ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа №360/2237/21
адміністративне провадження №К/990/12192/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Державної служби геології та надр України до Науково-виробничого підприємства «Альба» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Луганського окружного адміністративного суду у складі судді Захарова О.В. від 05.09.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В. від 28.02.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
Державна служба геології та надр України наполягає на тому, що відповідачем не виконано вимоги особливих умов спеціального дозволу на користування надрами та Угоди про умови користування надрами, обов`язків надрокористувача, передбачених нормами статті 24 Кодексу України про надра, щодо надання звітності й ці порушення Підприємством не усунуті.
На переконання позивача ці обставини зумовлюють наявність підстав для припинення права відповідача на користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що невиконання відповідачем своїх обов`язків як надрокористувача обумовлено наявністю обставин непереборної сили, а підстави для припинення права користування надрами у цьому випадку в судовому порядку, за позицією судів, відсутні.
Колегія суддів вважає, що обставинами цієї справи підтверджуються підстави для припинення права Підприємства на користування надрами і таке право має бути припинено саме в судовому порядку, оскільки між сторонами справи наявний спір з цього питання.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
І.І Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2021 року Державна служба геології та надр України (далі також Держгеонадра, позивач) звернулася з позовом до Науково-виробничого підприємства «Альба» (далі також НВП «Альба», Підприємство, відповідач), у якому просило припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492, наданого Науково-виробничому підприємству «Альба».
2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що Підприємство не виконало вимоги пункту 5 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492, пункту 7 Угоди про умови користування надрами від 29.01.2014 №4492 та обов`язків надрокористувача, передбачених нормами статті 24 Кодексу України про надра, а саме - не надали до ДНВП «Геоіфнорм України» щорічну статистичну звітність щодо балансу запасів корисних копалин за формою 5-гр за 2014-2020 роки і не усунули цих порушень.
3. Держгеонадра вважала, що такі обставини зумовлюють наявність передбачених законом правових підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання виданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами, а оскільки Підприємство своєї згоди на це не надало, то таке питання належить вирішувати у судовому порядку.
І.ІІ Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, у задоволені позову відмовлено повністю.
5. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що орган, який надав надра у користування, уповноважений припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.
6. Разом з тим, як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, позивачем не надано доказів надіслання до НВП «Альба» листа від 15.02.2021 №2333/01/07-20 із пропозицією у 15-денний строк проінформувати Держгеонадра про згоду/незгоду на припинення права користування надрами щодо спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492.
7. Окрім цього, суди з`ясували, що невиконання (несвоєчасне виконання) відповідачем умов користування надрами, які передбачені дозволом від 29.01.2014 №4492 та Угодою про умови користування надрами, сталося за наявності обставин непереборної сили, що підтверджено належними доказами у справі.
8. При цьому суди попередніх інстанцій відзначили, що жодних обставин, які вказують на зловживання відповідачем наданого йому права користування надрами чи недбайливим ставленням до нього, під час розгляду справи не встановлено, у зв`язку з чим констатовано відсутність підстав для анулювання вказаного дозволу, визначених у статті 26 Кодексу України про надра.
І.ІІІ Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Держгеонадра подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач - Науково-виробниче підприємство «Альба», ідентифікаційний код 32756806, зареєстроване як юридична особа, місце знаходження якої: 93302, Луганська область, Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Шкільна, будинок 1-А, квартира 1.
11. Державна служба геології та надр України 29.01.2014 видала НВП «Альба» спеціальний дозвіл на користування надрами №4492 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка аргілітів, затвердження корисних копалин ДКЗ України, місцезнаходження ділянки надр: Луганська область Попаснянський район.
12. Дослідженням спеціального дозволу на користування надрами встановлено, що однією з особливих умов цього дозволу є щорічна звітність НВП «Альба» перед Держгеонадра України про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр.
13. Невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 29.01.2014 №4492, укладена між Державною службою геології та надр України та НВП «Альба».
14. Згідно з пунктом 7.2 статті 7 Угоди надрокористувач зобов`язаний щороку подавати до Держгеонадра інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством та надавати відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Держгеонадра.
15. НВП «Альба» звернулась до Держгеонадра з листом від 01.06.2020 №9, в якому висловило прохання вирішити питання щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами.
16. До листа НВП «Альба» додало сертифікат №0900-20-0302 від 15.04.2020 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами; акти тероризму на території Попаснянського району Луганської області НВП «Альба» місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 1-А, кв. 1, місто Попасна, Луганська область, 93302, Україна, код ЄДРПОУЯПН: 32756806, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, аргілітів Вікторівської ділянки (Луганська область, Попаснянський район, с. Комишуваха, на схід від с. Вікторівка - район бойових дій), на підставі Спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами №4492 від 29.01.2014, у тому числі: складання проектно-кошторисної документації попередньої та детальної розвідки; буріння пошукових свердловин: встановлення загальних закономірностей геологічної будови родовища, визначення перспектив ліцензійної площі, встановлення прогнозних ресурсів корисних копалин; буріння розвідувальних свердловин: оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних параметрів корисної копалини, обґрунтування підрахунку запасів; здійснення комплексу геологорозвідувальних робіт: геологічне обслуговування бурових робіт, відбір проб із керну свердловин, гаммакаротаж свердловин, гідрогеологічні дослідження; складання проекту дослідно-промислової розробки; дослідно-промислова розробка; проведення лабораторних робіт: проведення фізикомеханічних досліджень, визначення петрографічного і хімічного складу; проведення лабораторних і технологічних випробувань: проведення фізико-механічних досліджень кернових проб за повною і скороченою програмами, випробування сировини, хімічні і спекторальні аналізи, радіаційно-гігієнічна оцінка сировини; проведення камеральних робіт: складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій; затвердження запасів корисної копалини у ДКЗ України.
17. Листом від 31.07.2020 №11464/01/07-20 Держгеонадра повідомило відповідача, що дію спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492 продовжено на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до статті 5 якого ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.
18. Листом від 12.11.2020 №03/303-3563 ДНВП «Геоінформ України» повідомило Держгеонадра, що інформація від надрокористувачів, зокрема, й від НВП «Альба», щодо руху запасів форми 5-гр з дати отримання дозволу - не надходила.
19. 09.12.2020 Держгеонадра наказом №564 відповідно до пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), у зв`язку з наявністю підстав для поновлення дії, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 04.12.2020 №13-РГ/2020) зупинила дію спеціальних дозволів на користування надрами та встановили строк для усунення порушень законодавства про надра згідно з переліком, наведеним у додатках до цього наказу, зокрема й НВП «Альба» зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами та встановлено 30 календарних днів для усунення порушень.
20. Листом від 14.12.2020 №18455/01/07-20 Держгеонадра повідомило відповідача про прийняття наказу від 09.12.2020 №564 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень» та про необхідність надання до Держгеонадра інформацію на виконання зазначеного наказу у визначений у ньому строк.
21. Зазначений лист направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.
22. Поштове відправлення із листом від 12.12.2020 №18455/01/07-20, направлено на адресу відповідача, повернуто у зв`язку з неврученням адресату (за закінчення терміну зберігання).
23. Листом від 15.02.2021 №03/303-0606 ДНВП «Геоінформ України» надало Держгеонадрам інформацію щодо надрокористувачів власників спеціальних дозволів на користування надрами, звітів щодо руху запасів за формами 5-гр, 6-гр які не надали звітність за 2014 - 2020 роки, зокрема, й щодо НВП «Альба».
24. Листом від 15.02.2021 №2333/01/07-20 Держгеонадра повідомила відповідача, що у разі незгоди НВП «Альба» на припинення права користування надрами, таке право буде припинено в судовому порядку. Запропоновано в 15-денний строк проінформувати Держгеонадра про згоду/незгоду на припинення права користування надрами щодо спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492.
25. Доказів надіслання НВП «Альба» листа від 15.02.2021 №2333/01/07-20 позивачем до суду не надано.
ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
26. Підставами касаційного оскарження Держгеонадра зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункт «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
27. Скаржник вважає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, а також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 26 Кодексу України про надра щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами за наявності порушень законодавства у сфері надрокористування та наявності у надрокористувача сертифікату про форс-мажорні обставини.
28. У матеріалах касаційного провадження зазначена адреса місцезнаходження НВП «Альба»: вул. Шкільна, 1А, кв. 1, м. Попасна, Попаснянський район, Луганська область, 93302. Інформація про інші засоби зв`язку у касаційного суду відсутня.
29. Водночас, згідно з розділом ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, Попаснянська міська територіальна громада віднесена до територій України, які тимчасово окуповані Російською Федерацією (дата початку тимчасової окупації 07.05.2022)
30. Поштове відправлення, адресоване НВП «Альба», із вкладеною у нього копією ухвали Верховного Суду від 29.05.2023 про відкриття касаційного провадження у справі не прийнято для подальшого надсилання відділенням поштового зв`язку Київ - 29, про що працівниками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду складено акт від 01.06.2023 №109.
31. Відповідно до частини другої статті 12-1 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
32. Враховуючи вищевикладене та відповідно до зазначених положень законодавства НВП «Альба» повідомлено про постановлення Верховним Судом ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, шляхом розміщення 23.06.2023 тексту цього судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/dl-ark_rishenna/2023_06_23_360_2237_21.
33. Таким чином вважається, що з 23.06.2023 відповідач отримав вищезазначену ухвалу, у резолютивній частині якої встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
34. У встановлений Верховним Судом строк відзиву на касаційну каргу не надійшло, що, однак, згідно з частиною четвертою статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
35. Так, відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
36. Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
37. За приписами статті 4 Кодексу України про надра такі є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
38. Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (частина перша статті 11 Кодексу України про надра).
39. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, згідно з пунктом 1 якого Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
40. Одним із основних завдань цього органу є реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, про що вказано у підпункті 1 пункту 3 Положення про Державну службу геології та надр України.
41. Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
42. Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
43. Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина перша статті 19 Кодексу України про надра).
44. Зі змісту частини другої статті 24 Кодексу України про надра вбачається, що користувачі надр зобов`язані:
1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;
2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;
3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;
4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;
4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
45. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2011 №615 затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, положеннями пункту 10 якого передбачено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування ділянкою, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.
46. За змістом пункту 22 вищезгаданого Порядку, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
47. Підстави припинення права користування надрами визначенні статтею 26 Кодексу України про надра. Право користування надрами припиняється в разі:
1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;
4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 Кодексу України про надра самостійно припиняти право користування надрами.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
V.І. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
48. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
49. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
50. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, а також надаючи оцінку висловленим учасниками справи аргументам, Верховний Суд виходить з такого.
V.І.І. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
51. Так, відповідно до частин першої-третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
52. За приписами частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
53. Згідно ж з частиною четвертою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
54. З ухвалених у цій справі судових рішень, зокрема ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.04.2021, вбачається, що суд першої інстанції, взявши до уваги положення вищевказаних процесуальних норм та визначені ними критерії, за якими здійснюється вибір виду провадження, у якому належить розглядати ту чи іншу адміністративну справу, дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
55. Колегія суддів з таким висновком суду погоджується й, проаналізувавши положення статей 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено перелік справ, розгляд яких належить здійснювати виключно за правилами загального позовного провадження, відзначає, що з огляду на предмет спору у справі, яка розглядається, встановлені у ній обставини, суб`єктний склад її учасників, характер та змість спірних правовідносин, така не відноситься до визначеного процесуальним законом переліку категорій справ, розгляд яких належить здійснювати виключно за правилами загального позовного провадження.
56. До того ж, за змістом частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, є підставою для скасування судових рішень судів першої та/або апеляційної інстанцій лише у разі, якщо це унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
57. Водночас зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається того, що розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження міг перешкодити повному і всебічному з`ясуванню обставин у справі, яка розглядається, і що з огляду на предмет спору та предмет доказування у цій справі, суб`єктний склад її учасників, характер спірних правовідносин та інші обставини, цю справу недоцільно було розглядати у такому провадженні.
58. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, на підставі норм частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для з`ясування всіх обставин у справі.
59. Ці докази в подальшому були надані на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28.04.2021.
60. Відповідач же, обґрунтовуючи порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права у зв`язку з помилковим, як він вважає, розглядом цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, не навів переконливих аргументів, які б давали підстави стверджувати про наявність таких процедурних порушень при обранні судом виду провадження, у якому вирішено спір у справі, що розглядається.
61. Крім того, Держгеонадра не була позбавлена можливості у строк та в порядку, визначеними статтею 260 Кодексу адміністративного судочинства України, подати заяву із запереченнями проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, однак як засвідчують наявні у справі матеріали та ухвалені судами попередніх інстанцій судові рішення, таке процесуальне право позивач не реалізував і відповідних заперечень не висловив, фактично погодившись із порядком розгляду цієї справи в суді першої інстанції та обраним судом видом провадження.
62. У зв`язку з цим колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, здійснивши розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, а суд апеляційної інстанції таких порушень не виправив.
V.І.ІІ. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для припинення права Підприємства на користування надрами шляхом анулювання виданого йому дозволу на спеціальне користування надрами.
63. Обставинами цієї справи, встановленими її судовим розглядом, підтверджується, що однією з особливих умов дозволу від 29.01.2014 №4492 є подання щорічної звітності НВП «Альба» перед Держгеонадра України про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр.
64. Суди попередніх інстанцій також установили, що невід`ємною частиною спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 29.01.2014 №4492, укладена між Державною службою геології та надр України та НВП «Альба», згідно з пунктом 7.2 статті 7 якої надрокористувач зобов`язаний щороку подавати до Держгеонадра інформацію щодо стану виконання Програми робіт за формою згідно з законодавством та надавати відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Держгеонадра.
65. Під час розгляду цієї справи суди також з`ясували, що Підприємство не виконало вимоги пункту 5 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492, пункту 7 Угоди про умови користування надрами від 29.01.2014 №4492 та обов`язків надрокористувача, передбачених нормами статті 24 Кодексу України про надра, а саме - не надали до ДНВП «Геоіфнорм України» щорічну статистичну звітність щодо балансу запасів корисних копалин за формою 5-гр за 2014-2020 роки і не усунули цих порушень на вимогу розпорядчих документів, виданих позивачем.
66. Водночас, суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях вказували, що сертифікатом Торгово-промислової палати України №0900-20-0302 від 15.04.2020 підтверджено факт настання для НВП «Альба» обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) за Угодою про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин від 29.01.2014 №4492, які розпочалися 15.06.2014 і тривають, дату закінчення яких встановити неможливо.
67. З огляду на це суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що невиконання (несвоєчасне виконання) відповідачем умов користування надрами, які передбачені дозволом від 29.01.2014 №4492 та Угодою про умови користування надрами, сталося за наявності обставин непереборної сили, що підтверджено належними доказами у справі.
68. Однак колегія суддів не може погодитись із таким висновком судів попередніх інстанцій щодо застосування норм права й з цього приводу зазначає таке.
69. Згідно з пунктами 9.1-9.4 розділу 9 «Обставини непереборної сили» Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, виданого Підприємству, невиконання або неналежне - виконання зобов`язань за цією Угодою є виправданим і не спричиняє відповідальності у тому разі, якщо таке невиконання чи неналежне виконання викликані обставинами непереборної сили (надзвичайна або невідворотна за даних умов непереборна подія, випадок).
Обставинами непереборної сили вважаються такі події: війна, воєнні дії, повстання, мобілізація, страйк, епідемія, пожежа, вибухи, природні катастрофи та інші події, що не залежать від волі Сторін.
У разі виникнення обставин непереборної сили Сторона, для якої виникли такі обставини, зобов`язана протягом 7 (семи) днів з моменту їхнього виникнення, повідомити іншу Сторону про такі обставини та надати документи, що підтверджують їх настання. У випадку невчасного повідомлення Сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, позбавляється права посилатися на їх дію.
Після повідомлення про виникнення обставин непереборної сили Сторони, у найкоротший термін, зобов`язані провести-зустріч із метою прийняття спільного рішення щодо подальшого виконання умов цієї Угоди.
70. Судом встановлено, що НВП «Альба» листом від 01.06.2020 №9 зверталося до Державної служби геології та надр України щодо продовження дії спеціального дозволу від 29.01.2014 №4492, додавши сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким повідомила, що НВП «Альба» розташовано в населеному пункті, на території якого здійснювалась антитерористична операція. Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №0900-20-0302 від 15.04.2020 №25.1 - 92 Торгово-промислова палата України засвідчила факт настання обставин непереборної сили - збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами; акти тероризму на території Попаснянського району Луганської області (НВП «Альба» місцезнаходження: вул. Шкільна, буд. 1-А, кв. 1, місто Попасна, Луганська область, 93302, Україна, код ЄДРПОУЯПН: 32756806) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, аргілітів Вікторівської ділянки (Луганська область, Попаснянський район, с. Комишуваха, на схід від с. Вікторівка - район бойових дій), на підставі Спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами №4492 від 29.01.2014, у тому числі: складання проектно-кошторисної документації попередньої та детальної розвідки; буріння пошукових свердловин: встановлення загальних закономірностей геологічної будови родовища, визначення перспектив ліцензійної площі, встановлення прогнозних ресурсів корисних копалин; буріння розвідувальних свердловин: оконтурення родовища, деталізація особливостей геологічної будови, вивчення якісних параметрів корисної копалини, обґрунтування підрахунку запасів; здійснення комплексу геологорозвідувальних робіт: геологічне обслуговування бурових робіт, відбір проб із керну свердловин, гаммакаротаж свердловин, гідрогеологічні дослідження; складання проекту дослідно-промислової розробки; дослідно-промислова розробка; проведення лабораторних робіт: проведення фізикомеханічних досліджень, визначення петрографічного і хімічного складу; проведення лабораторних і технологічних випробувань: проведення фізико-механічних досліджень кернових проб за повною і скороченою програмами, випробування сировини, хімічні і спекторальні аналізи, радіаційно-гігієнічна оцінка сировини; проведення камеральних робіт: складання геологічного звіту, підготовка матеріалів і складання ТЕО постійних кондицій; затвердження запасів корисної копалини у ДКЗ України.
71. Проте, враховуючи те, що згідно з обставинами цієї справи сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які виникли 15.06.2014, видано Підприємству 15.04.2020 і такий документ вперше було направлено позивачем до Держгеонадра лише 01.06.2020, а також зважаючи на положення розділу 9 «Обставини непереборної сили» Угоди про умови користування надрами, яка зобов`язує надрокористувача повідомляти про виникнення обставин непереборної сили протягом 7 (семи) днів з моменту їхнього виникнення та надати документи, що підтверджують їх настання, колегія суддів констатує, що відповідач несвоєчасно (01.06.2020) повідомив позивача про форс-мажорні обставини, які для нього виникли 15.06.2014, у зв`язку з чим позбувся права посилатися на їх дію, про що прямо зазначено у пункті 9.3 розділу 9 «Обставини непереборної сили» Угоди про умови користування надрами, з положеннями якої Підприємство було обізнане і яка ним підписана.
72. До того ж, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у постанові від 24.11.2021 у справі №826/5363/18, у якій Суд, надаючи оцінку доводам користувача надр щодо обставин непереборної сили як підставу для невиконання передбачених законом, дозволом та Угодою обов`язків надрокористувача, зазначав, що проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей і нездійснення у зв`язку з цим видобутку корисних копалин, перебування підприємства на території проведення АТО та відсутність доступу до документів не позбавляє можливості подавати до Держгеонадра відповідну звітність без змін. З огляду на це у вищевказаній справі колегія суддів відхилила посилання відповідача на обставини непереборної сили як на підставу для невиконання надрокористувачем наявних у нього обов`язків щодо подання звітності, у тому числі щорічної статистичної звітності щодо балансу запасів корисних копалин за формою 5-гр за відповідні роки.
73. У цій же постанові Верховного Суду колегія суддів звертала увагу на правову позицію, висловлену цим Судом у постановах від 17.10.2018 у справі №812/1761/17 та від 16.07.2020 у справі №0940/1973/18, згідно з якою анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу. Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі №826/5363/18 дійшла висновку й про те, що неподання звітності, передбаченої Угодою про умови користування надрами, є порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом, а тому в такому випадку наявні підстави для анулювання Дозволу згідно статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.
74. У справі ж, яка розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємство не виконало покладеного на нього пунктом 5 Особливих умов спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492, пунктом 7 Угоди про умови користування надрами від 29.01.2014 №4492 та нормами статті 24 Кодексу України про надра обов`язку надавати до ДНВП «Геоіфнорм України» щорічну статистичну звітність щодо балансу запасів корисних копалин за формою 5-гр за 2014-2020 роки і не усунуло цих порушень після зупинення дії дозволу на вимогу виданих Держгеонадра розпорядчих документів.
75. Зважаючи на усе вищенаведене, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що за таких обставин у цьому конкретному випадку наявні визначені законодавством підстави для припинення права Підприємства на користування надрами шляхом анулювання раніше виданого йому спеціального дозволу.
V.І.ІІІ. Оцінка доводів сторін та висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для припинення права Науково-виробничого підприємства «Альба» на користування надрами у судовому порядку.
76. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.11.2021 у справі №826/5363/18, у судовому порядку право користування надрами припиняється лише у випадках, зокрема, якщо використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр (пункт 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин) - у разі незгоди користувачів надр.
77. Суд розглядає справи щодо припинення права користування лише у разі незгоди користувачів з рішенням органу в указаних вище випадках або її відсутності.
78. Отже судовий порядок вирішення питання припинення права користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з рішенням органу з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу.
79. Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №813/2443/16.
80. Окрім цього Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13, постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а та від 10.10.2018 у справі №812/1735/17 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.
81. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.
82. Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.
83. Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №812/1074/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією, ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.
84. Подібний висновок щодо застосування норм права викладався Верховним Судом й у постанові від 19.03.2019 у справі №П/811/708/16, де зауважено, що ненадходження до Державної служби геології та надр України від надрокористувача заперечень щодо припинення права користування надрами не є доказом відсутності таких заперечень та, відповідно, спору з цього питання.
85. А відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №240/6006/18, відсутність відповіді надрокористувача на звернення щодо анулювання спеціального дозволу свідчить про відсутність згоди та є підставою для звернення до суду.
86. У оскаржуваних судових рішеннях відзначено, що доказів надіслання НВП «Альба» листа Держгеонадра від 15.02.2021 №2333/01/07-20 із пропозицією до відповідача у 15-денний строк проінформувати Держгеонадра про згоду/незгоду на припинення права користування надрами щодо спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492 - до суду не надано.
87. Разом з тим колегія суддів враховує, що встановленими у цій справі обставинами підтверджується наявність підстав для припинення права Підприємства на користування надрами, а оскільки відповідач заперечує проти такого припинення й наполягає на відсутності з його боку порушень, то, відповідно, у такому випадку наявний спір між сторонами цієї справи, який має бути вирішено у судовому порядку.
88. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутність доказів направлення відповідачу листа із пропозицією висловити згоду/незгоду на припинення права користування надрами і неотримання відповіді на такий лист, не можуть слугувати достатніми підставами для відмови у задоволенні цього позову.
V.ІІ Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
89. За правилами частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
90. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційних скарг, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій помилково відмовили у задоволенні цього позову й неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим ухвалили судові рішення, які не відповідають закону та підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
91. Керуючись статтями 340, 341, 349, 351, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов Державної служби геології та надр України до Науково-виробничого підприємства «Альба» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами задовольнити.
Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 29.01.2014 №4492, наданого Науково-виробничому підприємству «Альба».
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2023 |
Оприлюднено | 05.07.2023 |
Номер документу | 111981969 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні