Постанова

від 04.07.2023 по справі 320/1689/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1689/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТМЕД Україна» про стягнення коштів, -

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТМЕД Україна», в якому просить суд стягнути з відповідача штраф в дохід Державного бюджету:

- у сумі 1700,00 грн. за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 24.01.2022 № 11;

- у сумі 5083,00 грн. за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 24.01.2022 № 10.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбчається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії вказаної ухвали.

Згідно Довідки Київського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169)» від 02 лютого 2023 року по справі № 320/1689/23 (суддя Войтович І.І.) було надіслано одержувачу Головному управлінню Держпродспоживслужби в Київській області, в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 02 лютого 2023 року о 17:44.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 27 березня 2023 року вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України.

Так, частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається із матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України, а тому позивач повинен усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 2684,00 грн відповідно п. 3 ч. 4 Закону України «Про судовий збір».

Наразі, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не вірно розраховано суму судового збору за подання позовної заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3.1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», чинного на момент звернення до суду з адміністративним позовом, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлено у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як убачається із матеріалів справи, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області 28.12.2022 року через систему «Електронний суд» подано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТМЕД Україна» штрафу в дохід Державного бюджету: у сумі 1700,00 грн. за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 24.01.2022 № 11 та у сумі 5083,00 грн. за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 24.01.2022 № 10, що є вимогами майнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви відповідно становить 2147,20 грн (2684*0,8=2147,20).

Окрім того, колегія суддів зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області до апеляційної скарги долучено копію заяви про усунення недоліків, яка сформована в системі «Електронний суд» 07.02.2023 року та платіжне доручення № 33 (внутрішній номер 255491782) від 06 лютого 2023 року на суму 2684,00 грн.

Також апелянтом надано картку руху документу з Електронного кабінету Головного управлінням Держпродспоживслужби в Київській області, з якої вбачається, що заяву про усунення недоліків створено та підписано ЕЦП позивача в підсистемі електронний суд ЄСІТС 07.02.2023 року.

Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина восьма статті 44 КАС).

Порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII.

Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

У той же час абзацом першим частини першої статті 18 Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, позивачем у встановлений судом строк було усунуто недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року.

Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №320/1689/23 на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 04.07.2023р.)