуску до державної таємниці.

Вимоги щодо призначення надбавки на роботу в умовах режимних обмежень з дня призначення на посаду містились і в п. 7 розділу ІІ Порядку № 260.

Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що надбавка на роботу в умовах режимних обмежень має бути встановлена особі, яка:

- працює на посаді, яка включена до номенклатури посад, перебування на яких потребує оформлення відповідного допуску до державної таємниці;

- яка отримала у визначеному законодавством порядку допуск до державної таємниці;

- отримала у визначеному законодавством порядку доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв, оформленого відповідним рішенням керівника державного органу, в якому проходить службу.

Як встановлено судом, позивач у періоди з 7 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року проходив службу у підрозділах ГУНП в Донецькій області на посаді старшого оперуповноваженого.

Разом із цим матеріали справи не містять відомостей щодо: наявності у позивача у вказаний період допуску до державної таємниці; надання йому у вказаному періоді доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв, оформленого відповідним рішенням (наказом) керівника державного органу, в якому проходив службу позивач; а також відомостей щодо включення посад позивача, на яких він проходив службу у спірних періодах, до номенклатури посад, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги наведені вище нормативно-правові-припис, а також приписи ч. 1 ст. 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що за наданими суду матеріалами відсутні підстави для підтвердження наявності у позивача у період з 7 листопада 2015 року по 17 травня 2018 року права на отримання доплати за роботу в умовах режимних обмежень.

Як наслідок,позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"позивач є звільненим від сплати судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимогст. 139 КАС Українипитання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст.2,6,9,12,72-77,94,139,192-193,242-246,255,262,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 401109058, зареєстроване місцезнаходження: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна