Рішення

від 04.07.2023 по справі 460/11638/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2023 року м. Рівне№460/11638/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.04.2023 № 8591028/45123852; 2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" №3 від 02.03.2023 датою її подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем сформовано та надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №3 від 02.03.2023, проте, її реєстрація була зупинена з підстави відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вказав, що надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки щебню гранітного суміш фр. Від 5 до 22мм в кількості 351т ПАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" на загальну суму 155025,00грн. (в т.ч. ПДВ), але податковий орган не врахував надані позивачем пояснення та документи і прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.05.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачами подано спільний відзив на позовну заяву у якому вони заперечують проти позовних вимог, зазначаючи, що при прийнятті оскаржуваного рішення враховувалися документи надані платником податків, однак була виявлена невідповідність залізничної накладної щодо проведеної операції, а саме відсутність відомостей про експедитора, крім того, не було надано банківські виписки, що підтверджують сплату коштів за господарськими операціями. З огляду на наведене, Комісією ГУ ДПС у Рівненській області правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.Крім того, відповідачі зазначають, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області. Зважаючи на це, відповідачі просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому спростовує доводи відповідачів з посиланням на практику Верховного Суду у аналогічних справах, а також вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідачі не обґрунтували чому саме надані платником податків документи не можуть слугувати підтвердженням здійснення реальності операцій.

Ухвалою суду від 04.07.2023 клопотання відповідачів про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з участю представника відповідачів залишено без задоволення.

Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд враховує наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ", код ЄДРПОУ 45123852, пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; зареєстроване за юридичною/податковою адресою: 33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Словацького, будинок 4/6; види діяльності за КВЕД: 46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний), КВЕД 46.19 - Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.72 - Оптова торгівля металами та металевими рудами; КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 49.20 - Вантажний залізничний транспорт; КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; КВЕД 52.24 - Транспортне оброблення вантажів; КВЕД 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; КВЕД 77.12 - Надання в оренду вантажних автомобілів.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 451238517164 з 01.02.2023.

Як з`ясовано судом, між ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" (постачальник) і Приватним акціонерним товариством "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" (покупець) 01.02.2023 укладено Договір поставки №01/02/2-2023 Щ (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов`язання проводити поставку (продаж) покупцю у власність (повне господарське відання) щебінь та відсів із природного каменю (пункт 1.1. Договору). Відповідно до п.1.2. Договору асортимент, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна та загальна вартість Товару зазначаються у первинних документах постачальника, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України та є невід`ємною частиною договору.

На виконання умов Договору ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" 02.03.2023 було здійснено продаж для ПрАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" щебеню гранітного суміш фр від 5 до 20 мм в кількості 351т за видатковою накладною №8 загальною вартістю 186030,00грн. (в т.ч. ПДВ 31005,00грн.) з адресою доставки ст.Стрий №38439733.

Вказаний товар було доставлено до узгодженого сторонами місця доставки місцезнаходження покупця - ст.Стрий, підтвердженням чого є залізнична накладна від 02.03.2023 за ідентифікаційним номером відправки №38439733 та відомість вагонів до неї.

На виконання вимог податкового законодавства по першій із подій (за датою відвантаження товару) позивачем 02.03.2023 було складено податкову накладну №3 на суму ПДВ 31005,00грн. (вартість всього обсягу поставленого товару з ПДВ 186030,00грн.), яку в подальшому було надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) для реєстрації у ЄРПН.

31.03.2023 відповідачем-1 надіслано позивачу квитанцію №9067468482 про те, що документ доставлено до ДПС України, але реєстрація податкової накладної зупинена, а також зазначено, що відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України(далі- ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (даліПН/РК) від 02.03.2023 №3 в ЄРПН зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 2517 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Крім того, додатково повідомлено, що показник:"D"=.1877%, "P"=239948.26.

У зв`язку з цим 06.04.2023 позивачем були надано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ПрАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ". Подання повідомлення та підтверджуючих документів не заперечується відповідачами.

07.04.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8591028/45123852 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної, згідно з яким підстави для відмови у її реєстрації є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Водночас, в графіДодаткова інформаціязазначено:невідповідність залізничної накладної проведеним операціям (відсутні відомості по експедитора), відсутні документи (банківські виписки) за оплату послуг перевезення.

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 11.04.2023, шляхом подання скарги, до якої було долучено 14 додатків.

Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 18.04.2023 №36124/45123852/2 скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржене рішеннябез змін з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних..

Вважаючи рішення контролюючого органу від 07.04.2023 №8591028/45123852 протиправним, ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно дост.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3.,21.1.4. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу Українизакріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватисяКонституції Українита діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Спірні правовідносини регулюються приписамиПодаткового кодексу України (далі ПК України), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

За змістом пункту185.1 статті 185 ПК Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбачено пунктом201.1 статті 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10. ст.201 Податкового кодексу Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 31.12.2015№1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу Українита пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України"Про електронні довірчі послуги","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 2517 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Додатком 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, можна зробити висновок, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, відповідач-1 попросив надати позивача пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Згідно пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Однак, як вбачається із квитанції №9067468482 про зупинення спірної податкової накладної, контролюючим органом не наведено конкретного переліку документів, які необхідні для прийняття рішення саме про реєстрацію податкової накладної. У квитанції міститься лише запис наступного змісту: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Проте, така пропозиція сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагають контролюючим органом. Як наслідок позивач був змушений самостійно вирішувати та здогадуватися про те, які саме документи йому потрібно надати податковому органу.

Відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомунаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), зокрема його пунктів 4 та 5, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. У відповідності до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.06.2023 у справі № 200/6012/20-а, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав, але це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №3 від 02.03.2023 на виконання вимог Порядку № 520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №3 від 02.03.2023 у контролюючого органу не було.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачами не спростовано, щоподаткова накладна №3 від 02.03.2023 була складена у зв`язку із настанням першої події- відвантаженням товару позивачем його покупцю згідно видаткової накладної №8 від 02.03.2023. Позивачем було надано податковому органу як первинні документи, які в достатній мірі підтверджують факт вчинення вказаної господарської операції (Договір поставки №01/02/2-2023 Щ від 01.02.2023, видаткова накладна №8 від 02.03.2023 на поставку щебеню гранітного суміш фр від 5 до 20 мм в кількості 351т, рахунки на оплату №10 від 28.02.2023 та №5 від 06.03.2023, картка рахунку 361 за 01.03.2023-30.03.2023, по контрагенту "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" ПрАТ, фільтрована виписка за період з 01.03.2023 по 31.03.2023, залізнична накладна від 02.03.2023 за номером ідентифікації відправки №38439733 масою вантажу 351т, відомість вагонів), так і документи, що засвідчують джерело походження товару (Договір поставки №28-К/23 від 01.02.2023 з ТОВ "Клесівський кар`єр нерудних копалин "Тенобуд", видаткова накладна №KZ-0000017232 від 02.03.2023 на поставку щебеню гранітного суміш фр від 5 до 20 мм в кількості 351т, рахунок №KZ0003348 від 28.02.2023, заявку ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" вих.№28.02-01 на відвантаження продукції - щебеню гранітного суміш фр.5-20 мм для вантажоодержувача ПрАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" у пункт доставки Стрий, Львівської залізниці, акт звірки взаємних розрахунків за період 1 квартал 2023р. між ТОВ "Клесівський кар`єр нерудних копалин "Тенобуд" та ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ", картка рахунку 631 за березень 2023р. по контрагенту ТОВ "ККНК Технобуд", картка рахунку 3711 за березень 2023р. по контрагенту ТОВ "ККНК Технобуд", платіжні інструкції №26 від 01.03.2023, №28 від 03.03.2023, лист ТОВ "Клесівський кар`єр нерудних копалин "Тенобуд" на адресу ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" №160 від 10.04.2023р. з підтвердженням факту поставки продукції в кількості 351т на станцію Стрий згідно зал.накладної №38439733 від 02.03.2023).

Як слідує з оспорюваного рішення відповідач-1 стверджує, що надані позивачем документи складені з порушенням законодавства, а зокрема, невідповідність залізничної накладної проведеним операціям (відсутні відомості про експедитора) та відсутні документи (банківські виписки) за оплату послуг перевезення. Надаючи оцінку вказаним твердженням суд зауважує, що як вбачається з пункту 3.1. Договору поставки №28-К/23 від 01.02.2023 укладеного позивачем з його постачальником - ТОВ "Клесівський кар`єр нерудних копалин "Тенобуд", ціна продукції договірна і встановлюється постачальником на умовах СРТ - станція призначення (Інкотермс - 2010) та вказується у рахунках на кожну партію замовленої продукції. Як в рахунку №KZ0003348 від 28.02.2023,так і у заявці ТОВ "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" вих.№28.02-01 на відвантаження продукції - щебеню гранітного суміш фр.5-20 мм для вантажоодержувача ПрАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ" зазначено пункт поставки товару Стрий, який зазначено і у видатковій накладній №8 від 02.03.2023, по якій позивач передав власність на товар його покупцю - ПрАТ "ГАЛЕНЕРГОБУДПРОМ". Отже, з вказаного вбачається, що позивач не використовував послуг експедитора чи перевізника, адже він купив товар у постачальника з доставкою у пункт призначення станція Стрий, з якого цей товар забирав самостійно покупець товару у позивач. Суд констатує, що можливість продажу товару з вагонів без їх заїзду і розвантаженню на території позивача не суперечить законодавству, а відповідно вимога податкового органу щодо надання відомостей про експедитора та документів про оплату послуг перевезення у даному випадку є безпідставною.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операції за спірною податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Мотивування спірного рішення не наданням позивачем у залізничній накладній відомостей про експедитора та документів на оплату послуг перевезення суд вважає неприйнятним, оскільки вказані документи не стосуються операції у зв`язку із якою позивачем складено і подано на реєстрації спірну податкову накладну та спростовуються змістом договорів, укладених позивачем як з ого постачальником, так і з покупцем, при цьому всі визначені законодавством первинні та договірні документи були надані позивачем в повному обсязі як на підтвердження самої операції щодо якої було складено спірну податкову накладну, так і на підтвердження джерела походження товару. Суд зауважує, що відповідачі не спростували факту надання позивачем документів, які розкривають зміст господарської операції, та не довели обґрунтованості мотивів того, яким чином відсутність запитуваних документів можуть впливати на суть господарської операції з контрагентом щодо продажу щебеню.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим. Проте, оскаржуване рішення суд не може назвати мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачам первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другоїстатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

З аналізу поданих позивачем разом зі скаргою на адресу ДПС України документів вбачається, позивачем було надано податковому органу всі документи, які стосувалися господарської операції у зв`язку із якою було складено спірну податкову накладну, але вони були залишені відповідачем-2 поза увагою.

Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому суд зазначає, що таке рішення є актом індивідуальної дії. Так, правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, спірне рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36 від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі, покладені на них приписамистатті 77 КАС Україниобов`язки щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду належних та достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

Тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8591028/45123852 від 07.04.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 02.03.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини другоїстатті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно до п. 19 та п. 20 Порядку №1246податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:….набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Разом із тим, системний аналіз положень п.19 та п.20 Порядку №1246 дає підстави стверджувати про те, що відповідальним за ведення та наповнення Реєстру податкових накладених, а також виконання рішення суду про реєстрацію податкових накладних є орган ДПС центрального рівня, тобто ДПС України.

01.02.2020 набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14ПК Україниєдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що зобов`язання ДПС України зареєструвати ПНв ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, але суд відхиляє такі доводи та зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У даному ж випадку зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН жодним чином не впливає на дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН через констатацію факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia)".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у день її подання на реєстрацію. Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №107 від 05.05.2023 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача-1, рішення якого визнано протиправним та скасовано.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8591028/45123852 від 07.04.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткової накладної №3 від 02.03.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" податкову накладну №3 від 02.03.2023, датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 липня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СТОУН КОМПАНІ" (вул. Словацького, 4/6, оф. 414,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 45123852)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8,м.Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Суддя Д.П. Зозуля