Постанова

від 29.06.2023 по справі 925/1037/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. Справа№ 925/1037/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

Розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "Авто-Ріка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 (суддя Чевгуз О.В., м. Черкаси),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Авто-2005"

до Комунального підприємства "Авто-Ріка"

про стягнення 34 121,51 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Авто-2005" (далі - ТОВ "Сервіс-Авто-2005") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Авто-Ріка" (далі - КП "Авто-Ріка") про стягнення заборгованості у розмірі 34 121,51 грн, з яких: 23 620,49 грн - основний борг, 5 737,88 грн - пеня, 4 302,14 грн - інфляційні втрати, 461,00 грн - три проценти річних.

Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання за договором про надання послуг, пов`язаних з перевезенням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 21.10.2014 №3 внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення сума заборгованості, що стала підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 позов задоволено повністю.

Стягнуто з КП "Авто-Ріка" на користь ТОВ "Сервіс-Авто-2005" 23 620,49 грн боргу, 5 737,88 грн пені, 4 302,14 грн інфляційних втрат, 461,00 грн трьох процентів річних, а також 2 481,00 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач не довів факту своєчасного здійснення, розрахунку з позивачем за надані послуги, не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги суду, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором підлягають задоволенню.

Також, місцевий господарський суд, дослідивши розрахунок позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 5 737,88 грн пені, 4 302,14 грн інфляційних втрат та 461,00 грн трьох процентів річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, КП "Авто-Ріка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сервіс-Авто-2005", а також стягнути на користь відповідача судові витрати, які попередньо складають на час подання відзиву 5 000,00 грн.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі, КП "Авто-Ріка" вказує на те, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Скаржник зазначає, що за усною домовленістю починаючи з 09.09.2022 проводив погашення боргу щотижня по п`ятницям, у зв`язку з чим станом на 19.11.2022 заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями про проведення оплати боргу, що додані до відзиву на позовну заяву.

Також апелянт, посилаючись на форс-мажорні обставини, вважає, що вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку з пропущенням строку на подачу відзиву на позовну заяву, відповідач просить визнати такий строк поважним та поновити його.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

13.02.2023 від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить відмовити у задоволенні скарги та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача указував на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, ухваленим за наявних у справі доказів та таким, що не підлягає скасуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 апеляційну скаргу КП "Авто-Ріка" у справі №925/1037/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Апеляційна скарга КП "Авто-Ріка" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2022 у справі №925/1037/22 вирішено відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

04.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1037/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №925/1037/22 апеляційну скаргу КП "Авто-Ріка" залишено без руху. Роз`яснено КП "Авто-Ріка", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про надання адвокатом Хорошун Оксаною Володимирівною суду належного ордеру на представництво КП "Авто-Ріка" в Північному апеляційному господарському суді, та наданням підтвердження направлення копії апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення.

25.01.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду на виконання узвали від 17.01.2023 надійшла заява з оригіналом ордеру та надано підтвердження направлення копії апеляційної скарги ТОВ "Сервіс-Авто-2005" листом з описом вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1037/22; розгляд апеляційної скарги КП "Авто-Ріка" на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.10.2014 між КП "Авто-Ріка" (власник) та ТОВ "Сервіс-Авто-2005" (перевізник) укладено договір про надання послуг, пов`язаних з перевезенням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №3.

Згідно з пунктом 1.3 договору власник автостанції являється агентом перевізника, який надає перевізнику послуги з продажу квитків пасажирам за винагороду.

За умовами пункту 4.1 договору грошові кошти у розмірі 91,5% від суми вартості за тарифом з ПДВ реалізованих квитків, проданих через каси автостанції власника, без урахування обов`язкових послуг та страхового платежу підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок перевізника.

Відповідно до пункту 4.4 договору власник перераховує перевізнику кошти від продажу квитків на проїзд в автобусі та перевезення багажу згідно з пунктами 4.1, 4.3 цього договору протягом 5-ти банківських днів з дня здійснення операції шляхом безготівкового переказу на рахунок перевізника. Заключний розрахунок проводиться після підписання акта здачі-прийому робіт (надання послуг) і наданні податкової накладної кожної із сторін до 15 числа місяця наступного за звітним.

Цей договір набирає чинності з 21.10.2014 і діє до 31.12.2014. При відсутності за 20 днів до кінця строку договору заяви від однієї із сторін про перегляд умов цього договору, термін дії продовжується на наступний рік, і так кожного року (пункт 8 договору).

З урахуванням умов пункту 8 договір продовжувався між сторонами на наступні роки.

Як зазначає позивач, КП "Авто-Ріка" систематично порушує строки перерахування коштів на рахунок позивача за фактично реалізовані через касу автостанції квитки, що підтверджується реєстром відомостей та актами звірки за період з 01.01.2022 по 08.09.2022, за вересень 2022 року, відповідно до яких сума боргу складає 23 620,49 грн.

Після підписання актів звірки відповідач не виконував обов`язку про повернення коштів, 13.09.2022 на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення було направлено претензію щодо оплати коштів за продані квитки та пені не пізніше 2 робочих днів з моменту отримання претензії.

07.10.2022 позивачем повторно направлено вимогу, однак відповідної відповіді не було надано, а борг у розмірі 23 620,49 грн не сплачено.

У зв`язку з вищевикладеним, саме цю суму заявлено позивачем до стягнення з відповідача внаслідок порушення умов спірного договору. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 5 737,88 грн пені, 4 302,14 грн інфляційних втрат, 461,00 грн трьох процентів річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом частини 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 297 ГК України встановлено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

За приписами статті 301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Сторони можуть передбачити в договорі, що комерційному агенту сплачується додаткова винагорода у разі, якщо він бере на себе зобов`язання гарантувати виконання угоди, укладеної ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє.

Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Комерційний агент має право вимагати для розрахунку бухгалтерський витяг щодо всіх угод, за які йому належить агентська винагорода.

Умови виплати винагороди комерційному агенту за угоди, укладені після закінчення договірних відносин, а також інші умови, що стосуються розрахунків сторін, визначаються договором.

Згідно зі статтею 305 ГК України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення ЦК України, якими регулюються відносини доручення.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом встановлено, що строк оплати наданих позивачем послуг на день ухвалення рішення настав, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач всупереч частини 1 статті 74, статей 76, 77 ГПК України не довів факту своєчасного здійснення, на підставі умов спірного договору, розрахунку з позивачем за надані послуги, а також не спростував, обставин які б виключили можливість задовольнити позовні вимоги.

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про те, що усною домовленістю починаючи з 09.09.2022 проводив погашення боргу щотижня по п`ятницям, у зв`язку з чим станом на 19.11.2022 заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями про проведення оплати боргу, які додані до відзиву на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.10.2022 відкрито провадження у справі та надано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов.

Вищенаведену ухвалу суду першої інстанції відповідачем отримано 20.10.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1801605364272, а також про отримання ухвали суду - 20.10.2022 зазначалося самим скаржником в апеляційні скарзі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Відтак враховуючи обізнаність відповідача про відкриття провадження у справі, останній не був позбавлений можливості звернутися до місцевого господарського суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Крім того, як зазначає сам скаржник в апеляційній скарзі позовну заяву відповідачем було отримано -28.10.2022 року.

Разом із тим, відповідач звернувся до місцевого господарського суду з відзивом 21.11.2022, тобто з пропуском строку на його подачу, а також після винесення 17.11.2022 судом першої інстанції спірного рішення у даній справі. Крім того, будь-яких обґрунтованих причин поважності пропущення строку на подачу відзиву відповідач не вказав.

Слід також зазначити, що при перегляді судового рішення в апеляційній інстанції, апеляційний господарський суд позбавлений можливості поновити пропущений строк на подачу відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим клопотання відповідача про поновлення такого строку не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Водночас, відповідач жодних доказів на підставі частини 3 статті 269 ГПК України до суду апеляційної інстанції не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач допустив порушення грошового зобов`язання за спірним договором, у зв`язку з чим заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача 461,00 грн трьох процентів річних, нарахованих з 09.03.2022 по 30.09.2022, а також 4 302,14 грн інфляційних втрат, нарахованих з березня 2022 року по вересень 2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, погоджується із виском місцевого господарського суду про те, що підлягає стягненню з відповідача 4 302,14 грн інфляційних втрат та 461,00 грн трьох процентів річних.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 737,88 грн пені, нарахованої:

- з 09.03.2022 по 03.04.2022 на 28 220,49 грн заборгованості;

- з 04.04.2022 по 15.09.2022 на 27 220,49 грн заборгованості;

- з 16.09.2021 по 22.09.2022 на 26 420,49 грн заборгованості;

- з 23.09.2022 по 29.09.2022 на 25 020,49 грн заборгованості;

- з 30.09.2022 по 30.09.2022 на 23 620,49 грн заборгованості.

За змістом статей 610, 630 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями пункту 5.3.1 договору визначено, що власник сплачує перевізникові за кожний день прострочення перерахування коштів за договором пеню не менше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів здійснивши перерахунок пені за вказані періоди, погоджується з виском місцевого господарського суду про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 737,88 грн.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі

Відносно посилань скаржника військову агресію російської федерації проти України та введення воєнного стану, як форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0.-7.1, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24.02.2022, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим в установлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з пунктом 6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за повне чи часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо воно стало наслідком непереборної сили, а саме: стихійного лиха (злива, град, гроза, землетрус, ожеледь), страйку, війни, актів органів державної влади - якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору. При цьому термін виконання зобов`язань за цим договором переноситься на час, протягом якого діяли вказані а цьому пункті обставини. Перелік форс-мажорних обставин, які вказані у цьому пункті не є вичерпним, усі обставини повинні підтверджуватися регіональними відділеннями Торгово-промислової палати або іншими уповноваженими особами.

Відповідно до статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За приписами частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Тобто, в даному випадку сторона повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Проте, належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що введення воєнного стану є форс-мажорними обставини саме у випадку, що стосується виконання умов договору щодо своєчасного виконання грошового зобов`язання за договором, відповідач не надав.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні статті 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22, відповідно, апеляційна скарга КП "Авто-Ріка" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 8, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Авто-Ріка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.11.2022 у справі №925/1037/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1037/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко