Ухвала

від 30.06.2023 по справі 320/15918/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/15918/21

УХВАЛА

30 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчпромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості і карток відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 позов задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовані рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №№UA100230/2021/610236/1 від 07.07.2021, UA100230/2021/610238/1 від 12.07.2021, UA100230/2021/610239/1 від 12.07.2021, UA100230/2021/610240/1 від 12.07.2021, UA100230/2021/610246/1 від 16.07.2021, UA100230/2021/610247/1 від 16.07.2021, UA100230/2021/610250/1 від 22.07.2021, UA100230/2021/610251/1 від 22.07.2021, UA100230/2021/610252/1 від 22.07.2021, UA100230/2021/610258/1 від 28.07.2021, UA100230/2021/610259/1 від 28.07.2021 та UA100230/2021/610262/1 від 28.07.2021;

- визнано протиправними та скасовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA100230/2021/00687 від 07.07.2021, UA100230/2021/00695 від 12.07.2021, UA100230/2021/00696 від 12.07.2021, UA100230/2021/00698 від 12.07.2021, UA100230/2021/00720 від 16.07.2021, UA100230/2021/00721 від 16.07.2021, UA100230/2021/00737 від 22.07.2021, UA100230/2021/00736 від 22.07.2021;, UA100230/2021/00739 від 22.07.2021, UA100230/2021/00747 від 28.07.2021, UA100230/2021/00748 від 28.07.2021 та UA100230/2021/00749 від 28.07.2021.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Київська митниця (далі - Відповідач) через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 27 240,00 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем в електронному кабінеті 22.06.2023 о 19:44, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 23.06.2023.

На адресу суду від Київської митниці 28.06.2023 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів, посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 та ряд ухвал Верховного Суду, наявність гарантованого права на доступ до правосуддя, а також важливістю справи для Київської митниці.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Посилання Апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи. Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

До того ж, Апелянтом не надано доказів того, що станом на дату закінчення (скасування) воєнного стану в Україні його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. У свою чергу, як вже було зазначено вище, будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Посилання Апелянта на важливість цієї справи для Київської митниці в якості підстави для відстрочення сплати судового збору судом оцінюється критично, позаяк такий критерій перебуває поза межами поняття «майновий стан особи».

Додана до клопотання копія довідки Київської митниці від 15.06.2023 №405/7.8-22 про відсутність бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» станом на 15.06.2023 указаних висновків суду не спростовує, оскільки не може вважатися підтвердженням відсутності у Відповідача коштів на відповідному рахунку станом як на момент подання апеляційної скарги (20.06.2023), так і на час подання клопотання про відстрочення сплати судового збору (28.06.2023).

З приводу аргументів заявленого клопотання про необхідність врахування позиції Верховного Суду щодо відстрочення суб`єктам владних повноважень сплати судового збору, що викладена у ряді ухвал цього суду, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись ст. ст. 133, 248, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Київської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль