КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1906/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ - 41584196; адреса: вул. Пашутинська, 75, офіс 1, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25006)
до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 квітня 2021 р. № 23381 про відповідність ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41584196) критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41584196) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Позов мотивовано тим, що позивачем на реєстрацію до податкового органу було направлено 15 податкових накладних. Натомість, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена податковим органом та значено, що платник податку ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» «відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків». ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» отримало рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 05.04.2021 № 23381, відповідно до якого визначено відповідність платника податків критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а саме «наявна податкова інформація». Позивач не погоджується з цими рішеннями відповідача та стверджує, що він не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податку, є сумлінним платником податків, однак внаслідок спірного рішення відповідача не може виконувати обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що шкодить його господарській діяльності, а саме відповідач прийняв спірні рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних. Позивач стверджує, що він є сумлінним платником податків, а господарські операції щодо виконання робіт, за якими складено податкові накладні, підтверджуються необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачу.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржуване позивачем рішення обґрунтоване, законне та прийнято відповідно до норм Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачі вказували, що поданих позивачем документів недостатньо для реєстрації податкової накладної.
Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» є юридичною особою, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.09.2017.
ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зареєстровано платником податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 415841911239 та здійснює господарську діяльність: будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД - 41.20), будівництво водних споруд (КВЕД 42.91), будівництво інших споруд, н. в. 13. (КВЕД - 42.91), знесення (КВЕД 43.11), підготовка робіт на будівельному майданчику (КВЕД - 43.12), електромонтаж робіт (КВЕД 43.21), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання (КВЕД 43.22), інших будівельно-монтажних робіт (КВЕД 43.29), штукатурних робіт (КВЕД - 43.31), установлення столярних виробів (КВЕД 43.32), покриття підлоги й облицювання стін (КВЕД - 43.33), надання в оренду будівельних машин і устаткування (КВЕД - 77.32), надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у. (КВЕД 77.39), оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73), неспеціалізованої оптової торгівлі (КВЕД - 46.90), роздрібної торгівлі залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (КВЕД - 47.52) тощо. Крім того, 06 жовтня 2017 року ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» отримало ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
До ГУ ДПС у Кіровоградській області надійшов лист ДПС України від 05.04.2021 №8125/7/99-00-18-01-03-07, на підставі якого, з метою забезпечення виконання вимог Указу Президента України від 03.04.2021 №140/2021 «Про рішення національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних обмежувальних заходів (санкцій)» та у відповідності до Постанови КМУ від 11.12.2019 №1165, відповідачем здійснено детальний аналіз фінансово-господарської діяльності доведених суб`єктів господарювання
Так, на засіданні комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 05 квітня 2021 року та в ході проведеного аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «БК Сучасні Будівельні Технології» сформувало податковий кредит за рахунок придбання будівельних матеріалів та імпорту інструментів, комплектуючих (фітинги, арматура, крани), тканини з Китаю. Податкові зобов`язання платника складаються з будівельних, монтажних та ремонтних робіт, реалізації імпортованих ТМЦ. Сума ліміту з ПДВ в системі СЕА станом на 05.04.2021- 2,2 млн грн.
За результатами розгляду вказаного питання було складено протокол №66 від 05.04.2021, вта прийнято рішення №23381 від 05.04.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким вирішено, що БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з наявністю податкової інформації.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою зокрема затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі Порядок №1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1165 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
- комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;
- комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;
- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
У пункті 3 Порядку №1165 наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.
Натомість, відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У пункті 6 Порядку №1165 передбачений такий порядок перевірки платника податку на відповідність критеріям ризиковості:
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктами 8, 9 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені такі Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 25, 26, 29 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
До складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Згідно з пунктами 44, 45, 46 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
З наданого суду протоколу №66 засідання комісії регіонального рівня комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 05.04.2021, на якому прийнято спірне рішення, вбачається, що комісія за результатами аналізу інформаційних баз ДПС дійшла висновку, що ТОВ «БК Сучасні Будівельні Технології» сформувало податковий кредит за рахунок придбання будівельних матеріалів та імпорту інструментів, комплектуючих (фітинги, арматура, крани), тканини з Китаю. Податкові зобов`язання платника складаються з будівельних, монтажних та ремонтних робіт, реалізації імпортованих ТМЦ. Сума ліміту з ПДВ в системі СЕА станом на 05.04.2021- 2,2 млн грн. Тож, за результатами аналізу інформації ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення №23381 від 05.04.2021, БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ включити до переліку ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що Порядком №1165 установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації до ЄРПН, за наслідками чого здійснюється автоматизований моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати автоматизований моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації до ЄРПН.
Отже, питання відповідності платника Критеріям ризиковості платника податку має розглядатися комісією регіонального рівня за наслідками подання таким платником для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та автоматизованого моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що подана для реєстрації до ЄРПН.
Такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 року у справі №340/1098/20, від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20 у подібних правовідносинах.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, до яких згідно п.8 віднесено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Проте, зі змісту рішення від 18 серпня 2022 року вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність Товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості, що суперечить Порядку №1165.
Також слід врахувати, що згідно з положеннями Порядку № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Натомість, у рішенні від 18 серпня 2022 року, як податкова інформація вказано, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Отже, відповідачем не було конкретизовано у яких саме операціях та з якими контрагентами приймав участь позивач, що ймовірно є ризиковані.
Не надано такої інформації на запити позивача.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд зауважує, що не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в рішенні від 18 серпня 2022 року, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.
Рішення про відповідність/не відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №23381 від 05 квітня 2021 року прийнято з урахуванням аналізу отриманої інформації.
Водночас, в рішенні зазначено, що підставою віднесення платника податку на додану вартість відповідно до п. 8 Критерії ризиковості «Наявна податкова інформація» .
Суд звертає увагу, що у рішенні знову ж таки не конкретизовано, що саме послугувало прийняттю такого рішення, щоб надати повний пакет документів для підтвердження реальності здійснення таких операцій, а відповідно і виключений з переліку суб`єктів господарювання, які віднесені до ризикових.
Незрозумілою є й позиція податкового органу, наведена у відзиві на позов.
Тобто, за такою позицією відповідача, позивач фактично позбавляється можливості довести свою невідповідність критеріям ризиковості, адже навіть, якщо він є добросовісним платником податку на додану вартість та може це підтвердити належним чином, в тому числі і з вказаними контрагентами, податковим органом все одно буде прийнято негативне рішення. Таким чином, контролюючим органом порушується право платника податку на спростування факту відповідності критеріям ризиковості, передбачене п.6 Порядку №1165, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку був порушений принцип належного урядування, контролюючий орган позбавив платника податку можливості спростувати факт відповідності критеріям ризиковості, не надавши повної інформації щодо підстав прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості, а тому рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №23381 від 05 квітня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, позивач просить суд додатково зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
У відповідності до п.6 Порядку №1165 виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Тобто за надходження рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність особи критеріям ризиковості платника податку у податкового органу наявний законодавчо закріплений обов`язок виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, передчасними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.
Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Так, позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу 25 000 грн та витрати на сплату судового зору 4540 грн.
Позивачем на підтвердження понесених судових витрат до суду надано:
-договір № 91 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07 квітня 2021 року;
-додаткову угоду №1 до Договору №1 професійної правничої (правової) допомоги від 07 квітня 2021 року.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Зазначеним вище договором сторони обумовили, що гонорар АО «СІ.ЕЛ.ЕС» за надання позивачеві професійної правничої допомоги у цій справі складатиме 25000,00 грн. Воднораз, зважаючи на складність справи, час, необхідний для підготовки позову, обсяг доказів, які підлягали збору та поданню у цій справі, суд вважає пропорційним та справедливим зменшення означених судових витрат та присудження їх позивачеві у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб -5386,00 грн.
Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати професійну правничу допомогу та на сплату судового збору у сумі 2270 грн (пропорційно до задоволених позовних вимог) слід стягнути на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ (код ЄДРПОУ - 41584196; адреса: вул. Пашутинська, 75, офіс 1, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25006) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) про визнання протиправним та скасування рішення , зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 квітня 2021 року № 23381 про відповідність ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ - 41584196) критеріям ризиковості платника податку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ТОВ «БК СУЧАСНІ БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ - 41584196) витрати на професійну правничу допоогу в сумі 5386,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2023 |
Оприлюднено | 06.07.2023 |
Номер документу | 111975026 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.В. КРАВЧУК
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні