Ухвала

від 04.07.2023 по справі 320/22688/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

04 липня 2023 року 320/22688/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської комісії Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бучанського районного ТЦК та СП Київської області від 23.05.2022 №12/68 оформленого Довідкою ВЛК за результатом проведеного медичного огляду ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23.05.2022 протокол №68;

- визнати протиправним та скасувати рішення (постанову) ВЛК Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЕДРПОУ 07910662) протокол №4 від 01.03.2023 запис №20/227 оформленого Витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії ВЛК Київського обласного ТЦК та СП;

- зобов?язати ВЛК Бучанського районного ТЦК та СП Київської області повторно провести дійсний та (а не шляхом опитування) медичний огляд ВЛК у відповідності до пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, а саме «Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей» з метою встановлення ступеня придатності з урахування висновків (заключень діаонозів) лікарів наданих до даної позовної заяви;

- зобов`язати ВЛК Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 07910662) повторно провести дійсний (а не шляхом опитування) медичний огляд ВЛК у відповідності до п.3.2 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, а саме «Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей» з метою встановлення ступеня придатності з урахування висновків (заключень діонозів) лікарів;

- зобов?язати ВЛК Бучанського районного ТЦК та СП Київської області та ВЛК Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 07910662) направити ОСОБА_1 на додаткове обстеження чи лікування до медичних закладів охорони здоров`я враховуючи захворювання: хронічна рецидивуюча кропив`янка та набряк Квінке; Гіпертонічна хвороба ІІ стадії ІІІ ступеня. Високий артеріальний тиск (тиск 160/110 - 170/110 мм рт.ст.); Змішаний зоб І ступеня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Також, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- забезпечити позов шляхом зупинення дії мобілізаційного призначення Бучанським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо проведення процедури мобілізації відносно офіцера запасу (молодшого лейтенанта) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ШН НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВЛК Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення (постанови) ВЛК Київського обласного ТЦК та СП протокол №4 від 01.03.2023 запис №20/227 оформленого Витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії ВЛК Київського обласного ТЦК та СП та рішення Бучанського районного ТЦК та СП Київської області від 23.05.2022 №12/68 оформленого Довідкою ВЛК за результатом проведеного медичного огляду ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23.05.2022 протокол №68;

- заборонити Бучанському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки та іншим особам направляти офіцера запасу (молодшого лейтенанта) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ШН 3072601636 за межі Київської області, а у разі його відправлення повернути до міста Ірпінь та забезпечити його перебування в місті Ірпінь до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВЛК Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення (постанови) ВЛК Київського обласного ТЦК та СП протокол №4 від 01.03.2023 запис №20/227 оформленого Витягом із протоколу засідання військово-лікарської комісії ВЛК Київського обласного ТЦК та СП та рішення Бучанського районного ТЦК та СП Київської області від 23.05.2022 №12/68 оформленого Довідкою ВЛК за результатом проведеного медичного огляду ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 23.05.2022 протокол №68.

Обґрунтовуючи заяву та наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позивач послався на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення. Позивач зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених та оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких наразі ініційовано даний судовий спір, окрім того позивач зауважив, що на даний момент останньому було видано повістку про прибуття до Бучанського РТЦК та СП на 10.07.2023, з мстою проведення мобілізаційного заходу. Аргументуючи підставі для забезпечення позову позивач спирається на обставини того, що його захворювання, які спричинили погіршення стану здоров`я мали і мають бути враховані під час призову на військову службу. Придатність до військової служби під час воєнного стану визначається військово-лікарською комісією (БЛЮ після проходження медичного обстеження та надання відповідного висновку, а так як по відношенню ні належного медичного обстеження лікарями, ні аналізу та дослідження всіх наданих підтверджуючих документів про стан здоров`я враховано не було, дії щодо призову будуть вчиненні без урахування всіх цих обставин.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст.150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та обов`язків.

Як вже встановлено судом вище, фактично позивач аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на очевидну протиправність дій та рішень прийнятих відповідачами за результатами проведення медичного обстеження та вчинення в подальшому на підставі таких дій мобілізаційного призначення щодо проведення процедури мобілізації.

В даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, а саме, щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд зауважує, що підстави вважати, що мобілізаційне розпорядження чи рішення які оскаржуються позивачем мають очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

Подання позовної заяви, предметом якої є, зокрема, законності рішення за результатами проведеного медичного обстеження та прийняття рішення про придатність до військової служби, не може слугувати беззаперечним доказом того, що такі рішення суб`єктів владних повноважень є очевидно протиправними.

Суд звертає увагу заявника, що встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, на аргументах протиправності якої ґрунтується мотивувальна частина поданої заявником заяви про забезпечення позову, можливо на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, під час розгляду судової справи по суті.

Відтак, на переконання суду, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення у даній справі, а викладені у заяві про забезпечення позову обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому на даній стадії, на підставі наданих заявником доказів та наведених доводів, суд не вбачає за можливе застосувати заходи забезпечення з підстав очевидної протиправності оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.150, 151, 153-155, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.