Постанова

від 04.07.2023 по справі 200/256/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року справа №200/256/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року (головуючий суддя І інстанції Шинкарьова І.В.), складеного в повному обсязі 05 січня 2023 року, у справі № 200/256/22 за позовом ОСОБА_1 до 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області та просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати на користь позивача індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період проходження служби з 25.02.2011 по 25.02.2017 включно.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 25.02.2011 по 25.02.2017 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

визнати протиправними дії відповідача щодо не донарахування та невиплати на користь позивача винагороди за безпосередню участь в АТО, за період проходження служби з 22.07.2015 по 25.02.2017 включно, у загальному розмірі 19 063,58 грн.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену винагороду за безпосередню участь в АТО за період проходження служби з 22.07.2015 по 25.02.2017, у загальному розмірі 19063,58 грн.

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати на користь позивача грошової компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати на користь позивача грошової компенсації за невикористанні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби з урахуванням до його складу індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати на користь позивача надбавки за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача надбавку за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно.

визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного оподаткування військовим збором грошового забезпечення позивача за період служби з 22.07.2015 по 31.10.2015 включно.

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача безпідставно утриманий, з грошового забезпечення позивача, військовий збір за період служби з 22.07.2015 по 31.10.2015 включно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період проходження служби з 25.02.2011 по 25.02.2017 включно.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 25.02.2011 по 30.11.2015, в період з 01.12.2015 по 25.02.2017, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

Визнано протиправними дії 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не донарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в АТО, за період проходження служби з 22.07.2015 по 25.02.2017 включно, у загальному розмірі 19 063,58 грн.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену винагороду за безпосередню участь в АТО за період проходження служби з 22.07.2015 по 25.02.2017, у загальному розмірі 19063,58 грн.

Визнано протиправною бездіяльність 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби.

Визнано протиправною бездіяльність 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористанні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби.

Визнано протиправною бездіяльність 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно.

Визнано протиправними дії 15 державного пожежно-рятувального загону ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо безпідставного оподаткування військовим збором грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 22.07.2015 по 31.10.2015 включно.

Зобов`язано 15 державний пожежно-рятувальний загін ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області зробити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 утриманий, з грошового забезпечення позивача, військовий збір за період служби з 22.07.2015 по 31.10.2015 включно, з врахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено

З таким рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що механізм та порядок проведення індексації грошових доходів, в тому числі доходу, який підлягає індексації, визначається Порядком проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено Постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.

Скаржник зазначив, що лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

Щодо виплати винагороди за безпосередню участь в АТО відповідач вказує, що винагорода є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній, не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від фактичних днів участі (без урахування вихідних, святкових, днів відпустки, відрядження) в АТО, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в АТО не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення.

Також вказує, що позивач не звертався з рапортом до керівництва підрозділу щодо надання 15 ДПРЗ додаткових відпусток як УБД за 2015-2017 роки та частини основної щорічної відпустки (15 календарних днів) за 2015 рік, а отже компенсація виплаті не підлягає.

Вказано, що військовий збір нараховано правомірно.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 ) відповідно до посвідчення він 27.11.2015 НОМЕР_3 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дії.

Відповідно до послужного списку позивача вбачається, що він проходив службу у відповідача у період часу з 25.02.2011 по 25.02.2017.

Наказом від 23.02.2017 №88 «Про тимчасове покладання обов`язків, перебування на лікуванні, призначення, переведення, звільнення осіб рядового і начальницького складу, працівників, укладання контрактів, надання матеріальної допомоги» відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захист особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби у запас (з постановкою на військовий облік) за п.173, 176 пп. «1» (у зв`язку із закінченням строку контракту). Позивача виключено з кадрів ДСНС України 25.02.2017 та направлено до Покровсько-Селідовського ОМВК Донецької області для постановки на військовий облік. Вислуга років станом на 25.02. 2017 складає: календарна - 09 років 00 місяців 02 дні; пільгова - 02 роки 06 місяців 16 днів.

Згідно з довідкою відповідача від 24.12.2021 №69 про виплачене грошове забезпечення при звільненні забезпечення, нараховане та виплачене у зв`язку із звільненням: 1. посадовий оклад 504,46 грн. по 25.02.2017; 2. оклад за спеціальним званням 35,71 грн. по 25.02.2017; 3. надбавка за вислугу років 108,03 грн. по 25.02.2017; 4. надбавка за ризик 135,04 грн. по 25.02.2017; 5. надбавка за виконання ОВЗ січень 363,00 грн. по 31.01.2017; 6. надбавка за виконання ОВЗ лютий 324,10 грн. по 25.02.2017; 7. премія січень 3847,65 гри. по 31.01.2017; 8. премія лютий 3425,28 грн. по 25.02.2017; 9. за роботу в нічний час січень 9,95 грн. по 31.01.2017; 10. за роботу в нічний час лютий 19,78 грн. по 25.02.2017; 11. матеріальна допомога на оздоровлення 1049,33 грн. по 25.02.2017; 12. компенсація відпустки 4724,48 грн. по 25.02.2017; Всього: 5097,85 (П`ять тисяч дев`яносто сім грн. 85 коп.)

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 03.08.2015 №29 дск позивача залучено з 22.07.2015 та до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей. На виконання вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ у при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 09.08.2015 №221 позивач вважається такими, що прибув з 22.07.2015 до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 28.09.2015 № 40дск позивач вважається такими, що тимчасово звільнений від здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 18.09.2015.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ у при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 28.09.2015 № 271 позивача вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 18.09.2015.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 27.10.2015 №42 дск позивача залучено з 19.10.2015 та до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей. На виконання вимог Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Відповідно до витягу з наказу керівника АТО на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 29.10.2015 № 302 позивач вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області 15 державного пожежно - рятувального загону (м. Авдіївка) з 19.10.2015.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 27.05.2016 №20дск позивач вважається такими, що тимчасово звільнено від здійснення заходів щодо захист) населення і територій у разі загрози за виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій підчас проведення АТО на території Донецької області з 21.05.2016.

Відповідно до витягу з наказу керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 06.06.2016 № 158дск позивач вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації з 21.05.2016.

Відповідно до витягу з наказу від 24.06.2016 № 24дск ГУ ДСНС України у Донецькій області вбачається, що позивача залучено з 18.05.2016 та до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 05.06.2016.

Відповідно до витягу з наказу від 24.06.2016 № 24дск ГУ ДСНС України у Донецькій області вбачається, що з 06.06.2016 позивача тимчасово звільнено від здійснення заходів щодо захисту населення і території у разі загрози за виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО па території Донецької області.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 01.07.2016 № 183дск позивач вважається такими, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з мєтою виконання службових (бойових) завдань з 05.06. 2016.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ у при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 02.07.2016 № 184 дск позивач вважається такими, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації з 06.06.2016.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 25.07.2016 №29 дск позивача залучено до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 08.07.2016.

Відповідно до витягу з наказу Керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 31.07.2016 № 213дск позивач вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань з 08.07.2016.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 28.12.2016 №811 позивач вважається таким, що тимчасово звільнені від здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО па території Донецької області з 13.12.2016.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 30.12.2016 № 366дск позивач вважається такими, що вибув з складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до 15 державного пожежно-рятувального загону (м. Авдіївка) з 13.12.2016.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 06.01.2017 № 6 позивача залучено з 23.12.2016 та до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління АТО на території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області.

Відповідно до витягу з наказу керівника АТО на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 09.01.2017 № 9дск позивач вважається такими, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей з 23.12.2016.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 24.01.2017 № 31 позивач вважається таким, що тимчасово звільнений від здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 10.01.2017.

Відповідно до витягу з наказу Першого заступника керівника АТЦ при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 30.01.2017 № 30дск позивача вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО до пункту постійної дислокації з 10.01.2017.

Відповідно до витягу з наказу керівника АТО на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 28.02.2017 № 60дск з 09.02.2017 позивач вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО па території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 24.02.2017 № 67 позивача залучено до окремого розпорядження з підпорядкуванням керівнику операційного штабу з управління АТО па території Донецької та Луганської областей до здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 09.02.2017.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області (по особовому складу) від 03.03.2017 № 77 позивач вважається таким, що тимчасово звільнений від здійснення заходів щодо захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з технологічними терористичними проявами та іншими видами терористичної діяльності, мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проведення АТО на території Донецької області з 26.02.2017.

Відповідно до витягу з наказу керівника АТО на території Донецької та Луганської областей (по стройовій частині) від 05.03.2017 № 65дск позивач вважається таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації з 26.02.2017.

Згідно з довідкою 20.12.2021 №540 «Про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» яка видавана на ім`я позивача про те, що він дійсно в період з 22.07.2015 по 25.02.2017 безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО у Донецькій області.

Згідно з довідкою від 24.12.2021 № 71 про нарахування винагороди за безпосередню участь в АТО: 1. Липень 2015 - 387,10 грн.; 2. Серпень 2015 - 677,42 грн.; 3. Вересень 2015 - 500,00 грн.; 4. Жовтень 2015 - 290,00 грн.; 5. Листопад 2015 - 800,00 грн.; 6. Грудень 2015 - 774,00 грн.; 7. Січень 2016- 664,00 грн.; 8. Лютий 2016- 414,00 грн.; 9. Березень 2016 - 465,00грн.; 10. Квітень 2016 - 480,00 грн. 11. Травень 2016 - 232,00 грн.; 12. Липень 2016- 348,00 грн.; 13. Серпень 2016 - 465,00 грн.; 14. Вересень 2016 - 560,00 грн.; 15. Жовтень 2016 - 619,00 грн.; 16. Листопад 2016 - 560,00 грн.; 17. Грудень 2016 - 310,00 грн.; 18. Січень 2017 - 155,00 грн. Всього: 8700,52 (Вісім тисяч сімсот грн. 52 коп.)

Відповідно до витягу з наказу відповідача (по особовому складу) від 23.05.2016 № 117 позивачу відповідно до пунктів 137-142 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 № 593, надано основну частину основної щорічної відпустки за 2016 рік з 06.06.2016 по 07.07.2016, без виїзду (відпустка 30 календарних днів, 2 святкових дня).

Відповідно до витягу з наказу відповідача (по особовому складу) від 21.12.2016 № 315 позивачу відповідно до пунктів 137-142 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2013 № 593, надано основну частину основної щорічної відпустки за 2017 рік з 10.01.2017 по 08.02.2017, без виїзду (відпустка 30 календарних днів).

Відповідно до витягу з наказу відповідача (по особовому складу) від 13.12.2016 №293 позивача звільнено від виконання службових обов`язків через тимчасову непрацездатність з 13.12.2016.

Відповідно до витягу з наказу відповідача (по особовому складу) від 21.04.2016 № 77 позивачу була надана частина основної щорічної відпустки за 2016 рік з 21.05.2016 по 04.06.2016, без виїзду (відпустка 15 календарних днів).

Відповідно до витягу з наказу відповідача (по особовому складу) від 25.08.2015 № 188 про те, що позивачу надано основну щорічну відпустку за 2015 рік з 18.09.2015 по 18.10.2015 без виїзду (відпустка 30 календарних днів, 1 святковий день).

Згідно з довідкою 22.12.2021 №68 позивач у період з 2014 року додаткові відпустки як учасник бойових дій не використовував та перебував у щорічних відпустках, лікарняних, відрядженнях.

Крім того, позивачем надано довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення: від 24.12.2021 №74 загальна сум доходу за період з 25.02.2011 по 31.12.2011 склала 26311грн. 54 коп.; від 24.12.2021 №75 на загальна сум доходу за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 склала 31051грн. 40 коп.; від 24.12.2021 №76 загальна сума доходу за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 склала 32475грн. 96 коп.; від 24.12.2021 №77 загальна сума доходу за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 склала 30498 грн. 06 коп.; від 24.12.2021 №78 загальна сума доходу за період з 01.012015 по 31.12.2015 склала 52246 грн. 53 коп.; від 24.12.2021 №79 загальна сума доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 склала 64971 грн. 67 коп.; від 24.12.2021 №80 загальна сума доходу за період з 01.01.2017 по 25.02.2017 склала 12683 грн. 32 коп.

З довідки від 24.12.2021 №72, що видана позивачу вбачається, що з 01.11.2015 по 25.02.2017 грошове забезпечення позивача не оподатковувалося військовим збором, але за дні у місяці, коли особа перебувала на лікарняному, відпустці, військовий збір нараховувався у загальновстановленому порядку.

Згідно з довідкою від 24.12.2021 № 73 про перелік базових місяців для розрахунку індексації, а саме: з 01.03.2011 по 01.06.2012 базовий місяць - лютий 2011; з 01.08.2012 по 01.01.2013 базовий місяць - липень 2012; з 01.03.2013 по 01.10.2014 базовий місяць - лютий 2013; з 01.12.2014 по 01.01.2015 базовий місяць - листопад 2014; з 01.03.2015 по 01.12.2015 базовий місяць - лютий 2015; з 01.02.2016 по 01.02.2017 базовий місяць - січень 2016.

Періоди в яких нараховувалася та виплачувалася індексація: з 01.03.2011 по 01.06.2012 нараховувалася та виплачувалася індексація у серпні 2011 року - 13,44 грн.; з 01.08.2012 по 01.01.2015 індексація не нараховувалася та не виплачувалася; з 01.03.2015 по 01.12.2015 нараховувалася та виплачувалася індексація у травні 2015 року - 131,54 грн., червні 2015 року - 320,33 грн., липні 2015 року - 354,44 грн., серпні 2015 року - 354,44 грн.; з 01.02.2016 по 01.02.2017 індексація не нараховувалася та не виплачувалася.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ)індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно дост. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно дост. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно дост. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Законугрошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078(далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікуванняЗакону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

З викладеного вище виходить, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

ПоложеннямиЗакону № 1282-XIIта Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації, посилання на відсутність фінансування у відповідача є необґрунтованою.

Врішенні Конституційного суду України № 7-рп/2004 від 17 березня 2004 рокупо справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція України(254к/96-ВР) відокремлюєпевнікатегорії громадян України, що потребують додатковихгарантійсоціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 Конституції України(254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питаньвиконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 N 8-рп/99(v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 N 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категоріїгромадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 N 5-рп/2002(v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 21 листопада 2019 року у справі № 815/5547/17, від 05 лютого 2020 року по справі № 825/565/17.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції констатує, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у період служби свідчить про порушення відповідачем вимог Закону від № 1282-XIIта Порядку № 1078.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 19 до постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відтак, з 01.12.2015 по 25.02.2017 позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Судом встановлено, що позивачу у період з 01.08.2012 по 01.01.2015 та 01.02.2016 по 01.02.2017 не здійснювалося нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення.

Суд погоджує доводи позивача про те, що саме січень 2008 року є місяцем з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, однак лише для нарахування індексації його грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до лютого 2017 року, а не з лютого 2011 року, як позивачем зазначено в позовній заяві.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог в частині застосування базового місяця січня 2008 року при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу у період з лютого 2011 року по листопад 2015 року, оскільки, судом встановлено необхідність застосування інших базових місяців у межах спірних правовідносин (з лютого 2011 року по листопад 2015 року), за правилами, що діяли до внесення змін до постанови.

Таким чином, судом встановлено (довідкою від 24.12.2021 № 73), що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.08.2012 по 01.01.2015 та 01.02.2016 по 01.02.2017 відтак для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.08.2012 по 01.01.2015 та 01.02.2016 по 01.02.2017 з врахуванням висновків суду.

Щодо визнання протиправними дії відповідача щодо не донарахування та невиплати на користь позивача винагороди за безпосередню участь в АТО, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 постанови КМУ від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24), яка була чинною до 21.01.2016, в особливий період або під час проведення АТО військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

На виконання Постанови № 24 наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 49), який діяв до 18.03.2016.

Вказаний Порядок визначав механізм та умови виплат винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці) за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі - АТО), інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49).

Згідно з п. 3 р. ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у п.1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

П.5 р. ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

З системного аналізу вищевказаних норм, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у п. 2 Постанови № 24, п. 1 додатку № 1 до Постанови № 24, п. 1 р. ІІ Порядку № 49 можна дійти висновку, що у період до 21.01.2016 за безпосередню участь в антитерористичних операціях військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів виплачувалася винагорода, яка обчислювалася у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу правоохоронних органів брали безпосередню участь у антитерористичній операції менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Згідно з п. 1 постанови КМУ від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі - Постанова № 18) в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Наказом МВС України від 17.05.2016 № 385 (далі - Наказ № 385) затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 3 Наказу № 385 цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою КМУ від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Згідно з п.1 р. І Інструкції, вона визначає механізм та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) ДСНС, її територіальних органів, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС, за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

П.1та 2 р. ІІ Інструкції передбачено, що виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 грн.; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень.

Згідно з п.3 р. ІІ Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО.

При цьому, відповідно до п.5 р. ІІ Інструкції підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.

Відповідно до п. 1 та 2 розділу VI Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Наказом МВС України 07.10.2014 № 1032 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2014 за № 1563/26340, служба в чергових караулах підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ здійснюється з урахуванням кількості відпрацьованого особовим складом часу згідно з чинним законодавством України. Організація служби в чергових караулах здійснюється в чотири чергові зміни. Тривалість чергової зміни - 24 години.

Наказом МВС України від 23.04.2015 № 475 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 14.09.2018) затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція про виплату грошового забезпечення).

Відповідно до п. 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом IV «Надбавки і доплати» Інструкції про виплату грошового забезпечення передбачено такі види надбавок і доплат: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за знання та використання іноземної мови, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесне звання, надбавка фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за кваліфікацію, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв`язку, доплата за службу в нічний час, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах, курсантська посадова надбавка, надбавка за службу у високогірних місцевостях, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

Норми аналогічні за змістом містить Інструкція про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затверджена Наказом МВС України від 20.07.2018 № 623 (Розділи ІV-XV).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (постанов КМУ України № 24, № 18, наказу МВС України № 385), можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в АТО операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір до 20.01.2016 не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн, а з 21.01.2016 (з дня набрання чинності наказом МВС України № 385) повинен становити у розмірі із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень.

При цьому, особи вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО, підтвердженням чого, зокрема, є: витяги з наказів штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО.

Судами встановлено, що згідно довідки 15 ДПРЗ №71 від 24.12.2021 позивачу нараховувалась винагорода за безпосередню участь в АТО в наступному розмірі: 1. Липень 2015 - 387,10 грн.; 2. Серпень 2015 - 677,42 грн.; 3. Вересень 2015 - 500,00 грн.; 4. Жовтень 2015 - 290,00 грн.; 5. Листопад 2015 - 800,00 грн.; 6. Грудень 2015 - 774,00 грн.; 7. Січень 2016- 664,00 грн.; 8. Лютий 2016- 414,00 грн.; 9. Березень 2016 - 465,00грн.; 10. Квітень 2016 - 480,00 грн. 11. Травень 2016 - 232,00 грн.; 12. Липень 2016- 348,00 грн.; 13. Серпень 2016 - 465,00 грн.; 14. Вересень 2016 - 560,00 грн.; 15. Жовтень 2016 - 619,00 грн.; 16. Листопад 2016 - 560,00 грн.; 17. Грудень 2016 - 310,00 грн.; 18. Січень 2017 - 155,00 грн. Всього: 8700,52 (Вісім тисяч сімсот грн. 52 коп.)

Дані обставини також підтверджуються, у вказаних розмірах, також довідками відповідача «Про нараховане та виплачене грошове забезпечення» №78, 79, 80 від 24.12.2021.

У копії довідки 15 ДПРЗ №15/02/242 від 06.03.2017, яка видана позивачу про те, що згідно запису у особовій справі та архівних документів витягів із наказів Першого заступника керівника АТО Центру при СБУ виконував службові (бойові) завдання під час залучення до проведення АТО на території Донецької та Луганскьої областей у період: Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №221 від 09.08.2015 та №271 від 28.09.2015; період: 22.07.2015-17.09.2015; Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №302 від 29.10.2015 та №158дск від 06.06.2016; період: 19.10.2015-20.05.2016; Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №183дск від 01.07.2016 та №184дск від 02.07.2016; період: 05.06.2016-05.06.2016; Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №213дск від 31.07.2016 та №366дск від 30.12.2016; період: 08.07.2016-12.12.2016; Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №9дск від 09.01.2017 та №30дск від 30.01.2017; період: 23.12.2016-09.01.2017; Підстава: Наказ АТЦ при СБУ №60дск від 28.02.2017 та №65дск від 05.03.2017; період: 09.02.2017-25.02.2017.

В спірний період (з 22.07.2015 по 25.02.2017) позивач перебував у відпустках та на лікарняному, згідно витягів із наказів, у наступні періоди: - з 18.09.2015 по 18.10.2015, відпустка (Наказ 15 ДПРЗ №188 від 25.08.2015); - з 21.05.2016 по 04.06.2016, відпустка (Наказ 15 ДПРЗ №77 від 21.04.2016); - з 06.06.2016 по 07.07.2016, відпустка (Наказ 15 ДПРЗ №117 від 23.05.2016); - з 13.12.2016 по 22.12.2016 лікарняний (Наказ 15 ДПРЗ №293 від 13.12.2016) - з 10.01.2017 по 08.02.2017, відпустка (Наказ 15 ДПРЗ №315 від 21.12.2016).

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір до 20.01.2016 не повинен бути меншим ніж 3000,00 грн., а з 21.01.2016 (з дня набрання чинності наказом МВС України № 385) повинен становити у розмірі із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише в інших районах (місцях) проведення АТО, тому обчислення винагороди позивачу за участь в АТО повинно здійснюватися з розрахунку 1200,00 грн на місяць.

З урахуванням зазначеного, враховуючи положення Постанови № 18, Наказу № 385, Інструкції, суд приходить до висновку, що обчислення винагороди повинно здійснюватися з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі.

Обраховуючи розмір винагороди позивача за безпосередню участь в АТО, суд враховує, що згідно з Інструкцією про виплату грошового забезпечення, індексація та нічні є складовою грошового забезпечення та носить постійний характер, відповідно, має враховуватися під час обчислення суми винагороди, а разові премії до свят та матеріальна допомога носять разовий характер, відповідно, не враховуються при обчисленні суми винагороди за безпосередню участь в АТО.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи накази про залучення до участі в АТО, періоди залучення, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, за виключенням часу перебування у відпустці, та звільненні від служби через тимчасову непрацездатність, відповідно до відомостей наданих документів, з 22.07.2015 по 25.02.2017 обрахунок мав складати (без врахування одноразових виплат): - за липень 2015 року 967,74 грн. (3000 грн. / 31 день х 10 днів участі в АТО); - за серпень 2015 року 3000,00 грн. (31 день участі в АТО); - за вересень 2015 року 1700,00 грн. (3000 грн. / 31 день х 17 днів участі в АТО); - за жовтень 2015 року 1258,06 грн. (3000 грн. / 31 день х 13 днів участі в АТО); - за листопад 2015 року 3000,00 грн. (30 днів участі в АТО); - за грудень 2015 року 3000,00 грн. (31 день участі в АТО); - за січень 2016 року 2805,23 грн. (3688,12 грн.(грошове забезпечення без урахування винагороди за участь в АТО)/ 31 день х 20 днів участі в АТО=2379,43 грн.) + (1200 грн./31 день х 11 днів участі в АТО = 425,8 грн); - за лютий 2016 року 1200,00 грн. (29 днів участі в АТО); - за березень 2016 року 1200,00 грн. (31 день участі в АТО); - за квітень 2016 року 1200,00 грн. (30 днів участі в АТО); - за травень 2016 року 774,19 грн. (1200 грн. / 31 день х 20 днів участі в АТО); - за червень 2016 року 40,00 грн. (1200,00 грн / 30 днів х 1 день участі в АТО); - за липень 2016 року 929,03 грн (1200 грн. / 31 день х 24 дня участі в АТО); - за серпень 2016 року 1200,00 грн. (31 день участі в АТО); - за вересень 2016 року 1200,00 грн. (30 днів участі в АТО); - за жовтень 2016 року 1200,00 грн. (31 день участі в АТО); - за листопад 2016 року 1200,00 грн. (30 днів участі в АТО);- за грудень 2016 року 812,90 грн. (1200 грн. / 31 день х 21 днів участі в АТО); - за січень 2017 року 348,38 грн. (1200 грн. / 31 день х 9 днів участі в АТО); - за лютий 2017 року 728,57 грн. (1200 грн. / 28 день х 17 днів участі в АТО), загальна сума 27 764,1 грн..

Таким чином, судами встановлено, що відповідачем не в повному розмірі було нарахований та виплачений позивачу за період служби з 22.07.2015 по 25.02.2017 розмір винагороди за участь в АТО.

Згідно довідки 15 ДПРЗ №71 від 24.12.2021 загалом позивачу сплачено винагороду за безпосередню участь в АТО у загальному розмірі 8700,52 грн., тобто було недоплачено 19063,58 грн. (27 764,1 - 8700,52), відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо не виплати на користь позивача грошової компенсації за невикористанні дні основної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про відпустки" від 05.11.1996 №504/96-ВР (далі - Закон № 504), Законом України від 22.10.1993 №3351 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон №3351), КЦЗ України.

Відповідно до ст. 4 Закону № 504 встановлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (ст.6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Статтею 16-2 Закону № 504 передбачено додаткові відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, відповідно до якої учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом №3351 , особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Учасниками бойових дій, відповідно до ст. 5 Закону №3351, є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Ст. 12 Закону № 3351 встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій (ст. 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно до п. 25 ст.129 КЦЗ України, у рік звільнення із служби особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в разі невикористання ними щорічних основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі за не використані дні щорічних відпусток у минулі роки.

Згідно з довідкою відповідача від 22.12.2021 №68 позивач у період з 2014 року додаткові відпустки як учасник бойових дій не використовував та перебував у щорічних відпустках, лікарняних, відрядженнях. Право на додаткову відпустку як учаснику бойових дій позивач отримав з 2015 року після отримання статусу учасника бойових дій.

Не виплату при звільненні грошової компенсації за невикористанні дні відпусток при звільненні підтверджується довідкою від 24.12.2021 №69 «Про виплачене грошове забезпечення при звільненні», а також довідкою від 24.12.2021 №80 «Про нараховане та виплачене грошове забезпечення».

Крім того, звільнення позивача зі служби не позбавляє його права на отримання грошової компенсації відпустки, як учасника бойових дій.

Відповідач визнає, що у позивачу при звільнені не було виплачено компенсацію частини основної відпустки, та обґрунтовує це тим, що не було враховано за терміном часу. Зазначає, що позивач не звертався з рапортом до керівництва підрозділу щодо надання відпусток.

Враховуючи вищевикладене, станом на день звільнення зі служби, позивач мав невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби та невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, за які позивач повинен був отримати компенсацію за невикористанні дні вищевказаних відпусток, але відповідач таку компенсацію протиправно не нарахував.

Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб та 42 дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 15 діб, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористанні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2015-2017 роки у кількості 42 доби, виходячи з грошового забезпечення на день звільнення зі служби підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати на користь позивача надбавки за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача надбавку за вислугу років за період проходження служби з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно, суд вказує наступне.

Відповідно до положень ст.101 КЦЗ України порядок служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно ч.1 ст.125 КЦЗ порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються КМУ України.

Відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294), яка діяла з 01.01.2008 по 01.03.2018, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 29 Постанови КМУ №1294 визначенні розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу, період від 2 до 5 років - 10 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Наказом МВС України від 23.04.2015 № 475 «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 14.09.2018) затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Інструкція про виплату грошового забезпечення).

У п.6 розділу І наказу МВС України від 23.04.2015 № 475 зазначено що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день перебування на службі визначається шляхом поділу суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. Якщо в період, за який виплачується грошове забезпечення, за правилами, викладеними в цьому пункті, особа рядового чи начальницького складу набуває права на отримання первинної чи чергової надбавки за вислугу років, а також інших додаткових видів грошового забезпечення, то за час з дня виникнення цього права грошове забезпечення виплачується з урахуванням згаданих змін.

За приписами пп.1 п.1 розділу ІV наказу МВС України від 23.04.2015 № 475 особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років до посадових окладів та окладів за персонально присвоєними спеціальними званнями у таких розмірах, зокрема від 2 до 5 років - 10 відсотків, у випадку позивача.

За приписами пп.2 п.1 розділу ІV наказу МВС України від 23.04.2015 № 475 до вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються у календарному обчисленні періоди, зокрема Військової служби у Збройних силах.

Відповідно до пп.7 п.1 розділу ІV наказу МВС України від 23.04.2015 № 475 вислуга років особам рядового і начальницького складу для виплати надбавки за вислугу років визначається на підставі їх особових справ, витягів з наказів про залучення до виконання відповідних робіт, актів виконання робіт та інших документів, що підтверджують проходження служби.

Відповідно до послужного списку позивача пункту 10 - 25.02.2011 відповідно до положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів підрозділів цивільного захисту укладено контракт про проходження служби на строк 3 років та позивачу призначено на посаду пожежного державної пожежної частини. Отже, на день призначення на посаду позивач мав вислугу 3 роки, враховуючи службу в Збройних силах України. Проте судом встановлено, що протягом служби, в період з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно позивачу не нараховувалася та не виплачувалася надбавка за вислугу років, що підтверджується довідками 15 ДПРЗ «Про нараховане та виплачене грошове забезпечення» №74 та 75 від 24.12.2021.

Підсумовуючи викладене, маючи вислугу років у кількості 3 років служби в Збройних силах України, відповідно до додатку №29 Постанови №1294 та пп.1 п.1 розділу ІV наказу МВС України №475, позивач мав право на нарахування надбавки за вислугу років з 25.02.2011 по 31.10.2012 включно.

Щодо нарахування та виплати на користь позивача безпідставно утриманого з грошового забезпечення позивача військового збору за період служби з 22.07.2015 по 31.10.2015, суд зазначає наступне

Згідно п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. П.163.1 ст. 163 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи, визначені підпунктами 164.2.1 - 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім зазначених у ст. 165 Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.4 п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Законом України від 18.06.2015 №548-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в АТО" доповнено п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України абзацом такого змісту: "Тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО. Вказана норма введена в дію з 09.07.2015.

Відтак, доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.07.2015 на період їх безпосередньої участі в АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Судами встановлено, що позивач у липні 2015 року - 10 днів, у серпні 2015 року -31 день, у вересні 2015 року - 17 днів, у жовтні 2015 року - 13 днів безпосередньо приймав участь в АТО.

З довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу за 2015 рік вбачається, що позивачем в липні 48,83 грн., серпні 60,00 грн., вересні 60,00 грн. та жовтні 49,35 грн. 2015 року було утримано військовий збір.

Грошове забезпечення не оподатковувалось військовим збором, але за дні у місяці, коли особа перебувала на лікарняному, відпустці, військовий збір нараховувався у загальновстановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у спірний період перебував у відпустках, відповідно, військовий збір, що був утриманий з грошового забезпечення повинен бути перерахований відповідно до вимог законодавства.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року у справі № 200/256/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 липня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В.Сіваченко