Рішення

від 03.07.2023 по справі 350/745/23

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/745/23

Номер провадження 2/350/290/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 липня 2023 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської областіпро позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , у якій просила ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , 1989 року народження, батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не зважаючи на те, що відповідач с батьком їхньої дочки, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому створились умови, які шкодять інтересам дитини. Шлюбні відносини між ними існували тільки формально, у зв`язку з чим рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської областівід 06.11.2020 шлюб між ними було розірвано., а неповнолітня донька залишена на проживання із нею. Відповідач не спілкується з дочкою, уникає зустрічі з дитиною та ухиляється від надання будь-якої матеріальної допомоги на утримування дитини. Вона змушена була звертатись до суду з позовною заявою стягнення з відповідача аліментів на утримування доньки, і рішенням суду від 06.11.2020 стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Не зважаючи на таке рішення суду, відповідач аліментів не сплачує, не приходить до дочки, не бачить її, він ухиляється від піклування та виховання дитини, від надання будь-якої матеріальної допомоги на утримування дитини, не проявляє до дитини щонайменшої батьківської турботи, не спілкується з дочкою. На даний час вона створила нову сім`ю і її теперішній чоловік має намір усиновити дитину. Вищенаведені обставини змушують її звертатись за захистом своїх законних прав та інтересів до суду.

У судове засідання позивачка не прибула, хоча була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. 03.07.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки - адвоката Родікова І.С. поступила заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, причин неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань суду не подавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області також не прибув, однак 21.06.2023 до суду поступила заява про розгляд справи у відсутності представниці третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, які долучені до матеріалів цивільної справи.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.05.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи.

Ухвалою від 21.06.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

21.06.2023 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області подала до суду заяву (а.с.33), у якій просила розгляд справи провести у її відсутності, а також зазначила, що позов підтримує.

03.07.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки - адвоката Родікова І.С. поступила заява про розгляд справи у його відсутності (а.с.35), у якій він також зазначив, що позові вимоги підтримує, просить позов задоволити, а також погоджується на проведення заочного розгляду справи.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 03.07.2023 суд постановив провести заочний розгляд цієї цивільної справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Відповідно до копії паспортну громадянина України № НОМЕР_1 (а.с.3), позивачка у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витягом з реєстру територіальної громади №2023/003559658 від 09.05.2023 (а.с.8) встановлено, що місце проживання позивачки ОСОБА_1 зареєстровано у буд. АДРЕСА_1 .

Сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від виданого повторно 04.09.2020 (а.с.11).

Копією рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2020 у справі №350/1279/20, яке набрало законної сили 07.12.2020 (а.с.10) підтверджено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, а неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено на проживанні з матір`ю.

Витягом з реєстру територіальної громади №2023/003559762 від 09.05.2023 (а.с.7), а також Витягом №111 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с.5) підтверджено, що місце проживання малолітньої дитини сторін зареєстровано у буд. АДРЕСА_1 , де проживає її мати - позивачка ОСОБА_1 .

Копією рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2020 у справі №350/1277/20, яке набрало законної сили 07.12.2020 (а.с.9) встановлено, що суд ухвалив стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень щомісячно.

Копією розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №350/1277/20 від 15.02.2021 (а.с.4) підтверджено, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання своєї малолітньої дочки за вищезазначеним рішенням суду у розмірі 6199,95 грн.

З висновку органу опіки та піклування №4/10-19 від 08.06.2023 (а.с.28-29), затвердженого рішенням виконавчого комітету Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області №55 від 13.06.2023 (а.с.27) вбачається, що виконавчий комітет вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У висновку, окрім іншого, зазначено, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини в розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 3 матеріалів справи встановлено наступне, що дитина ОСОБА_3 народжена від спільного шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Спільне сімейне життя подружжя не склалося. Рішенням Рожнятівського районного суду від 06.11.2020 шлюб було розірвано. Неповнолітня дочка залишена на проживання з мамою, яка утримує та займається її вихованням. Зі слів дитини, батько ОСОБА_2 з нею не спілкується і давно його не бачила. Працівником служби у справах дітей обстежено умови проживання дитини та встановлено, що за місцем реєстрації дитина проживає в добрих умовах, доглянута, в повній мірі забезпечена одягом, продуктами харчування та засобами гігієни. У сім?ї створені належні умови для повноцінного розвитку та виховання дитини. На даний час мати ОСОБА_1 створила нову сім?ю. Останні два роки дитина з мамою проживає в Чехії і там навчається, що підтверджується рішенням, виданим директором початкової школи від 10.01.2022 року. Зі слів сусідів, батька дитини ОСОБА_2 останні роки не бачили. Батько в телефонній розмові з працівником служби у справах дітей зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських праву так як немає змоги її утримувати та брати участь у її вихованні.

Отже, між сторонами виник спір з приводу позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дочки.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

беручи до уваги позицію позивачки, проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статей 150-152, 154, 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини. Право дитини на належне батьківське виховання гарантоване законом. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При вирішенні спору про позбавлення батьківських прав одного з батьків, зокрема у цій справі, належить звертати особливу увагу на вік дитини, наявність іншого з батьків, а також близьких родичів, з`ясовувати відношення до дитини та емоційний зв`язок з батьком, наявність доходу у батька та реальну можливість батьком забезпечити належний рівень виховання дитині, виявлення турботи про дитину, а також поведінку батька. З урахуванням цих обставин, суд повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини.

Частинами першою, другою статті 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає й стаття 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Безумовно, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , не бере участі у її вихованні, не піклується про її розвиток та навчання.

Належних та допустимих доказів на підтвердження своєї участі у житті та вихованні дитини відповідач у передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України порядку не надав.

Водночас суд бере до уваги ту обставину, що у висновкуоргану опіки та піклування №4/10-19 від 08.06.2023, затвердженого рішенням виконавчого комітету Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області №55 від 13.06.2023 вказано, що батько малолітньої ОСОБА_3 в телефонній розмові з працівником служби у справах дітей зазначив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських праву, оскільки він немає змоги її утримувати та брати участь у її вихованні.

Тобто відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати у майбутньому щодо своєї малолітньої дитини.

Суд, враховуючи конкретний зміст вказаного висновку, вважає його повним та достатньо обґрунтованим, оскільки в ході розгляду даної цивільної справи викладені в ньому обставини у відповідній частині знайшли своє підтвердження у доданих до матеріалів справи письмових доказах.

Оцінивши всі наявні в справі письмові докази, суд приходить до висновку про доведеність в судовому засіданні належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, яке виражається у тому, що він не спілкується з дитиною, що є необхідним для її нормального самоусвідомлення в дуже важливий для формування їх особистості вік; не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умови для отримання нею освіти.

У цій справі наявні виняткові обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить Конвенції про права дитини, і в такому випадку судом на перше місце ставляться якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення ст. 8 Конвенції, якщо воно здійснене "згідно зі законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України").

Таке втручання здійснюється для захисту емоційного здоров`я та моралі малолітньої дитини, тобто відповідає цілям, зазначеним у п. 2 ст. 8 Конвенції. Позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав також відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Як зазначалося вище, позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, оскільки цього нагально потребують інтереси дитини, батько якого не виявляє про нього піклування. Поведінка батька відносно своєї дитини дає підстави для обґрунтованих сумнівів у його спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини.

З врахуванням усіх встановлених обставин справи суд вважає, що рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 відповідатиме найкращим інтересам дитини, якими є забезпечення розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

При цьому суд звертає увагу, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з ним, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного, ст.ст. 7, 150-152, 154,-155, 164, 171 СК України, ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської областіпро позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Дубівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, адреса: с.Дуба, вул.Молодіжна, буд.1 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 44377785.

Суддя А.М. Бейко