Рішення

від 30.06.2023 по справі 440/4767/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4767/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.03.2023 №104650010182, про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 03 травня 2022 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області при призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди її роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997 та з 12.07.1997 по 01.09.1999;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку з 03 травня 2022 року ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі також відповідач-2, ГУ ПФУ в Київській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі №440/4767/23.

Аргументи учасників справи

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона звернулася 01.03.2023 до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". За результатами розгляду заяви відповідач-1 протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії. ОСОБА_1 вважала, що підстави незарахування періодів роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997 та з 12.07.1997 по 01.09.1999 є формальними недоліками та не можуть бути підставою для неврахування зазначених періодів роботи до страхового стажу позивача.

Пояснювала, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 №8 - №9 ОСОБА_1 з 01.03.1992 по 21.06.1997 працювала фасовщицею в ЛСП "Антіка". З відбитка печатки чітко відображається найменування підприємства "Антіка", в якому працювала позивач.

Оспорювані відповідачем-1 записи в трудовій книжці НОМЕР_1 позивача за період роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997 заповнені вірно, записи внесені з посиланням на первинні документи та в них зазначено всі необхідні дані для зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу, а також записи завірені уповноваженою особою та скріплені печатками підприємства.

Тому, на думку ОСОБА_1 , у відповідача-1 були відсутні підстави не зараховувати періоди роботи позивача з 01.03.1992 по 21.06.1997 при розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , а зауваження щодо вказаного періоду роботи є проявом бюрократизму, що обмежує право позивача, гарантоване статтею 46 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Крім того, відповідно до довідки №89/07-22 від 06.07.2022, яка видана ТОВ "РАФ-ГРУПП", ОСОБА_1 , працювала у ТОВ "РАФ-ГРУПП" на посаді секретаря з 12.07.1997 по 01.09.1999.

Позивач зауважувала, що в довідці містяться всі необхідні дані для зарахування періоду роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 у ТОВ "РАФ-ГРУПП", також довідка містить підпис директора ТОВ "РАФ-ГРУПП", печатку підприємства та всі необхідні реквізити, що передбачені ДСТУ 4163:2020.

Позивач наголошувала, що довідка №89/07-22 від 06.07.2022, офіційно видана ТОВ "РАФ-ГРУПП", містить всі необхідні реквізити для документів, які створюють юридичні особи, та повинна враховуватися при розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 , а відмова в зарахуванні періоду роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999, зазначена в рішенні ГУ ПФУ в Полтавській області від 09.03.2023 №104650010182, у зв`язку з відсутністю підстави видачі довідки, є проявом бюрократизму, що обмежує право позивача, гарантоване статтею 46 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідач-1 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Заперечення відповідача вмотивовані тим, що 05 червня 2022 року ОСОБА_1 вперше звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 10.06.2022 року прийнято рішення №104650010182 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком з урахуванням положень ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

12 січня 2023 року позивач повторно звернулася із заявою про призначення пенсії. Розглянувши заяву та надані документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності прийняло рішення від 20.01.2023 №104650010182 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком, з урахуванням" положень ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Втретє гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України 01.03.2023 із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та надала необхідні документи, зокрема, довідку про №253 від 11.05.2022 щодо періодів проживання в 4 зоні посиленого радіологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 4 №606595 від 12.08.2000.

За принципом екстериторіальності заяву було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Останнім до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки з 01.03.1992 по 21.06.1997, оскільки в трудовій книжці зазначений період роботи в МП "Антика", завірений печаткою іншої організації ТОВ "Антика", довідка про реорганізацію відсутня.

Також не зараховано період роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 згідно довідки 89/07-22 від 06.07.2022, оскільки відсутні підстави видачі довідки.

Аналіз наданих документів показав, що страховий стаж становить 19 рік 02 місяці 12 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності 09.03.2023 року прийнято рішення №104650010182 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком, з урахуванням положень ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

На підставі вищевикладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області наголошувало, що позовні вимоги гр. ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими.

16.05.2023 до суду надійшов відзив відповідача-2, у якому ГУ ПФУ в Київській області просило суд відмовити у задоволенні позову з підстав, аналогічних викладеним у відзиві відповідача-1.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 01.03.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

На підтвердження права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1 надала довідку про №253 від 11.05.2022 щодо періодів проживання в 4 зоні посиленого радіологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи категорії 4 №606595 від 12.08.2000.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.03.2023 за принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.03.2023 №104650010182 було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного загального страхового стажу.

З вищевказаного рішення виявлено, що відповідно до наданих документів, загальний страховий стаж позивача склав 19 років 02 місяці 12 днів.

Відповідачем-1 до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997, оскільки записи в трудовій книжці ОСОБА_1 завірені печаткою іншої організації, та не зараховано період роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 згідно із довідкою №89/07-22 від 06.07.2022, у зв`язку з відсутністю підстави видачі довідки.

Позивач не погодилася з відмовою у призначенні пенсії та оскаржила її до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

За змістом пункту 3 частини першої статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: - у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; - на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: - постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; - постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

У силу частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Як визначено частиною третьою статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

У статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

У свою чергу, статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу - потерпілі від Чорнобильської катастрофи:

- евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році 10 років

- евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році 8 років

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років 4 роки* та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років

- особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями 2 роки.

* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Відповідно до пункту 7 "г" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Висновки щодо правозастосування

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення відповідача-1 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність таких рішень критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

За обставин цієї справи на дату звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії від 01.03.2023 їй виповнилось повних 55 років.

Відповідачами не заперечуються періоди проживання ОСОБА_1 в 4 зоні посиленого радіологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Підставою для відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії слугувала відсутність необхідного страхового стажу 24 роки. На думку відповідача-1, страховий стаж становить 19 рік 02 місяці 12 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.

До страхового стажу відповідачем-1 не зараховано періоди роботи:

1) згідно трудової книжки з 01.03.1992 по 21.06.1997, оскільки в трудовій книжці зазначений період роботи в МП "Антика", завірений печаткою іншої організації ТОВ "Антика", довідка про реорганізацію відсутня;

2) з 12.07.1997 по 01.09.1999 згідно довідки 89/07-22 від 06.07.2022, оскільки відсутні підстави видачі довідки.

Надалі суд наводить свої аргументи щодо кожного з двох спірних періодів роботи ОСОБА_1 окремо.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки з 01.03.1992 по 21.06.1997, суд зазначає таке.

Долучена позивачем через систему електронний суд скан-копія трудової книжки містить запис про період роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997. Однак зі змісту цієї довідки: на якому підприємстві працювала позивач - не видається можливим встановити, оскільки записи та печатки підприємства є нечіткими та нечитабельними. З їх змісту не видається встановити код ЄДРПОУ підприємства, його найменування та, відповідно, перевірити обґрунтованість записів про трудову діяльність ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивач стверджує, що у цей спірний період працювала в ЛСП "Антіка", відповідач-1 у спірному рішенні та ГУ ПФУ в Хмельницькій області у рішенні про відмову у призначенні пенсії вказують назву підприємства МП "Антика", ТОВ "Антика".

Враховуючи, що записи в трудовій книжці щодо періоду роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997 є нерозбірливими та нечіткими, суд вважає обгрунтованими аргументи відповідача-1 про необхідність надання уточнюючої довідки.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 згідно довідки 89/07-22 від 06.07.2022, суд зазначає таке.

Записи про період роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 відсутні у трудовій книжці позивача.

ОСОБА_1 надано разом із заявою про призначення дострокової пенсії довідку №89/07-22 від 06.07.2022, яка видана ТОВ "РАФ-ГРУПП" на підтвердження того, що ОСОБА_1 працювала у ТОВ "РАФ-ГРУПП" на посаді секретаря з 12.07.1997 по 01.09.1999.

Позивач зауважувала, що в довідці містяться всі необхідні дані для зарахування періоду роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999 у ТОВ "РАФ-ГРУПП", також довідка містить підпис директора ТОВ "РАФ-ГРУПП", печатку підприємства та всі необхідні реквізити, що передбачені ДСТУ 4163:2020.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ "РАФ-ГРУПП" (код ЄДРПОУ 39331534) зареєстровано у якості юридичної особи тільки 01.08.2014. Зазначені відомості є загальнодоступними в мережі інтернет (наприклад, за посиланням https://opendatabot.ua/c/39331534).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не могла працювати у період з 12.07.1997 по 01.09.1999 по у товаристві, зареєстрованому лише 01.08.2014.

Отже, ОСОБА_1 умисно надано довідку №89/07-22 від 06.07.2022, яка містить неправдиві відомості про періоди роботи позивача з 12.07.1997 по 01.09.1999.

Таким чином, відповідачем-1 правомірно не враховано період роботи з 12.07.1997 по 01.09.1999, зазначений у довідці №89/07-22 від 06.07.2022, яка видана ТОВ "РАФ-ГРУПП".

Умисне введення позивачем органів пенсійного фонду та суду в оману ще раз доводить необхідність детальної перевірки періодів страхового стажу, заявлених ОСОБА_1 .

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.03.2023 №104650010182 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796-XII від 28.02.1991 є обґрунтованим та законним.

Підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області при призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди її роботи з 01.03.1992 по 21.06.1997 та з 12.07.1997 по 01.09.1999 відсутні.

Як наслідок, похідна позовна вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 03 травня 2022 року задоволенню також не підлягає.

Відповідно і клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку з 03 травня 2022 року ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідачами в повній мірі доведено правомірність своїх дій, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог, а відтак доводи позивача є необґрунтованими.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви спростовуються встановленими у справі обставинами.

Таким чином, позивач скористалася правом на звернення до адміністративного суду і її право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача-1 під час вирішення питання про призначення пенсії, підстави для задоволення позову відсутні.

Розподіл судових витрат

Ухвалою суду від 25.04.2023 відстрочено позивачу сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на відстрочку сплати судового збору позивачем до ухвалення рішення у справі, суд визнає за доцільне стягнути належний за подання цього позову судовий збір у розмірі 1073,60 грн з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков