Постанова

від 03.07.2023 по справі 320/8941/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8941/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Брагіна О.Є., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Мєзєнцева Є.І., Степанюка А.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шамвель» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року повернуто позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою про повернення позовної заяви, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як підтверджується матеріалами справи, у березні 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Шамвель» про стягнення коштів платника податків суми податкового боргу у розмірі 65 550,93 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з тим, що хоча додана до позовної заяви виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про наявність повноважень у Онопрієнко А.В. вчиняти дії від імені юридичної особи, однак інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси суб`єкта владних повноважень у такому порядку, а відтак позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, позовну заяву від імені ГУ ДПС у м. Києві подано та підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, що є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу (ч. 1).

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуком Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393) у розділі «Прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» зазначено, що Онопрієнко А.В., як представник, має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг).

У розрізі наведеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Наведеними нормами прямо передбачена можливість внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та даних про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 10 цього ж Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про Онопрієнко А.В., як особу, яка має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг), на переконання судової колегії, через призму п. 8 ч. 3 ст. 9 та ч. 1 ст. 10 згаданого Закону свідчить про належне документальне підтвердження останньою повноважень діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пп. 15 п. 5 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 2275, ДПС з метою організації своєї діяльності, зокрема, забезпечує самопредставництво ДПС та її територіальних органів у судах через Голову ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС через його заступників та державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС.

Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить що право державних службовців самостійних структурних підрозділів апарату ДПС та її територіальних органів забезпечувати самопредставництво інтересів ДПС та її територіальних органів в судах без окремого доручення Голови ДПС безпосередньо закріплено у положенні, як того вимагає ч. 3 ст. 55 КАС України. Відображення ж таких відомостей про уповноважених на самопредствництво осіб, як вже було зазначено вище, здійснюється в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість позиції суду першої інстанції про те, що надана до матеріалів справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не може бути належним доказом на підтвердження повноважень у Онопрієнко А.В. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва.

Поряд з цим, колегією суддів враховується, що Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 проаналізувала судові рішення, ухвалені касаційними судами різних юрисдикцій, окремо, щодо вирішення питання обсягу наданих документів на підтвердження повноважень самопредставництва юридичної особи / суб`єкта владних повноважень, і прийшла до висновку, що починаючи з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Як зазначено у згаданій ухвалі, наявність або відсутність у [державному реєстрі] даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Поряд з цим, судовою колегією враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові від 28.02.2023 у справі №826/13929/17 Верховний Суд, відхиляючи посилання представника товариства на те, що до касаційної скарги не долучені докази того, що представник скаржника (Головного управління ДПС у м. Києві) діє в порядку самопредставництва, зазначив, що такі твердження спростовуються інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за пошуком Державна податкова служба України (ЄДРПОУ 43005393).

Отже, у постанові Верховного Суду, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню, фактично зроблено висновок про достатність підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень у порядку самопредставництва шляхом подання відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Аналогічні документи на підтвердження повноважень Онопрієнко А.В. діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва наявні й у справі №320/8941/23.

Отже, колегією суддів визначено, що ключовим у цій справі є питання достатності Витягу з державного реєстру на підтвердження повноважень особи діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва.

Подібне питання було також предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, який у постановах від 22 липня 2021 року у справі №280/6557/20, від 09 вересня 2021 року у справі №200/11717/20-а дійшов висновку, що дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання, зокрема до апеляційної скарги, заяви, документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника чи іншої особи у випадку самопредставництва юридичної особи.

Більш того, правом підпису апеляційної скарги поданої юридичною особою, суб`єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, уповноважений член виконавчого органу або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.12.2022 у справі №826/23910/15.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими в частині мотивів скасування оскаржуваної ухвали, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 170, 242, 243, 294, 320, 321, 325 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року про повернення позовної заяви - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Є.І. Мєзєнцев

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 03.07.2023 року